Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №127/22231/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22231/26

Провадження № 1-кп/127/571/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 20 квітня 2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62026240040002733 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карло-Марксове, м. Єнакієво, Донецької області, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Командир відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_4 , в порушення п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 16 червня 2020 року № 459 та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2012 № 576 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, діючи умисно, за невстановлених обставин, у невстановленому місці та у невстановлені дату та час незаконно придбав споряджену гранату «М50» із запалом JVA.

Усвідомлюючи, що вказаний предмет являється вибуховим пристроєм, а як наслідок розуміючи неправомірність своїх дій, ОСОБА_4 , почав зберігати його без передбаченого законом дозволу та носити при собі, доки 18.05.2026, в період часу з 10:40 по 12:04 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в рюкзаку зеленого кольору, належний останньому, було виявлено згорток трикотажних рукавиць чорного кольору, всередині якого зберігались споряджені металевий предмет зеленого кольору циліндричної форми з переходом у форму перевернутого усіченого конусу із маркувальними позначеннями «HF 17/43С», «С 0415 000 20» та металевий предмет складної форми з вигнутою пластиною із маркувальними позначеннями «VRT JVA 1634», що у конструктивному поєднанні є корпусом оборонної осколкової ручної гранати М/50 виробництва Фінляндії промислового виготовлення військового призначення та підривачем JVA 1634 виробництва Фінляндії промислового виготовлення військового призначення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав в повному обсязі.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що його характеризують, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Повідомивши суду, що дійсно він незаконно придбав та зберігав споряджену гранату «М50» із запалом JVA. Про вчинене жалкує, просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі. Оскільки, він переоцінив життєві цінності та дійшов до переконання, що в майбутньому подібного більше ніколи не повториться. Має намір продовжити проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .

Заслухавши пояснення обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у носінні, зберіганні та придбанні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» ВОР», вих. №69/3510 від 22.05.2026, ОСОБА_4 на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.

З вимоги про судимість вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : військовослужбовець, раніше не судимий; вчинив умисний тяжкий злочин; на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває; вину визнав в чому щиро розкаявся, активно сприяв розкритті кримінального правопорушення.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , наявності обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого у виді щирого каяття та активного сприяння розкритті кримінального правопорушення. Відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 висловив щирий жаль з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення та осудив свою поведінку, що свідчить про дійсне його каяття. Враховуючи поведінку обвинуваченого під час та після вчинення кримінального правопорушення, готовність нести відповідальність за його вчинення, усвідомив свій негативний вчинок і запевнив не повторювати протиправну поведінку в майбутньому, що в своїй сукупності та співвідношенні істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Таким чином, приймаючи до уваги вказані вище обставини та дані про особу обвинуваченого, а також наявність двох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі у розмірі, нижчому від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 263 КК України.

Окрім того, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 КК України вважає за можливе замінити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді службових обмежень для військовослужбовців.

На думку суду, призначення такого виду покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим статтею 2 КПК України, і буде пропорційним, тобто необхідним, справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта, становить 7701 грн. 76 коп.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 58, 65-67, 69, 263 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України, замість призначеного ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, призначити ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення.

Початок строку покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня видання командиром військової частини відповідного наказу.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 18.05.2026 по 22.05.2026 з розрахунку один день позбавлення волі відповідає трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 7701 грн. 76 коп.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2026 (Справа №127/17055/26), скасувати.

Заставу внесену відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2026 (Справа №127/17055/26), на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №15 від 21.05.2026, в сумі 266240 грн. 00 коп., повернути заставодавцю – ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений на майно ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.05.2026 (№127/17067/26), скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- змив з корпусу предмету ззовні схожий на корпус гранати; змив з пластини; металеві предмети ззовні схожі на корпус та запал ручної гранати, які передано до кімнати зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити;

- футболку, зеленого кольору; рюкзак, зеленого кольору; рукавиці трикотажні, чорного кольору, які передано до кімнати зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: