Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №160/2480/24 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Справа № 160/2480/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Мудрак В.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Стельмаха І.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Державний реєстратор Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійка Інна Анатоліївна звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4430/5 від 27.12.2023 року «Про задоволення скарги».

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, зазначається, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №4430/5 від 27.12.2023 року, яким було задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон», визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі – Закон №1952-IV) та анульовані прийняті позивачем рішення від 28.06.2023 року за №№68215025, 68216303, 68219968, а також рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 11.07.2023 року №68402943, та анульовано позивачеві доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є протиправним та необґрунтованим, а вчинені позивачем реєстраційні дії щодо відновлення записів про іпотеку та обтяження, - такими, що вчинені відповідно до норм чинного законодавства, бо суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями не існувало, тим більше, що відповідно до приписів абз.2 ч.3 ст.26 Закону №1952-IV зміна власника майна жодним чином не припиняє іпотеки. При цьому позивач зауважує на тому, що оскаржуваний наказ не містить мотивів його прийняття, що суперечить вимогам ч.6 ст.37 Закон №1952-IV, та додатково свідчить про його протиправність. Також позивач вказує на процедурні порушення, зокрема, як недотримання оформлення скарги, а саме: неподання до ордеру договору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 року (суддя Царікова О.В.) клопотання представника Міністерства юстиції України про закриття провадження в частині заявлених позовних вимог задоволено повністю, провадження у справі №160/2480/24 за позовною заявою державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код юридичної особи 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство “Національні інформаційні системи” (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 39787008), про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4430/5 від 27.12.2023 «Про задоволення скарги» в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 №4430/5 «Про задоволення скарги» закрито.

Вказана ухвала суду не оскаржена сторонами та є такою, що набрала законної сили.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року (суддя Царікова О.В.), залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 року, у задоволенні адміністративного позову державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код юридичної особи 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 39787008) про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.05.2025 року касаційну скаргу державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни задоволено частково; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 року скасовано, а справу №160/2480/24 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи цю справу на новий розгляд Верховний Суд, зокрема, зазначив, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення відповідача містить мотиви і обґрунтування його прийняття, а обраний суб`єктом владних повноважень вид відповідальності відповідає дискреційним повноваженням Мін`юсту. При цьому суди попередніх інстанцій здійснили перевірку змісту оскаржуваного рішення лише за формальними ознаками, на предмет наявності у ньому необхідних складових. Водночас, в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, суди не надали оцінку мотивам та обґрунтуванням, з яких виходив відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, наявності в діях позивача порушень вимог Закону №1952-IV, які стали підставою для звернення ТОВ «Пакстон» зі скаргою, і докази на підтвердження або ж спростування таких обставин не дослідили. Натомість саме відсутністю порушень вимог законодавства у сфері державної реєстрації, дотриманням Закону №1952-IV, відсутністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, та відсутністю підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав, позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги. Верховний Суд неодноразово розглядав справи (зокрема, №640/36503/21, №640/16809/20), предметом оскарження в яких також були накази Мін`юсту лише в частині анулювання державним реєстраторам доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак в цих справах суди не обмежувались перевіркою оскаржуваних рішень лише за формальними ознаками, а з?ясовували дотримання державними реєстраторами під час вчинення реєстраційних дій вимог законодавства у сфері державної реєстрації речових прав. Таким чином, закриття провадження у справі, яка розглядається, щодо частини позовних вимог, які стосувались пункту 2 оскаржуваного наказу, не звільняє суди від обов?язку надати оцінку доводам позивача щодо відсутності в його діях порушень вимог Закону №1952-IV.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/2480/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

09.07.2025 року до суду надійшов відзив Міністерства юстиції України на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 27.12.2023 року №4430/5 «Про задоволення скарги» є таким, що прийнятий законно, обґрунтовано та в межах наданих Міністерству юстиції України повноважень, а також з урахуванням того, що за результатами розгляду скарги на дії позивача було встановлено, що реєстраційні дії проведені за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, у зв`язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають. Так, під час розгляду скарги Центральною колегією Міністерства юстиції України було досліджено матеріали реєстраційних справ, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та подані заінтересованими особами пояснення. За результатами такого розгляду Колегія встановила, що державним реєстратором Копійкою І.А. під час проведення державної реєстрації іпотеки та заборони відчуження щодо будівель за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, 25А, не було належним чином перевірено подані документи та відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зокрема, реєстраційні дії були проведені за наявності передбаченої пунктом 7 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстави для відмови у державній реєстрації, оскільки заяви щодо обтяжень попереднього правонабувача були подані після державної реєстрації права власності на відповідне майно за новим власником. Відповідач зазначає, що допущені державним реєстратором порушення не можуть розцінюватися як формальні чи несуттєві, оскільки вони безпосередньо вплинули на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з цим Міністерство юстиції України, діючи відповідно до статті 37 Закону №1952-IV, мало законні підстави визнати відповідні рішення державного реєстратора такими, що прийняті з порушенням закону, та анулювати їх. Крім того, оскільки внаслідок подальших реєстраційних дій виникли похідні записи щодо відповідних обтяжень та відступлення права вимоги, Колегія обґрунтовано дійшла висновку про необхідність анулювання і таких рішень, які випливали з первісно неправомірних реєстраційних дій. Доводи позивача про відсутність належного мотивування оскаржуваного наказу відповідач вважає необґрунтованими. Наказ №4430/5 прийнято на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України від 21.12.2023 року, у якому детально встановлено обставини справи, наведено конкретні порушення законодавства та зазначено підстави для анулювання відповідних реєстраційних рішень. Таким чином, мотиви прийняття наказу містяться у висновку Колегії, який є безпосередньою правовою підставою його прийняття. Щодо пункту 3 наказу, яким анульовано доступ державного реєстратора ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач зазначає, що такий захід є передбаченим законом заходом реагування та був застосований з урахуванням характеру встановлених порушень і їх наслідків. Міністерство юстиції України, здійснюючи відповідні повноваження, повинно забезпечувати належне функціонування системи державної реєстрації та запобігати повторному вчиненню порушень. Тому анулювання доступу до Реєстру відповідає принципам необхідності та співмірності й не виходить за межі дискреційних повноважень Міністерства. Водночас, відповідач звертає увагу, що державний реєстратор не є учасником майнових правовідносин, які виникають, змінюються або припиняються внаслідок проведення державної реєстрації. Тому скасування реєстраційних рішень стосується безпосередньо прав та інтересів осіб, за якими або щодо яких були проведені відповідні реєстраційні дії, а не прав самого державного реєстратора. З огляду на правові висновки Верховного Суду у справах №160/1632/21 та №560/6613/20, відповідач вважає, що ОСОБА_1 не має належного права на оскарження наказу в частині анулювання її реєстраційних рішень, а тому провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуваний наказ прийнято на законних підставах, у межах компетенції Міністерства юстиції України та з дотриманням встановленої процедури. Доводи позивача не спростовують встановлених Колегією порушень та не свідчать про протиправність наказу. У зв`язку з цим відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині вимог щодо пункту 2 наказу, а в іншій частині - відмовити у задоволенні позову.

Також 09.07.2026 року до суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду адміністративної справи №160/2480/24 за правилами загального позовного провадження.

17.07.2025 року до суду від державного реєстратора Копійки І.А. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає про те, що постановою Верховного Суду від 27.05.2025 року у справі №160/2480/24 встановлено, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено мотиви прийняття оскаржуваного рішення та не надано оцінки наявності чи відсутності в діях позивача порушень вимог Закону України №1952-IV. Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на необхідність перевірки обставин щодо дотримання позивачем законодавства у сфері державної реєстрації, наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, а також наявності передбачених законом підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації чи відмови у її проведенні. Водночас, після направлення справи на новий розгляд відповідачем не наведено нових належних та обґрунтованих доводів, які б підтверджували наявність таких порушень у діях позивача. Поданий відповідачем відзив фактично повторює аргументи, які вже надавалися під час попереднього розгляду справи, та не містить належного обґрунтування саме тих обставин, на необхідність дослідження яких вказав Верховний Суд. При цьому саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення та наявність фактичних і правових підстав для його прийняття. Однак жодних належних і допустимих доказів того, що під час проведення реєстраційних дій позивачем було порушено вимоги Закону №1952-IV, відповідачем суду не надано. За таких обставин твердження про неправомірність дій позивача є необґрунтованими, а оскаржуване рішення не може вважатися законним та обґрунтованим лише з огляду на формальне посилання на нібито допущені порушення. З огляду на викладене, враховуючи правові висновки Верховного Суду та відсутність з боку відповідача належних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог законодавства під час проведення відповідних реєстраційних дій, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

23.07.2025 року до суду від відповідача надійшли додаткові докази.

Також 23.07.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких зазначалося, що в прохальній частині відзиву на позовну заяву в пункті 2 було допущено технічну помилку, а саме: помилково вказаний номер справи як «№160/4430/24», замість правильного – «№160/2480/24», тому відповідач просить суд при розгляді справи по суті спору вважати, що у відзиві на позов відповідач просить саме: «Відмовити у задоволенні позовної заяви державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу по справі №160/2480/24 - у повному обсязі.».

25.07.2025 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останнім висловлено позицію, аналогічну викладеній у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року клопотання Міністерства юстиції України про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду адміністративної справи №160/2480/24 за правилами загального позовного провадження задоволено повністю та вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/2480/24 за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання на 18.02.2026 року о 13:30 год.

28.01.2016 року до суду від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року клопотання представника Міністерства юстиції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/2480/24 задоволено, призначено проведення розгляду справи №160/2480/24 в режимі відеоконференції, надавши представнику відповідача можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів у системі відеоконференцзв`язку https://vkz.court.gov.ua.

18.02.2026 року підготовче судове засідання відкладене до 17.03.2026 року о 13:30 год.

16.03.2026 року до суду надійшло клопотання державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у задоволенні клопотання державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

17.03.2026 року до суду надійшло клопотання державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни про продовження строку підготовчого провадження у справі №160/2480/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року клопотання державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни про продовження строку підготовчого провадження у справі №160/2480/24 задоволено, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/2480/24 до 01.04.2026 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 01.04.2026 року о 15:00 год.

18.03.2026 року до суду надійшла заява державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 року заяву державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/2480/24 задоволено та призначено здійснення розгляду справи №160/2480/24 в режимі відеоконференції, надавши представнику відповідача можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою комплексу технічних засобів у системі відеоконференцзв`язку https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/2480/24 за позовною заявою державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 28.04.2026 року о 14:30 год.

У судовому засіданні 28.04.2026 року оголошено перерву до 27.05.2026 року на 13:30год.

Відповідно до довідки від 27.05.2026 року, складеної секретарем судового засідання Мудрак В.В., 27.05.2026 року справа №160/2480/24 знята з розгляду у зв`язку із тим, що суддя Турова О.М. 27.05.2026 року приймає участь у круглому столі.

Наступне судове засідання у справі №160/2480/24 призначено на 16.06.2026 року о 14:00 год.

У судових засіданнях позивач підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, а також у додаткових письмових поясненнях, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа правом на подання пояснень у справі не скористалася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки представника у судові засідання не повідомила.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи, 18.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвесткредит» (далі - ТОВ «Інвесткредит») (кредитор) та ТОВ «Зе Технолоджі» (позичальник) було укладено кредитний договір від 18.07.2013 №10-13/ЮЛ (далі - Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 12 750 000,00 грн зі сплатою 26,0 % річних в розмірі та порядку, визначених цим договором. Кінцевий термін повернення кредиту 17.07.2014 (пункт 1.2 Кредитного договору).

18.07.2013 року в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ТОВ «Інвесткредит» (іпотекодержатель) та ТОВ «Зе Технолоджі» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 18.07.2013 №10-13/ЮЛ/1 (серія та номер: НМВ 562684, реєстраційний номер: 199, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А. С.) (далі - Договір іпотеки), за змістом пункту 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору, за умовами якого іпотекодержатель надає іпотекодавцю відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 12 750 000,00 грн на строк по 17.07.2014 та на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, а іпотекодавець зобов`язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строки та на умовах, передбачених основним договором та цим договором.

Відповідно до п.1.2 вказаного Договору предметом іпотеки є майно, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 25а, а саме: нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 1617,4 кв.м.; ганки літ. а, а», а (ХІ), приямки літ. а», а (ІV), а (VІІ), а (VІІІ), а (Х), а (ХІІ), а (ХІІІ), а (ХІ), а (ХІV); входи в підвал літ. а-1, а (ІХ); будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею 302,4 кв.м.; будівля гаражу літ. Б; теплогенераторна літ. Г загальною площею 57,6 кв.м.; ганок літ. Г; огорожа №1 , 2 , 4-10, мостіння №1.

Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 10 625 000,00 грн (згідно пункту 1.3 Договору іпотеки).

Згідно з умовами договору предмет іпотеки належить ТОВ «Зе Технолоджі» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2013.

Також умовами вказаного договору передбачено, що на строк дії іпотечного договору предмет іпотеки залишається у володінні іпотекодавця.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №214481842 від 01.07.2020 року в цьому Реєстрі 18.07.2013 року внесено записи про державну реєстрацію іпотеки на підставі договору іпотеки №10-13/ЮЛ/1 від 12.10.2020 (запис №1710012), а також про державну реєстрацію обтяження від 18.07.2013 року на спірне нерухоме майно на підставі договору іпотеки №10-13/ЮЛ/1 від 12.10.2020 року, згідно з яким накладено такий вид обтяження, як заборона на нерухоме майно (запис №1707632).

19.11.2013 року між ТОВ «Інвесткредит» та ТОВ «Зе Технолоджі» укладено додаткову угоду (доповнення) №1 до Кредитного договору, за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди про викладення пункту 1.2 Кредитного договору в такій редакції: « 1.2 Кінцевий термін повернення кредиту 16.07.2023».

В подальшому, 12.02.2019 року між кредитором ТОВ «Абрис Дніпро» та боржниками ТОВ «Зе Технолоджі» і підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про припинення зобов`язань передаванням відступного.

Згідно з умовами цього договору кредитор погодився на передачу йому боржниками майна взамін виконання зобов`язання, забезпеченого порукою на підставі договору поруки від 01.06.2018, укладеного між кредитором та боржниками і ТОВ «Адоніс Дніпро».

В пункті 2 договору про припинення зобов`язань передаванням відступного передбачено, що згідно з договором поруки від 01.06.2018 боржник ТОВ «Зе Технолоджі» передає, а кредитор ТОВ «Абрис Дніпро» приймає майно, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Полігонна (Погребняка), 25а, та складається з нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 1617,4 кв.м.; ганку літ. а, а», а (ХІ), приямки літ. а», а (ІV), а (VІІ), а (VІІІ), а (Х), а (ХІІ), а (ХІІІ), а (ХІ), а (ХІV); входу в підвал літ. а-1, а (ІХ); будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею 302,4 кв.м.; будівлі гаражу літ. Б; теплогенераторна літ. Г загальною площею 57,6 кв.м.; ганку літ. Г; огорожи №1 , 2 , 4-10, мостіння №1.

Відповідно до пункту 6 вказаного договору об?єкт нерухомого майна залишається у боржника ТОВ «Зе Технолоджі» до моменту державної реєстрації права власності за кредитором.

30.09.2020 року державним реєстратором Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Ю.І. прийнято рішення №54339069, №54339504 та проведено державну реєстрацію припинення записів про обтяження №36420740, №1707632 та запису про іпотеку №1710012 на об`єкт нерухомого майна, за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію обтяження №41717426, №41717963.

12.10.2020 року ТОВ «Зе Технолоджі» подано скаргу на вищевказані реєстраційні дії державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Ю.І.

Відповідно до висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26.10.2020 року рекомендовано скасувати рішення від 30.09.2020 №54339069, №54339504, прийняті державним реєстратором Чинник Ю.І. Також у цьому Висновку зазначено, що вищевказані рішення державний реєстратор Чинник Ю.І. прийняв з посиланням на ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 06.02.2020 у справі №199/9083/19 та Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 у справі №185/4024/20, які, як встановлено Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.11.2020 року №4154/5 скаргу ТОВ «Зе Технолоджі» від 12.10.2020 року задоволено частково; скасовано рішення від 30.09.2020 №54339069, №54339504, прийняті державним реєстратором Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Ю.І. (пункт 2 Наказу); в задоволенні інших вимог відмовлено; анульовано доступ державному реєстратору Чинник Ю.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; виконання пункту 2 цього Наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

Разом з цим, 06.10.2020 року між ТОВ «Абрис Дніпро» (продавець) та ТОВ «Пакстон» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, відповідно до умов якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) нерухоме майно, а саме будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Полігонна, 25А, та складається з нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 1617,4 кв.м.; ганку літ. а, а», а (ХІ), приямки літ. а», а (ІV), а (VІІ), а (VІІІ), а (Х), а (ХІІ), а (ХІІІ), а (ХІ), а (ХІV); входу в підвал літ. а-1, а (ІХ); будівля гаражу літ. Б-1, поз. 1-8, загальною площею 302,4 кв.м.; будівлі гаражу літ. Б; теплогенераторна літ. Г загальною площею 57,6 кв.м.; ганку літ. Г; огорожи №1 , 2 , 4-10, мостіння №1.

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.10.2020 року слідує, що власником будівель та споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Полігонна, 25а, є ТОВ «Пакстон».

Судом встановлено, що розпорядженням голови Криворізької районної державної адміністрації від 14.03.2016 року №32-к «Про призначення ОСОБА_1 » відповідно до Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про державну службу», Кодексу Законів про працю України ОСОБА_1 призначено на посаду державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації райдержадміністрації з 14.03.2016 року за переведенням з Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області з посадовим окладом згідно зі штатним розписом райдержадміністрації.

