Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №140/6079/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6079/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 13 квітня 2018 року;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 13 квітня 2018 року а підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” згідно інформації наявної в тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 від 23 серпня 2000 року та довідки ВЛК від 13 квітня 2018 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, рішенням військово-лікарської комісії від 13 квітня 2018 року визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. На підставі вказаного висновку ВЛК відповідач виключив позивача з військового обліку, про що зроблено відповідний запис у військово-обліковому документі - тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 від 23 серпня 2000 року.

15 квітня 2026 року позивач виявив у додатку «Резерв+», що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявні відомості про те, що змінилась його категорія обліку з «невійськовозобов`язаний» на «військовозобов`язаний» та відсутні відомості в графі «підстава зняття\виключення».

Позивачем 23 квітня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього, а саме зазначити правильну категорію обліку – «невійськовозобов`язаний» та підставу виключення з військового обліку – визнаний непридатним згідно з рішенням ВЛК.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 30 квітня 2026 року №4297 відмовлено позивачу у внесені змін та зазначено про необхідність особистого прибуття до територіального центру з документами, що підтверджують виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Оскільки у позивача відсутня довідка ВЛК про визнання його непридатним до військової служби, адвокатом Карпюк Л.В. було направлено адвокатський запит № 64/26 від 23 квітня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням надати інформацію щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про взяття позивача на військовий облік та копію протоколу засідання ВЛК від 13 квітня 2018 року щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на що ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з документами, що підтверджують виключення останнього з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби. Разом із тим, копії запитуваних документів надано не було.

Позивач вважає, що оскільки він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно рішення військово-лікарської комісії від 13 квітня 2018 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язаний був внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак протиправно цього не зробив, що призвело до порушень прав позивача, та стало підставою для звернення до суду.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (а.с.15)

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі від 19 травня 2026 року, відзив на позовну заяву та витребуваних судом копій документів, в тому числі довідку ВЛК від 13.04.2018 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку не надав.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до рішення військово-лікарської комісії від 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

До військово-облікового документу - тимчасового посвідченні № НОМЕР_1 , виданого 23 серпня 2000 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , здійснено запис про те, що рішенням ВЛК від 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказаний запис засвідчений підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 та гербовою печаткою (а.с.9).

Окрім того, до військово-облікового документу - тимчасового посвідченні № НОМЕР_1 , виданого 23 серпня 2000 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесено відомості про зняття ОСОБА_1 13 квітня 2018 року з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9).

Відповідно до сформованого в електронному кабінеті “Резерв+” електронного військово-облікового документу станом на 15 квітня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку як «військовозобов`язаний», у той же час у вказаному документі відсутні відомості про те, що позивача виключено з військового обліку та відсутнє посилання на ВЛК (а.с.9 зворот).

Позивач 23 квітня 2026 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього, а саме зазначити правильну категорію обліку – «невійськовозобов`язаний» та підставу виключення з військового обліку – визнаний непридатним згідно з рішенням ВЛК (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 30 квітня 2026 року №4297 відмовив позивачу у внесені змін та зазначив про необхідність особистого прибуття до територіального центру з документами, що підтверджують виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби (а.с.11).

В подальшому представник позивача адвокат Карпюк Л.В. звернулася з адвокатським запитом №64/26 від 23 квітня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням надати інформацію щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про взяття позивача на військовий облік та копію протоколу засідання ВЛК від 13 квітня 2018 року щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 30 квітня 2026 року №4286 повідомив, що ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з документами, що підтверджують виключення останнього з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби. Разом із тим, копії запитуваних документів надано не було (а.с.11 зворот-12 зворот).

Позивач вважаючи бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII).

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Предметом судового контролю у цій справі є правомірність дій відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби.

Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі- Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Поряд з тим у розглядуваному випадку має місце повторне взяття на військовий облік позивача, який був виключений з військового обліку. Тож належить вирішити питання наявності правових підстав для взяття на військовий облік позивача, який був визнаний непридатним до військової служби (рішення ВЛК від 13 квітня 2018 року) (а.с.9).

Відповідно до сформованого в електронному кабінеті “Резерв+” електронного військово-облікового документу станом на 15 квітня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку як «військовозобов`язаний», у той же час у вказаному документі відсутні відомості про те, що позивача виключено з військового обліку та відсутнє посилання на ВЛК (а.с.9 зворот).

Разом з тим, військово-обліковий документ - тимчасове посвідченні № НОМЕР_1 , виданого 23 серпня 2000 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , містить запис про те, що рішенням ВЛК від 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказаний запис засвідчений підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 та гербовою печаткою (а.с.9).

Окрім того, до військово-облікового документу - тимчасового посвідченні № НОМЕР_1 , виданого 23 серпня 2000 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесено відомості про зняття ОСОБА_1 13 квітня 2018 року з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 . Тобто позивач набув статусу “невійськовозобов`язаний” (а.с.9).

Суд зауважує, що під час розгляду справи відповідачі не надали суду належних доказів перегляду або скасування рішення ВЛК від 13 квітня 2018 року, яким позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800: далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно з абзацом першим пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Абзацом другим підпункту “б” пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 (в редакції станом на 13 квітня 2018 року) було передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: “Непридатний: до військової служби з виключенням з військового обліку”.

Норми Положення №402 та інші положення законодавства не наділяють жодними повноваженнями ТЦК та СП та безпосередньо його керівника щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, зокрема, і у зв`язку з відсутністю у відповідача медичних документів, які підтверджують непридатність позивача.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статі 37 Закону №2232-XII (в редакції станом на 13 квітня 2018 року) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання “визнані непридатними до військової служби”, що суті не змінює.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).

Чинне законодавство не передбачає підстав для поновлення позивача на військовому обліку, а закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.

Наявний у позивача офіційний військово-обліковий документ - тимчасове посвідченні № НОМЕР_1 , видане 23 серпня 2000 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , містить запис про рішення ВЛК від 13 квітня 2018 року, яким ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та є письмовим доказом існування такого рішення. Докази про визнання запису помилковим (недійсним), наявність рішення про скасування рішення ВЛК від 13 квітня 2018 року в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, суд вказує на те, що відповідач у відповідності до нормативних актів, які регулюють його повноваження у сфері військового обліку має обов`язок самостійно перевірити наявність відомостей в архівах, а за необхідності витребувати документи з інших ТЦК та СП та забезпечити внесення до Реєстру достовірних відомостей на підставі документів, що підтверджують відповідний юридичний факт. Проте відповідач безпідставно переклав обов`язок щодо пошуку та надання таких документів на позивача.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів скасування або перегляду рішення ВЛК від 13 квітня 2018 року, перебування позивача на військовому обліку є безпідставним, та порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.

Між тим ні Положення №402, ні інші нормативно-правові акти не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо ревізування, відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідач не навів приписів Закону №2233-XII, які давали йому підстави для поновлення позивача на військовому обліку.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує, що 04 травня 2024 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21 березня 2024 року №3621-IX у пункті 2 якого Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 04 травня 2024 року мали статус “обмежено придатний”, повинні до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним до військової служби, що стало наслідком його виключення з військового обліку, тому жодна норма права не зобов`язує його звернутися до відповідача з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Оскільки рішення ВЛК від 13 квітня 2018 року є чинним (не скасованим у встановленому законом порядку), а позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, то дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо поновлення позивача на військовому обліку у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності.

На звернення позивача, зокрема, про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначених відомостей до Реєстру внесено не було.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

З огляду на вказане суд вважає, що взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби та зобов`язання відповідача виключити ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби та внести про це відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень підпункту 1 пункту 3 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в електронній формі належало сплатити 1064,96 грн судового збору (0,4 х 3328,00 грн х 0,8, тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року; 0,8 - коефіцієнт для пониження розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі).

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 1331,20 грн, тобто в більшому розмірі, що підтверджено квитанцією від 13 травня 2026 року (а.с.6).

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1064,96 грн, при цьому питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби та внести про це відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Р.С. Денисюк