Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №922/2781/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №922/2781/26

Суддя: Плахов Олексій Вікторович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/2781/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Федорової Т.О.,

за участю представників:

від апелянта - Сироткін О.О. - на підставі ордеру серії АЕ№1521811 від 02.06.2026;

від особи, яка може набути статусу позивача - Шевченко О.С. - на підставі ордеру серії АХ №1377564 від 28.07.2026;

від особи, яка може набути статусу відповідача - не з`явився;

розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українські розподільні мережі”, м. Київ, (вх.№1732 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 (суддя Погорелова О.В., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту - 07.08.2026) за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

особа, яка може набути статусу позивача - ОСОБА_1 , м. Київ,

особа, яка може набути статусу відповідача - Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків

ВСТАНОВИВ:

05.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Харківобленерго” про визнання недійсними з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Харківобленерго”, які відбулися 28.07.2026, до подання позовної заяви, шляхом:

- зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Харківобленерго”, які проводилися дистанційно 28.07.2026, а саме: зупинення дії рішення за результатами голосування по першому питанню порядку денного: “Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”; зупинення дії рішення за результатами голосування по другому питанню порядку денного: “Обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”; зупинення дії рішення за результатами голосування по третьому питанню порядку денного: “Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради”;

- заборони Акціонерному товариству “Харківобленерго” та уповноваженим особам від імені товариства, укладати цивільно-правові договори з членами Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, які обрані рішенням позачергових загальних зборів АТ “Харківобленерго”, що відбулися 28.07.2026;

- заборони Акціонерному товариству “Харківобленерго”, в особі Наглядової ради товариства, проводити засідання нового складу Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, обраного рішенням позачергових загальних зборів АТ “Харківобленерго”, що відбулися 28.07.2026 та приймати будь-які рішення віднесені до компетенції Наглядової ради АТ “Харківобленерго”;

- зупинення дії рішень прийнятих Наглядовою радою Акціонерного товариства “Харківобленерго” у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є представниками акціонера - АТ “Українські розподільні мережі” і обрані рішенням позачергових загальних зборів АТ “Харківобленерго”, що відбулися 28.07.2026;

- заборони Акціонерному товариству “Харківобленерго”, в особі виконавчого органу - Дирекції, Генерального директора (виконуючого обов`язки Генерального директора), а також іншим особам від імені АТ “Харківобленерго”, вчиняти дії спрямовані на розкриття особливої інформації відповідно до вимог “Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а також особами, які надають забезпечення за такими цінними паперами” затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.06.2023 №608, про зміну складу посадових осіб емітента в частині розкриття (складення, подання тощо) особливої інформації, яка стосується (з-поміж іншого) припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”;

- заборони будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора в сфері державної реєстрації, вносити записи (зміни) до відомостей про Акціонерне товариство “Харківобленерго” (код ЄДРПРОУ 00131954), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема до: 1) відомостей про органи управління юридичної особи; 2) відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; 3) відомостей про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/ або адреса електронної пошти), контактний номер телефону та інші засоби зв`язку - для громадського формування.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаної заяви ОСОБА_1 посилався на те, що є членом Наглядової ради Акціонерного товариства “Харківобленерго” (незалежним директором), яка обрана рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго” від 23.01.2025 (протокол №40 від 29.01.2025).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1336, зі змінами внесеними згідно з постановою КМУ від 31.01.2023 № 89 (надалі - Постанова), утворено Акціонерне товариство “Українські розподільні мережі”, 100% акцій якого належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики України. Відповідно до пункту вказаної 6 Постанови, прийнято до відома, що після завершення процедур, пов`язаних з першою емісією акцій товариства, Міністерство енергетики забезпечить збільшення статутного капіталу та здійснення додаткових емісій акцій товариства за рахунок цінних паперів акціонерних товариств, які провадять діяльність у сфері розподілу електричної енергії, які перебувають у державній власності та повноваження з корпоративного управління якими здійснює Міністерство енергетики.

Наказом Міністерства енергетики України від 28.07.2023 № 229 прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та здійснення додаткової емісії акцій АТ “Українські розподільні мережі”, в тому числі за рахунок пакета акцій АТ “Харківобленерго”, що належить державі.

Таким чином, АТ “Українські розподільні мережі” є особою, уповноваженою на управління частками (акціями) держави у статутному капіталі АТ “Харківобленерго”.

16.06.2026 АТ “Українські розподільні мережі”, як акціонером, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ “Харківобленерго” у кількості 166754183шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій Товариства, відповідно до пункту 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році” від 26.04.2023 №466, було прийнято рішення про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ “Харківобленерго” на 28.07.2026, визначено спосіб проведення загальних зборів товариства - опитування (дистанційні загальні збори акціонерів) та затверджено порядок денний загальних зборів товариства з проектами рішень по зазначеному порядку денного.

28.07.2026 відбулись позачергові збори акціонерів АТ “Харківобленерго”, які були призначені рішенням АТ “Українські розподільні мережі” від 16.06.2026, оформлені відповідним протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго” за результатами голосування по першому питанню порядку денного якого було прийнято рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго” до складу якої входив заявник - незалежний директор ОСОБА_1 .

За результатами кумулятивного голосування з другого питання порядку денного, загальними зборами було прийнято рішення про обрання членами Наглядової ради АТ “Харківобленерго”: 1. ОСОБА_2 - представник акціонера товариства АТ “Українські розподільні мережі”; 2. ОСОБА_3 - представник акціонера товариства АТ “Українські розподільні мережі”; 3. ОСОБА_4 - представника акціонера товариства АТ “Українські розподільні мережі”; 4. ОСОБА_5 - представник акціонера товариства АТ “Українські розподільні мережі”; 5. ОСОБА_6 - представник акціонера товариства АТ “Українські розподільні мережі”; 6. ОСОБА_7 - представник акціонера товариства АТ “Українські розподільні мережі”; 7. ОСОБА_8 - представник акціонера товариства АТ “Українські розподільні мережі”.

За результатами голосування з третього та четвертого питань порядку денного, загальними зборами було прийнято рішення про затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрано особу, уповноважену на підписання договорів з членами Наглядової ради, а також компенсацію АТ “Українські розподільні мережі” витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.

Заявник вказував, що позачерговими загальними зборами акціонерів АТ “Харківобленерго”, які відбулися 28.07.2026, при прийнятті рішення про припинення повноважень діючого складу Наглядової ради товариства та обрання нових членів Наглядової ради, було допущено грубе порушення порядку обрання (призначення) членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, який передбачений ст. 44, ч. 1, 5 ст. 72 ЗУ “Про акціонерні товариства”; п. 4-1, 14-2 ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 11-3, п.п. т) п. 18 ч. 2 ст. 5 ЗУ “Про управління об`єктами державної власності”, п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 року №466; п. 16.14., 17.5.5. Статуту; пунктами 1-14 Порядку відбору затвердженого постановою КМУ № 1596 від 03.12.2025; розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2025 №1258-р, оскільки позачергові загальні збори, за результатами кумулятивного голосування, обрали до складу Наглядової ради АТ “Харківобленерго” кандидатів - представників держави (незалежні директори взагалі не обирались), які не пройшли відбір відповідно до Порядку відбору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 03.12.2025 та за відсутності рекомендованих Комісією переможців відбору.

Отже, предметом майбутнього позову з яким має намір звернутись заявник до суду є вимоги немайнового характеру про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Харківобленерго”, які відбулися 28.07.2026, а саме: з питання 1 порядку денного: “Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”; з питання 2 порядку денного: “Обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”; з питання 3 порядку денного: “Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради”.

За наведених обставин, на думку заявника, у разі не вжиття вище перелічених заходів забезпечення позову, протиправні рішення позачергових загальних зборів Акціонерного товариства “Харківобленерго” від 28.07.2026 будуть діяти та породжувати відповідні правові наслідки, що цілком обґрунтовано призведе до:

- припинення повноважень діючої Наглядової ради АТ “Харківобленерго” у складі чотирьох незалежних членів та трьох представників акціонера - АТ “Українські розподільні мережі”, одним з членів якої є заявник, яка є правомочною і персональний склад якої відповідає вимогам ЗУ “Про акціонерні товариства”, ЗУ “Про управління об`єктами державної власності” та положенням Статуту;

- формування нового складу Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, за відсутності у її складі незалежних директорів та представників держави, які попередньо відібрані за результатами конкурсу відповідно до Порядку відбору затвердженого постановою КМУ № 1596 від 03.12.2025;

- укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради та внесення відповідних відомостей про членів керівних органів Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- розкриття особливої інформації про зміну складу посадових осіб емітента відповідно до “Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а також особами, які надають забезпечення за такими цінними паперами” затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.06.2023 № 608;

- проведення новообраною Наглядовою радою АТ “Харківобленерго” (у складі якої відсутні незалежні директори та представники держави, які попередньо відібрані за результатами конкурсу відповідно до Порядку відбору затвердженого постановою КМУ №1596 від 03.12.2025), засідань Наглядової ради та прийняття нею рішень, які віднесені до її компетенції Статутом.

Тобто, у разі реалізації оскаржуваного рішення загальних зборів АТ “Харківобленерго” від 28.07.2026 про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго” та обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, задоволення позовних вимог про визнання недійсними з моменту прийняття вказаного рішення, не призведе до поновлення порушених прав заявника та охоронюваних законом інтересів, оскільки для того щоб заявнику бути поновленим в правах на посаді члена Наглядової ради, а також повернути попередньо існуючий правовий стан (законність) в органах управління АТ “Харківобленерго” - правомочність та легітимність складу Наглядової ради, наявність в її складі незалежних директорів та представників держави відібраних відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ № 1596 від 03.12.2025, відсутність незаконних рішень загальних зборів, відсутність рішень прийнятих нелегітимним та неправомочним складом Наглядової ради, заявник повинен буде звертатись до суду в межах інших судових проваджень із позовами про скасування записів (змін) до відомостей про АТ “Харківобленерго”, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, скасування наказів, розпоряджень та інших організаційно-розпорядчих документів, кадрових рішень з питань трудових відносин, прийнятих на реалізацію оскаржуваного рішення загальних зборів та вчинення інших дій спрямованих на виконання “Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а також особами, які надають забезпечення за такими цінними паперами” затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.06.2023 № 608.

Отже, на переконання заявника, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника та може призвести до подальших порушень ЗУ “Про акціонерні товариства” та Статуту АТ “Харківобленерго”.

На переконання заявника, на даний час існує обґрунтоване припущення, що у разі невжиття заходів забезпечення позову та не зупинення дії в подальшому оскаржуваних рішень загальних зборів АТ “Харківобленерго”, будуть припинені повноваження заявника як члена Наглядової ради, буде сформовано новий склад Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, за відсутності у її складі заявника, незалежних директорів та представників держави, які попередньо відібрані за результатами конкурсу відповідно до Порядку відбору затвердженого постановою КМУ № 1596 від 03.12.2025, будуть укладені цивільно-правові договори з новобраними членами Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, відомості про новосформований персональний склад Наглядової ради будуть внесені до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з опублікуванням відповідної особливої інформації.

Тобто, вказані правові наслідки прийняття оскаржуваних рішень загальними зборами, унеможливлять ефективне поновлення порушених прав заявника та відновлення його на посаді члена Наглядової ради АТ “Харківобленерго” у разі лише одного задоволення позову, без звернення заявника до суду із позовами про скасування записів (змін) до відомостей про АТ “Харківобленерго”, що містяться в ЄДР, скасування наказів, розпоряджень та інших організаційно-розпорядчих документів, кадрових рішень з питань трудових відносин, прийнятих на реалізацію оскаржуваного рішення загальних зборів, визнання недійсними цивільно-правових договорів укладених з новообраними членами Наглядової ради та скасування інших дій, спрямованих на виконання “Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а також особами, які надають забезпечення за такими цінними паперами” затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.06.2023 № 608.

Отже, зазначений вид та спосіб забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для АТ “Харківобленерго”, оскільки не має наслідком повного припинення його господарської діяльності, жодним чином не заважає веденню товариством власної звичайної господарської діяльності, не призводить до погіршення стану належного АТ “Харківобленерго” майна чи зниження його вартості, а також не позбавляє можливості виконання зупиненого рішення загальних зборів у разі, якщо в подальшому буде відмовлено в позові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви; ухвалено вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Харківобленерго”, які проводилися дистанційно 28.07.2026, а саме: зупинення дії рішення за результатами голосування по першому питанню порядку денного: “Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”; зупинення дії рішення за результатами голосування по другому питанню порядку денного: “Обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”; зупинення дії рішення за результатами голосування по третьому питанню порядку денного: “Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради” та заборони будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора в сфері державної реєстрації, вносити записи (зміни) до відомостей про Акціонерне товариство “Харківобленерго” (код ЄДРПРОУ 00131954), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема до: 1) відомостей про органи управління юридичної особи; 2) відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; 3) відомостей про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/ або адреса електронної пошти), контактний номер телефону та інші засоби зв`язку - для громадського формування; в решті вимог заяви відмовлено.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у майбутній справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів ОСОБА_1 у випадку задоволення позову, та сприятиме захисту та поновленню порушених прав останнього та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог.

Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії стосовно товариства, то ОСОБА_1 не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів. Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не тягнуть за собою припинення чи зупинення господарської діяльності AT "Харківобленерго", не призводять до негативних наслідків для товариства та відповідають вимогам пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також дійшов висновку про відмову в задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки вони не обґрунтовані заявником щодо визначеного предмету майбутнього спору та не можуть бути застосовані в силу прямої заборони встановленої приписами частини 5 статті Господарського процесуального кодексу України.

Акціонерне товариство “Українські розподільні мережі” (як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки), з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт, як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки) посилається на те, що АТ “Українські розподільні мережі” володіє 166754183 простими іменними акціями АТ “Харківобленерго“, що становить 65,0010% голосуючих акцій товариства.

Більше того, суд першої інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали безпосередньо встановив, що саме АТ “Українські розподільні мережі” 16.06.2026 прийняло рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго“ на 28.07.2026 та затвердило порядок денний цих зборів. Також, суд встановив, що за результатами проведених зборів до складу Наглядової ради товариства були обрані сім представників АТ “Українські розподільні мережі”.

Отже, оскаржувана ухвала безпосередньо стосується: реалізації права апелянта як мажоритарного акціонера на участь в управлінні товариством; реалізації рішення апелянта про скликання позачергових загальних зборів; результатів голосування, здійсненого апелянтом; обраних за результатами такого голосування представників апелянта до Наглядової ради товариства; можливості новообраної Наглядової ради товариства здійснювати свої повноваження.

Щодо порушення місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, які регулюють підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, скаржник звертає увагу суду на те, що суд не встановив: які конкретні дії новообраної Наглядової ради АТ “Харківобленерго“ можуть унеможливити поновлення прав заявника; чому можливе поновлення прав заявника в майбутньому буде істотно ускладнене; які саме наслідки можуть виникнути та чому вони не можуть бути усунуті рішенням суду; чому необхідно зупинити одночасно три рішення загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго“, які фактично виконані з дати прийняття; чому необхідно заборонити практично всі зміни щодо органів управління АТ “Харківобленерго“ та який взаємозв`язок, між обранням нового складу Наглядової ради АТ “Харківобленерго“ та зміною органів управління АТ "Харківобленерго".

Апелянт зазначає, що майбутній позов ОСОБА_1 буде спрямований на оскарження рішень загальних зборів АТ “Харківобленерго“, проте, застосовані судом заходи забезпечення позову фактично блокують реалізацію корпоративних прав АТ “Українські розподільні мережі” як мажоритарного акціонера. зупиняють діяльність новообраного складу Наглядової ради АТ “Харківобленерго“, блокують укладення договорів із новообраними членами Наглядової ради АТ “Харківобленерго“ та забороняють значне коло реєстраційних дій.

Отже, на думку скаржника, наслідки ухвали є значно ширшими, ніж це необхідно для тимчасового захисту прав одного заявника.

Окрім викладеного, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала була постановлена судом без врахування заперечень АТ “Українські розподільні мережі” щодо заяви про забезпечення позову, отже суд був змушений виходити виключно з доводів заявника, що об`єктивно призвело до прийняття ухвали в умовах неповноти інформації.

Застосовані заходи фактично позбавляють акціонера можливості реалізувати свої корпоративні права щодо формування органів управління товариства та здійснення контролю за його діяльністю, отже забезпечення позову трансформується у втручання в корпоративне управління, що є неприпустимим на стадії попереднього судового розгляду.

Таким чином, застосовані заходи забезпечення позову є непропорційними, завдають істотної шкоди господарській діяльності товариства, порушують баланс інтересів сторін та фактично вирішують спір по суті до ухвалення судового рішення, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українські розподільні мережі” на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 02.09.2026 о 12:30год.

28.08.2026 представник особи, яка може набути статусу позивача, подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9450), в якому просив суд закрити апеляційне провадження у справі №922/2781/26 за апеляційною скаргою АТ “Українські розподільні мережі” на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 або залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 про вжиття заходів забезпечення до подання позову без змін, а апеляційну скаргу АТ “Українські розподільні мережі” без задоволення.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.09.2026 представник апелянта надав пояснення щодо наявності його порушеного права внаслідок постановлення оскаржуваної ухвали. Крім того, представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник особи, яка може набути статусу позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив закрити апеляційне провадження у справі №922/2781/26 за апеляційною скаргою АТ “Українські розподільні мережі” на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 або залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 про вжиття заходів забезпечення до подання позову без змін, а апеляційну скаргу АТ “Українські розподільні мережі” без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, щодо наявності порушення оскаржуваною ухвалою прав та обов`язків АТ “Українські розподільні мережі”, колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Наведеною нормою визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на оскарження судового рішення, а саме: учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

В контексті зазначеного, за змістом процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Колегія суддів приймає до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1336, зі змінами внесеними згідно з постановою КМУ від 31.01.2023 №89 (надалі - Постанова), утворено Акціонерне товариство “Українські розподільні мережі”, 100% акцій якого належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики України. Відповідно до пункту вказаної 6 Постанови, прийнято до відома, що після завершення процедур, пов`язаних з першою емісією акцій товариства, Міністерство енергетики забезпечить збільшення статутного капіталу та здійснення додаткових емісій акцій товариства за рахунок цінних паперів акціонерних товариств, які провадять діяльність у сфері розподілу електричної енергії, які перебувають у державній власності та повноваження з корпоративного управління якими здійснює Міністерство енергетики.

16.06.2026 АТ “Українські розподільні мережі”, як акціонером, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ “Харківобленерго” у кількості 166754183шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій товариства, відповідно до пункту 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році” від 26.04.2023 №466, було прийнято рішення про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ “Харківобленерго” на 28.07.2026, визначено спосіб проведення загальних зборів товариства - опитування (дистанційні загальні збори акціонерів) та затверджено порядок денний загальних зборів товариства з проектами рішень по зазначеному порядку денного.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що для цілей застосування частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначальним є не формальне зазначення особи в тексті судового рішення, а встановлення безпосереднього правового зв`язку між оскаржуваним рішенням та правовим становищем особи, яка не брала участі у справі.

Оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського від 07.08.2026 у справі №922/2781/26, якою частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви в тому числі, шляхом зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Харківобленерго” від 28.07.2026, які були скликані та проведені саме за ініціативою АТ “Українські розподільні мережі”, як акціонера, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ “Харківобленерго” у кількості 166754183шт., що становить 65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій товариства, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала впливає на права, інтереси та обов`язки скаржника та може бути оскаржена останнім в апеляційному порядку.

Враховуючи, що представники апелянта та заявника з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, залежить від належного правового механізму, складовою якого є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 24.10.2022 у справі №916/950/22, від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

З наведеного випливає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Положеннями пункту 1 частини першої, частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх.2781 від 05.08.2026) (т.1 а.с.1-68) вбачається, що ОСОБА_1 має намір звернутись до суду з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Харківобленерго”, які відбулися 28.07.2026, а саме: з питання 1 порядку денного: “Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”; з питання 2 порядку денного: “Обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго”; з питання 3 порядку денного: “Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради”.

Оскільки позивач має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну позицію наведено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Судова колегія зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому, судова колегія враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позовним вимог, у тому числі і тих, з якими має намір звернутися заявник, не досліджується, адже питання обґрунтованості позову є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №914/120/19.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 посилався на те, що є членом Наглядової ради Акціонерного товариства “Харківобленерго” (незалежним директором), яка обрана рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго” від 23.01.2025 (протокол №40 від 29.01.2025).

28.07.2026 відбулися позачергові збори акціонерів АТ “Харківобленерго”, які були призначені рішенням АТ “Українські розподільні мережі” від 16.06.2026, оформлені відповідним протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго” за результатами голосування по першому питанню порядку денного якого було прийнято рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго” до складу якої входив заявник - незалежний директор ОСОБА_1 .

На думку заявника, у разі не вжиття заходів забезпечення позову, протиправні рішення позачергових загальних зборів Акціонерного товариства “Харківобленерго” від 28.07.2026 будуть діяти та породжувати відповідні правові наслідки, що цілком обґрунтовано призведе до:

- проведення новообраною Наглядовою радою АТ “Харківобленерго” (у складі якої відсутні незалежні директори та представники держави, які попередньо відібрані за результатами конкурсу відповідно до Порядку відбору затвердженого постановою КМУ № 1596 від 03.12.2025), засідань Наглядової ради та прийняття нею рішень, які віднесені до її компетенції Статутом.

Отже, на переконання заявника, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника та може призвести до подальших порушень Закону України “Про акціонерні товариства” та Статуту АТ “Харківобленерго”.

На переконання заявника, на даний час існує обґрунтоване припущення, що у разі невжиття заходів забезпечення позову та не зупинення дії в подальшому оскаржуваних рішень загальних зборів АТ “Харківобленерго”, будуть припинені повноваження заявника як члена Наглядової ради, буде сформовано новий склад Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, за відсутності у її складі заявника, незалежних директорів та представників держави, які попередньо відібрані за результатами конкурсу відповідно до Порядку відбору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 03.12.2025, будуть укладені цивільно-правові договори з новобраними членами Наглядової ради АТ “Харківобленерго”, відомості про новосформований персональний склад Наглядової ради будуть внесені до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з опублікуванням відповідної особливої інформації.

Дослідивши обставини викладені заявником в заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом:

-заборони будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора в сфері державної реєстрації, вносити записи (зміни) до відомостей про Акціонерне товариство “Харківобленерго” (код ЄДРПРОУ 00131954), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема до: 1) відомостей про органи управління юридичної особи; 2) відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; 3) відомостей про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/ або адреса електронної пошти), контактний номер телефону та інші засоби зв`язку - для громадського формування.

Частина перша статті 137 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку заходів, якими може бути забезпечений позов у справі.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує, що відповідно до практики Верховного Суду заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення спірних позачергових загальних зборів та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскарженого рішення відповідають процесуальним нормам, що регулюють корпоративні правовідносини, в тому числі вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в разі невжиття таких заходів (правова позиція викладену у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №911/3616/21 (911/184/22), від 23.06.2021 у справі №920/26/21, від 25.11.2019 у справі №922/1992/19).

В контексті спірних правовідносин, судова колегія також враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №911/3616/21 (911/184/22), в якій Суд вказав, що відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частинами першою - другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії").

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).

Суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Крім того, колегія суддів враховує, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 30.05.2022 у справі № 906/781/21).

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у майбутній справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів ОСОБА_1 у випадку задоволення позову, та сприятиме захисту та поновленню порушених прав останнього та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що вжиття цих заходів забезпечення позову є тотожним задоволенню позовних вимог є помилковим, оскільки обрані заявником заходи забезпечення позову не є тотожними майбутнім позовним вимогам. Вжиття заявлених заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у справі, зупинення носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване виключно на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення позову.

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не тягнуть за собою припинення чи зупинення господарської діяльності AT "Харківобленерго", не призводять до негативних наслідків для товариства та відповідають вимогам пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім викладеного, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки вони не обґрунтовані заявником щодо визначеного предмету спору та не можуть бути застосовані в силу прямої заборони встановленої приписами частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви підлягає частковому задоволенню, оскільки існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення господарського суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися з відповідним позовом до суду.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана ухвала постановлена без врахування заперечень АТ “Українські розподільні мережі” щодо заяви про забезпечення позову, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Зазначене положення закріплює загальний порядок розгляду таких заяв, зумовлений терміновістю та специфікою інституту забезпечення позову.

Частинами 3 та 4 вказаної статті передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Отже, законодавець свідомо обмежив дію принципу змагальності на стадії забезпечення позову, віддавши пріоритет швидкості та ефективності цього процесуального інституту.

Таким чином, розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, що передбачено частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, та без врахування можливих заперечень не свідчить про порушення норм процесуального права чи принципу змагальності.

За приписами статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції дослідив належним чином обставини справи і докази на їх підтвердження.

Крім того, судова колегія зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українські розподільні мережі” залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2026 у справі №922/2781/26 залишити без змін.

Повна постанова складена 10.09.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя С.Ч. Жельне

Суддя П.В. Тихий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua