Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №160/23900/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокуСправа №160/23900/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІН, ЛТД" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2026 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН, ЛТД» (далі - відповідач), у якій просить стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН, ЛТД» (код ЄДРПОУ 19430200) до бюджету у розмірі 364301,92 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН, ЛТД» перед бюджетом виникла по авансовому внеску з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (КБК 11021800) по Дніпровській ТГ (ША12020010000033698), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань згідно: податкового повідомлення-рішення №0224290411 від 24.04.2026 на суму 330000,00 грн; податкового повідомлення-рішення №0224290411 від 24.04.2026 на суму 33000,00 грн (штрафні санкції); пені, нарахованої згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 1301,92 грн. Заборгованість по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 27.05.2026 №0018268-1306-0436. У зв`язку з цим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

26.08.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що правовою підставою для стягнення коштів є податкове повідомлення-рішення №0224290411 від 24.04.2026, яке винесене за результатами акта камеральної перевірки №17040/04-36-04-11/19430200 від 01.04.2026 щодо нарахування авансових внесків з податку на прибуток для платників, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним за період 2025 року. Відповідач повідомляє суд, що правомірність нарахування ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначених авансових внесків з податку на прибуток щодо ТОВ «ТВІН, ЛТД» за вказаний період та факт здійснення підприємством діяльності у цей час вже були предметом судового розгляду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №160/30213/25 (суддя Боженко Н.В.) позов ТОВ «ТВІН, ЛТД» було задоволено частково: визнано протиправними та скасовано первинні рішення ДПС (ППР №0566340411 та рішення №651), які стали базисом для подальших фіскальних нарахувань. Судом у справі №160/30213/25 чітко встановлено матеріально-правовий факт: ТОВ «ТВІН, ЛТД» фактично розпочало господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним лише 06.08.2025, що виключає обов`язок сплати авансових внесків за попередні періоди. На теперішній час рішення суду від 24.12.2025 у справі №160/30213/25 оскаржується позивачем в апеляційному порядку. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 відкрито апеляційне провадження, а ухвалою від 17.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Судом у справі №160/30213/25 чітко встановлено, що ТОВ «ТВІН, ЛТД» не мало обов`язку сплачувати будь-які авансові внески за період червень - жовтень 2025 року, оскільки підприємство фактично не здійснювало господарську діяльність з реалізації пального до 06.08.2025, що виключає наявність доходу як бази оподаткування. Більше того, обидві ліцензії підприємства були анульовані самим же податковим органом 08.10.2025, що робить донарахування податку за повний жовтень місяць математичним та юридичним підлогом. Таким чином, сума грошового зобов`язання, яку наразі намагається стягнути позивач, не є узгодженою в розумінні ст. 56 Податкового кодексу України, а дії позивача містять ознаки прямого намагання здійснити незаконне подвійне стягнення. Вказує про юридичну нікчемність публічного обтяження та акту опису майна у податкову заставу. Також відповідачем зазначено про відсутність у ОСОБА_1 на підписання позовної заяви. Відповідач зазначає, що акт перевірки надійшов з порушення 15-денного строку, що є самостійною та достатньою підставою для визнання рішень податкового органу протиправними та їх повного скасування.

26.08.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №160/30213/25.

31.08.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій, резолютивною частиною рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №160/30213/25 визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.10.2025 №0566340411; рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2025 №651 про припинення дії ліцензій. Зазначені акти були прийняті на підставі акта камеральної перевірки №52429/04-36-04-11/19430200 від 23.09.2025 щодо несвоєчасної сплати авансових внесків з податку на прибуток за червень 2025 року, тобто стосувалися виключно періоду до фактичного початку роздрібної торгівлі пальним (06.08.2025). У цій же справі №160/23900/26 предметом спору є зовсім інший документ. Податкове повідомлення-рішення № 0224290411 від 24.04.2026, прийняте на підставі іншого акта камеральної перевірки №17040/04-36-04-11/19430200 від 01.04.2026, за іншим періодом (2025 рік у цілому) та на іншу суму. Жодних правових чи фактичних підстав вважати ці документи тотожними відзив не містить. Повноваження Сахновської М.І. на представництво інтересів ГУ ДПС у Дніпропетровській області у судах, у тому числі на підписання позовних заяв, відзивів, клопотань та інших процесуальних документів, ґрунтуються на Довіреності від 05.03.2026 №7734/5/04-36-13-04-08 (дата вчинення 15.03.2026), виданої в. о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Павлютіним Юрієм Миколайовичем, тобто керівником, який очолював орган на момент видачі довіреності. Цією довіреністю Сахновську М.І. уповноважено представляти інтереси ГУ ДПС у Дніпропетровській області в усіх без виключення судах загальної юрисдикції з усіма правами та обов`язками, наданими, зокрема, ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, включаючи право підписання усіх процесуальних документів. Довіреність видана без права передоручення та є чинною протягом одного року, тобто на момент подання позовної заяви та відзиву була і залишається дійсною. Та обставина, що посадову інструкцію Сахновської М.І. затверджено попереднім керівником ГУ ДПС, не впливає на чинність її повноважень і не свідчить про будь-який «дефект форми». Посадова інструкція є внутрішнім розпорядчим документом, який визначає посадові обов`язки державного службовця, а не документом, що встановлює повноваження на представництво в суді, таким документом є довіреність. Зміна керівника органу державної влади сама по собі не припиняє дії посадових інструкцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН, ЛТД» про зупинення провадження у справі №160/23900/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН, ЛТД» про стягнення податкового боргу – залишено без задоволення.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІН, ЛТД» (код ЄДРПОУ 19430200) зареєстровано 26.02.1993, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська ДПІ. Основний вид діяльності за КВЕД: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов`язкових платежів).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній ) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Зі змісту п. 46.1 ст. 46 ПК України вбачається, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Станом на день звернення до суду з позовом в інтегрованих картках по платнику податків - юридичної особи ТОВ «ТВІН, ЛТД» обліковується незаявлений до суду податковий борг по авансовому внеску з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (КБК 11021800) по Дніпровській ТГ (ША12020010000033698), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 364301,92 грн, згідно:

- податкового повідомлення-рішення №0224290411 від 24.04.2026 на суму 330000,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0224290411 від 24.04.2026 на суму 33000,00 грн (штрафні санкції);

- пені, нарахованої згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 1301,92 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0224290411 від 24.04.2026 прийнято на підставі акту камеральної перевірки від 01.04.2026 №17040/04-36-04-11/19430200, яким встановлено, що ТОВ «ТВІН, ЛІД» (код ЄДРПОУ 19430200) занизив грошове зобов`язання з нарахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств, що сплачуються платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2025 рік на 330000 гривень, чим порушив вимоги пп. 16.1,4 п. 16.1 ст. 16, пп.пп. 141.14.1, 141.14.2, 141.14.3, 141.14.4 п. 141.14 ст. 141 ПК України.

Акт камеральної перевірки доставлено в електронний кабінет ТОВ «ТВІН, ЛІД» 03.04.2026, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет.

Податкове повідомлення-рішення №0224290411 від 24.04.2026 доставлено в електронний кабінет ТОВ «ТВІН, ЛІД» 28.04.2026, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет.

Нарахування пені у розмірі 1301,92 грн підтверджується обліковою карткою платника податків ТОВ «ТВІН, ЛІД», долученою до позовної заяви.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог ст. ст. 56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкову вимогу від 27.05.2026 №0018268-1306-0436 доставлено в електронний кабінет платника податків ТОВ «ТВІН, ЛІД» 28.05.2026, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Насамперед суд не приймає посилання ТОВ «ТВІН, ЛТД» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №160/30213/25 як на обставину, яка виключає існування заявленого до стягнення у цій справі податкового боргу.

Як встановлено судом, предметом судового контролю у справі №160/30213/25 були податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.10.2025 №0566340411 та рішення від 08.10.2025 №651 про припинення дії ліцензій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі акта камеральної перевірки від 23.09.2025 №52429/04-36-04-11/19430200.

Натомість заявлений до стягнення у цій справі податковий борг виник на підставі іншого індивідуального акта - податкового повідомлення-рішення від 24.04.2026 №0224290411, прийнятого на підставі акта камеральної перевірки від 01.04.2026 №17040/04-36-04-11/19430200.

Отже, йдеться про різні податкові повідомлення-рішення, прийняті у різний час, на підставі різних актів камеральних перевірок.

Податкове повідомлення-рішення від 24.04.2026 №0224290411 предметом оскарження у справі №160/30213/25 не було, його правомірність у межах зазначеної справи судом не перевірялась та питання про його скасування не вирішувалось.

Доказів скасування, відкликання або визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 24.04.2026 №0224290411 матеріали справи не містять.

Так само матеріали справи не містять доказів його адміністративного чи судового оскарження ТОВ «ТВІН, ЛТД».

За таких обставин твердження відповідача про те, що визначене зазначеним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов`язання не є узгодженим, суд відхиляє.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України пов`язує неузгодженість визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання з реалізацією платником податків передбаченої законом процедури його оскарження.

У цій справі доказів існування такої процедури щодо податкового повідомлення-рішення від 24.04.2026 №0224290411 відповідачем не надано.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що зазначене податкове повідомлення-рішення доставлено до електронного кабінету ТОВ «ТВІН, ЛТД» 28.04.2026.

Таким чином, визначені ним грошові зобов`язання, які у встановлений строк не сплачені та не оскаржені, набули статусу узгоджених грошових зобов`язань, а після спливу строку їх сплати - податкового боргу.

Щодо доводів відповідача про неправильність визначення суми авансових внесків у зв`язку з тим, що фактичну діяльність з роздрібної торгівлі пальним підприємство розпочало лише 06.08.2025, а ліцензії були припинені 08.10.2025, суд зазначає, що такі доводи за своєю суттю спрямовані на спростування висновків акта камеральної перевірки від 01.04.2026 та законності податкового повідомлення-рішення від 24.04.2026 №0224290411.

Однак предметом цієї справи є не правомірність зазначеного податкового повідомлення-рішення, а наявність правових підстав для стягнення вже визначеного та узгодженого податкового боргу.

У постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22 Верховний Суд виклав позицію, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

При цьому колегія суддів Верховного Суду наголосила, що межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Відтак наведені у відзиві аргументи щодо періоду фактичного здійснення господарської діяльності, кількості місяців, за які мав сплачуватися авансовий внесок, а також наслідків припинення дії ліцензій стосуються правильності визначення грошового зобов`язання самим податковим повідомленням-рішенням та не можуть бути предметом повторної перевірки у межах цього спору про стягнення податкового боргу.

Щодо посилання відповідача на спробу здійснення подвійного стягнення, суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів того, що сума 364301,92 грн, заявлена до стягнення у цій справі, вже була стягнута з відповідача або погашена ним у будь-який інший спосіб.

Також не підтверджено, що предметом стягнення у справі №160/30213/25 була саме сума грошового зобов`язання, визначена податковим повідомленням-рішенням від 24.04.2026 №0224290411.

Навпаки, як зазначено вище, справа №160/30213/25 стосувалася іншого податкового повідомлення-рішення від 13.10.2025 №0566340411.

Таким чином, сам факт того, що обидва податкові спори стосуються авансових внесків з податку на прибуток платника, який здійснює роздрібну торгівлю пальним, не свідчить про тотожність відповідних грошових зобов`язань та не підтверджує їх подвійне стягнення.

Будь-якого розрахунку, первинних документів або даних інтегрованої картки платника, які б підтверджували фактичне повторне включення однієї і тієї самої вже погашеної суми до заявленого податкового боргу, відповідачем суду не надано.

Щодо посилання відповідача на юридичну нікчемність публічного обтяження та акта опису майна у податкову заставу суд зазначає, що такі акти не є предметом оскарження у цій справі.

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області спрямовані на стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

Відтак правомірність оформлення податкової застави, публічного обтяження чи акта опису майна не входить до предмета доказування у цій справі та сама по собі не впливає на встановлений судом факт існування узгодженого і непогашеного податкового боргу.

Щодо доводу відповідача про порушення контролюючим органом строків направлення акта камеральної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт, який після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається платнику податків протягом трьох робочих днів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що акт камеральної перевірки №17040/04-36-04-11/19430200 складений 01.04.2026 та доставлений до електронного кабінету ТОВ «ТВІН, ЛТД» 03.04.2026.

Таким чином, акт перевірки був направлений платнику податків у межах строку, визначеного п. 86.2 ст. 86 ПК України.

Разом з тим суд повторно звертає увагу, що питання можливих процедурних порушень при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення за своєю суттю стосується законності такого індивідуального акта та могло бути предметом його самостійного оскарження платником податків.

Щодо заперечень відповідача стосовно повноважень ОСОБА_1 на підписання позовної заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Матеріали справи містять довіреність від 05.03.2026, якою Сахновську М.І. уповноважено представляти інтереси Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у судах з наданням їй процесуальних прав сторони, у тому числі права на підписання та подання процесуальних документів.

Доказів скасування цієї довіреності, припинення її дії або обмеження повноважень представника на дату звернення до суду відповідачем не надано.

Посилання відповідача на те, що посадова інструкція Сахновської М.І. була затверджена іншим керівником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, не свідчить про відсутність повноважень на представництво інтересів органу.

Посадова інструкція визначає службові функції та обов`язки працівника, тоді як процесуальні повноваження на представництво у конкретному випадку підтверджуються наявною у матеріалах справи довіреністю.

Зміна керівника державного органу сама по собі не припиняє чинність раніше виданих від імені такого органу довіреностей, якщо вони не були скасовані або їх строк дії не закінчився.

Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності у Сахновської М.І. повноважень на підписання позовної заяви суд відхиляє як такі, що не підтверджені матеріалами справи.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20.

При цьому, слід зазначити, в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням – рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.06.2023року у справі №160/13436/22.

Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 364301,92 грн, оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як передбачено ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених позивачем судових витрат, що пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН, ЛТД» (вул. Дворічна, буд. 17А, м. Дніпро, 49046, код ЄДРПОУ 19430200) про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН, ЛТД» (код ЄДРПОУ 19430200) до бюджету у розмірі 364301 (триста шістдесят чотири тисячі триста одна) грн 92 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський