Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №320/3952/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м.Київ № 320/3952/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного агентства України «Плейсіті» про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства України «Плейсіті», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України «Плейсіті» № 186 – Р від 10.12.2025 про застосування фінансових санкцій (штрафів) у розмірі 4 800 000 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує про необґрунтованість висновків акту перевірки та протиправність прийнятих на його підставі рішення про застосування штрафних санкцій з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів.

Протокольною ухвалою суду від 22.04.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 28.07.2026 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Агентством ПлейСіті отримано скаргу від 26.10.2025 в якій містить інформація щодо можливого порушення законодавства про рекламу у сфері азартних ігор на вебсайті https: //finprom.net/

за посиланнями:

https://finprom.net/blogpost/sultan-kazyno-onlajn-kak-mesto-dlya-azartnyh vpechatlenyj/,

ІНФОРМАЦІЯ_1 nalashtuvan/ (далі – Посилання).

У розділі «Блог» містяться гіперпосилання із тексом «Султан Казино онлайн как место для азартных впечатлений», « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при переході за якими здійснюється перенаправлення на сторінки огляду, які містять посилання на відповідні вебсайти, з використанням яких організовуються, проводяться азартні ігри.

12.11.2025 Державним агентством України «ПлейСіті» на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено лист про залучення до участі в адміністративному провадженні, в якому повідомлено про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про рекламу, а саме азартних ігор з використанням об`єктів права власності Sultan Games та Parik24 розміщеної за посиланнями, викладено опис порушення та зобов`язано надати агентству:

1) копії затверджених макетів реклами;

2) копії договорів з рекламодавцями, зокрема акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо;

3) письмові пояснення щодо розповсюдження реклами, яка містить ознаки порушення вимог законодавства України про рекламу;

4) іншу інформацію, щ може мати істотне значення для об`єктивного, всебічного розгляду справи.

17.11.2025 ФОП ОСОБА_1 надано пояснення, в яких зазначено, що ним під час ведення свого особистого блогу не здійснювалася жодна реклама ані мікрофінансових організацій, ані он-лайн казино, ані будь-якого товару чи послуги. Зазначено, що ним на сайті публікуються оглядові статті для підвищення фінансової грамотності користувачів, пов`язаної із роз`ясненням таких понять, як «позика», «кредити», «казино», як воно побудовано. Також, зазначено, що відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» фінансова санкція має застосовуватися саме до рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами азартних ігор. Проте, ФОП ОСОБА_1 не є ані рекламодавцем, ані виробником, ані розповсюджувачем реклами не тільки азартних ігор, а і будь-якого іншого товару чи послуги; не отримував жодних пропозицій про таку діяльність, а також фінансової винагороди чи пропозиції фінансової винагороди за таку діяльність.

01.12.2025 Державним агентством ПлейСіті складено акт про порушення вимог законодавства про рекламу азартних ігор ФОП ОСОБА_1 , яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є розповсюджувачем та виробником реклами азартних ігор за посиланнями та є особою винною у порушенні встановленого законодавством порідку розповсюдження та розміщення реклами азартних ігор, зокрема вимог частин шостої та сьомої статті 22-1 Закону про рекламу.

10.12.2025 Державним агентством ПлейСіті прийнято рішення №186-р про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до ОСОБА_1 , яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію (штраф) у розмірі 4 800 000 грн. відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про застосування штрафних санкцій, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.

Частиною першою статті 1 Закону № 2073-IX встановлено, що:

адміністративний орган — орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

адміністративна справа (далі — справа) — справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;

адміністративний акт — рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб);

адміністративне провадження — сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;

адміністративна процедура — визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;

функції публічної адміністрації — надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу.

Отже, виходячи з положень статті 1 Закону № 2073-IX Агентство ПлейСіті є адміністративним органом, який відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації, зокрема, інспекційну (контрольну, наглядову) функцію.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах реалізації положень Закону України № 2073-IX в частині реалізації функції публічної адміністрації, Агентством ПлейСіті було ініційовано адміністративне провадження; розпочато адміністративне провадження у справі, про що повідомлено ФОП ОСОБА_1 ; надано можливість ФОП ОСОБА_1 надати пояснення у адміністративній справі; зібрано докази необхідні для вирішення адміністративної справи; прийнято адміністративний акт, яким є оскаржуване рішення.

Частиною першою статті 36 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається

1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги;

2) за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.

Статтею 38 Закону № 2073-IX передбачено, що особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу. Заяву може бути подано однією особою (індивідуальна заява) або групою осіб (колективна заява).

Таким чином, заява ОСОБА_2 стала підставою для ініціювання адміністративного провадження у справі про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про азартні ігри.

Статтею 46 Закону № 2073-IX адміністративне провадження розпочинається з дня прийняття рішення про початок адміністративного провадження компетентним адміністративним органом за власною ініціативою або вчинення першої процедурної дії у справі.

Відповідно до положень статей 47, 48 Закону № 2073-IX Агентством ПлейСіті було залучено ФОП ОСОБА_1 до адміністративного провадження, витребувано документи та відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до пункту 4 Порядку застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 101, підставою для прийняття рішення Агентства ПлейСіті про застосування фінансових санкцій (штрафів) до організаторів азартних ігор та інших суб`єктів господарювання у випадках, передбачених Законом, є акт, складений Агентством ПлейСіті про порушення вимог законодавства про азартні ігри та/або законодавства про рекламу.

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» за результатами розгляду справи на підставі акта про порушення вимог законодавства про азартні ігри ФОП ОСОБА_1 від 01 грудня 2025 року № 13/3/2025 до позивача було застосовано фінансову санкцію (штраф).

Стосовно доводів позивача в частині необхідності проведення планової або позапланової перевірки стосовно ФОП ОСОБА_1 для оформлення результатів проведення заходу державного нагляду (контролю) суд не приймає до уваги з мотивів їх безпідставності, що підтверджується таким.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V) дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V встановлено, що контроль за додержанням організаторами азартних ігор вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та ліцензійних умов здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор визначається статтею 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Частиною другою статті 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» передбачено, що планові перевірки організаторів азартних ігор проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше одного разу на три роки, відповідно до річних планів, затверджених Уповноваженим органом.

Частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» встановлено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Пунктом 3 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 342, визначено, що перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).

Таким чином, при проведенні планової перевірки орган державного нагляду (контролю) перевіряє весь перелік питань для проведення заходів державного нагляду (контролю), затверджений в уніфікованій формі акта у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Для перевірки окремих питань органи державного нагляду (контролю) наділені правом проводити позапланові перевірки.

Частиною третьою статті 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», встановлені підстави для проведення позапланових перевірок.

При цьому, пунктом 4 Порядку застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 101, передбачено самостійну підставу для прийняття рішення Агентства ПлейСіті про застосування фінансових санкцій (штрафів) до організаторів азартних ігор та інших суб`єктів господарювання, як акт, складений Агентством ПлейСіті за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) за порушення організаторами азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри.

З вищевикладеного вбачається, що законодавством розмежовано підстави (акти) для прийняття рішення Агентства ПлейСіті про застосування фінансових санкцій (штрафів) до організаторів азартних ігор на:

акт, складений Агентством ПлейСіті за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) за порушення організаторами азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри;

акт, складений Агентством ПлейСіті про порушення вимог законодавства про азартні ігри та/або законодавства про рекламу.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про застосування фінансової санкції (штрафу) стосовно ФОП ОСОБА_1 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законів України, зокрема, Законом України «Про адміністративну процедуру», як законом яким встановлено порядок здійснення функції публічної адміністрації, зокрема, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», як законом, яким передбачено застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу азартних ігор, організаторів азартних ігор, Порядком застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 101, яким передбачено підставу для застосування фінансової санкції (штрафу).

При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про рекламу азартних ігор, організаторів азартних ігор, суд виходить з наступного.

Так, за результатами опрацювання повідомлення про порушення у сфері азартних ігор ОСОБА_2 від 26 жовтня 2025 року (вх. № С-338 від 27 жовтня 2025 року) та здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор 10 листопада 2025 року на вебсаті https: //finprom.net/ за посиланнями:

https://finprom.net/blogpost/sultan-kazyno-onlajn-kak-mesto-dlya-azartnyh vpechatlenyj/,

https://finprom.net/blogpost/parik24-login-dostup-do-igor-bonusiv-ta-personalnyh-nalashtuvan/ (далі – Посилання) виявлено рекламу вебсайтів https://sultangames.com/ з об`єктом права інтелектуальної власності «SULTAN GAMES» та https://parik24-de.com/uk/login з об`єктом права інтелектуальної власності «PARIK24», яка розміщувалась з порушенням вимог частини шостої та сьомої статті 221 Закону про рекламу.

