Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №300/3679/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. Справа № 300/3679/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Костракевич Іванна Василівна, до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Костракевич Іванна Василівна, до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 25.08.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 19.05.2023 (включно) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 26.02.2022 по 19.05.2023 (включно) з врахуванням посадового окладу і окладу за військове звання, які визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за січень, березень, квітень, липень, вересень, листопад, грудень 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 у розмірі до 30000 грн. за січень 2023 року пропорційно в розрахунку на місяць та в розмірі до 30000 грн. за березень, квітень, липень, вересень, листопад, грудень 2023 року пропорційно дням виконання ОСОБА_1 службово-бойових завдань, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Представник позивача – адвокат Костракевич І.В. звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Відповідач заяву про ухвалення додаткового рішення отримав 01.09.2026 через підсистему "Електронний суд". Правом подання заперечень з приводу витрат на правничу допомогу не скористався.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом під час прийняття 25.08.2026 рішення питання стягнення на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося.

За змістом частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (стаття 134 Кодексу).

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 Кодексу під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження факту залучення адвоката і понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн., представником позивача надано суду копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000826 від 13.01.2020, ордеру серії АА №1647129 від 25.05.2026, договору про надання правничої допомоги №08-10/48 від 08.10.2025, акту приймання-передачі наданих послуг від 28.08.2026, платіжних документів про оплату 20000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 28.08.2026 адвокатом Костракевич І.В. надано наступну правничу допомогу: проведення первинної консультації щодо перерахунку грошового забезпечення вартістю 1500 грн.; подання трьох адвокатських запитів від 18.11.2025, 01.12.2025 та 18.12.2025 вартістю 1500 грн. кожний; отримання та здійснення аналізу відповіді відповідача вартістю 1500 грн.; складання проекту рапортів вартістю 750 грн., подання адвокатського запиту від 03.02.2026 вартістю 1500 грн.; отримання та здійснення аналізу відповіді на адвокатський запит вартістю 1500 грн.; проведення аналізу висновків Верховних судів в аналогічних справах вартістю 3000 грн.; складання, підписання та подання позову до суду вартістю 7500 грн.; підготовка та подання клопотання про пропущення строків у справі вартістю 1500 грн.; аналіз та вивчення відзиву на позовну заяву вартістю 1500 грн.

При цьому, сторонами погоджено розмір надання правової допомоги у сумі 24750 грн., водночас заявленою до стягнення є сума 20000 грн.

Перевіривши обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, проаналізувавши надані представником позивача документи, фактичний об`єм та якість виконаної адвокатом роботи, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений до відшкодування розмір правової допомоги не є розумно обґрунтованим за визначеними у акті про надання правничої професійної допомоги.

Така послуга як консультація клієнта є супутньою, охоплюються єдиною метою та включають в себе такий вид правничої послуги, як складання позовної заяви.

Зміст поданих чотирьох адвокатських запитів свідчить, що вони переважно дублюють позицію та фактичні обставини, викладені у першому запиті, не містять нових складних правових аргументів чи значного обсягу додаткової доказової бази. Отже, не становлять окремих самостійних результатів правничої допомоги, які б об`єктивно свідчили про значний обсяг виконаної адвокатом роботи.

До того ж, адвокатські запити, як і здійснення аналізу відповіді відповідача на адвокатські запити від 17.02.2026 та від 03.02.2026, вартістю 1500 грн. кожний, за своїм змістом є взаємопов`язаними підготовчими діями, необхідними для формування правової позиції та складення адміністративного позову.

Така послуга, як аналіз висновків Верховних судів не є видом правової допомоги. Це є допоміжною діяльністю при складанні процесуальних документів.

Витрати вартістю 7500 грн. за складання позовної заяви є неспівмірними, вочевидь, не відповідають складності та змістовності поданого процесуального документа.

Аналіз та вивчення відзиву на позовну заяву вартістю 1500 грн. також є завищеним.

В цілому, обсяг наданий разом з позовною заявою доказів не є значним та не свідчить про вжиття надмірних дій щодо їх збирання.

Суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Крім того, суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

В контексті цих обставин суд зазначає, що за результатами розгляду даної справи частина позовних вимог не знайшла свого підтвердження, як наслідок позовні вимоги задоволено частково.

Суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 в сумі 8000 грн.

З урахуванням викладеного, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Костракевич Іванни Василівни – задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/3679/26.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.