Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №300/4062/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. справа № 300/4062/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

11.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду через систему "Електронний суд" з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 16.10.2020 у віці до 20 років уклав контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України на 3 роки, який наказом командира Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України продовжено на період дії воєнного стану. Позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, загальний строк безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях становить 417 днів, тобто перевищує шість місяців. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.06.2026, в якій просив виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”, однак відповідач листом від 10.06.2026 № 72/12-2918-2026 відмовив ОСОБА_1 у виплаті такої допомоги. Представник позивача вважає протиправною таку відмову, оскільки ОСОБА_1 був особою рядового складу Національної гвардії України, до набрання чинності Постанови № 153 у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби під час воєнного стану, проходив станом на 13.02.2025 військову службу та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, що підтверджується відповідною довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України від 02.04.2025 № 1647, а тому позивач відповідає умовам, визначеним Постановою № 153 для отримання одноразової грошової винагороди.

Ухвалою від 16.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу від 16.06.2026 про відкриття провадження отримав 16.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини шостої статті 159 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.10.2020 у віці 20-ти років уклав контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу з військовою частиною НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк 3 роки та який по закінченні строку мав бути припинений 15.10.2023 (а.с. 9).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.10.2020 № 43 по особовому складу позивач прийнятий на військову службу за контрактом та призначений на посаду водія-електрика медичного пункту полку та наказом від 16.10.2020 № 243 по стройовій частині зарахований до списків особового складу військової частини (а.с. 8).

Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153 наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 28.07.2024 № 237 позивачу продовжено дію контракту про проходження військової служби на період дії воєнного стану (а.с. 9).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 31.03.2025 № 99 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з переміщенням для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (а.с. 10).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 02.04.2025 № 96 позивача зараховано в списки особового складу Відповідача та на всі види забезпечення, де ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого водія (автобуса (мікроавтобуса) 3-го автомобільного відділення 1-го автомобільного взводу автомобільної роти батальйону забезпечення навчального процесу (а.с. 11).

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 20.01.2022, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 12).

Під час проходження військової служби позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в періоди: з 04.08.2021 по 17.11.2021, з 26.02.2022 по 20.04.2022, з 20.04.2022 по 17.05.2022, з 05.06.2022 по 19.10.2022, з 27.01.2023 по 27.04.2023, з 02.08.2023 по 18.11.2023, що підтверджується копією довідки Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 02.04.2025 № 1647 (а.с. 13).

08.06.2026 позивач звернувся до відповідача із рапортом про прийняття рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до п. 4 Постанови №153. До рапорту були додані всі необхідні документи, які підтверджують, що позивач є учасникам бойових дій, був призваний на військову службу у віці до 25 років та на момент набрання чинності Постановою № 153 (13.02.2025) проходив військову службу, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення бойових дій, що в сумарній кількості складає 417 днів, тобто більше шести місяців, та не притягався до відповідальності (а.с. 21-22).

Листом від 10.06.2026 №72/12-2918-2026 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн. на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, оскільки позивач уклав контракт 16.10.2020, тобто до 24.02.2022 (а.с. 24-25).

Вважаючи протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою та другою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Законом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

За змістом частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-XII).

Приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 11.02.2025 прийняв постанову № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Постанова №153).

За змістом частини першої статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (частина 5 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Постанова № 153 опублікована в газеті "Урядовий кур`єр" 13.02.2025.

Таким чином, Постанова № 153 набрала чинності 13.02.2025 з дня її офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур`єр".

Відповідно до пункту 3 Постанови № 153 (в первинній редакції від 11.02.2025) установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили; Міністерство оборони; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 153 (в первинній редакції від 11.02.2025) установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

За результатами аналізу вищевказаних положень пунктів 3 та 4 Постанови № 153 слід дійти висновку, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 гривень можлива виключно за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:

(1) бути особами рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

(2) бути прийнятою або призваною на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX до набрання чинності цією постановою [до 13.02.2025] у віці до 25 років;

(3) проходити військову службу;

(4) брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою [13.02.2025].

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.10.2020 у віці 20-ти років уклав контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу з військовою частиною НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк 3 роки (а.с. 9). Такий контракт по закінченні строку мав бути припинений 15.10.2023, однак наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 28.07.2024 № 237 позивачу продовжено дію контракту про проходження військової служби на період дії воєнного стану.

Під час проходження військової служби позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в періоди: з 04.08.2021 по 17.11.2021, з 26.02.2022 по 20.04.2022, з 20.04.2022 по 17.05.2022, з 05.06.2022 по 19.10.2022, з 27.01.2023 по 27.04.2023, з 02.08.2023 по 18.11.2023, що підтверджується копією довідки Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 02.04.2025 № 1647 (а.с. 13).

Таким чином, безпосередня участь позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153.

Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" підтверджено відсутність випадків притягнення позивача до кримінальної відповідальності (а.с. 19).

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 01.04.2026 № 2/2/2-856-вн-2026 ОСОБА_1 під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 не притягувався до кримінальної відповідальності та не вчиняв військових адміністративних правопорушень, дисциплінарних стягнень станом на 31.05.2025 не має (а.с. 18).

При цьому, на час набрання чинності Постановою № 153 ОСОБА_1 продовжував проходити військову службу.

За вказаних обставин, на час набрання чинності Постановою № 153, позивач відповідав усім вимогам, передбаченим такою Постановою № 153, для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 гривень.

Що стосується доводів відповідача про те, що позивач уклав контракт 16.10.2020, тобто до 24.02.2022, то суд вказує на таке.

Як станом на день набрання чинності Постановою № 153 (13.02.2025), так і станом на час внесення до неї змін постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153" від 01.04.2025 № 387, яка набрала чинності з 08.04.2025 та якою розширено перелік військовослужбовців, на яких поширюється дія Постанови № 153, та враховуючи, що під час дії воєнного стану позивач продовжив дію контракту, чим по суті уклав контракт про проходження військової служби вже під час воєнного стану.

Крім того, тлумачення абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 у вузькому значенні, тобто лише відносно певних осіб (військовослужбовців), буде дискримінаційним відносно осіб, які уклали контракт про проходження військової служби у віці до 25 років та продовжили військову службу при настанні обставин, визначених Постановою № 153.

При цьому, суд зазначає, що Постанова №153 не містить жодних обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом до введення в Україні воєнного стану.

Суд наголошує, що у даному випадку повноваження відповідача щодо нарахування та виплати зазначеної винагороди не є дискреційними. Оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем усіх умов, визначених пунктом 4 Постанови № 153, у відповідача виник імперативний обов`язок вчинити конкретну дію. Будь-яка альтернативна поведінка суб`єкта владних повноважень за умови відповідності особи критеріям закону є протиправною. Таким чином, зобов`язання відповідача здійснити виплату є належним способом захисту, який не є втручанням у дискрецію, оскільки правовий результат у цій ситуації є однозначним та передбачуваним.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. У розумінні сталої практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Кечко проти України" та "Мюллер проти Австрії", концепція "майна" охоплює не лише наявні речі, а й законні сподівання на отримання певних виплат, якщо особа виконала всі умови, передбачені чинним законодавством.

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ у справі "Будченко проти України", якщо державний орган відмовляє у виплаті, аргументуючи це відсутністю певної процедури або внутрішніми організаційними труднощами, це становить непропорційне втручання у право на мирне володіння майном. Суд констатує, що станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів існування об`єктивних перешкод, які б унеможливлювали виплату винагороди протягом понад трьох місяців з моменту звернення позивача.

Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.