28 червня 2023 року до державного реєстратора Копійки І.А. звернувся керівник ТОВ «Зе Технолоджі» Розинський Олександр Олександрович із заявами про державну реєстрацію прав (обтяження речового права), в яких просив провести реєстраційні дії щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Держаний реєстр) відомостей про обтяження на об`єкт нерухомого майна (будівлі та споруди), що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Полігонна, 25А, а саме: про іпотеку та заборону на це нерухоме майно.

До заяв про державну реєстрацію прав заявником було додано наступні документи:

- дублікат іпотечного договору №10-13/ЮЛ/1 від 12.10.2020, укладений між ТОВ «Інвесткредит» та ТОВ «Зе Технолоджі», виданий Державним нотаріальним архівом, зареєстрований у реєстрі за №1-249;

- дублікат кредитного договору №10-13/ЮЛ, від 18.07.2013, укладений між ТОВ «Інвесткредит» та ТОВ «Зе Технолоджі»;

- дублікат додаткової угоди №1 від 19.11.2013 до кредитного договору №10-13/ЮЛ, від 18.07.2013, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвесткредит» (далі – ТОВ «Інвесткредит») та ТОВ «Зе Технолоджі»;

- наказ Міністерства юстиції України від 30.11.2020 за №4154/5;

- листи Міністерства юстиції України від 04.11.2021 №103485/СК-2378-21/33.3, від 09.06.2023 №74304/81742-0-23/33.3;

- запит державного реєстратора Копійки І.А. від 24.05.2023 №59;

- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану 00040285681.

За результатами розгляду вищевказаних заяв керівника ТОВ «Зе Технолоджі» державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійкою І.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень об`єкта нерухомого майна (будівель та споруд), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, 25а, а саме: іпотеки №68215025 від 28.06.2023, номер запису про іпотеку 50797385, та заборони відчуження №68216303 від 28.06.2023, номер запису про обтяження 50795257.

07.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакстон» подано до Міністерства юстиції України скаргу (вх. №СК-4514-23 від 10.11.2023) на реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором, у якій скаржник просив визнати прийнятими з порушеннями Закону №1952-IV та анулювати рішення державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки І.А. №678215025 від 28.06.2023 про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 50797385, та №68216303 від 28.06.2023 про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження 50795257.

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ «Пакстон» є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 25А. Право власності заявником набуте на підставі договору купівлі-продажу будівель та споруд №2626, засвідченого 06.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В. Господарським судом Запорізької області 06.07.2023 відкрито провадження у справі №908/2123/23 про банкрутство ТОВ «Пакстон», введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Камінську А.А. Під час підготовки відзиву на клопотання (заяву) від 18.09.2023 ТОВ «Фінанс Роялті» про визнання забезпеченим кредитором та на заяву від 19.09.2023 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить боржнику, у справі №908/2123/23 представником боржника було запитано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), буд. 25-А, та отримано інформаційну довідку №351381337 від 23.10.2023. Зі змісту інформаційної довідки стало відомо, що 28.06.2023 о 11:34:41 державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійкою І.А. прийнято рішення №68215025 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: здійснено державну реєстрацію іпотеки: номер запису про іпотеку 50797385. Предметом іпотеки став об`єкт нежитлової нерухомості, що належить на праві власності заявникові та розташований у м. Дніпро, вул. Полігонна (Погребняка), буд. 25-А. Іпотекодавцем є ТОВ «Зе Технолоджі», іпотекодержателем – ТОВ «Фінанс Роялті». Строк виконання основного зобов`язання 16.07.2023, розмір основного зобов`язання 12750000 грн. Документами, які стали підставою для прийняття державним реєстратором рішення зазначені: дублікат іпотечного договору №10-13/ЮЛ/1 за реєстровим №1-249, виданий 12.10.2020, видавник Державний нотаріальний архів у Дніпропетровській області; дублікат додаткової угоди №1 до кредитного договору, видавник сторони правочину; дублікат кредитного договору №10-13/ЮЛ №б/н, видавник сторони правочину. Щодо додаткових відомостей про іпотеку зазначено, що іпотека №1710012 від 18.07.2013 зареєстрована Приватним нотаріусом Кулініч А.С. Одночасно 28.06.2023 о 12:08:02 державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійкою І.А. прийнято рішення №68216303 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: про державну реєстрацію обтяження 50795257, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, обтяжувач: ТОВ «Інвесткредит». Опис предмета обтяження: обтяження №1707632 від 18.07.2013, зареєстроване приватним нотаріусом Кулініч А.С. Зміст, характеристика обтяження: згідно кредитного договору №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 та усіх додаткових угод до нього іпотекодавець зобов`язується повернути іпотекодавцю в строк до 16.07.2023 кредит та сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строк та на умовах передбачених кредитними та іпотечними договорами. На думку скаржника, рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень прийняті із порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2015 №1127, відповідно, підлягають анулюванню. Також скаржник покликався на те, що всупереч змісту правочину іпотечного договору №10-13/ЮЛ/1 від 18.07.2013 державний реєстратор Копійка І.А. провела державну реєстрацію іпотеки 28.06.2023, зазначивши іпотекодавцем ТОВ «Зе Технолоджі», дійсну сторону цього правочину, але не власника майна на час проведення реєстраційної дії, та іпотекодержателем – ТОВ «Фінанс Роялті», яке не є стороною іпотечного договору, фінансовою установою, крім того, не є належним іпотекодержателем за договором відступлення прав. Крім цього, скаржник покликався на те, що державної реєстрації договору відступлення прав не здійснено, договір не посвідчувався нотаріально, серед переліку підстав для проведення оскарженої реєстраційної дії він не зазначений. Також скаржник покликався на те, що дійсний, добросовісний набувач майна - ТОВ «Пакстон» не був повідомлений про існування заяви щодо обтяження іпотекою його майна, незважаючи на те, що за інформацією державного реєстру прав є суб`єктом речових прав на майно, яке обтяжується іпотекою.

Засідання Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» було призначено на 21.12.2023 року.

З матеріалів справи слідує, що за 15 днів до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (дата публікації оголошення 05.12.2023) було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, державному реєстратору Копійці І.А. та заінтересованим особам засобами електронної пошти.

Так, листом від 05.12.2023 року за вих.№160231/СК-4514-23/33.2.1 державного реєстратора Копійку І.А. повідомлено про те, що 21.12.2023 року відбудеться засідання Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» від 07.11.2023р. на дії державного реєстратора Копійки І.А. Також у цьому листі було зауважено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, суб`єкта оскарження, інших заінтересованих осіб.

Після повідомлення про розгляд скарги до Мін`юсту надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами скарги від державного реєстратора Копійки І.А. від 06.12.2023 №152, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.12.2023 за №СК-4943-23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 06.12.2023 за №160735/СК-4943-23/33.2.1, від ТОВ «Зе Технолоджі» від 06.12.2023 №06-12/1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.12.2023 за №СК-4951-23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 07.12.2023 №161345/СК-4951-23/33.2.1.

19.12.2023 року до Міністерства юстиції України надійшли пояснення по суті скарги від державного реєстратора Копійки І.А. від 18.12.2023р року (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2023 за №СК-5143-23).

Також 20.12.2023 року до Міністерства юстиції України надійшли пояснення по суті скарги від ТОВ «Зе Технолоджі» від 20.12.2023 року (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.12.2023 за №СК-5167-23).

У поданих поясненнях від 18.12.2023 року державний реєстратор Копійка І.А., зокрема, зазначала, що керівник ТОВ «Зе Технолоджі» звернувся до неї із заявами про державну реєстрацію прав (обтяження речового права) від 28 червня 2023 року у зв`язку із скасуванням Міністерством юстиції України рішень державного реєстратора ОСОБА_3 про припинення записів про обтяження та запису про іпотеку на об`єкт нерухомого майна. Також із поданих позивачем пояснень слідує, що державний реєстратор Копійка І.А. при розгляді заяв ТОВ «Зе Технолоджі» встановила, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на день розгляду поданих заявником документів право власності на об`єкт нерухомого майна належить ТОВ «Пакстон» на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2020 року. Разом з цим, державним реєстратором на підставі приписів ч.ч.1, 2 ст.23 Закону України «Про іпотеку» зроблено висновок про те, що іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна, відтак, вибуття заставного майна з власності іпотекодавця не є перешкодою для відновлення ТОВ «Зе Технолоджі» попереднього запису про іпотеку. Крім цього, з огляду на укладення 19.11.2013 року між ТОВ «Інвесткредит» та ТОВ «Зе Технолоджі» додаткової угоди (доповнення) №1 до Кредитного договору, за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди про викладення пункту 1.2 Кредитного договору в такій редакції: « 1.2 Кінцевий термін повернення кредиту 16.07.2023», строк іпотеки станом на момент звернення заявником до державного реєстратора з заявою про відновлення запису про іпотеку не закінчився, а необхідності укладення додаткової угоди до іпотечного договору на погодження строків дії іпотеки, тим паче у нотаріальній формі, договором іпотеки та чинним законодавством не передбачено. З огляду на наведене, під час перевірки документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, державним реєстратором було встановлено, що заявник вчасно звернувся з заявою про відновлення запису про іпотеку, а підстави для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та відмови у прийнятті оскаржуваного рішення були відсутні.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Пакстон» Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі – Колегія) складено висновок від 21.12.2023, яким рекомендовано:

- скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» від 07.11.2023 задовольнити;

- визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 28.06.2023 №№68215025, 68216303, 68219968, від 29.06.2023 №68229455 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 , від 11.07.2023 №68402943 приватною нотаріуса Дніпровського міського нотаріальної о округу ОСОБА_4 ;

- анулювати доступ до Державною реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку (мотиви рішення у стислому викладенні) Колегією встановлено наступне:

« 1. Скаржник зазначає, що він є власником будівель на підставі договору купівлі-продажу.

2. 23.10.2023 скаржник дізнався про прийняття оскаржуваних рішень, на підставі яких державним реєстратором Копійкою І.А. зареєстровані іпотека та заборона відчуження на будівлі.

3. Скаржник вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки реєстрація іпотеки та заборони проведена з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, зокрема, заяви про державну реєстрацію обтяжень подані неналежною особою, подані документи не відповідали законодавству у сфері державної реєстрації прав, реєстрація проведена за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а також, заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача будівель подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим набувачем.

4. Колегією встановлено, що державним реєстратором Копійкою І.А. під час прийняття оскаржуваних рішень належним чином не було перевірено подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, оскільки заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно та новим правонабувачем, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав.

5. Колегією встановлено, що на підставі рішень від 28.06.2023 №68219968, від 29.06.2023 №68229455 (далі – рішення-1) державного реєстратора Копійки І.А. зареєстровані зміни до запису про іпотеку та заборону відчуження, а також на підставі рішення від 11.07.2023 №68402943 (далі – рішення-2) приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни (далі – приватний нотаріус Бондар І.М.) проведено реєстрацію відступлення права вимоги за договором іпотеки на будівлі.

6. Таким чином, оскаржувані рішення прийняті з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав та підлягають анулюванню.

7. Крім того, рішення-1 державного реєстратора Копійки І.А. та рішення-2 приватного нотаріуса Бондар І.М. підлягають анулюванню як такі, що випливають з факту прийнятих з порушенням оскаржуваних рішень, оскільки призвели до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

8. Зважаючи на грубі порушення державним реєстратором Копійкою І.А. вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, Колегією вбачаються достатні підстави для анулювання їй доступу до Державного реєстру прав.

9. Отже, скарга піддягає задоволенню.».

Також у Висновку Колегією зазначено, що під час розгляду скарги Колегією встановлено, що скаржник є власником будівель на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2020, укладеного між скаржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абрис Дніпро», посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за №2626 (далі – договір купівлі-продажу). З отриманої Інформації з Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.10.2023 №351381337, скаржник дізнався про оскаржувані рішення державного реєстратора Копійки І.А., на підставі яких були зареєстровані іпотека та заборона відчуження на будівлі. Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, Колегією не встановлено. Скаржник вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки реєстрація іпотеки та заборони відчуження проведена з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, зокрема, заяви про державну реєстрацію обтяжень подані неналежною особою, подані документи не відповідали законодавству у сфері державної реєстрації прав, реєстрація проведена за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а також, заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача будівель подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим набувачем. Пунктом 7 частини першої статті 24 Закону №1952-IV передбачена відмова в державній реєстрації прав, якщо заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Крім цього, Колегією у Висновку зауважено, що у листах Мін`юсту щодо надання роз`яснень стосовно правових підстав для відновлення запису про обтяження та іпотеку у Державному реєстрі прав, доданих до заяв державним реєстратором Копійкою І.А., було зазначено, що в силу вимог Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється, тягне за собою відповідальність згідно із законом. Також, у листах Мін`юсту зазначається, що виконання наказу в частині скасування оскаржених рішень покладено на Офіс протидії рейдерству Мін`юсту. Однак, виконання Наказу виявилось неможливим у зв`язку з державною реєстрацією переходу права власності на будівлі від ТОВ «Абрис Дніпро» до скаржника на підставі договору купівлі-продажу. Однак, державний реєстратор ОСОБА_1 , ігноруючи норми Закону, зокрема, пункт 7 частини першої статті 24 Закону, прийняв оскаржені рішення та зареєстрував іпотеку та заборону на будівлі.

Таким чином, Колегія дійшла висновку, що державним реєстратором Копійкою І.А. не було належним чином перевірено подані документи, не встановлено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, прийнято оскаржувані рішення за наявності підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 24 Закону. Отже, оскаржені рішення прийняті з порушенням Закону та підлягають анулюванню.

Також у пункті 23 вищевказаного Висновку Колегії зазначено, що оскільки оскаржувані рішення державного реєстратора Копійки І.А. прийняті за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації обтяження, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 24 Закону, а також рішення-1 державного реєстратора Копійки І.А. та рішення-2 приватного нотаріуса Бондар І.М. прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме: щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, то допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому, враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, ці рішення підлягають анулюванню, а скарга задоволенню.

Згідно з пунктами 24 п.27 означеного Висновку Колегії згідно з пунктом 1 частини сьомої етапі 37 Закону, одночасно із визнанням прийнятим з порушенням цього Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, зокрема, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер Міністерство юстиції виходить із того, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. А тому, з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень. Водночас, згідно із статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Цивільного кодексу України, право власності с непорушним, а враховуючи те, що державна реєстрація права власності є гарантією непорушності цього права, то умисне або недбале здійснення державним реєстратором своїх повноважень, що має наслідком порушення конституційних прав громадян або прав інших суб`єктів цивільно-правових відносин, беззастережно потребує вжиття відповідних заходів реагування. Таким чином, встановлення факту прийняття державним реєстратором Копійкою І.А. неправомірних оскаржуваних рішень, з урахуванням їх характеру та наслідків, які фактично призвели до порушення прав скаржника, є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді анулювання державному реєстратору ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2023 №4430/5 «Про задоволення скарги» відповідно до частини третьої статті 26, підпунктів «а», «б» пункту 1 частини сьомої статті 37, пункту 1 частини першої статті 3, пункту 7 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» від 07.11.2023 задоволено.

2. Визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 28.06.2023 №№68215025, 68216303, 68219968 державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 та рішення від 11.07.2023 №68402943 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

3. Анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

4. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Підстава: висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.12.2023 за результатами розгляду скарги ТОВ «Пакстон» від 07.11.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2023 за №СК-4514-23.

Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, ї посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані та направлені на забезпечення визнання та захисту державою таких прав Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі – Закон №1952-IV).

За визначеннями, наведеними у частині першій статті 2 Закону №1952-IV (тут і далі - в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав, серед іншого, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Частиною 1 статті 6 Закону №1952-IV встановлено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі – державні реєстратори).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону №1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №1952-IV заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до пунктів 5 та 7 частини першої статті 24 Закону №1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації прав, серед іншого, є: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (пункт 5); заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем (пункт 7).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав визначено статтею 7 Закону №1952-IV.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначено статтею 37 Закону №1952-IV.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України (частина друга статті 37 Закону №1952-IV).

При цьому приписами частини дев`ятої статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі – Порядок №1128), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав і вирішує, зокрема: чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 10 Порядку №1128 в редакції від 22.06.2022 року передбачено, що для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі – заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану – за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану – про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану – про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.

Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Пунктом 12 Порядку №1128 встановлено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Пунктами 13, 14 Порядку №1128 передбачено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян», засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1128 матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину.

Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.

Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Заінтересована особа, яка повідомляє про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Нормами пунктів 3 і 4 Розділу ІІІ Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5, передбачено, що Мін`юст, відповідний територіальний орган забезпечують завчасне повідомлення членів Колегії про порядок денний, дату, час і місце проведення засідання Колегії, а також надання члену Колегії на його прохання матеріалів в електронній формі, необхідних для розгляду скарг.

Розгляд Колегією скарги здійснюється в такій послідовності: 1) доповідь посадової особи Мін`юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги, відповіді на питання членів Колегії; 2) надання усних пояснень по суті скарги скаржником, державним реєстратором, іншими особами, запрошеними на засідання Колегії, а також представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, у тому числі представниками Ради бізнес-омбудсмена, відповіді на питання членів Колегії; 3) обговорення Колегією скарги; 4) винесення членом Колегії на голосування проєкту рішення за результатом розгляду скарги; 5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги. Особи, запрошені на засідання Колегії, а також представники неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, мають право бути присутніми на засіданні Колегії виключно під час надання усних пояснень по суті такої скарги. Посадові особи Мін`юсту чи відповідного територіального органу можуть бути присутні на засіданні Колегії з дозволу головуючого на засіданні Колегії.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги на рішення у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Підпунктами «а», «б» пункту 1 частин сьомої статті 37 Закону №1952-IV визначено, що підставою для визнання прийнятим з порушенням Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є, зокрема, встановлення Міністерством юстиції України, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав із порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини першої стані 3 цього Закону, а також за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав, за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав та конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону №1952-IV.

Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Пунктами 1 та 4 частини сьомої статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України; тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини 10 статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Так, предметом спору у цій справі є наказ Міністерства юстиції України від 27.12.2023 №4430/5 «Про задоволення скарги».

Дослідженими судом доказами підтверджено дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного наказу, в тому числі в частині завчасного та у встановлені п.10 Порядку №1128 (в редакції від 22.06.2022 року) строки - не менше ніж за 15 днів до засідання Колегії (21.12.2023 року), оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату такого засідання (дата публікації оголошення 05.12.2023 року) та додаткового повідомлення про це державного реєстратора (позивача) засобами електронної пошти; надання позивачеві можливості ознайомитися з поданою скаргою (на клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами скарги від 06.12.2023 №152 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.12.2023 за №СК-4943-23) надано відповідь листом Міністерства юстиції України від 06.12.2023 за №160735/СК-4943-23/33.2.1, до якого долучено копії поданої скарги); забезпечено передбачене п.12 Порядку №1128 право позивача на подання своїх пояснень на скаргу ТОВ «Пакстон» та враховано ці пояснення під час розгляду вказаної скарги, про що свідчить Висновок Колегії.

При цьому, з урахуванням вимог абз.5 п.10 Порядку №1128 (в редакції від 22.06.2022 року), а також того, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався та діє до теперішнього часу, розгляд скарги ТОВ «Пакстон» проводився без участі заінтересованих осіб.

Надаючи оцінку мотивам та обґрунтуванням, з яких виходив відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про наявність в діях позивача порушень вимог Закону №1952-IV, які стали підставою для звернення ТОВ «Пакстон» зі скаргою, суд зазначає наступне.

По-перше, щодо доводів позивача відносно невмотивованості спірного наказу, слід зазначити таке.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2022 року у справі №160/4731/20 висловлена правова позиція щодо того, що законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму – наказ (ч.6 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Однак, висновок Комісії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу. Вмотивоване рішення – це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто, уповноважений орган має оцінити висновок комісії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

Отже, законодавчими приписами не передбачено необхідності зазначення мотивів у рішенні Міністерства юстиції України про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, натомість відповідні мотиви наводяться у висновку Колегії з розгляду скарг, на підставі якого Мін`юстом приймається таке рішення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.12.2023 року, складений за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» на рішення від 28.06.2023 року №68215025, №68216303 державного реєстратора Копійки І.А. щодо будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, буд.25А, містить мотиви та обґрунтування його прийняття, в тому числі і щодо того, що оскаржувані рішення позивача прийняті з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав та підлягають анулюванню, оскільки призвели до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і щодо анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійці І.А.

Водночас, у тексті оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 №4430/5 «Про задоволення скарги» зазначено: «Підстава: висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.12.2023 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» від 07.11.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2023 за №СК-4514-23.».

Оскільки підставою для прийняття Міністерством юстиції України оспорюваного наказу є висновок від 21.12.2023 Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакстон» на рішення №678215025 від 28.06.2023 про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 50797385, та №68216303 від 28.06.2023 про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження 50795257, прийняті державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Копійкою Інною Анатоліївною, зареєстрованої за вх. №СК-4514-23 від 10.11.2023, то цей висновок є невід`ємною частиною оспорюваного наказу, а, відтак, викладені в ньому мотиви щодо доцільності анулювання оскаржуваних рішень та анулювання позивачеві доступу до Державного реєстру прав, з якими погодився Мін`юст, є обґрунтуванням його наказу у відповідних частинах.

З огляду на наведене, доводи позивача стосовно невмотивованості оспорюваного наказу є такими, що не відповідають дійсності.

По-друге, щодо обґрунтованості висновків відповідача про наявність в діях позивача порушень вимог Закону №1952-IV, які стали підставою для звернення ТОВ «Пакстон» зі скаргою, суд зазначає таке.

Як слідує з Висновку Колегії від 21.12.2023 року, Колегія, надавши оцінку поданим документам і вчиненим реєстраційним діям, дійшла висновку, що оскаржувані рішення прийняті позивачем без додержання приписів п.7 ч.1 ст.24 Закону №1952-IV, оскільки державним реєстратором не було належним чином перевірено подані документи, не встановлено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме маймо та їх обтяженнями, прийнято оскаржувані рішення за наявності підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав, передбаченої п.7 ч.1 ст.24 вказаного Закону. Отже, оскаржені рішення прийняті з порушенням Закону №1952-IV та підлягають анулюванню.

Як вказано вище, відповідно до пункту 7 частини першої статті 24 Закону №1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав, серед іншого, є те, що заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

При цьому судом встановлено та не заперечується позивачем у справі, що станом на час звернення керівника ТОВ «Зе Технолоджі» Розинського О.О. до державного реєстратора Копійки І.А. із заявами про державну реєстрацію прав (обтяження речового права) щодо внесення до Державного реєстру відомостей про обтяження (іпотеку та заборону на нерухоме майно) на об`єкт нерухомого майна (будівлі та споруди), що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Полігонна, 25А, попереднім власником якого було ТОВ «Зе Технолоджі», а саме: станом на 28 червня 2023 року в Державному реєстрі вже був наявний запис про державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно за ТОВ «Пакстон» на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2020, укладеного між ТОВ «Пакстон» та ТОВ «Абрис Дніпро», і посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за №2626, тобто станом на 28.06.2023 року вже існувала державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно за новим правонабувачем – ТОВ «Пакстон».

Натомість, зі змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, слідує, що станом на 28 червня 2023 року в Державному реєстрі за ТОВ «Зе Технолоджі» не було зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, зареєстровані за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, 25а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 100473412101).

Державний реєстратор Копійка І.А. не заперечує та безпосередньо підтвердила це у судовому засіданні, що на час прийняття рішень №678215025 від 28.06.2023 про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 50797385, та №68216303 від 28.06.2023 про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження 50795257, вона була обізнана про вищенаведені обставини, в тому числі щодо державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно за новим правонабувачем – ТОВ «Пакстон» 06.10.2020 року, в том числі шляхом отримання відповідної інформації з Державного реєстру.

Водночас, такі обставини у розумінні приписів пункту 7 частини першої статті 24 Закону №1952-IV є беззаперечною підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Покликання позивача у поданих відповідачу поясненнях на те, що підставою звернення керівника ТОВ «Зе Технолоджі» до неї із заявами про державну реєстрацію прав (обтяження речового права) від 28 червня 2023 року стало скасування Міністерством юстиції України рішень державного реєстратора Чинник Ю.І. про припинення записів про обтяження та запису про іпотеку на спірний об`єкт нерухомого майна, не спростовують вищевказаного висновку, позаяк, по-перше, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 30.11.2020 року №4154/5 про скасування рішень державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 №54339069, №54339504 про припинення записів про обтяження №36420740, №1707632 та запису про іпотеку №1710012 на спірний об`єкт нерухомого майна, виконання цього Наказу у вказаній частині було покладене саме на Офіс протидії рейдерству Мін`юсту, а не на державного реєстратора Копійку І.А., а по-друге, з Висновку Колегії від 21.12.2023 року слідує, що у листах Мін`юсту щодо надання роз`яснень стосовно правових підстав для відновлення запису про обтяження та іпотеку у Державному реєстрі прав, доданих до заяв державним реєстратором Копійкою І.А., зокрема, було зазначено, що виконання наказу в частині скасування оскаржених рішень було покладено на Офіс протидії рейдерству Мін`юсту, однак, виконання Наказу виявилось неможливим у зв`язку із державною реєстрацією переходу права власності на будівлі від ТОВ «Абрис Дніпро» до скаржника (ТОВ «Пакстон») на підставі договору купівлі-продажу, тобто Офіс протидії рейдерству Мін`юсту, на який і було покладено виконання Наказу Міністерства юстиції України від 30.11.2020 року №4154/5, не зміг відновити записи про обтяження та про іпотеку на спірний об`єкт нерухомого майна щодо попереднього правонабувача саме з урахуванням того, що станом на 30.11.2020 року вже існувала державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за новим правонабувачем (ТОВ «Пакстон»).

І про ці обставини державного реєстратора ОСОБА_1 було повідомлено листами Мін`юсту щодо надання роз`яснень стосовно правових підстав для відновлення запису про обтяження та іпотеку у Державному реєстрі прав, які були додані до заяв самим державним реєстратором Копійкою І.А., про що безпосередньо вказано у Висновку Колегії від 21.12.2023 року.

Таким чином, державний реєстратор ОСОБА_1 , маючи змогу та обов`язок, передбачений частиною третьою статті 10 Закону №1952-IV щодо встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, під час прийняття рішень №678215025 від 28.06.2023 про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 50797385, та №68216303 від 28.06.2023 про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження 50795257, належним чином не перевірила подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, оскільки заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача було подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем, що у розумінні приписів пункт 7 частини першої статті 24 Закону №1952-IV є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав.

Посилання позивача на приписи ч.ч.1, 2 ст.23 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна, також не спростовують зроблених судом висновків, з огляду на таке.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. У такому випадку у разі невиконання позичальником своїх кредитних зобов`язань іпотекодержатель в силу частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом заявлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент заявлення таких вимог.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що у розглядуваному випадку заявник ТОВ «Зе Технолоджі» станом на час звернення до державного реєстратора Копійки І.А. з заявами від 28.06.2023 року не був ані власником, ані іпотекодержателем спірного нерухомого майна.

Фактично у спірних правовідносинах ТОВ «Зе Технолоджі» виступало попереднім правонабувачем стосовно спірного нерухомого майна.

Відтак, за результатами розгляду поданих ТОВ «Зе Технолоджі» заяв державним реєстратором Копійкою І.А. мали бути застосовані наслідки визначені саме пунктом 7 частини першої статті 24 Закону №1952-IV, яким і врегульовано дії державного реєстратора у разі подання заяви про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Зважаючи на те, що вищевказані рішення державного реєстратора ОСОБА_1 були прийняті за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації обтяження, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 24 Закону №1952-IV, такі рішення вважаються прийнятими з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктом 1 частини першої статті 3 цього Закону, а саме: щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, відтак, суд погоджується з доводами відповідача про те, що допущені позивачем при прийнятті цих рішень порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав.

Відтак, висновки відповідача про наявність в діях позивача порушень вимог Закону №1952-IV, які стали підставою для звернення ТОВ «Пакстон» зі скаргою, є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом.

Як вказано вище, згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону №1952-IV одночасно із визнанням прийнятим з порушенням цього Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, зокрема, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Враховуючи встановлення факту прийняття державним реєстратором Копійкою І.А. неправомірних рішень №678215025 від 28.06.2023 про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 50797385, та №68216303 від 28.06.2023 про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження 50795257, які прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, а також з урахуванням їх характеру та наслідків, які фактично призвели до порушення прав скаржника ТОВ «Пакстон» розпоряджатися належним йому майном, та зважаючи на Висновок Колегії від 21.12.2023 року, в якому, зокрема, зазначено, що, зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав, є необхідним й достатнім для попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав та з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності, вказані заходи реагування є пропорційними характеру встановлених порушень, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відповідного заходу реагування у вигляді анулювання державному реєстратору Копійці І.А. доступу до Державного реєстру прав.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відсутність правових підстав для їх задоволення, позаяк позивачем не надано доказів необґрунтованості прийняття спірного наказу, в частині оскарження, а під час розгляду справи судом встановлено, що наказ прийнято в порядку та у спосіб, що визначені законом, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, тобто обґрунтовано.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області Копійки Інни Анатоліївни у повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви державного реєстратора Криворізької державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (код ЄДРПОУ 39787008, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, м. Київ, 04053), про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова