Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №280/5530/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 вересня 2026 року Справа № 280/5530/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б;ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у підтвердженні права на звільнення від сплати збору ОСОБА_2 у сумі 5 673,00 грн.;

- зобов`язати відповідача стягнути на користь ОСОБА_2 кошти у сумі 5 673,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що 09 квітня 2026 року, діючи в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 позивач звернулась до відповідача із заявою про підтвердження права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з придбанням житла вперше. Листом від 22 квітня 2026 року №0800-0604-8/34428 відповідач фактично відмовив у підтвердженні такого права. Вказує, що у зв`язку з відсутністю механізму превентивного підтвердження пільги, 17 квітня 2026 року при укладанні договору купівлі-продажу квартири ( АДРЕСА_2 , договір №1734), позивачем було вимушено сплачено збір у сумі 5 673,00 грн. (квитанція № ПН43798C1), щоб забезпечити реєстрацію права власності дитини. Квартира придбана позивачем вперше, що підтверджується Витягом з Реєстру речових прав №473265346 від 07 квітня 2026 року. При цьому, з урахуванням пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР, від сплати збору звільняються громадяни, які придбавають житло вперше. Відтак, да думку позивача, відповідач мав підтвердити право на звільнення від сплати збору ОСОБА_2 у сумі 5 673,00 грн. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.

Ухвалою судді від 08 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статті 262 КАС України.

11 червня 2026 року від позивача на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 11 червня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву (вх. № 32715), в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки фізичні особи, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням Пенсійного фонду, а тому питання звільнення від такої сплати повинно з`ясовуватися при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Стверджує, що до компетенції органів Пенсійного фонду України не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше. Звертає увагу суду, що позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з підстав того, що нотаріус вчинив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому, питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору від 17 квітня 2026 року. Виходячи із вищевикладеного, вважає дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року у прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог відмовлено.

22 червня 2026 року від позивача на адресу суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов та у якій вказано, що твердження відповідача про те, що обов`язок перевірки документів покладено виключно на нотаріуса, а ПФУ не має повноважень щодо звільнення від сплати збору. Зазначений аргумент є безпідставним. Покупець змушений сплатити збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу через відсутність превентивного механізму перевірки факту придбання житла вперше на рівні підзаконних актів. Проте, відсутність такого механізму не позбавляє позивача права на пільгу, встановлену вищим за рангом нормативно-правовим актом — Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Позовну заяву просить задовольнити.

У період з 03 серпня 2026 року по 02 вересня 2026 року суддя Татаринов Д.В. перебував у щорічній оплачуваній відпустці.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

17 квітня 2026 року неповнолітньою дочкою позивача, ОСОБА_2 , придбано нерухоме майно, а саме квартиру вартістю 567 278,00 грн., що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу квартири від 17 квітня 2026 року зареєстрованим в реєстрі за № 1734.

Судом встановлено, що позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що підтверджується квитанцією від 17 квітня 2026 року, в сумі 5 673,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09 квітня 2026 року з проханням підтвердити, що ОСОБА_2 має право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше з тих підстав, що придбання житла ним здійснювалось вперше, а також підтвердити, що в реєстрах ПФУ відсутні відомості про здійснення ОСОБА_2 попередніх оплат збору купівлі не рухомості.

Листом від 22 квітня 2026 року за № 0800-0604-8/34428 відповідач повідомив позивача, що питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі — продажу нерухомого майна відповідно до Порядку № 1740 вирішується при нотаріальному посвідченні договорів купівлі - продажу нерухомого майна за умови надання нотаріусу документів, що підтверджують звільнення від сплати збору, які зазначені у пункті 15-2 Порядку №1740. Головне управління, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, відповідно до статті 19 Конституції України зобов`язано діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки, Порядком № 1740 не передбачено право органів Пенсійного фонду України приймати рішення щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, відповідні повноваження у Головного управління відсутні. Також повідомлено, що Головне управління здійснює облік сум сплати збору з операцій купівлі - продажу нерухомого майна, які надходять на рахунки відкриті на балансі Державної казначейської служби України для зарахування коштів до державного бюджету по Запорізькій області. Таким чином, в Головному управлінні відсутня інформація щодо несплати збору з операцій купівлі - продажу нерухомого майна ОСОБА_2 по всіх регіонах України.

Не погоджуючись з діями відповідача в частині відмови підтвердити право на звільнення від сплати судового збору позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року (далі - Закон № 400/97).

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону № 400/97 передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 10 статті 4 Закону № 400/97 на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Крім цього, питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97 врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року (далі - Порядок № 1740).

Згідно з абзацом 1 пункту 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

26 вересня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р року №866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Постанова №866).

Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови №866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Пункт 15-3 Порядку № 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою №866, передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

З наведених вище положень Закону № 400/97 та Порядку №1740 вбачається, що з 19 серпня 1999 року фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Об`єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.

Законодавець встановив виняток з цього правила для фізичних осіб, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд зазначає, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25 вересня 2020 року включно, механізм її реалізації фізичними особами, що придбавають житло вперше, не функціонував.

З 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Крім того, у наведених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою №866, деталізовано зміст поняття "придбаває житло вперше", яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку №1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін "придбавання майна" треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та набуття частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.

Зі змісту Порядку №1740 вбачається, що з 26 вересня 2020 року особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.

Зазначений висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 280/9714/20, який суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У цій справі позивач до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, маючи намір придбати квартиру в інтересах своєї неповнолітньої доньки звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, посилаючись на пункт 15-2 Порядку № 1740 просила надати підтвердження, що ОСОБА_2 має право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше.

В той же час, право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше встановлюється нотаріусом під час посвідчення договору купівлі – продажу, а не органом пенсійного фонду до здійснення купівлі такого житла.

Окрім того, згідно пункту 15-2 Порядку № 1740, на який у заяві від 09 квітня 2026 року посилається позивач та який слугував підставою для її звернення до органів пенсійного фонду, особа що придбаває житло вперше своє право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування підтверджує заявою у якій вказує, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Підтвердження органом пенсійного фонду права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше органом пенсійного фонду Порядком № 1740 не вимагається.

Відтак, в частині вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у підтвердженні права на звільнення від сплати збору ОСОБА_2 у сумі 5 673,00 грн. та у зв`язку із цим стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 кошти у сумі 5 673,00 грн. слід відмовити.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу позивач не скористалась механізмом, визначеним Порядком №1740 та сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Із вказаного приводу суд вважає за необхідне повідомити позивача про те, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, заповнює реквізити рядків 6-9 Форми подання на повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (додаток 1) даними, наведеними у відповідній платіжній інструкції (інформації) органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, повернення коштів, безпідставно або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФ України покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

З огляду на викладене, у разі, якщо позивач вважає, що нею помилково, безпідставно чи надмірно сплачено кошти у сумі 5 673,00 грн. до державного бюджету (збір на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше) вона має право звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України в заявою про внесення подання про повернення запитуваних коштів відповідно до Порядку № 787.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним пунктами 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України критеріям законності та обґрунтованості, та порушує право позивача на повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (квартири).

За таких обставин дії відповідача щодо відмови у наданні підтвердження права на звільнення від сплати збору ОСОБА_2 у сумі 5 673,00 грн. є правомірними, як наслідок не обґрунтованою є вимога про зобов`язання вчинити певні дії, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09 вересня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов