Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №280/3905/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2026 року Справа № 280/3905/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом – ОСОБА_1

до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Військова частина НОМЕР_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі по тексту – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Військова частина НОМЕР_1 (далі по тексту – 3 особа), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка оформлена протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 02 березня 2026 року № 2026-0302-0949-0950-7, в частині причинного зв`язку захворювання що призвело до смерті ОСОБА_2 : “Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби”;

- зобов`язати військово-лікарську комісію Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України внести зміни до постанови військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка оформлена протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 02 березня 2026 року № 2026-0302-0949-0950-7, в частині причинного зв`язку захворювання що призвело до ОСОБА_2 : “Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини”.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є дружиною ОСОБА_2 , (далі – ОСОБА_2 ), військовослужбовця, призваного по мобілізації, який перебуваючи на бойових позиціях Сил Оборони України під час виконання бойового завдання і безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 02.03.2026 року № 2026-0302-0949-0950-7 захворювання солдата ОСОБА_2 «Атеросклеротична серцево-судинна хвороба. Гостра серцево судинна недостатність», яке стало причиною смерті ОСОБА_2 ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНИ СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ». Не погодившись із протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 02 березня 2026 року № 2026-0302-0949-0950-7 звернулась до суду та просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 05.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.05.2026 до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до його електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до електронного кабінету 11.05.2026.

У встановлений судом строк відповідач, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України , відзив не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина померлого військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 06.08.2011.

ОСОБА_2 , признаний на військову службу під час мобілізації для захисту Батьківщини до лав Збройних Сил України з 09.08.2024 року та проходив військову службу у період з 09.08.2024 року по 14.09.2024 року у військовій частині НОМЕР_3 , у період з 15.09.2024 року по 27.10.2025 року у військовій частині НОМЕР_4 та у період з 28.10.2025 року по 07.12.2025 року у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно довідки № 2486/89/убд від 15.01.2026 року, виданою військовою частиною НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у періоди з 11.11.2025 по 13.11.2025, з 15.11.2025 по 16.11.2025, з 18.11.2025 по 18.11.2025, з 28.11.2025 по 30.11.2025, з 03.12.2025 по 06.12.2025.

07.12.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер, про що 11.12.2025 складено відповідний актовий запис №3777, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 11.12.2025.

Згідно сповіщення сім`ї №4224 від 09.122.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачку було повідомлено про те, що її чоловік – водій-електрик екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційний комплексів роти безпілотних авіаційний комплексів батальйону безпілотних авіаційний комплексів в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового (спеціального) завдання, перебуваючи в н.п. Павлоград Павлоградського району Дніпропетровської області близько 22.00 години 07.12.2025 року різко втратив свідомість, після чого більше не подавав ознак життя. Лікарі швидкої допомоги, прибувши на місце, констатували смерть. Проявивши мужність та героїзм, стійкість і рішучість, до останнього залишився вірним Військовій присязі та українському народові, помер під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №1127 від 08.12.2025 року, виданого ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» смерть ОСОБА_2 настала внаслідок хвороби (патологічного стану): «гостра серцево-судинна недостатність», «атеросклеростична серцево-судинна хвороба».

Відповідно до Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку (смерті), затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_6 підполковником ОСОБА_3 22.12.2025 року встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок (смерть):

- «Близько 21 години 15 хвилин 07 грудня 2025 року, на околицях міста Павлоград, під час переміщення автомобілем «Toyota Hilux» н.з. НОМЕР_7 , солдат ОСОБА_2 поскаржився про раптове погіршення самопочуття старшому сержанту ОСОБА_4 , головному сержанту 1 взводу ударних безпілотних авіаційний комплексів 3 роти безпілотних авіаційний комплексів НОМЕР_8 батальйону безпілотних авіаційний комплексів військової частини НОМЕР_1 . Перед виїздом на бойове завдання (відповідно до бойового розпорядження Командувача угрупування Сил безпілотних систем від 31.10.2025 №1568-т/УСБС, бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2025 №64/дск) солдат ОСОБА_2 на здоров`я не скаржився, видимих ознак, які б свідчили про погане самопочуття, не мав. З пояснення старшого сержанта ОСОБА_5 з`ясовано, що після декількох хвилин розмови солдат ОСОБА_2 раптово втратив свідомість. Старший сержант ОСОБА_5 почав перевіряти пульс та дихання солдату ОСОБА_6 , коли зрозумів, що солдат ОСОБА_7 не дихає та пульс майже не відчувається, розпочав непрямий масаж серця та штучне дихання. На жаль, в результаті зазначених заходів повернути до свідомості солдата ОСОБА_8 не вдалось, було оформлено первинну медичну документацію – форма 001/о;

- З пояснення молодшого сержанта ОСОБА_9 , тимчасово виконуючого обов`язки начальника медичного пункту НОМЕР_8 батальйону безпілотних авіаційний комплексів військової частини НОМЕР_1 , з`ясовано, що близько 21 години 16 хвилин 07 грудня 2025 року, до нього звернувся старший сержант ОСОБА_5 відкритими засобами зв`язку та повідомив, що близько 21 години 15 хвилин на околицях міста Павлоград, Дніпропетровської області, під час переміщення автомобілем « ІНФОРМАЦІЯ_5 » н.з. НОМЕР_7 , солдат ОСОБА_7 повідомив про раптове погіршення самопочуття та майже одразу втратив свідомість. Молодший сержант ОСОБА_10 наказав сержанту ОСОБА_11 їхати до найближчого медичного закладу «Павлоградська центральна районна лікарня», яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Хуторська, б. 9;

- З пояснення молодого сержанта ОСОБА_12 , командира 3 екіпажу безпілотних авіаційний комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційний комплексів 3 роти безпілотних авіаційний комплексів НОМЕР_8 батальйону безпілотних авіаційний комплексів військової частини НОМЕР_1 , після отриманого усного наказу від молодшого сержанта ОСОБА_9 щодо евакуації солдата ОСОБА_2 до найближчого медичного закладу, близько 21 годин 40 хвилини, вони зустріли автомобіль швидкої медичної допомоги, зупинили його гучними сигналами свого автомобіля та миготінням фар, залучили медичних працівників до реанімаційних заходів солдата ОСОБА_8 . Однак реанімаційні заходи не дали результатів, медичні працівники констатували біологічну смерть солдата ОСОБА_8 о 21 годині 40 хвилин 07 грудня 2025 року. Близько 21 години 45 хвилин медичні праціники швидкої допомоги здійснили дзвінок на «102» та викликали поліцію (слідчо-оперативну) для проведення слідчих дій. Солдат ОСОБА_2 перебував у засобах індивідуального захисту, ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не було.

Згідно з Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку (смерті), затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_6 підполковником ОСОБА_3 22.12.2025 року встановлено причини нещасного випадку (смерті) : «Гостра серцево-судинна недостатність, атеросклеротична серцево-судинна хвороба».

Згідно з Лікарським свідоцтвом про смерть від 08.12.2025 року №1127, видане Державною спеціалізованою установою «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи смерть настала в автомобілі, хвороба що призвела до смерті: гостра серцево-судинна недостатність, Атеросклеротична серцево-судинна хвороба.

Відповідно до протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 02.03.2026 року № 2026-0302-0949-0950-7 захворювання солдата ОСОБА_2 «Атеросклеротична серцево-судинна хвороба. Гостра серцево судинна недостатність», яке стало причиною смерті ОСОБА_2 ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНИ СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».

Вважаючи протиправним рішення відповідача, викладене у протоколі по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За змістом частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина 2 статті 2 Закону №2232-XII).

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб, у тому числі громадян України, за винятком випадків, визначених законом.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Згідно із статтею 1 Закону України “Про оборону України” від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану” у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що:

- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення № 402.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402.

Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, крім іншого: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Главою 3 розділу І Положення №402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.

Так, пунктами 3.1 – 3.4 названої глави передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян”, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України “Про звернення громадян”.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення”.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

За правилами пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

д) ''Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини'' - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби”;

є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами “а”, “ґ” цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Постанова ВЛК у формулюванні “Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби” приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Пункт 21.9 глави 21 розділу II Положення № 402 передбачає, що визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

За правилами пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення № 402 для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів):

довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

За результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, штатною ВЛК надсилається (видається) заявнику витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії у кількості не менше ніж три примірники.

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що при встановленні причинного зв`язку ''Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини'' мають враховуватись такі обов`язкові обставини:

- захворювання виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України;

- захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби”.

Тобто, захворювання виникло під час під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або воно було раніше, але під час виконання військовослужбовцем відповідних заходів розвинулось і призвело до смерті.

Водночас, при встановленні причинного зв`язку ''Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби'' (визначено у спірному рішенні) мають враховуватись такі обов`язкові обставини:

- захворювання виникло в період служби у військових частинах та установах,

- захворювання виникло до військової служби, а у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності до військової служби.

Тобто, захворювання виникло під час проходження військової служби або воно було раніше, але під час війни розвинулось і призвело до смерті.

Відмінними між пунктом ''д'' та ''є'', на переконання суду, є часовий період та при яких обставинах. Водночас, в обох випадках захворювання було до початку служби або захворювання з`явилось під час служби, вирішальним фактом є встановлення обставин саме де і коли відбулось загострення хвороби.

ОСОБА_2 був призваний на військову службу у серпні 2024 року під час особливого періоду за мобілізацією.

Суд враховує, що відповідно до довідки № 2486/89/убд від 15.01.2026 року, виданою військовою частиною НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у періоди з 11.11.2025 по 13.11.2025, з 15.11.2025 по 16.11.2025, з 18.11.2025 по 18.11.2025, з 28.11.2025 по 30.11.2025, з 03.12.2025 по 06.12.2025.

Водночас згідно з Лікарським свідоцтвом про смерть від 08.12.2025 року №1127, видане Державною спеціалізованою установою «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи смерть настала в автомобілі, хвороба що призвела до смерті: гостра серцево-судинна недостатність, Атеросклеротична серцево-судинна хвороба.

Також відповідно до протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 02.03.2026 року № 2026-0302-0949-0950-7 захворювання солдата ОСОБА_2 «Атеросклеротична серцево-судинна хвороба. Гостра серцево судинна недостатність», яке стало причиною смерті ОСОБА_2 ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНИ СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».

Слід зазначити, що за висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 11.04.2025 у справі № 480/278/23 (провадження № К/990/3734/24) невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов`язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.

За правилами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Втім, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

В той же час, позивач не покликається на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваної постанови, оформленої протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Судом із наявних у матеріалах справи документів також не встановлено порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови.

Також, позивачем до суду не надано документів, які підтверджують причинний зв`язок захворювання ОСОБА_2 із захистом Батьківщини.

Крім того, до суду не надано жодного належного та достовірного доказу на підтвердження того, що захворювання, від якого помер ОСОБА_2 , виникло під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України.

В свою чергу, з матеріалів справи видно, що відповідачем при формуванні рішення були враховані всі документи, які були надані позивачем, а зазначення про не врахування медичних документів без певної конкретизації не підтверджено належним чином.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суду дійшов висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача відсутні.

Враховуючи, що в межах підстав позову судом не встановлено протиправних дій/ бездіяльності або рішень відповідача, які б спричинили порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, ЄДРПОУ 08356179), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 10.09.2026.

Суддя Р.В. Сацький