Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №320/30458/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Київ справа №320/30458/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військово-клінічний госпіталь», Центральної військово-лікарської комісії про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, код ЄДРПОУ 07773293) та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16, код ЄДРПОУ 08356179), у якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову гарнізонної військово-лікарської комісії, оформлену довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 04.02.2025 №3447, про причинний зв`язок діагностованих у ОСОБА_1 захворювань серцево-судинної системи з військовою службою;

- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії, що полягали у неврахуванні наданих ОСОБА_1 результатів медичних обстежень серцево-судинної системи при вирішенні питання про причинний зв`язок діагностованих у нього захворювань з військовою службою;

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену протоколом від 01.03.2025 №2025-0301-1145, за результатами перегляду постанови гарнізонної військово-лікарської комісії, оформленої довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 04.02.2025 №3447, в частині, що стосується висновків про причинний зв`язок захворювань серцево-судинної системи, діагностованих у ОСОБА_1 , з військовою службою;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України протягом десяти календарних днів після набрання рішенням у справі законної сили повторно провести медичний огляд ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення про встановлення причинного зв`язку діагностованих у ОСОБА_1 захворювань серцево-судинної системи з військовою службою у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, з урахуванням наданих ним медичних документів та з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про неповну та поверхневу оцінку стану його здоров`я під час проходження ВЛК. Вважає, що під час проходження ВЛК та перегляду її рішення ЦВЛК не отримав належної діагностичної та консультативної допомоги, відтак висновки про відсутність причинного зв`язку діагностованих захворювань із проходженням військові служби, не відповідають дійсності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачам протягом 15 днів з моменту отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, відзиви до суду не надали. Відтак, суд вирішує спір на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач добровільно пішов до лав ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 , НОМЕР_3 батальйон АДРЕСА_2 ) та з першого дня служби виконував бойові завдання в м. Києві та області.

У квітні 2022 року позивач у складі підрозділу був переведений до військової частини НОМЕР_4 , яка формувалась у Львівській області, та після закінчення формування з 27.06.2022 приступила до виконання бойового завдання у Запорізькій області, що на той час була визнана районом ведення бойових дій.

Під час військової служби у військовій частині НОМЕР_4 позивач брав участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

З 11.11.2023 позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_5 на посаді, не пов`язаній з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченні здійснення вищевказаних заходів.

З 2024 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, позивач неодноразово звертався до лікувальних закладів для проходження обстеження, отримання лікування за призначеннями лікарів та визначення динаміки перебігу захворювання.

У лютому 2025 року пройшов медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (далі - ВЛК НВМКЦ «ГВКГ»).

Відповідно до постанови (довідки) гарнізонної військово-лікарської комісії НВМКЦ «ГВКГ» від 04.02.2025 Nє3447 позивачу встановлено діагнози: 223.1 Вроджена вада серця: двостулковий аортальний клапан з регургітацією легкого ступеню. I34.1, І36.1 Недостатність МК і ТК І ст. 150 СН 1 ст. та прийнято постанову «Захворювання, HI, не пов`язані з проходженням військової служби».

Вважаючи вказану постанову ВЛК необ`єктивною та такою, що прийнята без врахування поданих документів про перебіг (динаміку) його захворювань, набутих під час військової служби, позивач звернувся до ЦВЛК із заявою про перегляд постанови про причинний зв?язок діагностованих у нього захворювань серцево-судинної системи, оформленої довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії НВМКЦ «ГВКІ» від 04.02.2025 № 3447 на формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

05.03.2025 позивач отримав супровідний лист від ЦВЛК від 04.03.2025 №598/6/5561, в якому повідомлено про те, що військово-лікарською комісією ЦВЛК ЗС України 01.03.2025 проведено засідання, на якому було розглянуто питання перегляду причинного зв`язку діагностованих у нього захворювань та прийнято постанову згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Згідно з витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 01 березня 2025 року № 2025-0301-1145 визначено, що «Захворювання капітана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКГ НОМЕР_6 ): «Вроджена вада серця: двостулковий аортальний клапан з регургітацією легкого ступеню. Недостатність МК та ТК І ст. СНІ» - Захворювання, ні, не пов`язані із проходженням військової служби.

За результатами розгляду наданих копії військово-облікових та медичних документів капітана ОСОБА_3 комісія вважає, що постанову про причинний зв`язок діагностованих у нього захворювань серцево-судинної системи за довідкою гарнізонної ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 04.02.2025 №3447 прийнято обґрунтовано, згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, зі змінами, підстав для її відміни, скасування або прийняття іншої постанови, зокрема у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби» не встановлено».

Таким чином, позивач вважає, що ВЛК ЦВЛК ЗС України при перегляді постанови гарнізонної ВЛК НВМКЦ «ГВКГ» від 04.02.2025 №3447 не взяла до уваги висновки з медичних документів позивача щодо утворення в останнього аневризми аорти на фоні вродженої вади серця та негативної динаміки її розвитку, що сталося під час безперервної військової служби.

В зв`язку із чим, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону №2232-XII).

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжений та не скасований, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до частини 12 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі-Положення №402).

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Відповідно до змісту пунктів 6.8 глави 6 розділу ІІ Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.

Пунктом 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402 визначено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Згідно з пунктом 22.7 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Позивач вважає висновки ВЛК від 04.02.2025 та 01.03.2025 помилковими, оскільки відповідачами не враховано наявність у позивача хронічних захворювань.

Під час розгляду даної справи суд враховує правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.

Зокрема, Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16, зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402.

Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово- лікарської комісії.

Вказані висновки підтверджені у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 по справі № 600/3273/22-а.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу (постанова Верховного Суду від 26.02.2025 по справі № 240/13173/22 ).

Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 01.03.2025, судом встановлено, що відповідач-2 розглянув військово-облікові та медичні документи позивача, за якими прийшов до висновку про правомірність висновків гарнізонної ВЛК від 04.02.2025.

Таким чином, вимога позивача про визнання протиправними дій ЦВЛК щодо неврахування наданих позивачем результатів медичних обстежень, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи. В зв`язку із чим, вказана вимога є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких.

Так, під час розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачами процедури прийняття рішення, оформлене довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 04.02.2025 та постанови ЦВЛК від 01.03.2025.

Відтак, дії відповідачів щодо зазначення причинно-наслідкового зв`язку за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії «захворювання, ні, не пов`язані із проходженням військової служби» є правомірними.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, що дії відповідача відповідають нормативним вимогам щодо організації військово-лікарської експертизи, а отже, підстав для визнання акту неправомірним у контексті порушення процедури суд не вбачає.

При цьому, суд зазначає, що підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2025 р. № 270 «Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи» медичний огляд військовослужбовців Національної гвардії проводиться військово-лікарськими, медичними (військово-лікарськими) комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, за результатами якого на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби , служби у військовому резерві військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, таблиці додаткових вимог до стану здоров`я, наведених у додатках 1-3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 р. № 402, такими комісіями приймаються постанови (рішення) у формулюваннях, передбачених пунктом 20.3 глави 20 та пунктами 21.5, 21.6 глави 21 розділу ІІ зазначеного Положення.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Тобто, відповідно до норм Положення №402 у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня зі скаргою на дії чи рішення ВЛК.

Своєю чергою, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військовозобов`язаних (військовослужбовців) на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Суд зауважує, що оскарженню в судовому порядку, за приписами пункту 2.4.10. розділу І Положення №402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

Як свідчать матеріали справи, не погоджуючись із постановою гарнізонної військово-лікарської комісії, оформленою довідкою від 04.02.2025, позивач оскаржив її до ЦВЛК.

За результатами розгляду наданих копії військово-облікових та медичних документів капітана ОСОБА_3 комісія прийшла до висновку, що постанову про причинний зв`язок діагностованих у позивача захворювань серцево-судинної системи за довідкою гарнізонної ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 04.02.2025 №3447 прийнято обґрунтовано, відтак, підстав для її відміни, скасування або прийняття іншої постанови, зокрема у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби» не встановлено».

Таким чином, позивач, відповідно до Положення №402, скористався своїм правом на оскарження постанови гарнізонної-військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» до ЦВЛК, за результатами перегляду якої було прийнято рішення.

В зв`язку із чим, вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови гарнізонної військово-лікарської комісії, оформленої довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 04.02.2025 №3447, є такою, що не підлягає задоволенню, в зв`язку із її переглядом ЦВЛК.

Враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідачів порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що підстави для зобов`язання відповідача повторно провести огляд та прийняти відповідне рішення про встановлення причинного зв`язку діагностованих захворювань з військовою службою, відсутні.

При цьому суд не враховує, як докази медичні документи про стан здоров`я позивача, оскільки суд, як вже вказано вище, не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів медичного огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.

Таким чином, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для нового медичного огляду позивача військово-лікарською комісією. Відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 19, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.