Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №472/1388/25 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Суд: Веселинівський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №472/1388/25

Суддя: Орленко Л. О.

Справа № 472/1388/25

Провадження №2/472/175/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Максименко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок її смерті, зокрема: право власності на земельну ділянку площею 1,90 га, яка розташована на території Порічанської сільської ради Вознесенського (Веселинівського) району Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства.

За життя ОСОБА_3 не склала заповіт, а тому спадкування здійснюється за законом та позивач є єдиною спадкоємицею першої черги.

При зверненні до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина В.В. із заявою про відкриття спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, 21 жовтня 2025 року нотаріус завів спадкову справу № 51/2025. 22 жовтня 2025 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3 та рекомендував звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначений строк вона пропустила за станом здоров`я, спричиненим тривалими хронічними захворюваннями, а тому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Максименко В.В. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету. Але до суду 22.12.2025 року від начальника відділу з юридичних питань та взаємодії з правоохоронними органами Веселинівського селищної ради Андрія Стаднічука надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника та визнання позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про доставку судової повістки. Але до суду 13.08.2026 року надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність позивача, представника позивача та представника відповідача Веселинівської селищної ради Миколаївської області, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання та подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.08.2019 року, виданого Веселинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 148 (а.с.12).

Відповідно до довідки Веселинівської селищної ради Вознесенського району від 03.10.2025 року, місце проживання померлої було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок її смерті, зокрема: право власності на земельну ділянку площею 1,90 га, яка розташована на території Порічанської сільської ради Вознесенського (Веселинівського) району Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 081484 від 20 червня 2003 року (а.с. 16).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28 вересня 1978 року (а.с. 14).

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 51/2025.

Відповідно до спадкової справи №51/2025 ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений старостою Порічанського старостинського округу О.В. Кубаренко та зареєстровано в реєстрі за № 24 від 24 липня 2018 року. Даним заповітом охоплено тільки частину спадкового майно, зокрема: належний ОСОБА_3 житловий будинок з усіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , а саме остання заповіла онуці ОСОБА_2 повністю.

Таким чином, спадщина, яка не охоплена заповітом після смерті ОСОБА_3 залишилася ніким не прийнята та свідоцтва про право на спадщину нікому зі спадкоємців не було видано (а.с.116).

Згідно зі ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Всупереч вимогам законодавства позивачка ОСОБА_1 у встановлений законодавством шестимісячний термін з дня відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала.

При зверненні до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина В. В. із заявою про відкриття спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, 21 жовтня 2025 року нотаріус завів спадкову справу № 51/2025. 22 жовтня 2025 року виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3 та було рекомендовано звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (а.с.88-113)

Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому має право звернутись до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що пропустила строк для прийняття спадщини оскільки за станом здоров`я, спричиненим тривалими хронічними захворюваннями, а саме: хворобі кістково-м`язової системи, клініко-функціональний діагноз та код МКХ-10: М-16. Правосторонній коксартроз IVст., Порушення функцій руху III ст., лівосторонній коксартроз III-IVст., порушення функцій руху ІІ ст.; захворювання хребта з діагнозом: гормональний менопаузальний остеопороз тіл позвонків ІІ ст. Лівосторонній сколіоз І ст. Остеохондроз L1-S1. Деформуючий спондильоз L1-L4, а тому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, зважаючи на викладені обставини, зокрема на те, що на час звернення позивача до суду спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , та яка не охоплена заповітом, ніхто не прийняв, і відумерлою вона не визнана, враховуючи, що відповідач Веселинівська селищна рада позовні вимоги визнала повністю, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову, а також те, що позивачка пропустила строк подачі заяви для прийняття спадщини з поважних причин, то суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, а також враховуючи той факт, що спадщина, яка не охоплена заповітом ніким не прийнята, у відповідача відсутні заперечення з приводу заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Поріччя Веселинівського району Миколаївської області, який відраховувати з часу набрання законної сили рішенням суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці с. Градівка Веселинівського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Поріччя Веселинівського району Миколаївської області, який відраховувати з часу набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 26 серпня 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua