Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №320/52218/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року Київ справа №320/52218/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи та процесуальні питання.

Позивачка звернулась до Київського окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.07.2025.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Саса Є.В. від 27.10.2025 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано докази у справі від відповідача, а саме копії оскаржуваного рішення та матеріалів на підставі яких воно прийнято; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.03.2026 витребував у Головного управління Державної податкової служби у Київській області копію оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , взятої на податковий облік за № 103321175336.

Ухвалою від 08.06.2026 повторно витребувано документи у відповідача.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.06.2026 застосував до Головного управління Державної податкової служби у Київській області захід процесуального примусу, шляхом накладення штрафу в порядку ч. 1 ст. 149 КАС.

Ухвалою від 06.08.2026 суд постановив застосувати до Головного управління Державної податкової служби у Київській області захід процесуального примусу, шляхом накладення штрафу в порядку ч. 2 ст. 149 КАС.

19.08.2026 до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заява про виконання вимог ухвали суду та документи, витребувані судом.

Ухвалою від 07.09.2026 скасовано ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 та від 06.08.2026 у справі №320/64654/25 про застосування до Головного управління Державної податкової служби у Київській області заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, обґрунтовуючи подане клопотання тим, що вважає її складною та важливою для держави і суспільства. На думку відповідача, предмет доказування потребує безпосереднього дослідження доказів, надання сторонами пояснень та участі в судовому засіданні, що забезпечить повне й всебічне з`ясування обставин справи та реалізацію принципу змагальності.

Суд зазначає, що за приписами частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При вирішенні заявленого клопотання, суд враховує характер спірних правовідносин та предмет доказування, які не свідчать про її складність і не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, та дійшов висновку, що розгляд цієї справи не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи приписи ст. ст. 12, 257 КАС справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи.

Позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначила, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведення не камеральної, а саме документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

На думку позивачки, предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

З огляду на зазначене позивачка вважає, що оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавство, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

У відзиві на позовну заяву відповідач щодо задоволення позову заперечує, зазначаючи, що ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку другої групи, допустила наявність податкового боргу з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів.

Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;.

На думку ГУ ДПС, відповідно до даних інтегрованої картки платника податків у ФОП ОСОБА_1 обліковувався податковий борг за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» (КБК 18050400), що свідчить про порушення нею вимог абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України.

У зв`язку з цим, контролюючий орган вважає, що виникли законні підстави для анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку відповідно до пунктів 299.10 та 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, ГУ ДПС зазначає, що анулювання реєстрації здійснено на підставі акта перевірки № 33601/10-36-24-11/ НОМЕР_1 від 08.07.2025 та рішення № 1190/10-36-24-11/ НОМЕР_1 від 05.08.2025, яким ФОП виключено з Реєстру платників єдиного податку з 01.07.2025.

Таким чином, відповідач вважає, що процедура анулювання реєстрації була дотримана, оскільки порушення вимог спрощеної системи було встановлено контролюючим органом під час перевірки, за результатами якої складено відповідний акт та прийнято рішення про виключення платника з Реєстру.

Обставини справи, встановлені судом.

З 07.07.2021 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Київській області, з 01.08.2021 є платником єдиного податку 2 групи.

08.07.2025 на підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 спрощеної системи оподаткування.

За результатами перевірки складено акт №33601/10-36-24-11/ НОМЕР_2 від 08.07.2025, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України (в інтегрованій картці платника наявний борг по єдиному податку з фізичних осіб на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів).

Рішенням Головного управління Державної податкової служби у Київській області Апостол С.М. виключено з реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024 за порушення, встановлені актом перевірки №33601/10-36-24-11/ НОМЕР_2 від 08.07.2025.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Оцінка аргументів сторін, релевантні джерела права та висновки суду.

Ключовим питанням у справі є те, чи може податковий орган прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі порушень, встановлених в ході камеральної, а не документальної перевірки відповідного платника податку.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 Податкового кодексу України).

Підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

За правилами пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений у статті 76 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З огляду на викладене, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.03.2025 у справі № 160/21398/24, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17, від 11.02.2026 № 260/8313/24.

Суд встановив, що оцінку питанню правомірності перебування позивачки як платника єдиного податку другої групи на спрощеній системі відповідач надав під час проведення камеральної перевірки. Враховуючи, що контролюючим органом оскаржуване рішення прийнято не на підставі документальної перевірки та встановлених в ході неї порушень, суд доходить висновку, що відповідачем не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку і єдиним можливим наслідком вказаного порушення є визнання неправомірним та скасування відповідного рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 260/8313/24, розглядаючи подібні правовідносини.

Отже, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просить суд стягнути на його користь з Головного управління Державної податкової служби у Київській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп. З огляду на задоволення позову, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ: 44096797, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5А).

Суддя Сас Є.В.