Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №260/3167/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3167/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої – судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМАКС ХАБ" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮМАКС ХАБ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці Держмитслужби № UA305000/2025/000095/2 від 24.11.2025.

Ухвалою судді від 18 травня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між компанією POLYSTYLEX POLSKA Sp. z o.o. (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (Покупець) укладено Договір на поставку товару № 09122024-MIS від 09.12.2024 р. З метою здійснення митного оформлення придбаного товару 24.11.2025 року ТОВ «ЮМАКС ХАБ» подало до Закарпатської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № 25UA305130023156U0, відповідно до якої вартість товару була визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і становила 38 240,00 євро, що відповідає вартості, яка була погоджена сторонами у Додатковій угоді № 30, проформа-інвойсі №PLA00000104, інвойсі №EXP-250868. Однак, за результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000095/2 від 24.11.2025 р. про коригування вартості товару Makrolon ET 3117 550115 до вартості 36 951,60 євро (графа 30 рішення) із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних товарів (2а). Таке рішення позивач, вважає протиправним, оскільки надані для митного оформлення документи містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують всі числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті за товар. Вказане, на переконання відповідача, унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем в оскаржуваному рішенні та у відзиві на позовну заяву не доведено та не зазначено які подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містили розбіжності чи мали ознаки підробки або не містили усіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, витрати на транспортування, тощо, оскільки необхідні документи були надані позивачем до винесення рішення, але проігноровані відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що між компанією POLYSTYLEX POLSKA Sp. z o.o. (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (Покупець) укладено Договір на поставку товару № 09122024-MIS від 09.12.2024 р. (далі – Договір № 09122024-MIS).

Відповідно до пп. 1.1 вказаного Договору, продавець зобов`язується продавати і поставляти, а покупець – приймати та оплачувати матеріали, продукцію, обладнання (Товари), залежно від способу доставки, узгодженому Сторонами в специфікаціях для кожної окремої поставки (які в подальшому називаються також Специфікація або Додаткова Угода), на умовах Договору та в повній відповідності до Специфікацій. Специфікації є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору № 09122024-MIS Продавець повинен поставляти Товари Покупцю окремими партіями відповідно до Специфікацій, підписаних Продавцем і Покупцем.

Згідно з пп. 2.1.-2.2. Договору № 09122024-MIS (в редакції Додаткової угоди № 6А від 01.02.2025 р.) ціни на Товари повинні бути встановлені в Євро (EUR) і зазначені в Додаткових угодах. Вартість упаковки входить до ціни товару.

Згідно з п. 6.1. Договору № 09122024-MIS Покупець здійснюватиме платежі за кожну партію Товару в Євро (EUR) на умовах оплати протягом 90 календарних днів з дати поставки товару (або на інших умовах, узгоджених Сторонами в Специфікаціях) шляхом банківського переказу на рахунок Продавця, зазначений в Договорі.

Згідно з Додатковою угодою № 30 від 14.11.2025 р. до Договору № 09122024- MIS Продавець зобов`язався передати Покупцю товар – полікарбонат Macrolon ET 3117 550115 у кількості 21 000,00 кг за ціною 1,620 євро/кг вартістю 34 020,00 євро, а також полікарбонат Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг за ціною 4 220 євро/кг вартістю 4 220,00 євро. Загальна вартість усіх товарів - 38 240,00 євро. Умови оплати – 100% попередня оплата. Умови поставки – FCA Blonie.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 30, Продавець виставив Покупцю попередній рахунок (проформа-інвойс) PLA00000104 від 14.11.2025 р. на загальну кількість товару 22 000,00 кг загальною вартістю 38 240,00 євро, в тому числі Makrolon ET 3117 550115 – 21 000,00 кг вартістю 34 020,00 євро та Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг вартістю 4 220,00 євро.

На підтвердження зобов`язань сторін, Продавець виставив, а Покупець акцептував рахунок-фактуру (Інвойс) № EXP-250868 від 19.11.2025 р. на загальну кількість товару 22 000,00 кг загальною вартістю 38 240,00 євро, в тому числі Makrolon ET 3117 550115 – 21 000,00 кг вартістю 34 020,00 євро та Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг вартістю 4 220,00 євро.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару 24.11.2025 року ТОВ «ЮМАКС ХАБ» подало до Закарпатської митниці електронну митну декларацію № 25UA305130023156U0, відповідно до якої вартість товару була визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і становила 38 240,00 євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано наступні документи: договір № 09122024-MIS, додаткову угоду № 6А, додаткову угоду 30, проформа-інвойс № PLA00000104, інвойс № EXP-250868, сертифікат EUR.1 PL/MF/AU 0187611, сертифікати перевірки від 14.11.2025 р. на продукт № 04500753 Makrolon ET 3117 550115, від 30.10.2025 р. на продукт № 03002091 Makrolon ET UV110 550054, банківський документ про оплату товару платіжна інструкція в іноземній валюті № 65 від 19.11.2025 р., автотранспортну накладну (CMR), пакувальний лист, документи про вартість транспортних витрат, в тому числі довідку про транспортні витрати б/н від 20.11.2025 року.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Закарпатською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000095/2 від 24.11.2025 р. про коригування вартості товару Makrolon ET 3117 550115 до вартості 36 951,60 євро (графа 30 рішення) із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних товарів (2а). При визначенні числового значення митної вартості товару за резервним методом за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо митної вартості ідентичних товарів Makrolon ET 3117 550115 (за митними деклараціями №25UA305130015164U2 від 30.07.2025 р., №25UA209260008091U3 від 14.08.2025р., №25UA305130017199U9 від 29.08.2025 р.)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Митного кодексу України (далі – МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; 7) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із наведених положень слідує, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отож наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

З матеріалів справи cлідує, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Так, як вже встановлено судом, для підтвердження заявленої митної вартості додано: договір № 09122024-MIS, Додаткову угоду № 6А, Додаткову угоду 30, Проформа-інвойс № PLA00000104, Інвойс № EXP-250868, сертифікат EUR.1 PL/MF/AU 0187611, сертифікати перевірки від 14.11.2025 р. на продукт № 04500753 Makrolon ET 3117 550115, від 30.10.2025 р. на продукт № 03002091 Makrolon ET UV110 550054, банківський документ про оплату товару платіжна інструкція в іноземній валюті № 65 від 19.11.2025 р., автотранспортну накладну (CMR), пакувальний лист, документи про вартість транспортних витрат, в тому числі Довідку про транспортні витрати б/н від 20.11.2025 року.

Наданий декларантом договір на поставку товару № 09122024-MIS від 09 грудня 2024 року містить відомості про предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Зокрема, відповідно до підпункту 1.1 вказаного Договору, продавець зобов`язується продавати і поставляти, а покупець – приймати та оплачувати матеріали, продукцію, обладнання (Товари), залежно від способу доставки, узгодженому Сторонами в специфікаціях для кожної окремої поставки (Специфікація або Додаткова Угода), на умовах Договору та в повній відповідності до Специфікацій. Специфікації є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Продавець повинен поставляти Товари Покупцю окремими партіями відповідно до Специфікацій, підписаних Продавцем і Покупцем.

Згідно з підпунктами 2.1.-2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 6А від 01 лютого 2025 року) ціни на Товари повинні бути встановлені в Євро (EUR) і зазначені в Додаткових угодах. Вартість упаковки та маркування має бути включено в ціну Товарів.

Згідно з пунктом 6.1. Договору Покупець здійснюватиме платежі за кожну партію Товару в Євро (EUR) на умовах оплати протягом 90 календарних днів з дати поставки товару (або на інших умовах, узгоджених Сторонами в Специфікаціях) шляхом банківського переказу на рахунок Продавця, зазначений в Договорі, відповідно до рахунку-фактури щодо кожної поставки.

Згідно з Додатковою угодою № 30 від 14.11.2025 р. до Договору № 09122024- MIS Продавець зобов`язався передати Покупцю товар – полікарбонат Macrolon ET 3117 550115 у кількості 21 000,00 кг за ціною 1,620 євро/кг вартістю 34 020,00 євро, а також полікарбонат Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг за ціною 4 220 євро/кг вартістю 4 220,00 євро. Загальна вартість усіх товарів - 38 240,00 євро.

Відповідно, Продавець виставив Покупцю попередній рахунок (проформа-інвойс) PLA00000104 від 14.11.2025 р. на загальну кількість товару 22 000,00 кг загальною вартістю 38 240,00 євро, в тому числі Makrolon ET 3117 550115 – 21 000,00 кг вартістю 34 020,00 євро та Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг вартістю 4 220,00 євро.

На підтвердження зобов`язань сторін, Продавець виставив, а Покупець акцептував рахунок-фактуру (Інвойс) № EXP-250868 від 19.11.2025 р. на загальну кількість товару 22 000,00 кг загальною вартістю 38 240,00 євро, в тому числі Makrolon ET 3117 550115 – 21 000,00 кг вартістю 34 020,00 євро та Makrolon ET UV110 550054 у кількості 1 000,00 кг вартістю 4 220,00 євро.

В ході розгляду справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Доводи представника відповідача про те, що додаткова угода складена російською мовою, слід оцінити критично, оскільки остання є юридично значимою, якщо вона підписана обома сторонами, є невід`ємною частиною контракту та стосується цивільних/господарських відносин. В Україні діє принцип свободи договору, а мова не є підставою для визнання правочину недійсним, якщо сторони досягли згоди.

Натомість суд дійшов висновку, що подані митному органу декларантом позивача документи, які подавалися разом із митною декларацією, підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, про що зазначено вище, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними та необґрунтованими.

Доводи відповідача з приводу того, що ціни на імпортований товар є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, суд відхиляє, оскільки такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від певного кола обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Резюмуючи вищенаведене суд вказує, що відповідачем, в порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості виникнення сумнівів у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Отже, правильність заявлення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Закарпатська митниця, як суб`єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000095/2 від 24.11.2025, тому таке підлягає скасуванню.

Згідно вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3328, 00 грн, сплачений за заявлені позовні вимоги.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у розмірі 30000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлений розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), за наявності - документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат.

На підтвердження понесення витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав до суду копії таких документів: договір про надання правничої допомоги №07/01/2026-1-ПД від 07.01.2026 року, додаток 12 до Договору про надання правничої допомоги №07/01/2026-1-ПД від 07.01.2026 року.

В той же час, позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу, оскільки із представлених доказів неможливо визначити, які саме види робіт/послуг були виконані адвокатом в рамках ведення справи.

Крім того, суд враховує, що відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти, заявленого розміру витрат на правничу допомогу, оскільки вважає, вказана в позовній заяві сума судових витрат є завищеною та не відповідає критеріям адекватності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що вимоги позивача про стягнення на його користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (вул. Свободи, 18а, с. Розівка, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89424, код ЄДРПОУ 44830589) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці № UA305000/2025/000095/2 про коригування митної вартості товарів від 24.11.2025

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМАКС ХАБ» (вул. Свободи, 18а, с. Розівка, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89424, код ЄДРПОУ 44830589) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) судові витрати у розмірі 3328, 00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька