Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №487/5325/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5325/26

Провадження № 2-о/487/149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Кузьменка В.В., за участі секретаря судових засідань Давидової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла заява від представника ОСОБА_3 в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій заявниця просить суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги мотивував тим, що в період з 2009 по 2015 роки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спільно проживала з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилась спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 04.08.2010 року зроблено відповідний актовий запис № 2367 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 ).

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в офіційному шлюбі не перебували, відомості про батька внесені до свідоцтва про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України. Після чого, у батьків дитини не виникало питань щодо офіційного встановлення батьківства.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у місті Києві, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 .

Ухвалою судді від 10.07.2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Заявник вимоги заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник заявника вимоги заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 щодо заяви не заперечувала, просила задовольнити.

Представник відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином..

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, в обґрунтування заяви зазначено, що у період з 2009 по 2015 роки ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_4 у близьких особистих стосунках та протягом певного часу вони проживали за однією адресою.

Зазначені обставини наводяться заявницею та оцінюються судом виключно в сукупності з іншими доказами на підтвердження походження ОСОБА_5 від ОСОБА_4 і не є предметом самостійного встановлення у цій справі факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 народила доньку - ОСОБА_5 , про що 04.08.2010 року складено актовий запис про народження № 2367 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Відомості про батька внесені до свідоцтва про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України.

При цьому, заявниця стверджує, що батьком дитини є ОСОБА_4 . За життя останнього питання щодо юридичного визначення його батьківства стосовно ОСОБА_5 у передбаченому законом порядку не вирішувалося.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у місті Києві, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 .

На даний час перед ОСОБА_1 постало питання офіційного встановлення батьківства з метою захисту прав та законних інтересів її доньки ОСОБА_5 .

Оскільки ОСОБА_4 помер, ОСОБА_1 не має іншого шляху для встановлення факту батьківства як звернутись до суду за відповідним рішенням.

В матеріалах заяви наявні наступні докази: спільні фото ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , покази сусідів ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 прож. АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , прож. АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , прож: АДРЕСА_4 ..

Крім того, факт того, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 підтверджує сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Оцінюючи зазначені докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд враховує, що вони узгоджуються між собою щодо характеру взаємовідносин ОСОБА_4 із заявницею та ОСОБА_5 , не містять істотних суперечностей та підтверджують обставини, на які посилається заявниця щодо походження дитини від ОСОБА_4 . Заінтересована особа ОСОБА_2 , яка є сестрою померлого, факт батьківства ОСОБА_4 також підтвердила та проти задоволення заяви не заперечувала.

Відповідно до частини першої статті 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 130 Сімейного кодексу України заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 не перебував, а відомості про батька ОСОБА_5 в актовому записі про її народження були внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Таким чином, до правовідносин, що виникли у цій справі, підлягають застосуванню положення статті 130 Сімейного кодексу України щодо встановлення факту батьківства померлої особи.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту статей 128, 130 СК України вбачається, що закон не встановлює вичерпного переліку доказів, якими може підтверджуватися походження дитини від певної особи. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Предметом доказування у цій справі є походження ОСОБА_5 від ОСОБА_4 . Закон не встановлює вичерпного переліку доказів, якими може підтверджуватися факт батьківства. При вирішенні цього питання суд оцінює у сукупності всі належні, допустимі, достовірні та достатні докази, зокрема відомості про характер взаємовідносин матері дитини та особи, щодо якої встановлюється факт батьківства, спілкування такої особи з дитиною, її ставлення до дитини, участь у вихованні чи утриманні, визнання дитини своєю, показання свідків, письмові, електронні та інші докази.

Крім того, при вирішенні питання про встановлення факту батьківства суд враховує найкращі інтереси дитини.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Встановлення походження дитини від батька відповідає її інтересам, забезпечує правову визначеність щодо походження та створює умови для реалізації пов`язаних із цим особистих немайнових і майнових прав.

З матеріалів справи не вбачається спору про право щодо встановлення походження дитини від ОСОБА_4 ; заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення заяви не заперечувала.

Враховуючи те, що обставини, на які посилається заявниця як на підставу для задоволення заяви, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги заявниці про встановлення факту батьківства є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 20 глави 1 розділу III Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

У відповідності до п.2.13.1 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.

Отже, рішення суду про встановлення факту батьківства є самостійною правовою підставою для вчинення відповідних реєстраційних дій органом ДРАЦС.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги, що заявлені вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню.

Керуючись статтями 76-81, 89, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, статтями 125, 128, 130, 134, 135 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Кузьменко