У розділі «Блог» містяться гіперпосилання із тексом «Султан Казино онлайн как место для азартных впечатлений», «Парік24 логін – доступ до ігор, бонусів та персональних налаштувань» при переході за якими здійснюється перенапрвлення на сторінки огляду, які містять посилання на відповідні вебсайти, з використанням яких організовуються, проводяться азартні ігри (таблиця 1, скриншот 1, скриншот 2, відеофайл «Відео 1», що міститься в матеріалах справи).

В публікації від 28 жовтня 2025 року щодо Sultan Games, розміщеного за посиланням https://finprom.net/blogpost/sultan-kazyno-onlajn-kak-mesto-dlya-azartnyh-vpechatlenyj/, через гіперпосилання, яке міститься у тексті огляду: «На ігровому майданчику все збудовано так, щоб людина могла зосередитися на грі, а не на пошуку кнопок чи вирішенні технічних проблем. Султан Казіно онлайн пропонує тисячі автоматів, карткові ігри та лайв-столи з реальними дилерами. Додайте сюди швидкі виплати та зрозумілі правила — і стає зрозумілим, чому проект зростає так активно.» при натисканні здійснюється перенаправлення на вебсайт https://sultangames.com/ здійснюється (скриншот 3, скриншот 4).

В публікації від 15 вересня 2025 року щодо Parik24, розміщеного за посиланням https://finprom.net/blogpost/parik24-login-dostup-do-igor-bonusiv-ta-personalnyh-nalashtuvan/, через гіперпосилання, яке міститься у тексті огляду: «Parik24 — це онлайн-казино, де всі гравці можуть відчути азарт, отримати море позитивних емоцій та виграти. Щоб почати свою подорож у світ гемблінгу, вам потрібно лише зареєструватися і ввести на сайті Парік24 логін. Цей простий, але важливий крок відкриє двері до величезної колекції ігрових автоматів, настільних ігор та live-казино.» при натисканні здійснюється перенаправлення на вебсайт https://parik24-de.com/uk/login (скриншот 5, скриншот 6).

Відповідачем зроблено висновок, що тексти оглядів детально просувають продукт, зокрема описують плюси, бонуси, реєстрацію, депозит, додатки, підтримку тощо. Подача інформації у вигляді «огляду», «рейтингів», але з фактичним просуванням конкретного ресурсу містить ознаки прихованої реклами.

Згідно з інформацією, що міститься у реєстрах, формування та ведення яких здійснює Агентство ПлейСіті ліцензій на провадження будь-якого виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, які б здійснювалися на вебсайтах https://sultangames.com/ та https://parik24-de.com не видавалися.

Також, відповідно до інформації, що міститься у реєстрах, формування та ведення яких здійснює Агентство ПлейСіті, ліцензій на провадження будь-якого виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, які б здійснювалися з використанням брендів Sultan Games та Parik24, не видавалися.

В Реєстрі суб`єктів у сфері медіа, держателем та технічним адміністратором якого є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, відсутні відомості про реєстрацію онлайн-медіа з назвою finprom.net.

Агентством ПлейСіті було здійснено ряд заходів, спрямованих на визначення кола осіб що можуть бути учасниками адміністративного провадження. За результатами вжитих заходів з`ясовано, що автором публікації і наповнювачем вебсайту https: //finprom.net/ є ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону про рекламу:

реклама – інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;

прихована реклама – інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду у програмі аудіального чи аудіовізуального медіа, матеріалах в іншому медіа, за допомогою інших рекламних засобів, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може ввести в оману споживачів реклами щодо справжньої мети таких програм чи інших матеріалів;

рекламодавець – особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами;

виробник реклами – особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

розповсюджувач реклами – особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Згідно з частиною першою статті 221 Закону про рекламу, реклама азартних ігор, реклама торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри (далі - реклама азартних ігор), забороняється, крім реклами:

у лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 23 години до 6 години;

у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм та/або спорту, призначених для осіб старше 21 року;

безпосередньо у приміщеннях гральних закладів;

на веб-сайтах організаторів азартних ігор та/або в мобільних додатках організаторів азартних ігор, через які провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, а також на веб-сторінках організаторів азартних ігор на платформах спільного доступу;

у зареєстрованих відповідно до Закону України «Про медіа» онлайн-медіа, призначених для осіб старше 21 року;

у зареєстрованих відповідно до Закону України «Про медіа» нелінійних аудіовізуальних медіа, за умови застосування технічної можливості щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року;

на платформах спільного доступу до інформації, платформах спільного доступу до відео, пошукових системах (пошукових сервісах), за умови застосування технічної можливості таких платформ та систем (сервісів) щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року.

Таким чином, реклама азартних ігор може розміщуватися на вебсайті виключно за умови, що канал є зареєстрованим онлайн-медіа, призначеним для осіб старше 21 року.

В Реєстрі суб`єктів у сфері медіа, держателем та технічним адміністратором якого є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, відсутні відомості про реєстрацію онлайн-медіа з назвою finprom.net.

Відповідно до частини шостої статті 221 Закону про рекламу, замовником виготовлення, розміщення, розповсюдження реклами азартних ігор може бути виключно суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Проте, згідно з інформацією щодо наявності у суб`єктів господарювання ліцензій та дозволів, що розміщена на вебсайті Агентства ПлейСіті https://playcity.gov.ua, ліцензій на провадження будь-якого виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, які б здійснювалися на вебсайтах https://sultangames.com/ та https://parik24-de.com та/або з використанням об`єктів права інтелектуальної власності брендів Sultan Games та Parik24 не видавалися.

Також частиною сьомою статті 221 Закону про рекламу визначено, що будь-яка діяльність з рекламування азартних ігор, суб`єктів господарювання, які організовують азартні ігри, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності , під якими здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор, без наявності у таких суб`єктів господарювання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор забороняється.

Частиною першою статті 59 Закону про азартні ігри визначено, що до рекламодавців, виробників реклами та/або розповсюджувачів реклами за порушення встановлених законодавством вимог до реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, застосовується штраф у розмірі 600 мінімальних заробітних плат.

Згідно з частиною третьою статті 59 Закону про азартні ігри, фінансові санкції (штрафи), передбачені цією статтею, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу у порядку, передбаченому статтею 58 цього Закону.

Частиною другою статті 58 Закону про азартні ігри визначено, що фінансові санкції (штрафи), передбачені Законом про азартні ігри, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу, що набирає законної сили з дня його прийняття. Рішення Уповноваженого органу про застосування до організатора азартних ігор фінансових санкцій (штрафів) повинно бути вмотивованим та містити конкретну обґрунтовану причину, що стала підставою для прийняття такого рішення.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону про рекламу, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Отже за результатами здійснення аналізу наявної інформації, зокрема наведеної у листі ФОП ОСОБА_1 від 17.11.2025 (вх. № 2466/8 від 19.11.2025), уповноваженими особами Агентства ПлейСіті встановлено, що розповсюджувачем та виробником реклами азартних ігор за Посиланнями є ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 , як розповсюджувач реклами азартних ігор за Посиланнями, є особою, винною у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами азартних ігор, зокрема вимог частин шостої та сьомої статті 221 Закону про рекламу.

Щодо твердження позивача про відсутність встановлених обставин стосовно замовника реклами, оскільки не було встановлено оплати за рекламу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону про рекламу:

реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;

товар - будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, торговельні марки, інші об`єкти права інтелектуальної власності;

розміщення товару (продакт-плейсмент) - форма розповсюдження реклами, яка полягає у включенні за грошову або іншу винагороду безпосередньо товару, послуги, торговельної марки, іншого об`єкта права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність, або рекомендації щодо них до будь-якої відмінної від реклами програми аудіовізуального медіа, включаючи фільми, або користувацького контенту;

рекламодавець - особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами;

виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Таким чином, з наведених визначень вбачається, що реклама може мати вираження в різних формах та у різних спосіб, а головним її призначенням є саме формування обізнаності споживачів та їхнього інтересу до особи, ідеї та/або товару. Відтак, оплатний (комерційний) характер реклами не є єдиною визначальною ознакою, за якою можна ідентифікувати рекламу.

Верховний Суд в постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 320/33758/24 виснував: «Як було зазначено вище, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 270/96-ВР, реклама є інформацією про особу, ідею та/або товар, призначеною для формування або підтримання у прямий або непрямий спосіб обізнаності споживачів реклами та їхнього інтересу щодо таких особи, ідеї та/або товару. Отже, законодавець визначаючи поняття реклами чітко вказав на те, що вона може існувати в двох формах: пряма та непряма реклама. До непрямої реклами належить, зокрема, спонсорство, а тому повідомлення про спонсора в рекламному сюжеті не виключається з поняття реклами як такої. Вирішальним для кваліфікації інформації як реклами є не заявлена мета її поширення, а її зміст, спосіб подання та об`єктивна здатність формувати або підтримувати інтерес споживачів до відповідного суб`єкта господарювання, товару чи знаків для товарів і послуг. Таким чином, поширення інформації про спонсора, у тому числі шляхом розміщення його знаків для товарів і послуг, за своїми ознаками охоплюється поняттям реклами (непрямої реклами) у розумінні Закону № 270/96-ВР, незалежно від того, чи має таке повідомлення самостійний рекламний характер або є складовою іншого інформаційного продукту.»

Таким чином, суд вважає помилковими висновки позивача, що основною ознакою реклами є її оплатність.

Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року № 1334-VІ була введена тотальна заборона азартних ігор. Як показала практика, підхід заборони, встановлений цим законом щодо регульованих ним суспільних відносин, вичерпав себе, адже був неефективним та не відповідав ані сучасним підходам у цій галузі, ані європейським тенденціям свободи підприємницької діяльності.

За таких обставин, суспільно необхідним було прийняття єдиного системного закону, який би комплексно, на базі новітніх підходів та із застосуванням більш прогресивної моделі впливу врегулював би діяльність з організації та проведення лотерей, діяльність з організації та проведення азартних ігор в казино, букмекерську діяльність, діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах, діяльність по організації та проведенню азартних ігор у мережі Інтернет, діяльність з організації та проведення азартних ігор в покер.

14 липня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон), який набрав чинності 13 серпня 2020 року.

Метою Закону було створення сучасної та ефективної нормативно-правової бази у сфері регулювання відносин з організації та проведення азартних ігор, що базуватиметься на комплексному та системному підході їх регулювання. За рахунок впровадження ефективної моделі контролю з боку держави запропонований підхід забезпечить досягнення оптимального балансу між інтересами суспільства, учасників ринку та держави, і створить умови для наповнення державного бюджету та спрямування таких надходжень на підтримку медицини, спорту та культури.

Законом було внесено зміни до низки законів, зокрема і до Закону України «Про рекламу» (далі – Закон про рекламу), якими встановлено заборони та обмеження щодо реклами азартних ігор, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри та пряму заборону будь-яку діяльність з рекламування азартних ігор суб`єктів господарювання, які організовують азартні ігри, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор, без наявності у рекламодавця ліцензії на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Законодавець недарма, встановив такі жорсткі вимоги щодо обмеження реклами азартних ігор та організаторів азартних ігор, адже, реклама азартних ігор та/або організаторів азартних ігор, беручи до уваги термін «реклама», наведений у статті 1 Закону про рекламу, є інформацією про, зокрема, торговельну марку, яка може бути розповсюджена у прямий або непрямий спосіб (спонсорство) та має на меті підтримати інтерес споживача реклами до неї.

Так, з метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення заходів щодо протидії негативним наслідкам функціонування сфери азартних ігор РНБО було прийнято рішення «Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет» від 20 квітня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 20 квітня 2024 року № 234/2024, яким, серед іншого, було вирішено Кабінету Міністрів України у місячний строк забезпечити розроблення порядку обмеження всіх форм реклами азартних ігор , зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2024 № 566 «Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет» передбачено, що до набрання чинності Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей, але не пізніше закінчення дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» установити такий порядок обмеження всіх форм реклами азартних ігор , що здійснюється шляхом обмеження, а саме заборони розповсюдження реклами азартних ігор , реклами торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» передбачено, що до рекламодавців, виробників реклами або розповсюджувачів реклами, які порушують вимоги щодо заборони замовлення, виготовлення, розміщення або розповсюдження реклами азартних ігор та/або організаторів азартних ігор, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор з порушенням вимог законодавства про азартні ігри та законодавства про рекламу, застосовується фінансова санкція у розмірі 300 (трьохсот) мінімальних заробітних плат.

Фінансові санкції, передбачені цією статтею, застосовуються за рішенням Уповноваженого органу у порядку, передбаченому статтею 58 цього Закону.

Отже, за порушення законодавства про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор, а саме - розміщення позивачем порівняльних статей із активними посилання та зображенням знаків для товарів і послуг «Sultan Games» та «Parik24», організатора азартних ігор, міра відповідальності правомірно застосована відповідно до статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» до ФОП ОСОБА_1 , як до розповсюджувача реклами, який порушив вимоги щодо заборони розміщення або розповсюдження реклами азартних ігор та/або організаторів азартних ігор, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор.

Щодо твердження позивача про неналежну ідентифікацію власника вебсайту, суд зазначає наступне.

Так, на підставі отриманої скарги громадянина ОСОБА_3 від 26.10.2025 розпочато адміністративне провадження у справі про порушення вимог законодавства про рекламу щодо розповсюдження через вебсайт https://finprom.net реклами нелегальних організаторів азартних ігор.

Відповідно до інформації, розміщеної за посиланнями: https://finprom.net/blogpost/sultan-kazyno-onlajn-kak-mesto-dlya-azartnyh vpechatlenyj/, https://finprom.net/blogpost/parik24-login-dostup-do-igor-bonusiv-ta-personalnyh nalashtuvan/ автором вищезазначених публікацій є ОСОБА_4 («розробник та адміністратор finprom.net, автор статей у сфері фінансів та кредитів. Також володіє знаннями про специфіку ринку онлайн-казино, спортивних ставок та ставок на кіберспорт.»).

Також, станом на момент проведення перевірки на вебсайті https://finprom.net/ у розділі «Контакти» зазначено: Юридична інформація ФОП ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 Адреса: АДРЕСА_1 ВИПИСКА з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВИТЯГ № 93695 з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 ) здійснює діяльність за основним видом економічної діяльності 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю, та іншими: 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 73.11 Рекламні агентства, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг (скриншот 7, скриншот 8).

З метою з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи щодо порушення вимог законодавства про рекламу Агентство ПлейСіті листом від 12.1.2025 № 4-8/2252 за адресами: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомило ФОП ОСОБА_1 про залучення до адміністративного провадження з вимогою надати таку інформацію щодо реклами азартних ігор на з використанням об`єктів права інтелектуальної власності власності SULTAN GAMES та НОМЕР_3 розміщеної за Посиланнями: 1) копії затверджених макетів реклами; 2) копії договорів з рекламодавцями, зокрема акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо; 3) письмові пояснення щодо розповсюдження реклами, яка містить ознаки порушення вимог законодавства України про рекламу; 4) іншу інформацію, що може мати істотне значення для об`єктивного, всебічного розгляду справи.

ФОП ОСОБА_1 листом від 17.11.2025 (вх. № 2466/8 від 19.11.2025) повідомив про таке:

«Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 дійсно веде підприємницьку діяльність за основним видом економічної діяльності 70.21: Діяльність у сфері зав`язків із громадськістю, та іншими, зокрема, 63.11: Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.99: Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 73.11: Рекламні агентства; 73.20: Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 82.99: Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. Якщо коротко, то Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 розміщує на інтернет-сайті https://finprom.net/ оглядові статті для підвищенні фінансової грамотності користувачів, пов`язаної із роз`ясненням таких понять, як «позика», «кредити», «казино», як воно побудовано і працює. Отже, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 веде свій особистий блог, що цілком корелюється із його видами підприємницької діяльності, та не займається жодною рекламою ані мікрофінансових організацій, ані онлайн-казино, ані будь-якого товару чи послуги…»

Отже, з вищенаведеного пояснення вбачається, що позивач визнав що саме він розміщує на інтернет-сайті https://finprom.net/ оглядові статті для підвищення фінансової грамотності користувачів. Факт існування оспорюваних публікацій та своє авторство не заперечував, зазначив, що вони не містять ознак рекламної діяльності, оскільки відсутня така ознака як оплатність.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм законодавства про рекламу та про азартні ігри, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з частиною п`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні/

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.