Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №160/14420/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокуСправа №160/14420/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті з дати проведення перерахунку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 пенсії позивачу у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII без обмеження максимальним її розміром, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, і без урахування (застосування) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", починаючи з 01.01.2026, яка оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400010202-8/70440 від 16.04.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з дати проведення перерахунку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24, пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним її розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", починаючи з 01.01.2026, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення та із застосуванням обмеження її максимальним розміром. Позивач вважає такі дії протиправними та зазначає, що пенсія підлягає виплаті у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України №1 та №1778, а також без застосування постанови Кабінету Міністрів України №821. Листом від 16.04.2026 №0400-010202-8/70440 відповідач фактично відмовив у здійсненні пенсійної виплати у зазначеному розмірі та порядку, що, на думку позивача, порушує його право на належне пенсійне забезпечення та отримання пенсії у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №160/14420/26 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

24.06.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнано та заявлено прохання відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання раніше ухвалених судових рішень позивачу неодноразово здійснювався перерахунок пенсії та нараховувались відповідні доплати, зокрема за рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах №160/13344/20, №160/25584/21, №160/17669/22 та №160/15707/24. Водночас, на думку відповідача, рішенням у справі №160/15707/24 на нього не було покладено обов`язку здійснити перерахунок пенсії без застосування обмеження її максимальним розміром, у зв`язку з чим розмір пенсії та доплати на виконання цього рішення обчислено з урахуванням передбаченого законом обмеження. Відповідач посилався на положення ст. 13 та ст. 43 Закону України №2262-XII, відповідно до яких максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а також наголошував, що рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 стосувалося конкретних положень Закону №2262-XII та, на переконання відповідача, не виключає застосування обмеження, встановленого Законом України №3668-VI, оскільки пенсію позивачу призначено до втрати чинності відповідними положеннями цього Закону. Також відповідач зазначив, що положення, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022, стосувалися лише визначеної категорії військовослужбовців, які безпосередньо брали участь у захисті суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України під час збройної агресії Російської Федерації, та набрали відповідних правових наслідків з 12.04.2023, тоді як пенсію позивачу призначено раніше. Окремо відповідач вказав, що при обчисленні пенсії позивача не застосовувались понижуючі коефіцієнти, встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та від 30.12.2025 №1778, а станом на 22.06.2026 розмір пенсії позивача становив 25950,00 грн. Щодо вимоги про виплату пенсії без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 відповідач зазначив, що виконання судових рішень здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань та бюджетних асигнувань, а визначення порядку і розміру соціальних виплат, що фінансуються з Державного бюджету України, належить до повноважень Кабінету Міністрів України, тоді як органи Пенсійного фонду лише реалізують відповідну державну політику та зобов`язані діяти в межах чинного законодавства.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 .

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області, щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оформленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 року, яка оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №29350-19605/М-01/8-0400/24 від 14.05.2024 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області, здійснити з 01.02.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за №3/747 від 26.03.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 року, що враховуються для перерахунку пенсії, оформленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025 року у справі №160/15707/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 набрало законної сили 30.05.2025.

07.04.2026 позивач через свого представника звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо його пенсійного забезпечення.

Листом від 16.04.2026 за вих. №0400-010202-8/70440 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зокрема, повідомило, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2022 у розмірі 70% від грошового забезпечення 32416,04 грн, яке зазначено у довідці від 26.03.2024 за №3/747, наданій Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, розмір пенсії та доплати на виконання рішення суду обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого законом. Також відповідач повідомив, що норми Постанови №1 до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 не застосовувалися, у зв`язку з тим, що його пенсійна виплата не перевищувала максимальний розмір, визначений законом (23610,00 грн). Доплата пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 у сумі 32454,80 грн обчислена тільки за період з 01.02.2022 по 28.02.2025, оскільки з 01.03.2025 виплата пенсії ОСОБА_1 вже проводилась у максимальному розмірі на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/17669/22. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 , який обчислено на виконання зазначеного рішення суду, станом на 01.07.2025 складав 23610,00 грн. Законом України від 03.12.2025 №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2595,00 грн. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 , який обчислено на виконання зазначеного рішення суду, з 01.01.2026 складає 25950,00 грн. Крім того, відповідач зазначив, що у відповідності з Постановою №821 ОСОБА_1 в межах встановлених бюджетних асигнувань у жовтні - грудні 2025 року було виплачено по 187,35 грн, у лютому 2026 року було виплачено 103,00 грн та у березні 2026 року - 101,00 грн. Залишок доплати пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №160/13344/20 складає 31604,19 грн. Враховуючи зазначене, виплата сум доплати пенсії, визначених рішеннями суду, ОСОБА_1 буде проводитися в межах наявних бюджетних асигнувань. Таким чином, покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 виконані Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Пенсійного фонду України.

Судом установлено, що відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі N/A 6801 для ОСОБА_1 станом на 01.07.2025 пенсію обчислено виходячи з грошового забезпечення у загальному розмірі 32416,04 грн, до складу якого включено посадовий оклад у розмірі 9236,00 грн, оклад за військове звання у розмірі 1980,00 грн, процентну надбавку за вислугу років 45% у розмірі 5047,20 грн та середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у розмірі 16152,84 грн, у тому числі премію 162,8%. Основний розмір пенсії визначено у розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 30 років, що становить 22691,23 грн. З урахуванням індексації за 2023 рік у сумі 1500,00 грн, за 2024 рік у сумі 1500,00 грн та за 2025 рік у сумі 1500,00 грн загальний розмір пенсії становив 27191,23 грн. Водночас з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсію визначено до виплати у сумі 23610,00 грн.

Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі N/A 6801 для ОСОБА_1 станом на 01.04.2026 пенсію призначено (обчислено) з 31.12.2005. Розмір грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, становить 32416,04 грн, у тому числі: посадовий оклад — 9236,00 грн, оклад за військове звання — 1980,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 45% — 5047,20 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі премія 162,8%, — 16152,84 грн. Основний розмір пенсії визначено у розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 30 років та становить 22691,23 грн. З урахуванням проведених індексацій, а саме індексації базового основного розміру пенсії за 2023 рік у сумі 1500,00 грн, за 2024 рік у сумі 1500,00 грн, за 2025 рік у сумі 1500,00 грн та за 2026 рік у сумі 2595,00 грн, а також доплати до попереднього розміру пенсії на виконання рішення суду у сумі 255,00 грн, загальний розмір пенсії з надбавками становить 29786,23 грн. Водночас з урахуванням максимального розміру пенсії, визначеного на рівні 26205,00 грн, розмір пенсії до виплати встановлено у сумі 25950,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті належної суми пенсії, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ).

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону №911-VIII від 24.12.2015, чинній з 01.01.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ внесено зміни у ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положення частини 1 статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (в частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (в частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є однопредметними правовими нормами та які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців в частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18 зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20 та від 02.08.2022 у справі №240/1369/21.

Також суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст. 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ. Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 приписи ст. 2 Закону №3668-VI зі змінами, які визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Тобто, Конституційний Суд України вчергове підтвердив неконституційність приписів (у цьому разі ст. 2 Закону №3668-VI зі змінами), які поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ.

Таким чином, обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є протиправним.

Щодо позовної вимоги про зменшення розміру пенсії шляхом зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% від суми грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Преамбулою цього закону встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, а саме: цифри «90» замінено цифрами «80».

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII також внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно з якими цифри «80» замінено цифрами «70».

При цьому, ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 22 Конституції України визначено, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд зауважує, що ст. 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а його стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст. 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

З аналізу наведеного видно, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнала.

З урахуванням викладеного, cуд робить висновок, що при перерахунку пенсії позивачу відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується при призначенні пенсії.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, у той час як відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Внесені Законом №1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не застосовуються до перерахунку вже призначеної пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18), залишеного у силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З урахуванням викладеного, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивачу при здійсненні перерахунку з 01.02.2022.

Таким чином, суд робить висновок про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2022 виходячи з 70% від грошового забезпечення, замість 80%.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 у частині незастосування до розміру його пенсії понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, зокрема з розрахунку пенсії позивача станом на 01.07.2025, основний розмір пенсії визначено виходячи з 70% грошового забезпечення, а загальний розмір пенсії з урахуванням індексацій становив 27191,23 грн, при цьому до виплати пенсію визначено у сумі 23610,00 грн у зв`язку із застосуванням обмеження її максимальним розміром. Відомостей про застосування до пенсійної виплати позивача будь-яких понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, зазначений розрахунок не містить. Аналогічно, з розрахунку пенсії станом на 01.04.2026 видно, що загальний розмір пенсії з урахуванням індексацій та доплати становив 29786,23 грн, тоді як до виплати визначено 25950,00 грн, при цьому будь-яких відомостей про застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, матеріали справи також не містять. Зазначене узгоджується і з поясненнями відповідача, який у відзиві на позовну заяву вказав, що при обчисленні пенсії позивача понижуючі коефіцієнти, встановлені постановами Кабінету Міністрів України №1 та №1778, не застосовувалися.

Таким чином, судом не встановлено факту застосування до пенсії позивача зазначених понижуючих коефіцієнтів, а отже відсутнє порушення його прав у цій частині. Разом з тим, суд зауважує, що судовому захисту підлягає лише порушене право, тоді як вимоги, спрямовані на усунення дій, які фактично відповідачем не вчинялися, не можуть бути задоволені.

За таких обставин позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії без застосування коефіцієнтів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та від 30.12.2025 №1778, задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог щодо перерахунку пенсії без застосування вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, то суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (надалі - Порядок №821) було затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Відповідно до п. 1 цього Порядку №821 ним визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

У пункті 2 зазначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: судові рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці); перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Згідно з п. 3 Порядку судові рішення та виконавчі документи, що надходять на виконання до Пенсійного фонду України та його територіальних органів реєструються та зберігаються відповідно до правил, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» (Офіційний вісник України, 2018 р., №23, ст. 770).

Облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).

Агрегована та знеособлена інформація з переліку, що містить відомості про вид пенсії (іншої виплати), суму, що належить до виплати, та джерела фінансування відповідних витрат, розміщується у загальному доступі на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України із актуалізованою інформацією станом на 1 число кожного місяця, а також в особистому кабінеті стягувача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 4 Порядку видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Пунктами 5, 6 Порядку №821 визначено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Відповідно до пунктів 7-9 Порядку для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

З наведеного слідує, що Порядком № 821 врегульовано механізм виплати нарахованої (перерахованої) пенсії на виконання рішення суду.

Натомість суд звертає увагу, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Принцип обов`язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства закріплено також у ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Означений принцип поширюється на осіб, що брали та не брали участь у справі, якщо судове рішення впливає на їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до §§51, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» принцип обов`язковості виконання судових рішень входить до вимоги про юридичну визначеність. У § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» вказано, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу, бо право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Войтенко проти України» (§ 39), «Immobiliare Saffi v. Italy» (§ 66) додатково уточнено, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення було виконане без невиправданих затримок.

На підставі наведеного суд робить висновок, що постановою Кабінету Міністрів України №821 встановлюються додаткові умови та часові параметри для отримання соціальної виплати у належному розмірі особами, порушені права яких були захищені у судовому порядку, що зміщує баланс від обов`язкового виконання рішення у бік виконання за бюджетною можливістю.

Аналогічну правову позицію виклав Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 08.06.2026 у справі №320/51895/25, визнавши постанову Кабінету Міністрів України №821 протиправною та нечинною.

За таких підстав суд зазначає, що виплата ГУ ПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 пенсії із застосуванням положень Порядку №821 є протиправною, оскільки призводить до обмеження конституційних прав позивача на соціальний захист та судовий захист та на обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на висновки суду про протиправність дій відповідача та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті з дати проведення перерахунку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 пенсії позивачу у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII без обмеження максимальним її розміром і без урахування (застосування) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", починаючи з 01.01.2026, яка оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400010202-8/70440 від 16.04.2026 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з дати проведення перерахунку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24, пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним її розміром і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", починаючи з 01.01.2026, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 27.05.2026, наявною в матеріалах справи.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог в сумі 532,48 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті з дати проведення перерахунку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24 пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII без обмеження максимальним її розміром і без урахування (застосування) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", починаючи з 01.01.2026, яка оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400010202-8/70440 від 16.04.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з дати проведення перерахунку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №160/15707/24, пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним її розміром і без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", починаючи з 01.01.2026, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський