Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №320/22945/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року справа №320/22945/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визначити протиправним бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період з 01.12.2018 до 31.12.2022 роки включно індексацію грошового забезпечення;

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (Код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4463,15 грн. щомісячно, за період з 01.12.2018. до 31.12.2022р. в загальному розмірі 210 779, 87 ( двісті десять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 87 копійок з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 у період з 08.04.2015 по 09.10.2023. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 09.10.2023 № 2350 позивача було переведено до іншої військової частини НОМЕР_4 . З метою з`ясування повноти та правильності проведення з позивачем грошового розрахунку при переведенні до військової частини НОМЕР_4 у АДРЕСА_3 позивач ознайомився зі своєю особовою справою та витягами про фінансове і речове забезпечення. За результатами ознайомлення з матеріалами особової справи ОСОБА_1 виявив, що під час переведення до іншої військової частини йому не було виплачено в повному обсязі кошти, на які він мав право під час проходження військової служби, зокрема не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 31.12.2022 включно. З метою реалізації своїх прав та законних інтересів, закріплених Конституцією України та чинним законодавством, а також досудового врегулювання спірного питання, 15.01.2026 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із заявою, у якій просив: Видати довідку про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 09.10.2023 включно. Нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалася у місяці підвищення доходу, та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4463,15 грн щомісячно за період з 01.12.2018 по 31.12.2022 у загальному розмірі 210 779,87 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. 31.03.2026 військова частина НОМЕР_2 надала відповідь на звернення позивача, якою відмовила у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 31.12.2022. Відмову відповідач мотивував тим, що збільшення розміру грошового забезпечення за грудень 2015 року перевищило щомісячні розрахункові суми індексації з грудня 2015 року по лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошових доходів. У зв`язку з цим, за твердженням відповідача, нарахована та виплачена сума індексації грошового забезпечення за період з 22.01.2018 по 28.02.2018 становить 0 грн щомісячно. ОСОБА_1 вважає відмову військової частини НОМЕР_2 у виплаті індексації грошового забезпечення протиправною. Для визначення права позивача на індексацію-різницю встановлено, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 10 659,60 грн, а за березень 2018 року - 10 821,10 грн. Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становить 161,50 грн. Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків, позивач взяв за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3 %, правильність чого підтверджується листом Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51. У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018, помножений на величину приросту індексу споживчих цін та поділений на 100 відсотків, тобто: 1762,00 грн х 253,30 % / 100 % = 4463,15 грн. Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становить 4463,15 грн. Розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року у сумі 161,50 грн є меншим від суми можливої індексації у цьому місяці, яка становить 4463,15 грн. Різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу становить: 4463,15 грн – 161,50 грн = 4301,63 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 із застосуванням базового місяця, тобто місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січня 2008 року та березня 2018 року. Також військову частину НОМЕР_2 зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, тобто базового місяця - січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, тобто базового місяця - березня 2018 року, з урахуванням абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Таким чином, рішенням суду вже вирішено питання щодо індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 30.11.2018. З огляду на викладене ОСОБА_1 зазначає, що військова частина НОМЕР_2 повинна була нараховувати та виплачувати йому індексацію-різницю у розмірі 4301,63 грн щомісячно до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто за період з 01.12.2018 по 31.12.2022. Водночас у розрахунку позивача зазначено, що індексація-різниця за період з 01.12.2018 по 31.12.2022 становить 210 779,87 грн, що визначено таким чином: 4463,15 грн х 49 місяців = 210 779,87 грн. Позивач також зазначає, що відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю у розмірі 4463,15 грн щомісячно до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто за період з 01.03.2018 по 31.12.2022. У зв`язку з цим позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022. Підсумовуючи наведені розрахунки, позивач зазначає, що загальна сума індексації-різниці, на яку він має право за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, становить 210 779,87 грн. З метою повного відновлення порушених прав позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у розмірі 210 779,87 грн з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

19.06.2026 представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач зазначає, що наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося з 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Відповідно до абзаців першого та другого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки) індекс споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Для подальшої індексації індекс споживчих цін обчислюється наростаючим підсумком починаючи з місяця, наступного за місяцем такого підвищення. При цьому нарахування індексації проводиться у місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції, відповідно до підпунктів 3 і 4 статті 4 Закону України № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078. Таким чином, місяць підвищення посадового окладу (тарифної ставки) є базовим місяцем. Відповідно, починаючи з квітня 2018 року відповідач повинен обчислювати індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення позивача до моменту перевищення порогу індексації у розмірі 103 відсотки. Отже, дата виникнення у позивача права на індексацію грошового забезпечення, а також коефіцієнт поточної індексації залежать від величини приросту індексу споживчих цін. Сума індексації визначається шляхом множення доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділену на 100. Нарахування індексації здійснюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому Державною службою статистики України опубліковано індекс інфляції, відповідно до абзацу десятого пункту 5 Порядку № 1078. Оскільки місяць підвищення посадового окладу позивача - березень 2018 року - був базовим місяцем, то починаючи з місяця, наступного за базовим, тобто з квітня 2018 року, здійснюється обчислення величини індексу споживчих цін. У жовтні 2018 року величина індексу споживчих цін перевищила встановлений поріг індексації у розмірі 103 відсотки, а саме: 1,008 х 1,000 х 1,000 х 0,993 х 1,000 х 1,019 х 1,017 х 100 = 103,73 %. У зв`язку з цим, відповідно до положень Порядку № 1078 та з урахуванням того, що 13.11.2018 Державною службою статистики України було опубліковано величину індексу інфляції за жовтень 2018 року, грошове забезпечення позивача з грудня 2018 року підлягало індексації. Разом із тим відповідач зазначає, що починаючи з грудня 2018 року по грудень 2022 року включно індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася у повному обсязі. Таким чином, відповідач вважає, що з боку військової частини НОМЕР_2 не було допущено вини чи протиправних дій щодо позивача.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 у період з 08.04.2015 по 09.10.2023.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 09.10.2023 № 2350 ОСОБА_1 було переведено до іншої військової частини НОМЕР_4 у АДРЕСА_3 .

15.01.2026 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із заявою, у якій просив видати довідку про розмір нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 09.10.2023 включно. Також позивач просив нарахувати та виплатити йому різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалася у місяці підвищення доходу, та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4463,15 грн щомісячно за період з 01.12.2018 по 31.12.2022 у загальному розмірі 210 779,87 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

31.03.2026 військова частина НОМЕР_2 надала відповідь на звернення позивача, якою відмовила у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 31.12.2022.

Підставою для відмови зазначено те, що збільшення розміру грошового забезпечення за грудень 2015 року перевищило щомісячні розрахункові суми індексації з грудня 2015 року по лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошових доходів. У зв`язку з цим нарахована та виплачена сума індексації грошового забезпечення за період з 22.01.2018 по 28.02.2018 становила 0 грн щомісячно.

Судом встановлено, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 10 659,60 грн, а за березень 2018 року - 10 821,10 грн.

Розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становив 161,50 грн.

Судом також встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 (справа №320/40903/24) позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.

Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 із застосуванням базових місяців - січня 2008 року та березня 2018 року.

Також військову частину НОМЕР_2 було зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, а за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - із застосуванням березня 2018 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Отже, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 вирішено питання щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018.

Таким чином, предметом заявлених позовних вимог є нарахування та виплата позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у розмірі 210 779,87 грн з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі – Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Щодо вимог нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2018 до 31.12.2022 роки.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

З 01.12.2015 (дата початку застосування Постанови № 1013) в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 з 15.03.2018 й дотепер діє у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 28.02.2018 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова № 141) та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 й дотепер у редакції Постанови № 1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 в редакції Постанови № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакціях Постанови № 1013 та Постанови № 141) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

У справі № 560/752/24 (постанова від 11.04.2025) Верховний Суд дійшов висновку, що системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що нарахування і виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

Буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку, як уже зазначалося, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справах № 420/6982/21, № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 09.05.2023 у справах № 400/12702/21, № 120/2234/22-а, № 560/538/22, № 580/8769/21, від 10.05.2023 у справі № 260/5461/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21, від 27.07.2023 у справі № 160/12028/22, від 03.08.2023 у справі № 420/23183/21, від 15.08.2023 у справах № 580/9339/21, № 400/3784/22, № 520/1800/22, від 17.08.2023 у справах № 160/4155/22, № 580/3967/22, від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22, від 07.09.2023 у справах № 480/5766/22, № 160/16084/22, № 420/12787/22, від 26.09.2023 у справі № 200/4531/22, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 09.11.2023 у справах № 420/3131/22, № 420/4325/23, від 30.11.2023 у справі № 420/616/23, від 06.12.2023 у справі № 160/16075/22, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 20.12.2023 у справі № 560/6693/22, від 21.12.2023 у справі № 420/10945/22, від 05.02.2024 у справі № 360/383/23, від 04.04.2024 у справі № 160/4155/22, від 18.04.2024 у справі № 280/4812/23, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23, від 06.06.2024 у справі № 280/4745/23, від 27.06.2024 у справах № 440/1497/22, № 580/602/22 та інших.

Застосовуючи наведений підхід і ураховуючи, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів в тому числі осіб рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним чином: лютий 2008 року 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно з даними Держстату) = 1,027; березень 2008 року 103,8% = 1,038; квітень 2008 року 103,1% = 1,031; травень 2008 року 101,3% = 1,013; вересень 2008 року 101,3% = 1,013; жовтень 2008 року 101,7% = 1,017; листопад 2008 року 101,5% = 1,015; грудень 2008 року 102,1% = 1,021; січень 2009 року 102,9% = 1,029; лютий 2009 року 101,5% = 1,015; березень 2009 року 101,4% = 1,014; травень 2009 року 101,4% = 1,014; червень 2009 року 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року 101,4% = 1,014; листопад 2009 року 101,1% = 1,011; січень 2010 року 102,7% = 1,027; лютий 2010 року 101,9% = 1,019; вересень 2010 року 103,5% = 1,035; грудень 2010 року 101,6% = 1,016; березень 2011 року 103,3% = 1,033; квітень 2011 року 101,3% = 1,013; червень 2011 року 101,2% = 1,012; березень 2014 року 101,98% = 1,020; квітень 2014 року 103,3% = 1,033; травень 2014 року 103,8 = 1,038; липень 2014 року 101,4% = 1,014; вересень 2014 року 103,72% = 1,037; жовтень 2014 року 102,4% = 1,024; листопад 2014 року 101,9% = 1,019; грудень 2014 року103,0% = 1,030; січень 2015 року 103,1% = 1,031; лютий 2015 року 105,3 = 1,053; березень 2015 року 110,8% = 1,108; квітень 2015 року 114% = 1,140; травень 2015 року 102,2% = 1,022; листопад 2015 року 101,55% = 1,016; квітень 2016 року 105,79% = 1,058; жовтень 2016 року 104,0% = 1,040; січень 2017 року 103,85% = 1,038; квітень 2017 року 103,74% = 1,037; липень 2017 року 103,13% =1,031; жовтень 2017 року 103,12% = 1,031; січень 2018 року 103,44% = 1,034.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 по січень 2018, а саме: 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 (353,3%).

Отже, величина приросту індексу споживчих цін становить 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав – 1 762,00 грн.

Відтак, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4 463,15 грн. (1 762,00 грн. х 253,30% /100 = 4 463,15 грн).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23, від 08.11.2024 у справі № 200/16532/21, 25.09.2025 у справі № 320/15393/21.

Оскільки суд встановив, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить – 161,50 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4 463,15 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.

Зважаючи на викладене, відповідач протиправно не враховував вимоги абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 до 31.12.2022.

Відхиляючи заперечення відповідача суд відзначає, що нарахування та виплата позивачу поточної індексації, передбаченої пунктом 1-1 Порядку № 1078 не є підставою для ненарахування та невиплати відповідачем індексації-різниці, передбаченої пунктом 5 Порядку № 1078.

Таке твердження узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.04.2025 у справі № 560/752/24.

Щодо необхідності визначення фіксованої величини індексації, яка має бути врахована при відповідному нарахуванні та виплаті відповідачем позивачу, суд вказує наступне.

Так, у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних сумах.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним і ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову. Тому, для належного і ефективного захисту прав та інтересів позивача, судам необхідно перевірити обґрунтованість розрахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, якщо суди в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації (постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 380/21613/21, від 11.04.2025 у справі № 560/752/24, від 11.04.2025 у справі № 620/7745/23).

Таким чином, розмір індексації-різниці грошового забезпечення позивача в розрахунку на місяць становить 4301,63 грн (4463,15 грн – 161,50 грн).

Ураховуючи наведене, відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року, виходячи зі щомісячної фіксованої величини 4301,63 грн відповідно до вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2022 року в загальній сумі 210 779,87 грн (4463,15 грн помножено на 49 місяців).

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведе, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно пункту 12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовозобов`язані та резервісти, які призвані на спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку.

Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визначити протиправним бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період з 01.12.2018 до 31.12.2022 роки включно індексацію грошового забезпечення.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (Код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4463,15 грн. щомісячно, за період з 01.12.2018. до 31.12.2022р. в загальному розмірі 210 779, 87 ( двісті десять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 87 копійок з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.