Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №202/8635/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/413/26 Справа № 202/8635/24 Суддя у 1-й інстанції - Дребот І. Я. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 травня 2025 року та на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 травня 2025 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2024 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна.

В обґрунтування своїх вимог вказали на те, що позивачі є спадкоємцями ОСОБА_5 (дружина, син, донька), який помер у 2019 році, та прийняли спадщину, що підтверджується заявою до нотаріуса від 11.06.2024. Зазначають, що спірний гараж № НОМЕР_1 належав ОСОБА_5 на підставі паспорта на право власності та квитанцій про сплату членських внесків, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на відсутність права власності у спадкодавця.

На думку позивачів, право власності на гараж незаконно зареєстровано за ОСОБА_4 (державна реєстрація від 01.03.2024, індексний № 71855793), хоча ні спадкодавець, ні позивачі не відчужували гараж, що свідчить про його вибуття поза їх волею.

Спадкоємці набули право на спадщину, включаючи гараж, з моменту смерті спадкодавця, а відсутність свідоцтва не позбавляє їх права власності (ст. 1296 ЦК). На думку позивачів, останні мають право витребувати гараж від ОСОБА_4 на підставі ст. 387, 388 ЦК України, оскільки майно вибуло незаконно. Державна реєстрація права власності за ОСОБА_4 підлягає скасуванню відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, просили суд визнати права власності на гараж № НОМЕР_1 у ГБК «Янтарний» (м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 6) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , скасувати державну реєстрації права власності за ОСОБА_4 , витребувати гараж. Вирішити питання стосовно судових витрат.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "гаражно-будівельний кооператив "Янтарний", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна — відмовлено.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 травня 2025 року заяву представника відповідача - адвоката Ляшенко Марини Геннадіївни про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі № 202/8635/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "гаражно-будівельний кооператив "Янтарний", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 15000,00 грн., відповідно з кожного по 5000,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В задоволенні заяви про ухвалення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в 2019 році помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 06.08.2019.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадкова справа № 352/2024 . Спадкоємцями після смерті померлого є ОСОБА_1 -дружина, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відповідно син та дочка, які прийняли спадщину, тому що проживали та були зареєстровані разом із спадкодавцем на момент його смерті та 11.06.2024 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири.

11.06.2024 спадкоємці звернулись до державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г. із заявою про видачу на їх ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на гараж, що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Янтарний» гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г. від 11.06.2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на гараж, що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Янтарний» гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . відмовлено у зв`язку із тим, що вказаний гараж не належить померлому ОСОБА_5 .

Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вищевказаний гараж 27.02.2024 року зареєстровано за ОСОБА_4 .

Водночас позивачі мають ряд документів на гараж № НОМЕР_1 за адресою : НОМЕР_3 : АДРЕСА_2 , а саме : паспорт на право власності кооперативним гаражем № НОМЕР_1 виданий Індустріальною районною радою товариства автолюбителів України кооператив «Янтарний» на ім`я ОСОБА_5 ; квитанції до прибуткового касового ордеру про оплату членських внесків.

12 липня 2021 року відповідач - ОСОБА_4 придбала спірний гараж № НОМЕР_1 у ОСОБА_6 , що підтверджуються витягом з Протоколу Правління № 22/04 від 15.08.2021, виданого Головою правління ОК ГБК «Янтарний» О.М. Васильєвим, відповідно до якого останній виданий ОСОБА_4 , у тому, що вона прийнята у члени кооперативу на підставі її заяви про прийняття та у зв`язку з купівлею нею 12.07.2021 гаражу № НОМЕР_1 , а також відповідною заявою про її прийняття до членів гаражного кооперативу від 07.07.2021.

З часу придбання спірного гаражу № НОМЕР_1 ОСОБА_4 ним постійно користується, сплачений пайовий внесок та сплачує усі відповідні внески, що підтверджується довідкою № 17 від 23.02.2024 та квитанціями наявним в матеріалах справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що на момент смерті ОСОБА_5 гараж не входив до спадкової маси та не був належним чином оформлений, а тому відсутні підстави для задоволення позову та визнання права власності за позивачами в порядку спадкування. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт належності спірного нерухомого майна померлому.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, до складу спадщини входять виключно ті права спадкодавця, які належали йому на момент смерті.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі №204/5897/18, від 04 жовтня 2022 року у справі № 452/1417/19.

У справі, суд першої інстанції встановив, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 останній не був власником гаражу № НОМЕР_1 , який знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Янтарний» за адресою :49108: м. Дніпро вул. Березинська, буд. 6,

На підставі рішення виконкому від 28.10.76 року №800/1 ОСОБА_5 був членом кооперативу і мав, у зв`язку з цим, право користування зазначеним гаражем.

Виходячи з того, що позивачі не надали належних та допустимих доказів, які б підтвердили право власності на спірний гараж у спадкодавця, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що це майно не увійшло до спадкової маси та підстави для визнання за позивачами права власності на нього в порядку спадкування відсутні.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, та не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах, що зазначені заявником в апеляційній скарзі.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна нерухомість увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 , є необґрунтованими, оскільки позивачі не довели, що він на момент смерті був власником цього нерухомого майна.

Щодо судових витрат.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15, провадження № 14-280цс18).

Судом першої інстанції встановлено та прийнято до уваги, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "гаражно-будівельний кооператив "Янтарний", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна — відмовлено.

14.05.2025 року представник відповідача Бабенко Анастасія Сергіївна звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпра з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Просила стягнути на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у розмірі 25 750 грн.

Між Адвокатським бюро "Кияненко та партнери" в особі адвоката Кияненко Дар`ї Олегівни та ОСОБА_4 , як замовником, було укладено договір про надання правової допомоги від 17.02.2024 року. Згідно з розділом 1 цього договору, предметом є представлення інтересів замовника в судах, надання консультацій та юридичних послуг, пов`язаних із розглядом справи. Відповідно до розділу 3 договору, ціна за надану правову допомогу становить 1000 гривень за одну годину роботи адвоката.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про намір стягнути судові витрати та надав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на адвокатські послуги відповідно до договору від 17.02.2024 року, що відповідає вимогам ст. 134 ЦПК України.

До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач додав квитанцію № 3448986 від 14.05.2025 року, з якої вбачається, що заяву разом із додатками було направлено представнику позивачів Черкавському Юрію Сергійовичу.

На підтвердження витрат надано: договір про надання правничої допомоги від 17.02.2024 року між Адвокатським бюро "Кияненко та партнери" в особі Кияненко Д.О. та Бабенко А.С., акти прийому-передачі виконаних робіт та видаткові накладні. Згідно з актами, адвокат виконав роботи на 25,75 годин за ставкою 1000 грн/година, що становить 25 750 грн.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, дійшов правильного висновку про доведеність відповідачем понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Судом першої інстанції були прийнятті до уваги заперечення позивачів .

Враховуючи вищевикладене, а також застосовуючи принципи співмірності й розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновку, що відповідачем документально доведений факт понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн., відповідно з кожного по 5000,00 грн., доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 13 травня 2025 року та додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “09” вересня 2026 року.

Повний текст постанови складено “10” вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: