Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №360/1073/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокуСправа №360/1073/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення правил військового обліку,-

УСТАНОВИВ:

15.05.2026 до Луганського окружного адміністративного суду звернулась адвокат Доманська Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовними вимогами про

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в електронному кабінеті військовозобов`язаних «Резерв+» виявив, що з`явився напис щодо нього «Порушення військового обліку». На адвокатський запит, який був направлений в інтересах позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідь на запит було зазначено, що позивач порушив правила військового обліку, а саме абзац другий пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, абзац 8 частини 3, абзац 5 частини 10 статті 1 та частину 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та те, що позивач перебуває в категорії, як особа яка порушила правила військового обліку з 20.08.2025. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 адміністративну справу № 360/1073/26 передано на розгляд судді А.Г. Секірська.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 360/1073/26, сформовану у змішаній формі, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення правил військового обліку скеровано для розгляду за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

13.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи № 360/1073/26.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Ремез К.І.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито провадження у цій справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.07.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог. Просить відмовити у задоволенні позову.

Доводи відзиву зводяться до такого. Позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 автоматично, рішенням вищого штабу, з 30.04.2025 у ході реалізації Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932; рішень щодо взяття позивача на військовий облік відповідач не приймав. Позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації не уточнив свої облікові дані та не став на військовий облік, чим не виконав обов`язки, передбачені частинами першою і третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідач наполягає, що статтею 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних віднесено відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, натомість статтею 8 цього Закону визначено окрему категорію службових даних, до яких належать відомості про виконання військового обов`язку; внесення до Реєстру службових відомостей щодо стану виконання військовозобов`язаним обов`язків військового обліку не є тотожним притягненню особи до адміністративної відповідальності, а відсутність протоколу та постанови сама по собі не виключає можливості внесення таких відомостей. Водночас відповідач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не володіє матеріальними доказами, окрім інформації з електронної системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

04.08.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов. Позивач зазначив, що не ототожнює внесення відомостей до Реєстру з притягненням до адміністративної відповідальності, а вказує на відсутність належних правових та фактичних підстав для внесення до Реєстру інформації про порушення правил військового обліку; відповідач не надав жодного доказу оповіщення позивача, зокрема копій повісток та доказів їх вручення, тоді як обов`язок довести правомірність своїх дій покладено на нього частиною другою статті 77 КАС України. Позивач також указав, що внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку без встановлення факту правопорушення у передбаченому законом порядку означає покладення на особу негативних правових наслідків без доведення її вини, що суперечить статті 62 Конституції України.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є військовозобов`язаною особою та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.08.2022 № 5138-5002062468 зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання – АДРЕСА_2 .

Як зазначив сам відповідач у відзиві, у ході реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 позивача автоматично, рішенням вищого штабу, з 30.04.2025 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 ; рішень щодо взяття позивача на військовий облік відповідач не приймав.

Під час оновлення військово-облікових даних в мобільному застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 було згенеровано військово-обліковий документ, в якому міститься позначка «Порушення правил військового обліку».

З військово-облікового документа, сформованого 05.02.2026 о 15:32 через мобільний застосунок «Резерв+», убачається, що позивач має категорію обліку «військовозобов`язаний», номер запису в реєстрі «Оберіг» – 300420251458450700326, органом військового обліку зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цьому ж документі зазначено причину звернення до Національної поліції – «Не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО» та дату звернення – 20.08.2025.

Водночас той самий військово-обліковий документ містить відмітку «Дані уточнено вчасно» із зазначенням дати уточнення даних – 27.10.2025.

Крім того, у військово-обліковому документі зазначено, що позивачу встановлено інвалідність третьої групи внаслідок загального захворювання, яка діє до 30.09.2026, та що позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до її завершення за пунктом 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

16.04.2026 адвокатом Доманською В.А. було скеровано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 для витребування наступної інформації:

- надати інформацію щодо усіх наявних порушень правил військового обліку, а саме, які правила військового обліку були порушені довірителем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 2022 року по 2026 рік включно;

- надати належним чином завірені документи, що підтверджують усі наявні порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 2022 року по 2026 рік включно;

- надати належним чином завірені копії протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративними правопорушеннями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 2022 року по 2026 рік включно.

22.04.2026 на адвокатський запит було отримано відповідь № ЩТ/2192 від 22.04.2026, у відповіді була вказана наступна інформація:

«На Ваш адвокатський запит від 16 квітня 2026 року, який надійшов до ІНФОРМАЦІЯ_4 20.04.2026 вх.Д-532, повідомляю наступне:

1. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок), яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України.

Повідомляю, що в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , автоматично рішенням вищого штабу, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до даних Реєстру ОСОБА_1 є військовозобов`язаним.

2. ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме абз.2, п.1 «Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних викладених у додатку 2 до «Порядку організації ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних затвердженого Постановою кабінету міністрів України від 30.12.2022 № 1487 абз.8 ч.3, абз.5 ч.10, ст. 1 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

ОСОБА_1 перебуває в категорії, як особа яка порушила правила військового обліку з 20.08.2025.

4. Відносно ОСОБА_1 20.08.2025 було направлено електронне звернення до органів поліції.

5. ОСОБА_1 необхідно стати на військовий облік за фактичним місцем проживання (згідно довідки ВПО) до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, так як згідно частини 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх мешкання, п.2 ч. 1 статті 37 вище вказаного Закону взяттю на військовий облік підлягають військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно територіальних одиниць) України, або з-за кордону на нове місце мешкання. Та згідно пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», тільки після цього ОСОБА_1 буде знято як порушника правил військового обліку».

З наведеного змісту відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що станом на 22.04.2026 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, при цьому протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася.

Цих обставин відповідач не заперечує: у відзиві він прямо зазначив, що не володіє матеріальними доказами, окрім інформації з електронної системи «Оберіг», і на протокол чи постанову про адміністративне правопорушення стосовно позивача не посилається.

Водночас у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про порушення правил військового обліку, які не підтверджені належними процесуальними документами.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон № 1951-VIII) до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу десятого статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Отож відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Статтею 276 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.

Володільці чи розпорядники персональних даних зобов`язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб`єктів відносин, пов`язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб`єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).

Тобто захист немайнових прав фізичної особи, до яких відноситься і право на персональні дані, підлягає судовому захисту.

Відтак позовні вимоги позивача про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом виключення даних про порушення ним правил військового обліку підлягають судовому захисту.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (частина третя статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону № 1951-VIII).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом вісімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Статтею 7 Закону № 1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII службових даних.

Зокрема, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; 4) відомості про участь у бойових діях.

Отже, жодна з чотирьох позицій частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII не передбачає внесення до Реєстру відомостей про порушення особою правил військового обліку, а єдиною нормою, яка дозволяє відобразити в Реєстрі факт такого порушення, є пункт 20-1 частини першої статті 7 цього Закону, і ця норма прив`язує відповідний запис до конкретних реквізитів – дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Суд відхиляє довід відповідача про те, що позначка «Порушення правил військового обліку» є службовими відомостями про виконання військового обов`язку в розумінні пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII і тому може вноситися незалежно від притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII є спеціальною нормою: законодавець окремо і вичерпно врегулював, за яких умов і з якими реквізитами до Реєстру вноситься запис про порушення правил військового обліку. Запропоноване відповідачем тлумачення позбавляє цю норму змісту, оскільки дозволяє вносити той самий за наслідками запис в обхід установлених нею вимог. Крім того, частиною третьою статті 6 Закону № 1951-VIII особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 210 КУпАП, а порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – статтею 210-1 КУпАП. Відповідно до статті 235 КУпАП справи про ці адміністративні правопорушення розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, відповідач мав у своєму розпорядженні передбачений законом порядок, у якому факт порушення позивачем правил військового обліку міг бути встановлений, – провадження у справі про адміністративне правопорушення. Цим порядком відповідач не скористався.

За статтею 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Покладення на особу негативних правових наслідків, пов`язаних із вчиненням правопорушення, без встановлення факту такого правопорушення у передбаченому законом порядку є неприпустимим.

Запис у Реєстрі про порушення правил військового обліку не є нейтральною технічною відміткою: за пунктом 56 Порядку № 1487 він є підставою для звернення до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення особи, а також відображається у військово-обліковому документі, який особа пред`являє. У справі, що розглядається, цей запис уже спричинив звернення відповідача до органів Національної поліції 20.08.2025.

Суд окремо зазначає, що наведені висновки не залежать від оцінки того, чи виконав позивач обов`язок стати на військовий облік за місцем перебування як внутрішньо переміщена особа. Навіть якщо виходити з того, що такий обов`язок позивачем не виконано, встановлення цього факту та застосування пов`язаних із ним наслідків можливе виключно в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, а не шляхом самостійного внесення відповідачем відповідного запису до Реєстру.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Цього обов`язку відповідач не виконав. Жодного документа, який підтверджував би факт порушення позивачем правил військового обліку, суду не надано; відповідач прямо визнав, що не володіє матеріальними доказами, окрім інформації з електронної системи «Оберіг». При цьому сама інформація з Реєстру не може бути доказом правомірності її внесення, оскільки саме законність цього запису є предметом спору.

Довід відповідача про те, що позивач не уточнив свої облікові дані, спростовується матеріалами справи. Військово-обліковий документ позивача від 05.02.2026, сформований самим Реєстром, містить відмітку «Дані уточнено вчасно» та дату уточнення даних – 27.10.2025. Отже, за даними Реєстру, ведення якого покладено на відповідача, обов`язок з уточнення облікових даних позивачем виконано, і виконано вчасно.

Зазначена в Реєстрі причина звернення до Національної поліції – «Не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО» – не є ані протоколом, ані постановою про адміністративне правопорушення і сама по собі факту вчинення позивачем правопорушення не встановлює.

Наведені висновки узгоджуються з практикою Третього апеляційного адміністративного суду. У постанові від 19 серпня 2026 року у справі № 160/32712/25, де відомості про порушення правил військового обліку внесено з причини «не стали на військовий облік за новою адресою», суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції про відмову в позові та ухвалив нове рішення про задоволення позову, зазначивши, що саме територіальний центр комплектування та соціальної підтримки мав довести наявність правових та фактичних підстав для своїх дій, проте таких доказів не надав.

У постанові від 05 серпня 2026 року у справі № 160/5152/26 Третій апеляційний адміністративний суд указав, що сам факт неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і непроходження військово-лікарської комісії хоча формально й є порушенням Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», проте не є підставою для внесення інформації про порушення особою правил військового обліку, адже відповідна інформація вноситься за фактом притягнення особи до відповідальності.

Отже, відповідач вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку за відсутності протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, тобто за відсутності єдиної підстави, з якою закон пов`язує внесення такого запису.

Сам факт недотримання позивачем правил військового обліку без складення протоколу та/або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не є підставою для внесення до Реєстру відповідних відомостей.

Тобто відповідач вніс до Реєстру недостовірні персональні дані про позивача, чим порушив вимоги частини другої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», статей 6, 7 і 10 Закону № 1951-VIII.

Такі дії відповідача є протиправними.

Оскільки приведення даних Реєстру у відповідність із законом є обов`язком органу ведення Реєстру (частина дев`ята статті 5, пункт 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII), а не питанням його дискреції, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача виключити з Реєстру відповідні відомості.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 1331,20 грн.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, при задоволенні позову суд уважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення правил військового обліку - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез