Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №320/48045/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року Київ Справа№ 320/48045/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Саса Є.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ткачевської В.Б.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Поночовної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України

про визнання рішення протиправним в частині та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства Оборони України (код ЄДРПОУ 08356179) викладеному у пункті 10 Протоколу засідання від 04.07.2025р. № 2025-0704-1018-5425-7 в частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання ОСОБА_1 як -ЗАХВОРЮВАННЯ. ТАК. ПОВ?ЯЗАНІ 3 ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

- Зобов?язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України Міністерства Оборони України (код ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути та встановити причинний зв?язок всіх захворювань ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ?ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Ухвалою від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.10.2025 позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 27.07.2026 клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено та призначено судове засідання.

07.08.2026 у судове засідання з`явився позивач та представник позивача, представник відповідача не з`явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

Протокольною ухвалою судового засідання від 07.08.2026 витребувано у відповідача копію заяви та всіх доданих до неї документів на підставі якої було прийнято рішення викладене у пункті 10 Протоколу засідання від 04.07.2025р. № 2025-0704-1018-5425-7 в частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання ОСОБА_1 . Судове засідання відкладено на 04.09.2026.

04.09.2026 у судове засідання з`явився позивач та представник позивача, представник відповідача не з`явився про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні позивач уточнив, що спірним у цій справі є питання причинного зв`язку захворювання: «Двобічний гонартроз ІІ ступеня з помірним порушенням функцій» з проходженням військової служби, у зв`язку з чим просить скасувати рішення відповідача саме в цій частині.

Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.05.2025 йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок війни, причиною інвалідності визначено поранення (контузію, травму, каліцтво), захворювання або інше ушкодження здоров`я, одержані під час проходження військової служби чи служби в інших визначених законом формуваннях, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 187/25/1174/В від 30.05.2025.

Позивач вказує, що з 24.02.2022 проходив військову службу у Збройних Силах України за мобілізацією, зокрема у військовій частині НОМЕР_2 , яка входить до складу діючої армії. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.04.2025 № 107 його звільнено в запас.

Також позивач зазначає, що під час проходження військової служби 27.12.2024 відбулося різке погіршення стану його здоров`я, у зв`язку з чим він звернувся за медичною допомогою та проходив стаціонарне й амбулаторне лікування, зокрема у Бориспільському БЛІЛ, а також в Інституті травматології та ортопедії НАМН України.

Позивач зазначає, що у подальшому, після встановлення йому інвалідності внаслідок війни, йому стало відомо про невідповідність зазначеного формулювання причинного зв`язку захворювань вимогам законодавства, оскільки, на його переконання, частина встановлених йому захворювань пов`язана саме із захистом Батьківщини.

У зв`язку з цим 04.06.2025 позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із заявою про перегляд документів та встановлення причинно-наслідкового зв`язку його захворювань.

За результатами розгляду звернення позивач отримав відповідь від 03.09.2025 № 598/6/21084, якою, як зазначає позивач, його документи було розглянуто та встановлено причинно-наслідковий зв`язок, зазначений у постанові від 04.07.2025.

Позивач вважає таку відповідь та відповідні висновки Центральної військово-лікарської комісії протиправними, оскільки, на його думку, під час визначення причинного зв`язку захворювань не було належним чином враховано період проходження ним військової служби, обставини погіршення стану здоров`я, медичні документи та факт безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Зокрема, позивач посилається на те, що протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-0704-1018-5425-7 від 04.07.2025 щодо його захворювань встановлено два різні причинні зв`язки: частину захворювань визначено як «захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини», а іншу частину як «захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби».

На переконання позивача, такий висновок не відповідає вимогам законодавства, оскільки всі зазначені ним захворювання виникли або набули розвитку в період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , яка входить до складу діючої армії, у тому числі в період безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Позивач вважає, що Центральна військово-лікарська комісія, визначаючи причинний зв`язок його захворювань, діяла необґрунтовано та без належного врахування всіх обставин справи, а тому оскаржуване рішення в частині визначення причинного зв`язку захворювань підлягає скасуванню.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, викладене у пункті 10 протоколу засідання від 04.07.2025 № 2025-0704-1018-5425-7, у частині встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювань позивача, та зобов`язати відповідача вчинити відповідні дії.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Частиною 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.

Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 з 24.02.2022 був прийнятий на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

27 травня 2024 року відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 558 сержанту ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК при військовій частині НОМЕР_3 . За результатами медичного огляду встановлено діагноз та причинний зв`язок захворювань (травми, поранення, контузії, каліцтва): гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступеня, ризик помірний, СН1, гіпертрофія лівого шлуночка, рідка передсердна екстрасистолія, недостатність мітрального клапана, трикуспідального клапана 1 ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість I ступеня; астено-невротичний синдром; двобічний гонартроз II ступеня з помірним порушенням функцій; остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії міжхребцевих дисків L1-L5-S1, кили міжхребцевих дисків Th4-Th7 з піддавлюванням дурального мішка, протрузії С3-С4, С5-С6, С6-С7 міжхребцевих дисків; деформація тіла С6 з больовим синдромом та помірним порушенням функцій; дисциркуляторна енцефалопатія I стадії з цефалгічним, астено-невротичним синдромами з незначним порушенням функції центральної нервової системи; вертеброгенна цервікалгія, торакалгія, попереково-крижова радикулопатія з ураженням L4-S1, обабіч з больовим, м`язово-тонічним синдромами та помірним порушенням функції. Захворювання визначено такими, що пов`язані з проходженням військової служби. За результатами медичного огляду позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

У період проходження військової служби 27 грудня 2024 року у позивача відбулося різке погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим він звернувся за медичною допомогою та проходив обстеження і лікування у закладах охорони здоров`я.

З 20 грудня 2024 року позивач перебував на обстеженні та лікуванні у Бориспільській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування.

31 грудня 2024 року за результатами консультаційного висновку спеціаліста № 341521-608542 позивачу встановлено діагноз: гонартроз лівобічний III ступеня, правобічний II ступеня, розрив медіального меніска обох колінних суглобів.

31 грудня 2024 року за консультаційним висновком спеціаліста №341521-608576 позивачу встановлено діагноз гонатроз лівобічний III ст за Kellqren Lawrence. Розрив медіального меніска (Stoller 3 ст.) лігаментопатія лівого колінного суглоба. Розрив медіального меніска (Stoller 3 ст.) правового колінного суглоба. Больовий синдром.

25 квітня 2025 року відповідно до консультаційного висновку спеціаліста № 341521-638089 позивачу встановлено діагноз: гонартроз лівобічний III ступеня, правобічний II ступеня, розрив медіального меніска обох колінних суглобів.

16 квітня 2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 107 позивача звільнено в запас.

30 травня 2025 року відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 187/25/1174/В (номер рішення 187/25/1174/Р) позивачу встановлено третю (III) групу інвалідності. Основний діагноз: М17.0 - первинний гонартроз, двобічний. Супутні діагнози: G93.4 - енцефалопатія, неуточнена; К29.90 - гастродуоденіт, неуточнений, без згадки про кровотечу; I11.0 - гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з (застійною) серцевою недостатністю; М54.10 - радикулопатія, множинні відділи хребта; М42.10 - остеохондроз хребта у дорослих, множинні локалізації. Причину інвалідності визначено як поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час проходження військової служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях.

04 червня 2025 року позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із заявою про перегляд документів щодо встановлення причинно-наслідкового зв`язку його захворювань.

До зазначеної заяви позивачем долучено копія паспорта громадянина України або військового квитка на 3 аркушах, копія довідки про обставини травми (поранення, контузіції, каліцтва) на 1 аркуші, довідка про безпосередню участь у бойових діях, довідку про проходження військової служби, копія посвідчення учасника бойових дій на 1 аркуші, копії виписних епікризів закладів охорони здоров`я на 10 аркушах, зокрема, консультаційний висновок спеціаліста №341521-608576 від 31.12.2024, інші документи (копія платника податків, копія висновків ВКЛ на 2 арк).

04 липня 2025 року на засіданні штатної військово-лікарської комісії прийнято постанову про причинний зв`язок діагностованих у позивача захворювань, яку оформлено протоколом засідання ЦВЛК Збройних Сил України № 2025-0704-1018-5425-7.

У вказаному протоколі щодо частини встановлених у позивача захворювань зазначено формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини», а щодо іншої частини захворювань - «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

Зокрема, до захворювань, які визначено як пов`язані із захистом Батьківщини, віднесено: остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії міжхребцевих дисків L-1-L-5-S-1, кили, міжхребцевих дисків Th-4Th-7 з піддавлюванням дурального мішка, протрузія С3-С4, С5-С6, С6-С7 міжхребцевих дисків. Деформація тіла С6 з больвим синдромом та помірним порушенням функцій. Дисциркуляторна енцефалопатія I стадії з цефалгічним, астено-невротичним синдромами з незначним порушеннням функцій центральної нервової системи. Вертеброгенна цервікалгія, попереково-крижова радикулопатія з ураженням L4-S1, обабіч з больвим, м`язево-тонічним синдромами та помірним порушенням функцій.

До захворювань, які визначено як пов`язані з проходженням військової служби, віднесено гіпертонічну хворобу II стадія, 2 ступінь, ризикпомірний. СН I. Гіпертрофія лівого шлуночка. Рідка передсерна екстрасистолія. Недостатність мітрального клапана, трикуспідального клапана – I ступеня. Хронічна двобічна сенсоневральна приглуховатість I (першого) ступеня. Двобічний гонартроз II ступеня з помірним порушенням функцій.

03 вересня 2025 року позивач отримав лист Центральної військово-лікарської комісії № 598/6/21084, яким його повідомлено про розгляд поданих документів та встановлення причинного зв`язку, зазначеного у постанові від 04 липня 2025 року.

Позивач, не погоджуючись із визначеним ЦВЛК причинним зв`язком захворювань, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 70 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі – Положення № 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 21.1 розділу II Положення № 402, якщо діагноз захворювання встановлено під час медичного огляду військовослужбовця, військово-лікарська комісія встановлює причинний зв`язок захворювання.

Відповідно до пункту 21.2 розділу II Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Підпунктом а пунктом 21.5 розділу II Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

Згідно з пунктом 2.3.1 розділу I Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 2.3.4 розділу I Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має права запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати, у разі необхідності, головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності); надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

За змістом пункту 2.3.5 розділу I Положення № 402 рішення рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Оцінка аргументів учасників суду та висновки суду.

Суд звертає увагу, що спір у цій справі виник з приводу правомірності визначення Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України причинного зв`язку захворювань позивача із проходженням військової служби та із захистом Батьківщини.

Насамперед суд відзначає помилковість доводів позивача про неможливість встановлення ВЛК різних формулювань причинного зв`язку.

Як вбачається з пункту 21.5 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань приймаються у відповідних формулюваннях залежно від обставин виникнення та розвитку конкретного захворювання. При цьому Положення № 402 не містить заборони на визначення щодо різних захворювань однієї особи різних формулювань причинного зв`язку.

Отже, сама по собі обставина, що за результатами розгляду медичних та інших документів щодо позивача ЦВЛК визначила причинний зв`язок одних захворювань як «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини», а інших як «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби», не свідчить про протиправність такого рішення.

Водночас предметом судової перевірки у цій справі є не сама можливість встановлення різних формулювань причинного зв`язку, а правомірність визначення ЦВЛК конкретного причинного зв`язку щодо захворювання, з яким не погоджується позивач, та належність обґрунтування такого рішення.

Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень підлягає перевірці судом, зокрема, на предмет його прийняття на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також добросовісності, розсудливості та пропорційності.

При цьому суд не підміняє собою військово-лікарську комісію та не вирішує питання, які належать до спеціальної компетенції ВЛК, зокрема не визначає медичний діагноз позивача та не встановлює замість ЦВЛК причинний зв`язок захворювань.

Водночас на суд покладається обов`язок перевірити, чи прийнято оскаржуване рішення ЦВЛК із дотриманням визначеної законодавством процедури, на підставі належних документів, з урахуванням усіх істотних обставин та чи містить таке рішення достатнє обґрунтування причин, з яких відповідач дійшов відповідних висновків.

Так, у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 160/31586/23.

У постанові від 08 серпня 2024 року у справі № 420/7076/20 Верховний Суд вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

На додаток варто також згадати усталену позицію Верховного Суду про те, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

Також у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб`єкта владних повноважень у судовій практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим). Вимога про те, що адміністративний акт повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації № R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції (прийнято Комітетом Міністрів 13 лютого 1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendation No. R(91)1 of the Committee of Ministers to member states on administrative sanctions).

Отже, як встановлено судом, пунктом 21.5 розділу II Положення № 402 передбачено відповідні формулювання постанов ВЛК щодо причинного зв`язку захворювань, у тому числі «Захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби» та «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Отже, для визначення належного формулювання причинного зв`язку ЦВЛК мала дослідити не лише медичні документи позивача, а й документи, які характеризують обставини проходження ним військової служби та його безпосередню участь у заходах, пов`язаних із захистом України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу документи, які підтверджують його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, а також значний обсяг медичної документації щодо встановлених йому захворювань та їх розвитку під час проходження військової служби.

Так, відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України від 16.10.2024 №908 сержант ОСОБА_1 в період з 24.09.2023 по 04.12.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, хахисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Костянтинівка (Костянтинівська міська територіальна громада) Донецької області.

Також, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 31.01.2025 №200 сержант ОСОБА_1 в період з 23.02.2024 по 30.03.2024, з 28.05.2024 по 03.09.2024, з 16.09.2024 по 07.10.2024, з 25.11.2024 по 18.12.2024, з 10.01.2025 по 31.01.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Різниківка Сіверський трг. Бахмутського району Донецької області, н.п. Костянтиніка Краматорського району Донгецької області.

Разом з тим зі змісту спірного рішення не вбачається належного обґрунтування того, з яких саме підстав «двобічний гонартроз II ступеня з помірним порушенням функцій» відповідач відніс до захворювання, пов`язаних із проходженням військової служби, а не до захворювання, пов`язаних із захистом Батьківщини, з урахуванням поданих позивачем документів, зокрема, консультаційного висновоку спеціаліста №341521-608576 від 31.12.2024.

Покликання позивача на можливий зв`язок цього захворювання із захистом Батьківщини не виключається з огляду на те, що таке було діагностовано в період після участі позивача у відповідних заходах та, в будь якому разі, такий негативний висновок має бути належним чином вмотивований.

Саме по собі зазначення відповідного формулювання у протоколі ЦВЛК без наведення мотивів, якими відповідач керувався при розмежуванні причинного зв`язку встановлених позивачу захворювань, не дає можливості встановити, які саме обставини були враховані відповідачем, а які - відхилені, та з яких причин.

При цьому обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень передбачає не лише формальне посилання на норми Положення № 402, а наведення конкретних фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що при прийнятті рішення від 04 липня 2025 року, оформленого протоколом № 2025-0704-1018-5425-7, відповідач не забезпечив належного та повного врахування обставин, що мають значення для вирішення питання про причинний зв`язок захворювань позивача, а також не навів достатнього та зрозумілого обґрунтування визначення різних формулювань причинного зв`язку щодо окремих захворювань.

За таких обставин спірне рішення ЦВЛК не відповідає критеріям обґрунтованості та належного мотивування, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому є протиправним.

Водночас суд враховує, що визначення причинного зв`язку захворювань із проходженням військової служби та із захистом Батьківщини належить до повноважень військово-лікарської комісії. У зв`язку з цим суд не може перебирати на себе повноваження ЦВЛК та самостійно визначати відповідне формулювання причинного зв`язку кожного із захворювань позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2025 у справі №480/13255/23.

З огляду на наведене, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену Протоколом від 04.07.2025 № 2025-0704-1018-5425-7, в частині встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 : «Двобічний гонартроз ІІ ступеня з помірним порушенням функцій» з захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2025 в частині встановлення причинного зв`язку захворювання: «Двобічний гонартроз ІІ ступеня з помірним порушенням функцій» із захистом Батьківщини згідно із Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням правової оцінки суду.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову у цій справі, розподіл судових витрат в цій частині не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену Протоколом від 04.07.2025 № 2025-0704-1018-5425-7, в частині встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 : «Двобічний гонартроз ІІ ступеня з помірним порушенням функцій» з захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби.

3. Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2025 в частині встановлення причинного зв`язку захворювання: «Двобічний гонартроз ІІ ступеня з помірним порушенням функцій» із захистом Батьківщини згідно із Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням правової оцінки суду.

4. Копію судового рішення вручити (надіслати) учасникам справи (їх представникам) в порядку ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.09.2026.

Суддя Сас Є.В.