Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №280/5501/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Справа № 280/5501/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані щодо наявності порушень позивача шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку, а також направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем сформовано електронний військово-обліковий документ у застосунку / засобах електронного відображення військово-облікового документа. У зазначеному документі відображено відмітку: «Порушення правил військового обліку» та розшук ТЦК. Позивач зазначає, що він не погодився з постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності та оскаржив її в судовому порядку. Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04.03.2026 по справі №337/530/26 було скасовано постанову про адміністративне правопорушення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито. Позивач зазначає, що від звернувся до відповідача з питання внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення інформації щодо порушення правил військового обліку, проте відповідач відмовив у внесенні відповідних змін. Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що ОСОБА_1 з 30.06.2009 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 31.10.2025 року відносно ОСОБА_1 були внесенні відомості, що він є порушником правил військового обліку, а саме своєчасно не став на військовий облік за фактичним місцем мешкання: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги статей 7, 9, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Таким чином, на теперішній час система містить інформацію про наявність порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 , а саме, що він своєчасно не став на військовий облік за фактичним місцем мешкання. Обґрунтування позовних вимог жодним чином не стосується цього порушення правил військового обліку. З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач з інформації у застосунку «Резерв +» дізнався про те, що стосовно нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено запис про порушення ним правил військового обліку.

Позивач, не погодившись з правомірністю внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення ним правил військового обліку, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що є загальновідомим та не потребує доказуванню, що на момент виникнення спірних правовідносин в Україні запроваджено загальну мобілізацію, у зв`язку із збройною агресією російської федерації про України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно ч.5 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Суд зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів (далі – Порядок №560).

Відповідно до пункту 22 Порядку №560, резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Згідно пункту 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік та не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зобов`язані особисто прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Відповідно до інформації зазначеній у застосунку «Резерв +» судом встановлено, що підставою для визнання позивача таким, що порушив правила військового обліку стало те, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою.

Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально віднесено до Хортицького району міста Запоріжжя.

В свою чергу, територія Хортицького району міста Запоріжжя обслуговується ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Згідно підпункту 1 пункту 1 зазначених Правил, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Отже, позивачем не виконано обов`язок щодо перебування за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України №1951-VIІІ.

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Одним із основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIІІ).

Міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є одними із органів ведення Реєстру, які забезпечують його ведення та актуалізацію бази даних. ( ч. 8, ч. 9 ст. 5 Закону №1951-VIІІ).

До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна (ст.6 Закону №1951-VIІІ).

Відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) належить до персональних даних (п.20-1 ч.1 ст.7 Закону №1951-VIІІ).

Отже, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вноситься інформація про притягнення особи до адміністративної відповідальності із зазначенням ідентифікуючих ознак відповідного документу (протоколу, постанови).

Відповідач підтвердив обставину того, що за порушення статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" позивач до адміністративної відповідальності не притягувався, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався.

Отже, до Реєстру відомості, передбачені п. 20-1 ч. 1 ст.7 Закону №1951-VIІІ, а саме - дані про складання протоколу чи прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку) відповідачем щодо позивача не вносились.

У листі ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.05.2026 №1103 позивача повідомлено у чому саме полягало порушення правил військового обліку, а також зазначено, що позивача оголошено в розшук для подальшого його доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу про скоєння адміністративного правопорушення.

Згідно роз`яснення, розміщеного Міністерством оборони України на сайті https://reserveplus.mod.gov.ua/, повідомлення про порушення правил військового обліку у застосунку Резерв+ зазвичай відображається тим, по кому були виявлені деякі порушення правил військового обліку. Якщо при цьому стрічка для відображення статусу має червоний колір, то це означає, що по цій особі було направлення до органів Національної Поліції для примусової доставки в ТЦК та СП. Детальну інформацію особа може отримати в розділі "Питання-відповіді" цього ж застосунку та скоригувати свої дії.

Суд зазначає, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів не передбачає поставлення таких відміток, як «порушення правил військового обліку» чи оголошення військовозобов`язаного в «розшук», або їх скасування. Також, нормативними актами ТЦК та СП не наділені повноваженнями щодо адміністрування застосунку «Резерв+».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку та зобов`язання останнього виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Посилання позивача на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2026 по справі №337/530/26 є безпідставними, оскільки постанова про адміністративне правопорушення від 03.11.2025 №1022 стосувалася іншого питання, а саме не проходження позивачем ВЛК.

Тоді, як на даний час підстава порушення правил військового обліку зазначена як те, що позивач не став на військовий облік за новою адресою. Позивачем зазначеного порушення правил військового обліку не спростовано.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у подачі оголошення про розшук позивача, суд зазначає таке.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. (Порядок № 1487).

Відповідно до абз.16 п.79 цього Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Пунктом 56 Порядку №1487 визначено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, відповідачем вчинені дії у відповідності до абз.16 п.79 Порядку №1487.

В свою чергу, питання наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у тому числі дотримання строків, встановлених статтею 38 Кодексу України про адміністративній правопорушення, знаходиться поза межами предмету спору у цій справі і підлягає з`ясуванню в процедурі провадження справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова