Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №148/1578/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1578/26

Провадження № 2/148/1357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" (надалі АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що "Мonobank" - це мобільний додаток в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

03.03.2025 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 03.03.2025.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 16000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач же не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору.

Станом на 03.12.2025 у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язання, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03.12.2025 направив відповідачу повідомлення "пуш" про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Однак відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі "на вимогу".

Станом на 03.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача перед банком за договором становить 58177,92 грн – з яких 47883,55 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 10294,37 - заборгованість за пенею.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 03.03.2025 у розмірі 58177,92 грн станом на 03.03.2026 та судові витрати.

Представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, просить розглянути справу у відсутності представника, а також не заперечує проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, передбаченому гл. 7 ЦПК України, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у його відсутності від останнього на адресу суду не надходили.

Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належною адресою та яка повернулася до суду в зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції та перебуває поза межами контролю відправника.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174 та 191 ЦПК України та не подав до суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

03.03.2025 між сторонами було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг "Мonobank". Відповідно до змісту копії даної анкети-заяви (а.с.16) вбачається, що відповідач просив відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Проставлянням, власноруч, свого підпису під цією анкетою-заявою він: Підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу; Погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови; Підписанням цього договору підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

Згідно копії довідки АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" про наявність рахунку від 03.03.2025 (а.с.23) вбачається, що в клієнта ОСОБА_1 наявний рахунок НОМЕР_2 тип рахунку - картка Чорна, статус картки- активна до 12/30.

Згідно копії довідки АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" про розмір встановленого кредитного ліміту від 03.03.2026 (а.с.24) вбачається, що розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 03.03.2025 за карткою НОМЕР_1 було встановлено 21.03.2025 в розмірі 16000 грн.

Відповідно до копії виписки про рух коштів по картці клієнта ОСОБА_1 від 03.03.2025 (а.с.14-15) вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, отримував гроші через банкомат та сплачувала заборгованість.

Відтак судом встановлено, що АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконував.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка згідно з наданим представником позивача розрахунком (а.с.11-12) станом на 03.03.2026 становить 58177,92 грн – з яких 47883,55 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 10294,37 - заборгованість за пенею.

У зв`язку з невиконанням відповідачем його зобов`язань за договором про надання банківських послуг "Мonobank" від 03.03.2025 представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Також судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір від 03.03.2025 у вигляді Анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України та беручи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Слід зазначити, що анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки його паспорта, які скопійовані і надані до анкети в електронному вигляді. У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов.

У постанові Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц зроблено правовий висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, оскільки підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та засвідчують виконані за день операції. Відтак, виписки за картковими рахунками можуть бути використані як належні докази щодо наявності заборгованості за кредитним договором.

Із виписки по рахунку відповідача вбачається, що останній активно користувався кредитними коштами, здійснював часткове погашення заборгованості, а тому є підстави для висновку про доведеність факту отримання та використання відповідачем встановленого кредитного ліміту.

Відтак, суд вважає встановленим той факт, що між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення.

Крім того з наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Також суд зазначає, що відповідно до матеріалів позовної заяви, відповідачеві здійснено нарахування пені, та позивач просить суд стягнути її з відповідача за договором в сумі 10294,37 грн.

Та згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, оскільки в Україні триває воєнний стан, відповідач звільняється від обов`язку сплати штрафних санкцій за прострочення грошового зобов`язання в силу вищевказаного Закону.

Неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором призвело до порушення прав кредитора - позивача, тому порушене право підлягає поновленню шляхом стягнення з ОСОБА_1 , 47883,55 грн заборгованості за укладеним кредитним договором, оскільки підстави для стягнення нарахованих відповідачеві пені з урахуванням вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 739,12гривень.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 611, 623, 624, 625, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ-21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська 23) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.03.2025 станом на 03.03.2026 у розмірі 47883,55 (сорок сім тисяча вісімсот вісімдесят три) гривні 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ-21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська 23) 2 739,12 (дві тисячі сімсот тридцять дев`ять) гривень 12 коп у рахунок відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

В іншій частині позову, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук