Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №320/1828/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Київ справа №320/1828/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – відповідач, ВКДКА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі – КДКА Київської області, третя особа 1), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.12.2025 №ХІІ-002/2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури незаконним через недотримання відповідачем процедури розгляду справи та ухвалення рішення поза межами дискреційних повноважень відповідача. Позивач стверджує, що його правомірні очікування, що ґрунтуються на законі, не виправдані внаслідок ігнорування відповідачем реалізації його права на судовий захист шляхом оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області до суду.

Позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить посилання на жодний доказ на підтвердження недотримання адвокатом вимог Правил адвокатської етики, а твердження скаржника ПП «Агроекологія» є припущеннями та безпідставними звинуваченнями, спрямованими на ухилення від оплати отриманих адвокатських послуг за укладеним договором про правничу допомогу.

Позивач вважає оскаржуване рішення є невмотивованим, тому що відповідач не встановив об`єктивної і суб`єктивної сторін відповідного складу дисциплінарного проступку, а також за межами провадження залишилися інші обставини події, її наслідки, особа адвоката.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що оскаржуване рішення вмотивованим та обґрунтованим, у рішенні ВКДКА наявний логічний зв`язок між мотивувальною та резолютивною частинами, під час прийняття рішення ВКДКА враховано наявні обставини, документи, матеріали КДКА регіону, тощо, що стали предметом розгляду ВКДКА. Зі змісту оскаржуваного рішення ВКДКА вбачається, що за процедурою прийняття та об`єктивністю досліджень обставин воно повністю відповідає вимогам чинного законодавства, тобто прийняте в межах повноважень ВКДКА, з урахуванням всіх наявних матеріалів і обставин справи, воно є вмотивованим, а викладені в ньому обставини підтвердженими. Відповідач стверджує, що оскаржуване рішення ВКДКА прийнято з дотриманням процедури його прийняття.

ВКДКА встановлено, що позивач допустив явний та очевидний конфлікт інтересів між своїми особистими інтересами (як громадянина) та своїми професійними обов`язками, як адвоката, перед клієнтом. У зв`язку з чим, ВКДКА, зважаючи на грубе одноразове порушення позивачем правил адвокатської етики, яке підриває авторитет адвокатури України застосувала відносно позивача пропорційне, співмірне з учиненим діянням стягнення, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та зазначив, зокрема, що доводи відповідача не містять належного мотивування і не ґрунтуються на конкретних фактах, зміст оскаржуваного рішення не дає можливості встановити у чому саме полягає конфлікт інтересів, які особисті права позивача перебувають у суперечці з інтересами клієнта та який зміст втрат авторитету адвокатури.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що твердження Позивача здебільшого зводяться до нічим не обґрунтованої незгоди з доводами ВКДКА у відзиві на позовну заяву і мотивами прийняття рішення ВКДКА та є такими, що не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залучення третьої особи до участі у розгляді справи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Агроекологія» в особі директора Лук`яненка Гліба Віталійовича.

Ухвалою суду від 13.03.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Агроекологія» в особі директора Лук`яненка Гліба Віталійовича (далі – ПП «Агроекологія», третя особа 2).

Третіми особами пояснень щодо суті спору до суду не подано.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №9206/10 від 31.07.2020.

01.05.2025 за вх. №798 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга генерального директора ПП «Агроекологія» ОСОБА_2 стосовно адвоката Мельникова Д.О. щодо наявності в діях останнього ознак дисциплінарного проступку.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.06.2025 порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.09.2025 № 444/2025 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами третім і п`ятим частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці.

Не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.09.2025 № 444/2025 ПП «Агроекологія» 20.10.2025 подано скаргу до ВКДКА.

Рішенням ВКДКА від 12.12.2025 №ХІІ-002/2025 скаргу генерального директора ПП «Агроекологія» ОСОБА_2 задоволено; рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.09.2025 № 444/2025 скасовано; ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; припинено право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №9206/10 від 31.07.2020.

Вважаючи зазначене рішення ВКДКА про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі також Закон №5076-VI).

Статтею 33 Закону №5076-VI передбачено загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, а саме адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Частиною другою цієї статті передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно зі статтею 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Статтею 41 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Разом з тим, як передбачено статтею 42 Закону №5076-VI, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Отже, ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є органом апеляційного оскарження, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіону в межах матеріалів відповідної дисциплінарної справи.

Аналогічні положення містяться у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (із змінами та доповненнями), відповідно до пункту 60 якого винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5. цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень, у тому числі розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (підпункт 1.3.1) визначається Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 13.12.2024 № 87 (далі - Регламент).

У позовній заяві позивач зазначає, що оскаржуване рішення від 12.12.2025 №ХІІ-002/2025 прийняте ВКДКА є незаконним через недотримання відповідачем процедури як під час здійснення перевірки відомостей, викладених у скарзі ПП «Агроекологія» щодо адвоката Мельникова Д.О., так і під час прийняття оскаржуваного рішення.

Зокрема, позивач вказав, що повідомив відповідача про оскарження ним рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.09.2025 № 444/2025 до суду, що, на його думку, є підставою для припинення (унеможливлення), в даному випадку, адміністративної процедури та позбавляє відповідача дискреційних повноважень на ухвалення оскаржуваного рішення з перегляду рішення КДКА Київської області від 24.09.2025 № 444/2025.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, до ВКДКА зі скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.09.2025 № 444/2025 звернулось ПП «Агроекологія».

Відповідно до пункту 3.49 Регламенту у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікацій но-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи з принципу правової визначеності, встановленого Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

У разі одночасного оскарження одного й того самого рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури різними сторонами до різних компетентних органів (до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до суду), скарга розглядається тим органом, якого визначив суб`єкт оскарження.

Таким чином, виходячи з викладених положень, право особи на вибір позасудового порядку оскарження не залежить від реалізації іншими заінтересованими особами права на оскарження того самого рішення дисциплінарної палати КДКА.

Тобто, у випадку одночасного оскарження одного й того самого рішення КДКА різними сторонами до різних компетентних органів (до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до суду) не є порушенням принципу правової визначеності та не є підставою для закриття провадження.

Отже, доводи позивача про порушення відповідачем процедури при прийнятті оскаржуваного рішення є необґрунтованими і недоведеними.

За приписами пунктів 3.1-3.2 Розділу ІІІ Регламенту формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів.

Члени ВКДКА та учасники засідання повідомляються про місце, день, час засідання ВКДКА та проект порядку денного не пізніше ніж за десять днів до дня проведення засідання. Повідомлення, надсилається засобами поштового зв`язку, кур`єром або електронною поштою та шляхом оприлюднення проекту порядку денного на сайті ВКДКА.

Учасникам засідання повідомлення також може надсилатися на електронні адреси зазначені в скарзі, а також на електронні адреси адвокатів, які вони вказали відповідно до свого обов`язку для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України згідно зі статтею 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Інформація про проведення засідання ВКДКА розміщується на сайті ВКДКА. Дані про учасників засідання повинні включати ім`я та прізвище або найменування юридичної особи чи громадської організації, назву КДКА регіону, рішення якого оскаржується, а також дату, час і місце проведення засідання ВКДКА. Інформація також повинна містити час початку розгляду відповідного питання з проекту порядку денного та імена і прізвища доповідачів за цими питаннями.

Секретаріат ВКДКА зобов`язаний не пізніше трьох днів після надходження скарги на рішення КДКА надавати учасникам засідання дистанційний доступ до скарги через хмарне сховище та всіх інших документів, що додаються до хмарного сховища по мірі їх надходження, мають відношення до справи та включені до порядку денного.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга ПП «Агроекологія» (далі також скаржник) на рішення КДКА Київської області від 24.09.2025 № 444/2025 зареєстрована 20.10.2025 за вх. №31105, тобто в межах строків, встановлених статтею 42 Закону №5076-VI.

На виконання пункту 3.2 Регламенту Секретаріатом ВКДКА надано доступ до захищеного хмарного сховища скаржникові та позивачеві 22.10.2025.

Відповідно до пункту 3.39 Регламенту листом від 24.10.2025 № 6171 ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Мельникова Д.О., які надійшли відповідачу 04.11.2025 за вх. № 31339.

Пунктом 3.40 Регламенту передбачено, що ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи (…) шляхом доручення скарги і матеріалів справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. Формування порядку денного засідання ВКДКА здійснюється протягом розумного строку з урахуванням тривалості робочого часу, виділеного для проведення засідання, черговості надходження скарг до ВКДКА, загального навантаження членів ВКДКА, складності та кількості скарг.

Як свідчать матеріали справи, листом ВКДКА від 06.11.2025 № 6465 т.в.о.Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА Притулі О.Б. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ПП «Агроекологія» на рішення КДКА Київської області від 24.09.2025 № 444/2025.

На виконання вимог пункту 3.2 Регламенту ВКДКА листом від 01.12.2025 № 6870 повідомлено позивача та скаржника про включення розгляд скарги до порядку денного засідання ВКДКА на 12.12.2025 на 10:00 год.

Згідно з пунктом 3.12 Регламенту учасники засідання ВКДКА мають право заявити відвід члену (членам комісії) за наявності підстав, передбачених цим Регламентом та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність; надавати усні чи письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи; заявляти клопотання; з дозволу головуючого висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються; ставити питання іншим учасникам засідання; оголошувати клопотання адвоката про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА, висловлювати заперечення. Адвокат має право заявляти клопотання про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА шляхом зупинення дії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке оскаржується до ВКДКА.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом та подав письмові заперечення, у яких просив скаргу ПП «Агроекологія» залишити без задоволення.

Відповідно до п.3.32 Регламенту член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання включене до проекту порядку денного, готує письмову довідку.

Письмова довідка члена ВКДКА, якому доручено здійснювати перевірку та/або довідка іншого члена ВКДКА (альтернативна) обов`язково приєднуються до матеріалів перевірки ВКДКА та зберігаються.

09.12.2025 доповідачем складено на направлено до ВКДКА довідку, яка зареєстрована за вх. № 32058.

З огляду на встановлене вбачається, що ВКДКА належним чином виконала свій обов`язок щодо повідомлення учасників про дату і час проведення засідання ВКДКА, а також забезпечила їх права на участь у засіданнях ВКДКА та надання своїх пояснень і доказів.

За приписами пунктів 3.41 - 3.43 Регламенту розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення та перевірка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.

Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

Результати додаткової комісійної перевірки доповідаються на засіданні ВКДКА.

За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката та направити справу для нового розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.

У разі скасування рішення КДКА та ухвалення ВКДКА нового рішення або про зміну рішення КДКА із застосовуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, ВКДКА приймає також рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства, підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення саме дисциплінарного проступку, до якого законодавець відніс порушення Правил адвокатської етики. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

У разі прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідний дисциплінарний орган, із урахуванням обставин вчинення проступку, його наслідків, особи адвоката та інших обставин, вирішує питання щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, що накладається на адвоката, який має відповідати вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і належним чином вмотивований у відповідному рішенні.

Адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України повинен дослідити, чи є оспорювані рішення, дії чи бездіяльність відповідача прийнятими (вчиненими, допущеними), зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на тому чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

З огляду на положення статті 52 Закону №5076-VI встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою КДКА або ВКДКА відповідних рішень, є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

З матеріалів справи вбачається, що генеральним директором ПП «Агроекологія» ОСОБА_2 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області скаргу про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Скарга обґрунтована тим, що адвокат Мельников Д.О. протягом певного часу надавав юридичні послуги підприємству та мав доступ до внутрішньої інформації підприємства, що охоплює службові, фінансово-господарські, організаційні, екологічні та інші відомості, отримані ним у межах виконання адвокатських обов`язків відповідно до договору про надання правничої допомоги від 10.08.2020, укладеного між ПП «Агроекологія» та ОСОБА_1 . У зв`язку із відсутністю необхідності подальшого надання правничої допомоги, ПП «Агроекологія» повідомляло адвоката Мельникова Д.О. про намір розірвати договір про надання правничої допомоги від 10.08.2020 та про відмову від подальшого співробітництва і повернення документів (листи ПП «Агроекологія» від 09.01.2025 № 20-ю, від 27.01.2025, від 17.02.2025 № 27-ю, від 24.03.2025 №33-ю). Договір про правничу допомогу, укладений між ПП «Агроекологія» та ОСОБА_1 , припинив свою дію 28.02.2025 коли ПП «Агроекологія» через систему Електронний Суд проінформувало про це Диканський районний суд Полтавської області та, одночасно з цим, належним чином довело до відома безпосередньо адвоката Мельникова Д.О. із долученням до повідомлення листів ПП «Агроекологія» від 09.01.2025 № 20-ю, від 27.01.2025, від 17.02.2025 № 27-ю про припинення повноважень адвоката.

Разом з тим, скаржником зазначено, що 19.02.2025, тобто під час дії договору про правничу допомогу від 10.08.2020, ОСОБА_1 звернувся до відповідних органів щодо проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПП «Агроекологія».

З огляду на це, скаржник ПП «Агроекологія» вважає, що адвокат ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, а тому просив притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат ОСОБА_1 у своїх поясненнях на скаргу ПП «Агроекологія» заперечував проти доводів останнього, вважаючи їх безпідставними, оскільки обсяг його доручень охоплювався виключно питаннями, пов`язаними з орендою землі сільськогосподарського призначення, виконання рішень суду у справах щодо оренди землі та оскарження дій державного виконавця у виконавчих провадженнях з приводу наведеного. Питання виробничо-господарської діяльності ПП «Агроекологія», в тому числі дозвільного, екологічного, природо-охоронного законодавства тощо не входили до кола повноважень адвоката, клієнт таких доручень адвокату не надавав. Доступу до документів підприємства адвокат не мав, оскільки надавав правничу допомогу дистанційно та шляхом представництва інтересів клієнта в судах та участі у судових засіданнях. Повідомлення про припинення повноважень адвокат отримав належним чином лише 10.05.2025 шляхом отримання повідомлення про вказане через ЄСІТС, після чого припинив надавати правничу допомогу ПП «Агроекологія».

За результатом розгляду скарги генерального директора ПП «Агроекологія» ОСОБА_2 на поведінку адвоката Мельникова Д.О. КДКА Київської області кваліфікувала поведінку останнього як одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики, а саме: порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

24 вересня 2025 року КДКА Київської області винесено рішення №444/2025, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3 та 5 частини другої статті 34 Закону №5076-VI та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці.

ПП «Агроекологія» звернулося до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА Київської області від 24.09.2025 № 444/2025, в обґрунтування якої виклало свої аргументи та заперечення щодо наведених висновків КДКА Київської області у рішенні №444/2025 та зазначив, що, незважаючи на наявність протиправного діяння адвоката ОСОБА_1 , у рішенні дисциплінарної палати КДКА Київської області було використано помилковий підхід до оцінки його поведінки.

Як зазначив скаржник, що підтверджується матеріалами справи, адвокат Мельников Д.О. протягом певного часу надавав юридичні послуги підприємству та мав доступ до внутрішньої інформації підприємства, що охоплює службові, фінансово-господарські, організаційні, екологічні та інші відомості, отримані ним у межах виконання професійних адвокатських обов`язків, відповідно до договору від 10.08.2020 про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Агроекологія».

У зв`язку з відсутністю необхідності подальшого надання правової допомоги, листом від 24.03.2025 № 33-ю, який був направлений як на офіційну електронну адресу адвоката, так і поштовою кореспонденцією за адресою його проживання, ОСОБА_1 черговий раз проінформовано (листи від 09.01.2025 № 20-ю, від 27.01.2025, від 17.02.2025 №27-ю), що підприємство не надає адвокату жодних доручень чи замовлень на надання правничих послуг, а також відмовилось від подальшого співробітництва з ним. Крім цього, вказаним листом запропоновано надати відповідні документи, що слугували підставою для розрахування розміру гонорару зазначеного у звіті, оскільки обрахування здійснено не відповідно до положень договору про надання правничої допомоги від 10.08.2025, а, на його власний розсуд, що не відповідає домовленостям сторін та положенням чинного законодавства.

На лист ПП «Агроекологія» від 24.03.2025 №33-ю Мельниковим Д.О. надано відповідь листом від 05.04.2025, до якої, окрім рахунків на оплату, не долучено жодного запитуваного документа. З наданої відповіді вбачається, що станом на квітень 2025 року ОСОБА_1 продовжував виконувати умови договору про правничу допомогу від 10.08.2020 та наполягав на оплаті виставлених рахунків.

Крім того, у вказаній відповіді адвокат висловив безумовну вимогу здійснити йому оплату та зазначив, що заперечення посадових осіб ПП «Агроекологія» щодо укладання договору про надання правничої допомоги від 10.08.2025 тягне певні юридичні наслідки, зокрема, звільнення його від обов`язку зберігати адвокатську таємницю як складової адвокатської етики щодо відомостей, які стали йому відомі під час представництва інтересів ПП «Агроекологія» з 2016 року, а у якості адвоката – з 10.08.2020.

З наявних матеріалів у справі вбачається, що, незважаючи на неодноразові повідомлення ПП «Агроекологія» про припинення співробітництва з адвокатом Мельниковим Д.О., останній продовжував представляти інтереси підприємства у судах та, в подальшому, у своїх звітах адвоката визначав розрахунок розміру гонорару, що не відповідає домовленостям сторін договору та положенням чинного законодавства України.

В той же час, як зазначив ПП «Агроекологія», що підтверджується матеріалами у справі, 23.04.2025 до ПП «Агроекологія» із позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства прибули посадові особи Державної екологічної інспекції центрального округу. Проведення вказаної перевірки, як згодом було встановлено, здійснювалося на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 від 19.02.2025, у якому останній повідомив про нібито порушення ПП «Агроекологія» вимог природоохоронного законодавства, зокрема, про відсутність отримання підприємством дозволів на викиди в атмосферне повітря та інші порушення екологічного характеру.

З наказу від 22.04.2025 № 05-25/136 та направлення на проведення перевірки від 22.04.2025 №05-26/39 встановлено, що підставою для проведення перевірки ПП «Агроекологія» було саме звернення ОСОБА_1 .

Крім того, при ознайомленні з матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, реєстраційною карткою звернення, встановлено анкетні дані особи-заявника, на підставі звернення якої призначено проведення перевірки ПП «Агроекологія». Заявником виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , контактний телефон: НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зіставленням персональних даних, установлено, що вони повністю співпадають з відомостями особи адвоката Мельникова Д.О., який надавав правничу допомогу ПП «Агроекологія» відповідно до договору про надання правничої допомоги від 10.08.2020.

Слід зазначити, що позивач у позові жодним чином не спростував встановлені вище обставини, а наведені ним доводи не спростовують висновків відповідача про допущення ним дисциплінарного проступку.

Позивач не заперечує подачу такого звернення щодо проведення перевірки ПП «Агроекологія», як і не заперечує того, укладений з ПП «Агроекологія» договір про надання правничої допомоги був розірваний уже після звернення. Водночас, позивач вважає, що реалізація ним права на відкритість інформації щодо стану довкілля та подання скарги через урядову гарячу лінію на свого клієнта не є конфліктом інтересів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що адвокат, в даній ситуації, допустив суперечність між особистими інтересами та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Статтею 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Частиною першою статті 11 Закону № 5076-VІ регламентовано текст присяги адвоката України: «Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».

Згідно із частиною першою статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Частиною першою статті 21 Закону №5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Тобто, Закон передбачає, що дотримання правил адвокатської етики є одним із основних професійних обов`язків адвоката.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 5076-VI адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

У Преамбулі до Правил адвокатської етики зазначено, що вони слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом № 5076-VІ та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні КДКА.

Відповідно до статті 2 Правил адвокатської етики дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов`язками або підірвати престиж адвокатської професії.

Відповідно до статей 7-8 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта.

За приписами статті 12-1 Правил адвокатської етики адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.

Згідно зі статтею 14 Правил адвокатської етики адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.

До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що особа, приймаючи присягу адвоката України, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.

Під конфліктом інтересів, за приписами статті 9 Правил адвокатської етики, слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Законодавець визначає момент настання конфлікту інтересів виникненням такої суперечності між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, яка може вплинути на об`єктивність або неупередженість адвоката під час виконання ним професійних обов`язків.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що дисциплінарна палата КДКА Київської області, з чим погодилась ВКДКА, вірно встановила, що адвокат ОСОБА_1 , маючи не розірваний договір зі своїм клієнтом ПП «Агроекологія», звертаючись зі зверненням на дії останнього до Державної екологічної інспекції Центрального округу, допустив явний та очевидний конфлікт інтересів між своїми особистими інтересами (як громадянина) та своїми професійними обов`язками перед клієнтом.

Також, в мотивах свого рішення відповідач правомірно зазначив про те, що з наявних матеріалів справи слідує та визнається адвокатом Мельниковим Д.О. та обставина, що належне повідомлення про розірвання договору про надання правничої допомоги він отримав лише 10.05.2025, що свідчить про те, що скарга стосовно ПП «Агроекологія» подана адвокатом свідомо під час дії договору з клієнтом (ПП «Агроекологія»).

Крім того, серед іншого встановленого, ВКДКА правомірно зазначено, що відповідно до своїх професійних обов`язків, адвокат Мельников Д.О., під час здійснення своєї адвокатської діяльності був зобов`язаний дотримуватися правил адвокатської етики, а також не використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта (ст.21 Закону № 5076-VI).

За вказаних обставин, на переконання суду, є обґрунтованим висновок ВКДКА про те, що рішення КДКА Київської області про вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 та п.5 частини другої статті 34 Закону № 5076-VI, є доведеним, відповідає матеріалам справи і нормам чинного законодавства України.

Між тим, в матеріалах справи відсутні достатні докази того, що відомості, повідомлені ОСОБА_1 , як громадянином, до Державної екологічної інспекції Центрального округу, ним були отримані як адвокатом від свого клієнта ПП «Агроекологія».

Таким чином, ВКДКА правомірно погодилась з висновками КДКА Київської області про те, що дисциплінарного проступку, передбаченого п. 4 частини другої статті 34 Закону № 5076-VI, а саме розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, як за ознаками одного з яких порушувалася дисциплінарна справа, під час розгляду дисциплінарної справи встановлено не було.

Вищезазначені дії адвоката підривають авторитет адвокатури України, оскільки він діяв свідомо всупереч інтересу свого клієнта.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України адвокатура в Україні діє для надання професійної правничої допомоги. Тобто, адвокат повинен стояти на захисті прав та інтересів свого клієнта.

Крім того, про підрив авторитету адвокатури України свідчить те, що адвокат порушив один з основних принципів адвокатської діяльності - принцип законності, оскільки, усвідомлюючи наявність укладеного договору з клієнтом, знехтував його інтересами та всупереч їм подав проти клієнта скаргу.

Загроза такого вчинку адвоката полягає у тому, що суспільство втрачає довіру та повагу до адвокатів. У той час як, таким вчинком іншим адвокатам дається розуміння про можливість безкарності, уникнення відповідальності, що свідчить про підрив авторитету адвокатури в цілому.

За приписами статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Водночас, виходячи із вимог Закону № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі, зокрема, систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (ч. 2 статті 32 Закону №5076-VI).

Дисциплінарним органом встановлено в діях адвоката грубі порушення правил адвокатської етики, а відтак вчинення ним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 5 частини другої статті 34 Закону № 5076-VI.

Суд зауважує, що критерії «грубого» порушення правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до усталеної практики, адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як зазначалось вище, за змістом статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Засідання ВКДКА вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Повноваження ВКДКА на скасування рішення регіональної КДКА і прийняття нового рішення спрямоване на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна КДКА під час прийняття рішення, на яке подано скаргу. Обмеження повноважень ВКДКА як органу вищої інстанції лише скасуванням такого рішення суперечить меті, з якою таке повноваження надано законодавцем.

Підтвердженням цього є абзац другий пункту 2 розділу 6 Положення про ВКДКА, прийнятого на виконання норм статті 52 Закону №5076-VI.

З системного аналізу вказаної норми Положення, а також статті 52 Закону №5076-VI вбачається, що ВКДКА, ухвалюючи нове рішення за наслідками розгляду скарги на рішення регіональної КДКА, має право приймати такі ж рішення, що й остання з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, оскільки пункт 3 частини п`ятої статті 52 цього Закону прямо передбачає повноваження ВКДКА одночасно зі скасуванням рішення регіональної КДКА приймати нове рішення. Також норми абзацу другого пункту 2 розділу 6 Положення, прийнятого на виконання цього Закону, також прямо передбачають право ВКДКА приймати такі рішення, які відповідно до чинного законодавства має право приймати регіональна КДКА.

Тлумачення пункту 3 частини п`ятої статті 52 Закону №5076-VI має здійснюватися з огляду на повноваження ВКДКА приймати нове рішення з метою усунення порушень і помилок, допущених регіональною КДКА. Інше застосування вказаної норми суперечило б її меті.

Отже, виходячи з повноважень ВКДКА, передбачених частиною четвертою, пунктом 3 частини п`ятої статті 52 Закону №5076-VI, цей орган має право ухвалити нове рішення за результатами розгляду скарги на рішення регіональної КДКА, яким скасувати рішення КДКА та ухвалити нове рішення. Приймаючи таке рішення, ВКДКА не перевищує своїх повноважень.

Суд зазначає, що в межах розгляду справи суд надає правову оцінку оскаржуваному рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури. Однак, судом не встановлено порушень процедури при прийнятті оскаржуваного рішення ВКДКА.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на той факт, що протиправні діяння адвокатом Мельниковим Д.О. вчинено свідомо та за своїм характером є грубим одноразовим порушенням правил адвокатської етики, яке підриває авторитет адвокатури України, суд дійшов висновку про те, що рішення ВКДКА від 12.12.2025 №ХІІ-002/2025 є правомірним, пропорційним, прийнятим із дотриманням процедури, встановленої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення №120, в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірного рішення.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають відшкодуванню позивачу витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5 поверх, код ЄДРПОУ 26080214), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15 (1-й поверх), код ЄДРПОУ 23243231), Приватного підприємства «Агроекологія» (38013, Полтавська область, с. Михайлики, вул. Євгена Коновальця, 26, код ЄДРПОУ 24089080) про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.12.2025 №ХІІ-002/2025, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.