Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №140/6718/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6718/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних; зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі також Реєстр) дані про його взяття на військовий облік військовозобов`язаних та внести до Реєстру інформацію про виключення з військового обліку у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 на підставі рішення військової-лікарської комісії (ВЛК) від 31 серпня 2022 року на підставі статті 22а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402/2008, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що було зроблено відмітку в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 та внесено відомості до Реєстру. Однак 31 березня 2026 року в застосунку “Резерв+” позивач виявив, що перебуває на обліку військовозобов`язаних.

Позивач вважає дії відповідача щодо взяття його на військовий облік протиправними, оскільки чинне законодавство не містить норм, які б передбачали механізм та підстави для поновлення на військовому обліку осіб, які попередньо були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби, а також недійсність рішень ВЛК у зв`язку з наступними змінами в законодавстві.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву (а.с.31-34) відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що чинна з 04 травня 2024 року редакція частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку, як визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби “з виключенням з військового обліку”. Тому відпала підстава, за якою позивача було виключено з військового обліку та як військовозобов`язаний на обліку він поновлений з 12 березня 2026 року. Підставою взяття на військовий облік було проведення згідно з розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04 березня 2026 року №1195/2109 перевірки правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби.

Відповідач також наголосив на тому, що позивач не звертався особисто до ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення відповідних змін до Реєстру.

У відповіді на відзив (а.с.40-43) позивач просив задовольнити позовні вимоги, додатково зауваживши, що заява про виправлення в Реєстрі помилкових облікових даних та приведення їх у відповідність 28 квітня 2026 року була подана уповноваженим представником, який діє в інтересах позивача на підставі належно оформлених повноважень, тому вимога про особисте звернення громадянина є такою, що не ґрунтується на законі. У той же час спір стосується неправомірності дій щодо поновлення на військовому обліку позивача, який ВЛК (є уповноваженим органом) був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

Відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 31 серпня 2022 року №4444 за результатами проведеного медичного огляду на підставі статті 22а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.12). На цій підставі до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 внесено відомості про виключення ОСОБА_1 31 серпня 2022 року з військового обліку військовозобов`язаних (а.с.13).

Як видно з електронного військово-облікового документа станом на 06 березня 2026 року, ОСОБА_1 виключений з обліку; у полі “категорія обліку” вказано “невійськовозобов`язаний” та зазначено про наявність постанови ВЛК “Непридатний з виключенням з військового обліку”, 31 серпня 2021 року (а.с.14).

Однак згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованими 31 березня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний, у той же час містяться відомості постанову ВЛК з висновком “Непридатний з виключенням з військового обліку” (а.с.15).

У відповідь на заяву представника позивача в інтересах останнього від 28 квітня 2026 року про внесення відповідних змін до Реєстру (а.с.16) та адвокатський запит про причини поновлення на військовому обліку (а.с.19) ІНФОРМАЦІЯ_2 листами від 07 травня 2026 року №2574 та №2575 повідомив про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку за результатами службової перевірки згідно з розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04 березня 2026 року №1195/2109 щодо підстав внесення до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років. На день розгляду заяви відсутні належні документи, які б підтверджували чинність рішення уповноваженого органу або актуальної постанови ВЛК (а.с.28-29, 31).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII).

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

За змістом частини восьмої статті 5 Закону №1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну і достовірну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Поряд з тим предметом судового контролю у цій справі є правомірність дій відповідача щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 з відображенням інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у полі “категорія обліку” - військовозобов`язаний. Тож належить вирішити питання наявності правових підстав для взяття на військовий облік позивача, який був визнаний непридатним до військової служби.

Так в матеріалах справи наявна довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 31 серпня 2022 року №4444 (а.с.12) про непридатність ОСОБА_1 до військової служби на підставі статті 22а графи ІІ Розкладу хвороб, яка слугувала підставою для виключення останнього з військового обліку, про що у паперовому військово-обліковому документі - тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданому 02 вересня 2022 року, проставлена відповідна відмітка (а.с.13) та такі відомості відображені в електронному військово-обліковому документі, сформованому станом на 06 березня 2026 року (а.с.14).

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (станом на 31 серпня 2022 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби (пункт 3).

Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання “визнані непридатними до військової служби”, що суті не змінює.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави. Підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення особи з військового обліку є визнання її непридатною до військової служби за станом здоров`я.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800; далі - Положення №402, тут і далі зі змінами станом на 31 серпня 2022 року), військово-лікарська експертиза визначає, зокрема, придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно з абзацом другим підпункту “б” пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: “Непридатний: до військової служби з виключенням з військового обліку”.

Станом на 31 серпня 2022 року позаштатні ВЛК були уповноважені самостійно проводити медичний огляд та приймати постанови за результатами такого огляду в межах своєї компетенції, а Положення №402, у редакції, чинній на той час, не містило прямої імперативної норми, яка б встановлювала, що постанова позаштатної ВЛК про визнання військовозобов`язаного непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку набирає чинності виключно після її затвердження штатною (регіональною) ВЛК.

Також очевидним є те, що зміни до Положення №402, внесені наказами Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року №490 (чинний з 25 серпня 2023 року) та від 27 квітня 2024 року №262 (чинний з 04 травня 2025 року), зокрема, в частині викладення пункту 3.8 глави 3 розділу II у новій редакції (щодо затвердження постанови про непридатність штатною ВЛК) не могли бути застосовані на момент прийняття постанови ВЛК 31 серпня 2022 року та нова редакція норми не може поширюватися ретроспективно до правовідносин, які виникли до набрання нею чинності.

Суд зауважує, що відповідач не надав суду доказів перегляду або скасування у встановленому порядку постанови ВЛК від 31 серпня 2022 року, яка слугувала підставою для виключення позивача з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.

Норми Положення №402 (зокрема, і в чинній редакції) не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо ревізування, відміни або скасування висновків ВЛК про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних. Так само Закон №2232-XII не містить підстав щодо поновлення на військовому обліку громадян, які попередньо за рішеннями ТЦК та СП були виключені з військового обліку через непридатність до військової служби.

Між тим за відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 31 березня 2026 року ОСОБА_1 взятий на облік військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 , хоч одночасно зазначено, що він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.15).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що оскільки постанова ВЛК є чинною (доказів протилежного суду не надано) та позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, то у спірних правовідносинах дії відповідача щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності. Тобто, зміну категорії обліку з “невійськовозобов`язаний” на “військовозобов`язаний” проведено без законних підстав.

Отже, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей; зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних (у відповідне поле “категорія обліку” та “підстава для зняття/виключення”) у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби (постанова ВЛК від 31 серпня 2022 року).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат.

Заявлена у позовній заяві до відшкодування сума витрат на правничу допомогу - 20000,00 грн не підтверджена документально. Ні до позовної заяви, ні під час розгляду справи (разом із заявами по суті справи чи з окремо поданим клопотанням) сторона позивача не надала суду договору про надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та їх вартості, доказів про їх оплату. Тож за відсутності документального підтвердження таких витрат нема підстав для їх відшкодування позивачу.

Натомість у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1064,96 грн, підтверджені платіжною інструкцією від 25 травня 2026 року №17, випискою про зарахуванню коштів до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.9, 26).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби (постанова ВЛК від 31 серпня 2022 року).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк