Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №160/30111/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Справа № 160/30111/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним, скасування пункту рішення та зобов`язання вчинити

певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, в якому позивачі просять:

- визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.03.2025 № 69/975, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2023 №975: про призначення одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 , смерть якого настала протягом року після звільнення з військової служби на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 13.02.2024 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024), в сумі 2 271 000 грн. у рівних частках кожному;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168: матері та батьку, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після звернення позивачів до ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо виплати одноразової грошової допомоги був встановлений факт відпрацювання в межах компетенції у ІНФОРМАЦІЯ_3 та у Департаменті соціального забезпечення Міністерства оборони України, за підсумками якого Позивачу 1, 2 була призначена та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 750 прожиткових мінімумів, 2024-25 рік – 2 271 000 грн. Позивачі з розміром даної виплати не згодні, у зв`язку з чим скориставшись допомогою представника, було направлено запит для отримання роз`яснень до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. 02 жовтня 2025 року була отримана відповідь, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнято рішення, протокол від 21.03.2025 № 69/975, про призначення одноразової грошової допомоги батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 , смерть якого настала протягом року після звільнення з військової служби. 08.04.2025 кошти, для забезпечення проведення виплати одноразової грошової допомоги членам родини померлого, перераховано на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого спрямування їх на рахунки заявників через ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини, відповідно до копії витягу з протоколу № 901 від 04.03.2024 засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії, який був поданий в комплекті документів на розгляд Комісії. З огляду на викладене, призначення та виплату одноразової грошової допомоги членам родини померлого ОСОБА_3 здійснено відповідно чинного законодавства України, тому підстав для її перерахунку немає. Позивачі з даною відповіддю не згодні, та вважають рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом засідання від 21.03.2025 №69/975, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги не правомірним у частині – пункт 8 « Батьку та матері померлого солдата ОСОБА_3 призначити виплати у вигляді 750 прожиткових мінімумів, 2024-25 рік – 2 271 000 гривен у рівних частках кожному ». Міністерство оборони повинно призначити та виплатити як батькам померлого військовослужбовця одноразову грошову допомогу в розмірі 15000000 грн, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ. Так за наведених вище обставин Позивач 1, 2 вважають, що вони, мають право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі (смерті) військовослужбовця під час дії воєнного стану у розмірі 15000000,00 грн, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року тобто, починаючи з 24 лютого 2022 року особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, така допомога виплачується у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, а не у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, так як після введення правового режиму воєнного стану законодавець визначив єдиний розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, яка виплачується членам сім`ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час дії воєнного стану 15000000,00 грн. Тому, не погоджуючись із призначеним їм, на підставі оскаржуваного рішення, розміром грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, що визначає значно менший розмір одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця - 750-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. З огляду на вказане позивачі просили задовольнити позовні вимоги.

21.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

28.10.2025 року на виконання вимог ухвали від 21.10.2025 року позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

05.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 05.11.2025 року уточнено суб`єктний склад сторін та визначено другим позивачем – ОСОБА_2 .

08.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду – задоволено. Поновлено строк звернення до суду за позовом, відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

01.12.2025 року від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивачі подавали заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 відповідно до Постанови №975. На відміну від Закону №2011- ХІІ та Постанови № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі. Такий розмір допомоги передбачений лише на період дії воєнного стану та покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення військовослужбовців під час захисту Батьківщини. Позивачі не подавали заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 відповідно до Постанови №168. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

12.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі.

12.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі №160/30111/25 до набрання законної сили рішення по справі № 620/10029/24.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

29.05.2026 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 160/30111/25 - без змін.

30.07.2026 року справа № 160/30111/25 повернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

06.08.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

04.03.2024 згідно витягу з протоколу 20 Регіональної військово-лікарської комісії № 901 смерть ОСОБА_3 настала в результаті «Поліорганна недостатність. Розлитий фіброзно-гнійний перитоніт. Множинні нориці тонкої кишки», згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.10.2023 № 769, свідоцтва про хворобу № 4777 ВЛК в/ч НОМЕР_3 від 18.07.2023, лікарського свідоцтво про смерть № 22 від 07.02.2024 виданого Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь», свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13.02.2024, виданого Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

14.10.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертались із заявами про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю (смертю) сина солдата ОСОБА_3 .

21.03.2025 року відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги: відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975: Батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 13.02.2024 – в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024), в сумі 2271000 (Два мільйони двісті сімдесят одна тисяча) грн. 00 коп. у рівних частках кожному. ОСОБА_3 звільнено з військової служби 05.10.2023. Смерть настала протягом року після звільнення з військової служби.

Позивачі вважають, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок смерті ОСОБА_3 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 15 000 000,00 грн, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі також - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі також - Закон №2011-XII ), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, зокрема, діти, загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Відповідно до статті 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

При цьому, частина 3 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті.

Згідно з частинами першою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

З наведеного видно, що одноразова грошова допомога, передбачена ст. 16 статті 16-3 Закону №2011-XII, може бути призначена та виплачена членам сім`ї (в даному випадку дружині та дочці) загиблого (померлого) військовослужбовця за їх особистою заявою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення ОГД за Постановою №168 чітко регламентований Наказом МОУ №45 від 25.01.2023, яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану. Згідно вказаного Порядку, процедура призначення ОГД включає: обов`язок подачі заяви за формою (додаток 1), надання повного пакету документів (додаток 2), проходження процедури погодження через ТЦКСП, аналіз та висновки відповідних військово-лікарських комісій, розгляд Комісією МОУ виключно за наявності повного та належно оформленого пакета матеріалів.

Крім того, на виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата складання актового запису про смерть.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Отже, для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, як за Постановою № 168, так і за Постановою № 975, особа, яка має право на отримання такої допомоги, найперше повинна звернутися з відповідною заявою та пакетом необхідних документів.

З наданих сторонами до матеріалів справи документів встановлено, що 14.10.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертались із заявами про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю (смертю) сина солдата ОСОБА_3 , відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 №975, що регулює порядок виплат у разі смерті військовослужбовця внаслідок загального захворювання (Заява була подана у формі, затвердженій додатком 10 до Наказу МОУ №530 від 14.08.2014, адресована начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та в межах якої Комісією Міністерства оборони України було прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Водночас, суд враховує, що заяви позивачів про виплату одноразової грошової допомоги містять пряме посилання на Постанову 975.

За таких обставин слід врахувати, що Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану було затверджено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39223 (далі - Порядок № 45). Порядок № 45 прийнято відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Порядок №45 визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів (пункт 1.1 Порядку).

Враховуючи, що позовна заява позивачів пов`язана з отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168, дослідженню підлягає алгоритм опрацювання заяв про призначення та виплати ОГД, передбачений Порядком № 45.

Розділом ІІ регламентований порядок направлення органом військового управління, військовою частиною, установою, військовим навчальним закладом документів до відповідного районного (міського) ТЦКСП у випадку загибелі військовослужбовця, який помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини (що не є релевантним до спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ Порядку № 45 районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати.

Обласний (Київський міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД. У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин. Проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи.

Щодо алгоритму опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, який передбачений VI розділом Порядку № 45 пунктом 4.3 визначено, що обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи.

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки)., Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв`язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв`язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.

Надалі Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів, надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

Далі документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_4 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві

Враховуючи викладене, саме обласний ТЦКСП уповноважений подавати висновок щодо можливості призначення ОГД до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки), який після опрацювання подаються на розгляд Комісії Міноборони, яка приймає рішення щодо призначення ОГД.

Заява за встановленою формою, затвердженою додатком 1 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, позивачами не подавалась, пакет документів не формувався, і тому підстав для розгляду питання Комісією МОУ відповідно до Постанови №168 не виникало. Відповідно, не було прийнято жодного рішення про відмову у виплаті ОГД за постановою КМУ №168.

Також позивачі не повідомили суду та не надали доказів на підтвердження того, що вони звертались із заявою та відповідним пакетом документів щодо виплати ОГД відповідно до Постанови № 168.

Разом з тим, жодного рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у виплаті позивачам одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 прийнято не було, що свідчить про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідачем не були порушені права та законні інтереси позивачів.

За наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не відмовляв позивачам у виплаті ОГД в розмірі 15000000,00 грн відповідно до постанови № 168 від 28.02.2022, оскільки в ході розгляду справи судом не надано доказів того, що позивачі зверталась до відповідача з заявою про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому Постановою № 168 від 28.02.2022, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачам відповідний вид одноразової грошової допомоги до задоволення не підлягають.

Враховуючи викладене та враховуючи, що від районного ТЦК та СП необхідні документи до Міністерства оборони України не надходили, через що питання призначення та виплати позивачам одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідачем у встановленому законом порядку не вирішувалося, вимоги до Міноборони є передчасними.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, суд враховує, що смерть ОСОБА_3 настала в результаті «Поліорганна недостатність. Розлитий фіброзно-гнійний перитоніт. Множинні нориці тонкої кишки, а згідно з висновком військово-лікарської комісії захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

За таких обставин передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, дійшовши висновку про наявність у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168.

Водночас члени сім`ї померлого військовослужбовця мають право на отримання соціальних гарантій та одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом № 2011-XII і Порядком № 975, а також, за наявності передбачених законом підстав, на реалізацію гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону № 2011-XII.

Суд бере враховує, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини або виконанням обов`язків військової служби, є обставиною, яка зумовлює особливо високий рівень соціального захисту членів його сім`ї. Водночас у межах цієї справи суд вирішує питання не про наявність у позивачів права на соціальний захист загалом, а про наявність спеціальних умов для виплати саме у розмірі 15 000 000 грн за тією правовою підставою, яка була покладена в основу заявлених вимог та оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітрянофлотський, буд.6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним, скасування пункту рішення та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв