Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №160/20832/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №160/20832/26

Суддя: Ремез Катерина Ігорівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокуСправа №160/20832/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

16.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД112218 від 24.03.2026, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД112218 від 24.03.2026, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з розрахунку 80% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання судового рішення виготовлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, яка надійшла до відповідача та долучена до пенсійної справи. Проте у проведенні перерахунку пенсії на підставі цієї довідки відповідач відмовив, що позивач вважає протиправним і таким, що порушує його право на соціальний захист.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 20.08.2026 за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Станом на час розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, доказів на спростування доводів позивача не надано. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII).

Як вбачається з протоколу про призначення пенсії за пенсійною справою № 0401011717 (Міноборони) від 20.12.2013, позивачу, звільненому 19.12.2013 з військової служби у відставку за віком або за станом здоров`я з посади артиста першої категорії оркестру повітрянодесантної бригади високомобільних десантних військ у військовому званні старшини, призначено пенсію за вислугу років з 20.12.2013 довічно; вислуга років – 45 (календарна – 27), основний розмір пенсії визначено виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення.

Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим управлінням соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації, а також розрахунком пенсії по інвалідності, складеним відповідачем, у якому враховано підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни II групи.

З 10.04.2023 позивач отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 2262-XII (пенсійна справа № 0401031738), про що відповідач повідомив у листі від 09.06.2026. За розрахунком пенсії по інвалідності, складеним відповідачем станом на 01.03.2026, пенсію обчислено із суми грошового забезпечення 15 579,96 грн; основний розмір пенсії визначено у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення – 12 463,97 грн; підсумок пенсії з надбавками становить 28 954,18 грн, а до виплати визначено 26 068,60 грн – з урахуванням максимального розміру пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі № 160/35323/25, яке набрало законної сили 28.03.2026, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, вказаних у довідці № ФД112218 від 20.10.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, та зобов`язано оформити довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, і надати оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023.

На виконання зазначеного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку від 24.03.2026 № ФД112218, згідно з якою грошове забезпечення позивача, визначене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 за нормами, чинними на 01.01.2023, за посадою артиста першої категорії оркестру бригади становить 30 315,68 грн, у тому числі: посадовий оклад – 4700,00 грн, оклад за військове звання – 1340,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (50 відсотків) – 3020,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (87,8 відсотка) – 7954,68 грн, премія (283 відсотки) – 13 301,00 грн.

Зазначену довідку надіслано відповідачу супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2026 № 7/15562/9; 13.04.2026 довідка надійшла до відповідача та долучена до матеріалів пенсійної справи позивача, що відповідач підтвердив у листі від 09.06.2026.

14.05.2026 позивач звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України зі зверненням № ВЕБ-04001-Ф-С-26-292927 (вх. № 49212/А-0400-26 від 14.05.2026) з питання перерахунку пенсії за даними зазначеної довідки.

Листом від 09.06.2026 № 70013-49212/А-01/8-0400/26 відповідач у проведенні перерахунку пенсії відмовив, зазначивши, що повідомлення Міністерства соціальної політики України про підстави для перерахунків пенсій за даними довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 до Пенсійного фонду України не надходило, а рішенням суду у справі № 160/35323/25 органи Пенсійного фонду України не зобов`язано вчинити будь-яку дію щодо позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом № 2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, зокрема шляхом перерахунку призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом «а» статті 21 Закону № 2262-XII пенсії по інвалідності особам з інвалідністю внаслідок війни I групи призначаються в розмірі 100 процентів, II групи – 80 процентів, III групи – 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється статтею 63 Закону № 2262-XII, за частиною четвертою якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII (далі – Порядок № 45). За пунктом 3 Порядку № 45 уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, відновлено дію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII.

Згідно з частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі № 520/2986/19.

За таких обставин довід відповідача про те, що повідомлення Міністерства соціальної політики України до Пенсійного фонду України не надходили, суд відхиляє: право пенсіонера на перерахунок пенсії виникає із закону та підзаконних актів Кабінету Міністрів України, а не з внутрішнього листування між органами влади; відсутність такого повідомлення не може погіршувати становище пенсіонера, який подав до пенсійного органу належно оформлену довідку уповноваженого органу.

Довід відповідача про те, що рішенням суду у справі № 160/35323/25 органи Пенсійного фонду України не зобов`язано вчиняти дії щодо позивача, суд також відхиляє. Право на перерахунок пенсії ґрунтується на законі, а не на судовому рішенні, яким було вирішено лише питання виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення; отримавши цю довідку та звернення пенсіонера, відповідач був зобов`язаний вчинити дії, передбачені Порядком № 45. Крім того, у резолютивній частині рішення у справі № 160/35323/25 зазначено, що оновлена довідка надається до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області саме для перерахунку пенсії з 01.02.2023.

Враховуючи, що довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 виготовлена уповноваженим органом, надійшла до відповідача та долучена до пенсійної справи позивача, а позивач звернувся до відповідача з відповідним зверненням, відмова відповідача провести перерахунок пенсії є протиправною.

Обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача, пов`язані з розміром грошового забезпечення станом на 01.01.2023, а тому відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсії має бути проведений з 01.02.2023.

Суд ураховує, що частина друга статті 51 Закону № 2262-XII обмежує виплату різниці в пенсії за минулий час дванадцятьма місяцями, а частиною другою статті 63 цього Закону встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону, при цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Проте у цій справі підставою перерахунку є не подання позивачем додаткових документів, які дають право на подальше підвищення пенсії, а зміна (підвищення) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, тобто підстава, передбачена частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII, строки перерахунку за якою визначені статтею 51 цього Закону.

Крім того, належної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 позивач не мав саме через дії уповноваженого органу, який видає довідки для перерахунку пенсії: первісна довідка № ФД112218 від 20.10.2025 містила зменшені у грошовому виразі розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, що визнано протиправним рішенням суду у справі № 160/35323/25, а належно оформлену довідку виготовлено лише 24.03.2026 на виконання цього рішення. Отже, перерахунок пенсії не був проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а тому відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.07.2026 у справі № 400/4842/25, якою пенсійний орган зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, складеної у 2025 році. Так само Третій апеляційний адміністративний суд у постановах від 06.08.2026 у справі № 160/32244/25 та від 11.08.2026 у справі № 160/6276/26 визнав протиправною відмову пенсійного органу провести перерахунок пенсії з 01.02.2023 за оновленими довідками про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Щодо розміру, з якого належить провести перерахунок, суд зазначає, що 80 відсотків суми грошового забезпечення відповідають як умовам призначення позивачу пенсії за вислугу років (основний розмір пенсії – 80 відсотків грошового забезпечення згідно з протоколом про призначення пенсії), так і пункту «а» статті 21 Закону № 2262-XII, за яким пенсія по інвалідності особі з інвалідністю внаслідок війни II групи призначається в розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Суд ураховує, що з 10.04.2023 позивачу виплачується пенсія по інвалідності за пенсійною справою № 0401031738, тоді як до цієї дати він отримував пенсію за вислугу років за пенсійною справою № 0401011717. Ця обставина не впливає на висновки суду: обидві пенсії призначені за Законом № 2262-XII та обчислюються з розміру грошового забезпечення, визначеного за статтею 43 цього Закону, у розмірі 80 відсотків, а довідка від 24.03.2026 № ФД112218 засвідчує розмір грошового забезпечення за посадою, яку позивач обіймав на час звільнення зі служби, за нормами, чинними на 01.01.2023. Тому обов`язок відповідача провести перерахунок пенсії за даними цієї довідки з 01.02.2023 і виплачувати пенсію в перерахованому розмірі не залежить від того, за якою з пенсійних справ здійснюється виплата.

Щодо вимоги про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром суд зазначає таке.

Частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними); згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення вони втратили чинність з дня його ухвалення, тобто з 20.12.2016. Конституційний Суд України виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, є пріоритетними та мають безумовний характер, а обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, право на пенсійне забезпечення яких встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть цих конституційних гарантій.

Отже, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону № 2262-XII. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.04.2026 у справі № 460/10039/24 та узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постановах від 25.01.2024 у справі № 300/2754/23, від 04.12.2024 у справі № 380/24300/23 і від 03.06.2025 у справі № 340/1362/24. Цей же підхід послідовно застосовує Третій апеляційний адміністративний суд (постанови від 20.07.2026 у справі № 160/33689/25 та від 30.07.2026 у справі № 160/24588/25).

Як вбачається з розрахунку пенсії по інвалідності, складеного відповідачем станом на 01.03.2026, підсумок пенсії позивача з надбавками становить 28 954,18 грн, тоді як до виплати визначено 26 068,60 грн – саме з урахуванням максимального розміру пенсії. Тобто обмеження максимальним розміром до пенсії позивача фактично застосовується, хоча правових підстав для цього немає, а тому вимога позивача про проведення перерахунку та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром є обґрунтованою.

Щодо формулювання вимоги про виплату різниці суд зазначає таке. Позивач просить здійснити виплату різниці «між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром». Закон № 2262-XII та Порядок № 45 поняття «максимально нарахований розмір пенсії» не містять: розмір пенсії обчислюється за встановленими законом правилами виходячи з розміру грошового забезпечення та відсоткового співвідношення, визначеного на день призначення пенсії, і варіативного «максимального» нарахування законодавство не передбачає. Зі змісту позовної заяви в цілому вбачається, що позивач ставить питання про виплату різниці між розміром пенсії, який мав бути визначений за наслідками перерахунку з 01.02.2023, та розміром, фактично виплаченим за цей період. Саме в такому вигляді суд викладає цю вимогу в резолютивній частині, що відповідає дійсному змісту вимоги, не змінює предмета спору і не виходить за його межі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач такого обов`язку не виконав: відзиву на позовну заяву не подав, доказів правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії не надав.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що позивач як особа з інвалідністю II групи звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір ним не сплачувався, а тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД112218 від 24.03.2026, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД112218 від 24.03.2026, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з розрахунку 80% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез

Оригінал: reyestr.court.gov.ua