Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №705/7268/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1554/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №705/7268/25 Категорія: 304090000 Коцюбинська Ю. Д.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «ОТП Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 адвокат Тальчук Поліна Іллівна

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тальчук Поліни Іллівни на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2026 року, у складі судді Коцюбинської Ю.Д., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

АТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування своїх позовних вимог Банк вказав, що 23.02.2024 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0001/980/2755156/24.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах установленого кредитного ліміту, а відповідач у свою чергу зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах визначених в графіку платежів відповідно до Додатку №1.

У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 28.10.2025 становить 45552 грн. 07 коп. і складається з наступного:

- 31583,61 грн. - непрострочене тіло кредиту,

- 608,40 грн. - сума непрострочених відсотків,

- 10447,82 грн. - прострочене тіло кредиту,

- 2912,24 грн. - прострочені відсотки по договору,

- 0 грн. пеня.

В зв`язку з подальшим ухиленням від виконання зобов`язання з погашення заборгованості за договором, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45552 грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором 0001/980/2755156/24 від 23.02.2024 в сумі 45 552 грн 07 коп. та 2422 грн 40 коп.

Суд мотивував рішення тим, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, за якими позивач виконав взяті на себе зобов`язання з надання кредитного ліміту, однак відповідач отримані та використані кошти у добровільному порядку в повному обсязі не повернула, в зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення кредитних коштів та процентів за користування ними підлягають до задоволення. Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_1 не надано доказів погашення заборгованості за кредитом та не спростовано розмір заборгованості, наданий позивачем.

Не погодившись із рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Тальчук П.І. оскаржила його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що до позовної заяви не додано жодного доказу верифікації відповідача за допомогою Bank ID або іншим способом, до підписання договору або під час його підписання.

Тобто скаржник наголошує на тому, що позивачем не надано жодних доказів як ідентифікації відповідача у ІТС банку при вході в особистий кабінет, отримання одноразового ідентифікатора та його використання для підписання кредитного договору.

Скаржник вважає, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факт укладення кредитного договору та перерахування коштів відповідачу.

Зазначає, що позивачем не надано доказу направлення та використання відповідачем одноразового ідентифікатора, яким, на думку скаржника, підписано кредитний договір.

Крім того, адвокат вказує, що відсутні докази підписання договору з боку позивача уповноваженою на це особою.

Скаржник звертає увагу, що позивачем не доведено належними доказами узгодження умов кредитування, зокрема ціни договору, у вигляді процентів за користування кредитними коштами та відповідальність у вигляді неустойки (штрафів, пені).

Наголошує на тому, що заява - анкета про надання банківських послуг не містить відомостей щодо домовленості сторін про встановлення розміру процентної ставки, не передбачено право банку нараховувати проценти, штрафи та комісію на тіло кредиту.

Тарифи та Публічну частину договору, що розміщені на веб-ресурсах кредитора, на які позивач посилався в обґрунтування позовних вимог, є, на переконання скаржника, неналежними та недопустимими доказами, оскільки матеріали справи не містять жодних підтверджень, що саме з цими Тарифами та Публічною частиною договору ознайомився відповідач.

Неналежним доказом скаржник вважає і Паспорт споживчого кредиту, наданий позивачем на підтвердження укладення кредитного договору, оскільки він містить узагальнену інформацію про умови кредитування з якими банк ознайомлює споживача до укладення договору, натомість, на переконання скаржника, він не підтверджує ознайомлення відповідача з конкретною відсотковою ставкою по кредиту та не є невід`ємною частиною кредитного договору.

Крім того, представник відповідача вказує про недоведеність розміру заборгованості належними доказами, оскільки позивачем заявлено до стягнення суму боргу станом на 28.10.2025, а розрахунок заборгованості наданий станом на 06.08.2025.

Також скаржник заперечує проти позовних вимог щодо стягнення прострочених відсотків в сумі 2912, 24 грн, оскільки вони по суті є штрафними санкціями та/або відповідальністю за невиконання грошового зобов`язання, передбаченою ст. 625 ЦК України, нарахування та стягнення яких в період дії воєнного стану є неправомірним.

Відповідачу було незаконно встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, умови договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування є нікчемними.

В договорі не визначений строку кредиту, а матеріали справи не містять доказів направлення позивачем та отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим, на думку скаржника, у позичальника не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 червня 2026 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.02.2024 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (надалі - Договір), шляхом підписання заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0001/980/2755156/24 (надалі-Заява), клієнтом ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» за допомогою удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до Заяви, Ознайомившись з Договором про видачу та обслуговування платіжних карток (публічний), невід`ємною частиною якого є Тарифи Банку та Заява анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК», яка є одночасно заявою на відкриття Карткового рахунку, які розміщені на Офіційному сайті Банку та в загальнодоступних для клієнтів місцях в установах Банку, ОСОБА_1 виявила бажання оформити поточний (картковий) рахунок та електронний платіжний засіб: Ціль: для власних потреб; Валюта Карткового рахунку: UAH; Тип Картки: Віртуальна (без наявності пластикової картки); номер карткового рахунку (IBAN): НОМЕР_1 ; Встановлення Кредитної лінії: Так.

Тарифи Банку розміщені на Офіційному сайті Банку за посиланням: «Про Банк»/«Загальна інформація»/«Документи щодо продуктів Банку»/«Документи щодо платіжних карток».

Відповідно умов кредитного договору AT «ОТП Банк» встановив до картки кредитну лінію (безготівковий Кредит) в національній валюті на споживчі цілі. Розмір фіксованої процентної ставки становить: 3,3% в місяць або річних, а впродовж пільгового періоду 0,01 % річних (є незмінною протягом строку дії Кредитної лінії та не може бути збільшено Банком в односторонньому порядку). Розмір кредитного ліміту встановлено згідно Рішення Кредитного комітету Банку (від 1 000 до 500 000 гривень). Строк дії Кредитної лінії 12 календарних місяців з правом продовження. Кредитна лінія надається без застави (або за Рішенням Кредитного комітету Банку забезпечення можливе у випадках, якщо виходячи з оцінки кредитоспроможності Клієнта, виникне необхідність в укладенні Договору забезпечення та/або Договору поруки, та/або Договору застави майнових прав вимоги без проведення оцінки забезпечення). Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 47,64 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту 12146,36 грн. Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за Договором: штраф у розмірі 150 грн. за прострочення внесення суми мінімального платежу, одноразово за кожний факт прострочки; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання повернення Кредиту - 5 % щомісячно на суму простроченої заборгованості (може змінюватись відповідно до Тарифів Банку). Всі інші умови кредитування (у тому числі права, обов`язки та відповідальність Клієнта) визначені у розділі «8. Кредитування» Публічної частини Договору та у Тарифах Банку.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов Договору. Підписанням Заяви-анкети Сторони підтверджують, що будь-які умови розділу «8. Кредитування» Публічної частини Договору є істотними і підлягають виконанню в порядку передбаченому Договором. Підписанням Заяви-анкети Клієнт приймає на себе ризик виконання умов Договору при істотній зміні обставин, якими керувались Сторони при укладанні Договору. Зміна таких обставин не може бути підставою для зміни умов Договору, а також для невиконання Клієнтом своїх зобов`язань за ним. Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами Заяви-анкети і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань по Договору в повному обсязі. Заяву-анкету укладено у 2-х оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін Договору, кожен примірник має рівну юридичну силу. Підписанням Заяви-анкети Клієнт підтверджує, що Банк надав йому підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Заяви-анкети зі всіма невід`ємними частинами та всіма додатками до неї. Заява-анкета є невід`ємною частиною Публічної частини Договору, Тарифів Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку та в загальнодоступних для клієнтів місцях в установах Банку.

Клієнт підтвердив, що сторонами вже було укладено Договір про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, відповідно до якої клієнт визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом.

До заяви-анкети позивачем додано підписаний електронним цифровим підписом відповідача Паспорт споживчого кредиту, в якому визначені та погоджені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.

Згідно звіту – рахунку, який фактично є банківською випискою по рахунку клієнта, за період з 23.02.2024 по 06.08.2025р. вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок (IBAN): НОМЕР_1 та оформлено дві платіжні картки основну картку НОМЕР_2 і додаткову картку НОМЕР_3 . Загальний розмір кредиту 40 000,00 грн. Боргові зобов`язання за кредитом (без урахування відсотків за користування) станом на 23.09.2025 16:19 - 45 552,07 грн. Всього надійшло за період: 23 186,75 грн. Всього списано за період: 140 516,89 грн. Баланс на кінець періоду: -45 552,07 грн. Доступний залишок на кінець періоду (з урахуванням встановленої кредитної лінії, незнижувального залишку, арешту, блокування згідно рішення Банку): -2 031,43 грн.

Такі встановлені судом обставини справи.

Правове регулювання спірних правовідносин наступне.

Частина третьої статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 36 КПК України та ст. 79 КАС України.

За змістом ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», договір підписаний електронним підписом прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі.

Із розрахунку позивача вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та вносив кошти на погашення заборгованості, тобто своїми діями підтвердив свою згоду з умовами укладеного договору.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення кредитного договору № 0001/980/2755156/24 від 23.02.2024, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та невиконання останньою взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Користування кредитними коштами та часткове погашення відповідачем кредитної заборгованості підтверджує факт укладення кредитного договору, погодження сторонами всіх його істотних умов та отримання відповідачкою кредитних коштів.

Тому протилежні доводи скаржника щодо недоведеності позивачем укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, недосягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, колегія суддів вважає безпідставними, які спростовуються доказами наявними у матеріалах справи.

Договір є чинним, відповідачем не оспорювався та в судовому порядку не визнавався недійсним, а тому його умови є обов`язковими до виконання сторонами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про неправильність наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредиту, оскільки із наданих банком розрахунку заборгованості, звіту-розрахунку за період 23.02.2024-06.08.2025, який за своєю суттю є випискою по банківському рахунку, тобто містить інформацію щодо всіх здійснених відповідачем платіжних операцій, прослідковуються погашення, здійснені відповідачем, момент виникнення заборгованості, період нарахування відсотків.

Безпідставними є твердження представника відповідача щодо неналежності наданого позивачем розрахунку заборгованості, в зв`язку з тим, що дата його складання 06.08.2025, а позивачем заявлено вимоги станом на 28.10.2025. Як вбачається з розрахунку заборгованості, нарахування заборгованості проводилось до 06.08.2025, надалі будь-які нарахування не здійснювались, а 27.08.2025, у зв`язку з порушенням відповідачем обов`язків зі сплати кредитних платежів, позивач звернувся до ОСОБА_1 з досудовою вимогою про погашення заборгованості.

Заперечуючи правильність наданого банком розрахунку заборгованості по кредиту відповідачем не надано, як доказів погашення всієї суми боргу за кредитом, так і не надано свого контррозрахунку.

Доводи скаржника про недоведеність позивачем права на дострокове повернення кредиту та відсутність доказів направлення вимоги відповідачу, спростовуються матеріалами справи, згідно з якими, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, банк 29.08.2025 направив ОСОБА_1 досудову вимогу №27/08/2025 від 27.08.2025 з описом поштового вкладення.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо відсутності доказів ідентифікації відповідача у ІТС банку при вході в особистий кабінет, отримання одноразового ідентифікатора та його використання для підписання кредитного договору.

Так, для оформлення кредиту клієнт вводить свої особисті дані, зокрема ІПН, номер мобільного телефону, дівоче прізвище, адресу електронної пошти, місце проживання та реєстрації, та підписує Договір за допомогою удосконаленого електронного підпису, який відповідно до умов Договору є аналогом власноручного підпису особи та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки, як із власноручним підписом особи.

Відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 кваліфікований електронний підпис -удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Удосконалений електронний підпис має бути однозначно пов`язаним (пов`язаною) з підписувачем або створювачем електронної печатки.

Отже, підписання Договору удосконаленим електронним підписом, який прирівнюється до власноручного підпису особи є підтвердженням особи підписанта.

Безпідставними є твердження скаржника щодо відсутності доказів надіслання відповідачу одноразового ідентифікатора та його використання для підписання кредитного договору, оскільки Договір підписаний не за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а шляхом накладення удосконаленого електронного підпису, який відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» є одним із варіантів підпису електронного правочину.

Договір містить всі істотні умови, зокрема щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, строку дії кредитної лінії, загальну вартість кредиту, наслідки прострочення виконання зобов`язань за Договором, умови надання платіжних послуг та обслуговування рахунків, умови дострокового розірвання Договору, та інші, з якими погодився клієнт – відповідач у справі, а тому протилежні доводи скаржника є безпідставними.

Підписуючи Договір відповідач підтвердила, що ознайомилась з Публічною частиною Договору, Тарифами банку, Паспортом споживчого кредиту, примірник Договору, Тарифів банку клієнтом отримано у дату підписання Заяви-анкети (розділ Заяви «Заключні положення»).

Таким чином, колегія суддів вважає неспроможними твердження скаржника щодо відсутності належних підтверджень про ознайомлення відповідача з Тарифами та Публічною частиною договору, які містяться на веб-ресурсах кредитора, на які позивач посилався в обґрунтування позовних вимог, оскільки відповідно до Заяви відповідач в день підписання Договору (Заяви) отримала свій примірник Договору та Тарифи Банку.

Позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій або відповідальності за порушення грошового зобов`язання в порядку ст. 625 ЦК України, а тому колегія суддів відхиляє доводи скаржника про безпідставність таких позовних вимог.

Пунктом 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто законодавцем передбачено на період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення грошового зобов`язання, звільнення позичальника від сплати відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Однак, вказаним положенням ЦК України не передбачено звільнення позичальника від сплати заборгованості за простроченими відсотками, нарахованими позивачем за користування кредитними коштами, які не були сплачені вчасно відповідно до умов Договору та графіку платежів, та які за своєю правовою природою не тотожні штрафним санкціям.

Інші доводи скаржника є безпідставними та не спростовують правильності висновків суду щодо задоволення позовних вимог банку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів висновує, що рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2026 року є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги колегія суддів не знайшла, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, судові витрати залишаються за скаржником.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тальчук Поліни Іллівни – залишити без задоволення, а рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2026 року у даній справі – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова