Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №185/6991/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6978/26 Справа № 185/6991/25 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого – Свистунової О.В.,

суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

за участю секретаря – Піменової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року

у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію , –

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2025 року Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Позов мотивований тим, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення, що надаються до квартири АДРЕСА_1 , однак не сплачували за фактично спожиту теплову енергію.

У зв`язку з чим позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2010 року по 01 червня 2025 року у розмірі 103 046 грн 78 коп, інфляційні втрати у розмірі 4852 грн 99 коп, три відсотки річних у розмірі 1442 грн 04 коп, пеню – 211 грн 21 коп.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року задоволено частково.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 березня 2011 року по 01 листопада 2012 року у розмірі 2840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн 61 коп.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2012 року по 01 листопада 2018 року у розмірі 21 471 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн 75 коп.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2019 року у розмірі 3416 (три тисячі чотириста шістнадцять) грн 32 коп.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2019 року по 01 листопада 2021 року у розмірі 14 850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 94 коп.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2021 року по 01 червня 2025 року у розмірі 53 878 (п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн 77 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) грн 57 коп.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) грн 57 коп.

Стягнути зі ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) грн 57 коп.

Стягнути зі ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) грн 57 коп.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) грн 57 коп.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) грн 57 коп.

Стягнути зі ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 432 (чотириста тридцять дві) грн 57 коп.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 року по справі №185/6991/25 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, і в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Учасники справи не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді.

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність нез`явившихся сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов’язковою.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, КП «Павлоградтеплоенерго» надаються послуги з теплопостачання за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно виписки з особистого рахунку 3-314010003 за зазначеною адресою нарахована заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2010 року по 01 червня 2025 року у розмірі 103 046 грн 78 коп. (а.с.6-8)

Як передбачено частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до положень статей 64, 67, 68 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно наведених положень закону, споживач, який фактично отримував послуги з теплопостачання, зобов`язаний сплатити за них теплопостачальній організації незалежно від дати укладення відповідного договору.

Згідно з інформацією відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, місце проживання відповідачів зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 :

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – з 08 листопада 2005 року по теперішній час,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – з 04 грудня 2008 року по теперішній час,

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – з 03 червня 2001 року по теперішній час,

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – з 31 січня 2008 року по теперішній час,

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – з 31 січня 2008 року по теперішній час,

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 – з 25 травня 2009 року по теперішній час,

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – з 08 листопада 2005 року по теперішній час.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки місце проживання зазначених осіб у період з 01 січня 2010 року по 01 червня 2025 року було зареєстроване за адресою надання послуг з теплопостачання, вони фактично споживали ці послуги та мають солідарний обов`язок по оплаті цих послуг.

При цьому відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно його солідарний обов`язок по оплаті послуг з теплопостачання виник з 01 листопада 2019 року, тобто з початку опалювального сезону.

Той самий обов`язок відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник з 01 листопада 2018 року.

Той самий обов`язок відповідача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виник з 01 листопада 2021 року.

Той самий обов`язок відповідача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виник з 01 листопада 2012 року.

Водночас місце проживання відповідача ОСОБА_2 з 04 червня 2025 року зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 .

Судом не отримано відомостей про те, що відповідач ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою надання послуг з теплопостачання АДРЕСА_2 у період з 01 січня 2010 року по 01 червня 2025 року, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що на неї не може бути покладений солідарний з іншими відповідачами обов`язок по оплаті цих послуг.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься судовий наказ Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року у справі № 2-н-1040/11, яким стягнуто зі ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 , на користь КП «Павлоградтеплоенерго» борг за спожиту теплову енергію станом на 01 березня 2011 року в сумі 6588 грн 39 коп.

Отже заборгованість за послуги з теплопостачання, нарахована за адресою реєстрації відповідачів станом на 01 березня 2011 року, стягнута рішенням суду, яке набрало законної сили.

З урахуванням зазначеного судового наказу, відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідачів за адресою надання послуг з теплопостачання, а також даних особистого рахунку заборгованість за спожиту теплову енергію суд першої інстанції стягнув:

За період з 01 березня 2011 року по 01 листопада 2012 року у розмірі 9429 – 6588,39 = 2840,61 грн солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .

За період з 01 листопада 2012 року по 01 листопада 2018 року у розмірі 30 900,75 - 9429 = 21 471,75 грн солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8

За період з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2019 року у розмірі 34 317,07 – 30 900,75 = 3416,32 грн солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5

За період з 01 листопада 2019 року по 01 листопада 2021 року у розмірі 49 168,01 - 34 317,07 = 14 850,94 грн солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4

За період з 01 листопада 2021 року по 01 червня 2025 року у розмірі у розмірі 103 046,78 - 49 168,01 = 53 878,77 грн солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .

Оскільки апелянтом у цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому не переглядається судом апеляційної інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог КП «Павлоградтеплоенерго» в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені суд першої інстанції виходив з того, що на день розгляду справи в Україні діє правовий режим воєнного стану та покладення на споживача комунальних послуг додаткової відповідальності в цей складний час не відповідатиме загальним засадам цивільного судочинства.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом аналізованої норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, частиною першою статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання /частина третя статті 549 ЦК України).

Частиною першою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06 березня 2022 року і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, на всій території України було заборонено у період з 24 лютого 2022року по 29 грудня 2023року у зв`язку з дією постанови КМУ від 05 березня 2022року №206 у редакції, що діяла до 29 грудня 2023 року.

Проте, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: “1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);”.

Тож, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Павлоград Дніпропетровської області, де зареєстрована відповідачка та де позивачем надаються послуги з постачання теплової енергії, не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, можливі бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022року №309.

Отже, КП «Павлоградтеплоенерго» правомірно ставить питання про стягнення з відповідачки пені, 3% річних, інфляційних втрат, які є мірою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, в межах заявленого у позовній заяві періоду, а саме інфляційних втрат у розмірі 4 852,99 грн та 3% річних у розмірі 1442,04 грн за період з 01 квітня 2019 року по 24 лютого 2022 року та за період з 01 березня 2024 року по 01 червня 2025 року, а також пені у розмірі 211,21 грн за період з 03 червня 2024 року по 01 травня 2025 року.

За наведених умов, колегія суддів приймає та вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки 3% річних, інфляційних втрат та пені.

На викладене суд першої інстанції уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив та неправильно застосував норми матеріального права.

Висновки місцевого суду про можливість звільнити споживача послуг теплопостачання від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат за період, про який у позовній заяві просив позивач, з підстав введення в Україні воєнного стану, є помилковими та не ґрунтуються на нормах Закону.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені з мотивів невідповідності цих вимог засадам справедливості, добросовісності та розумності не навів детального пояснення своїх міркувань та не пояснив причин такого процесуального підходу.

Тож, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги КП «Павлоградтеплоенерго», оскільки позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Встановивши наведені фактичні обставини у цій справі, від яких залежить правильне вирішення спору, застосовуючи положення вищенаведених норм права апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в частині доводів, що стали предметом апеляційного оскарження, не виконав вимоги про законність та обґрунтованість рішення суду, висновки суду в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, здійснені з недотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги, часткового скасування судового рішення та стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради 3% річних у розмірі 1442,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 852,99 грн та пеню у розмірі 211,21 грн.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Отже, суд першої інстанції не повно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, не виконав вимоги закону про законність рішення суду та саме неправильне застосування норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції частково скасувати із ухваленням нового судового рішення в цій частині про задоволення позову.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок апеляційного суду про задоволення апеляційної скарги колегія суддів вважає за потрібне стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги по 499,20 грн з кожного.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради – задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені – скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

Позов Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради 3% річних у розмірі 1442,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 852,99 грн та пеню у розмірі 211,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги по 499,20 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2026 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко