Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №160/20418/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Справа № 160/20418/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсії щодо застосування при розрахунку її розміру Закону України від 02.09.2008 року за №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» та незарахування до страхового стажу періодів роботи з 20.08.2007 року по 30.09.2007 року, з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року, з 01.12.2016 року по 15.03.2017 року та з 16.03.2017 року по 16.03.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити та перерахувати розмір пенсії, застосувавши при її розрахунку норми Закону України від 02.09.2008 року за №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» починаючи з 01 травня 2025 року та зарахувати страхового стажу періоди роботи з 20.08.2007 року по 30.09.2007 року, з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року, з 01.12.2016 року по 15.03.2017 року та з 16.03.2017 року по 16.03.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення пенсійного органу порушує право позивача на належний розмір пенсійного забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзиви на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідач-1 у наданому відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що 22.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою щодо перерахунку пенсії - зміна надбавки (перерахувати пенсію згідно згідно Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” , зарахувати до загального страхового стажу періоди згідно рішення суду). Заява позивача та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 29.06.2026 позивачу відмовлено в проведені перерахунку. Отже, Головне управління в Дніпропетровській області не приймало рішення про відмову. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” Список №1 з 26.03.2026. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 по справі №160/17798/25, стаж роботи з 20.08.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2014 по 30.04.2015, з 01.12.2016 по 15.03.2017 та з 16.03.2017 по 16.03.2020 вже враховано до страхового стажу та пільгового стажу за Списком №1. Отже, позовні вимоги щодо зарахування вказаного періоду— безпідставні. Пільговий стаж на підземних роботах становить 12 років 08 місяців. Виходячи з вищевикладеного, в проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 22.06.2026 позивачу відмовлено.

14.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач-2 ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками отримав засобами підсистеми «Електронний суд», проте, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 26.03.2025 як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058– IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29 вересня 2025 року у справі № 160/17798/25 позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 20.08.2007 по 30.09.2007.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 20.08.2007 по 30.09.2007 та здійснити перерахунок його пенсії з 01.05.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 12 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнив.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишив без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №160/17798/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасував.

У цій частині ухвалив нове рішення, яким:

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 01.10.2014 по 30.04.2015, з 01.12.2016 по 15.03.2017 та з 16.03.2017 по 16.03.2020.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.10.2014 по 30.04.2015, з 01.12.2016 по 15.03.2017 та з 16.03.2017 по 16.03.2020 та здійснити перерахунок пенсії з 01.05.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №160/17798/25- залишив без змін.

На виконання рішення суду у справі № 160/17798/25 до пільгового стажу позивача зараховано вказані періоди роботи.

22.06.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та винесено рішення №37662/03-16 від 29.06.2026 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії.

У рішенні, зокрема, вказано: «Відділом перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області винесено рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії за заявою від 22.06.2026 №4181 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , щодо перерахунку пенсії - зміна надбавки (перерахувати пенсію згідно з Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", зарахувати до загального страхового стажу періоди згідно рішення суду).

В результаті розгляду наданих документів, встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Список №1.

Відповідно до ч. 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування "мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговування зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Страховий стаж особи з врахуванням рішення суду, які дають право на зарахування стажу в пільговому обчисленні пенсії, з повним робочим днем на підземних роботах у ОСОБА_1 становить 12 років 8 місяців.

Виходячи з вищевикладеного, в проведенні перерахунку пенсії згідно даної заяви ОСОБА_1 відмовлено.».

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

При цьому, таке право не пов`язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність).

При цьому, позивач в позовній заяві наголошує на достатній кількості підземного стажу.

Разом з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день (справи № 280/281/17, № 200/5813/20-а).

Згідно пунктів 2, 3, 7,10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., застосування Списків № 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених списками, не менше 80 % робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Отже, обов`язковою умовою для призначення пенсії у розмірі, визначеному статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», є зайнятість на підземних роботах повний робочий день.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом», що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України .

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Майстрів України від 12.08.1993 року №637 передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах.

Згідно п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Суд встановив, що відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 02.09.1996, позивач у періоди:

- з 20.08.2007 по 19.12.2007 – працював у Відокремленому підрозділі «Щахта ім. С.М. Кірова» Державного підприємства «МАКІЇВВУГІЛЛЯ» на посаді учня машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті, машиніста підземних установок 2 розряду з повним робочим днем у шахті; гірника підземного з повним робочим днем у шахті;

- з 15.01.2008 по 04.07.2008 – працював у ТОВ «ЕКСІМЕНЕРГО» на посаді гірника підземного з повним робочим днем на підземних роботах в шахті; гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем на підземних роботах в шахті;

- з 15.07.2008 по 15.03.2017 – працював у Відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Комсомолець Донбасу» на посадах гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею; учня гірника очисного забою з повним робочим днем під землею; гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею; гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею; учня машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею; машиніста гірничих виймальних машин 6 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 16.03.2017 по 16.03.2020 – працював у Відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Комсомолець Донбасу» на посаді машиніста гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 06.07.2020 – працював у ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» Виробничий структурний підрозділ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПАВЛОГРАДСЬКЕ» на посаді гірника очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею; гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею; машиніста гірничих виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем під землею в шахті; машиніста гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем під землею.

Відповідно до алгоритму розрахунку стажу (форма РС-право), вказані періоди зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Суд також зазначає, що з преамбули Закону № 345-VI вбачається, що цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до статті 1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Тому, виходячи з положень наведеної норми, в контексті ключового питання, що виникло у цій справі, суд зазначає, що положеннями Закону № 345-VI чітко визначено коло осіб, які мають право на особливі умови праці та соціального захисту через специфіку своєї роботи. Це працівники, зайняті на надзвичайно шкідливих і важких роботах, пов`язаних з видобутком корисних копалин та обслуговуванням шахт, посади яких передбачені Списком № 1, а саме:

працівники, які видобувають корисні копалини (вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди);

працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день;

працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості.

Тобто, Закон №345-VI розмежовує три категорії працівників, що має логічне та правове обґрунтування, яке базується на рівні ризику, специфіці виконуваної роботи та необхідності диференційованого соціального захист:

- видобувачі корисних копалин: безпосередньо займаються видобутком вугілля, залізної руди, кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих, озокеритних руд, постійно перебуваючи у середовищі з підвищеною запиленістю, токсичністю, радіоактивним впливом, високою вологістю та температурою. Фізичне навантаження та контакт із небезпечними речовинами призводять до професійних захворювань, значного скорочення тривалості життя та підвищеного ризику нещасних випадків;

- працівники шахтобудівних підприємств, зайняті на підземних роботах: на відміну від гірників, ці працівники не займаються безпосереднім видобутком корисних копалин, але виконують будівництво, укріплення та обслуговування шахт на гірничих підприємствах. Вони також працюють у підземних умовах, що супроводжуються ризиками обвалів, загазованості, високої вологості, температурних перепадів. Закон №345-VI включає їх до категорії захищених осіб, оскільки умови праці ідентичні до тих, у яких працюють гірники, а рівень небезпеки також є значним.

- працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості: виконують аварійно-рятувальні роботи у разі виникнення надзвичайних ситуацій у шахтах, тобто працюють у найекстремальніших умовах, часто піддаючись впливу вибухонебезпечних газів, обвалів, пожеж та інших небезпек. Через критичну важливість їхньої роботи та високий рівень ризику для життя, держава також надає їм право на спеціальні соціальні гарантії та пільгову пенсію.

Таким чином, Закон № 345-VI забезпечує диференційований соціальний захист осіб, чия професійна діяльність пов`язана з підвищеними ризиками, небезпечними умовами праці та негативним впливом на здоров`я. Розмежування цих категорій має правове обґрунтування, оскільки кожна з них виконує специфічні функції в гірничій промисловості, що відрізняються за рівнем ризику, характером роботи та умовами праці.

При цьому, стаття 1 Закону №345-VI містить чітко визначений перелік корисних копалин, видобуток яких є підставою для визнання особи шахтарем у розумінні цього Закону. Зокрема, до таких корисних копалин відносяться:

вугілля;

залізна руда;

руди кольорових і рідкісних металів;

марганцеві руди;

уранові руди;

магнієві руди (солі калієво-магнієві та солі магнієві);

озокеритні руди.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.03.2025 року по справі № 200/1767/24, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд наголошує, що трудовою книжкою підтверджується робота позивача на підприємствах, що спеціалізувались на видобутку корисних корисних копалин, передбачених ст. 1 Закону №345-VI, загальний підтверджений стаж підземної роботи позивача за даними копії трудової книжки, а також алгоритму розрахунку стажу, складає більше необхідних 15 років.

Відтак, підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсії із застосуванням при розрахунку її розміру Закону України від 02.09.2008 року за №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Отже, на підставі всього вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині незарахування до страхового стажу періодів роботи з 20.08.2007 року по 30.09.2007 року, з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року, з 01.12.2016 року по 15.03.2017 року та з 16.03.2017 року по 16.03.2020 року, суд зазначає таке.

Відповідно до алгоритму розрахунку стажу, вказані періоди зараховані як до стразового, так і до пільгового стажу позивача.

Відтак, з огляду на відсутність порушеного права станом на час звернення до суду з позовною заявою, у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тож, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про можливість зобов`язати відповідача-1 здійснити перерахунок пенсії позивача у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

При цьому, щодо дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії, суд наголошує, що фактично порушення прав позивача відбулось при призначенні пенсії з 26.03.2025, зважаючи на те, що позивач мав необхідну кількість пільгового стажу для застосування Закону №345-VI.

Враховуючи, що пенсію позивачу призначало Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 26.03.2025.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на викладене, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1331,20 грн, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів рівними частинами.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №37662/03-16 від 29.06.2026 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням Закону України від 02.09.2008 року за №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) здійснити з 26.03.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 09.09.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна