Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №127/21837/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21837/26

Провадження 2/127/6002/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивачка обґрунтувала позов тим, що 27 лютого 2018 року вона та відповідач зареєстрували шлюб. У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачкою. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами немає.

Позивачка зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на майбутнє та вирішення сімейних питань. Це призвело до втрати взаємної довіри та почуттів. Із квітня 2026 року сторони не ведуть спільного господарства. Подальше спільне життя та збереження шлюбу позивачка вважає неможливими та такими, що суперечать її інтересам.

Позивачка просила розірвати шлюб, після його розірвання залишити їй прізвище « ОСОБА_4 », а також стягнути з відповідача судовий збір та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд відкрив провадження у справі та постановив проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав. Інших заяв, клопотань чи доказів учасники справи суду не подали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що 27 лютого 2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 385. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Свідоцтво про народження підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 . Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може пред`явити один із подружжя.

За змістом ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей. Суди мають повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та враховувати обставини життя подружжя.

Оцінюючи встановлені обставини у сукупності, суд враховує, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, сторони не ведуть спільного господарства, між ними відсутні взаєморозуміння та спільне бажання зберігати сімейні відносини. Відомостей про примирення сторін суду не надано.

Наявність у сторін спільної дитини не може бути підставою для примусового збереження шлюбу за відсутності сімейних відносин між подружжям та за небажання одного з них продовжувати шлюбні відносини. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, тому суд не може примушувати особу до його збереження всупереч її волі.

За таких обставин суд доходить висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що має істотне значення, тому позов у частині розірвання шлюбу необхідно задовольнити.

Оскільки позивачка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_4 » та просила після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 », суд відповідно до ст. 113 СК України залишає їй це прізвище.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги є домовленістю, за якою адвокат, адвокатське бюро чи адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за надання правничої допомоги.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати та інші умови визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи суд розподіляє ці витрати між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії їх реальності, необхідності та розумності. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачка надала ордер серії АВ № 1312563, виданий адвокатом Бурдигою Владиславом Олеговичем на підставі договору про надання правничої допомоги № 19-2026 від 20 червня 2026 року, а також платіжну інструкцію від 20 червня 2026 року, яка підтверджує сплату позивачкою 7000 грн за цим договором.

Визначаючись з розподілом цих витрат, суд враховує, що справа є незначної складності, предмет спору не потребував складного правового аналізу, обсяг підготовлених та поданих доказів є невеликим, а справу розглянуто у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. З огляду на характер виконаної адвокатом роботи та критерії співмірності й розумності суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивачки 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи задоволення позову, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 81, 89, 133, 137, 141, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 27 лютого 2018 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 385.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк