Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №552/7819/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/7819/25 Номер провадження 22-ц/814/2881/26Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Дряниця Ю.В.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на заочне рішення Київського районного суду міста Полтави від 01 квітня 2026 року (час ухвалення судового рішення та дата складання повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У вересні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду із вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №442210-КС-002 від 13.02.2022 в сумі 44 712,50 грн, що складається з: 15 000 грн - сума простроченого тіла кредиту, 27 462,50 грн – сума прострочених процентів, 2 250 грн - сума прострочених платежів за комісією, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позову посилалося на невиконання відповідачем умов кредитного договору.

Заочним рішенням Київського районного суду міста Полтави від 01 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 442210-КС-002 про надання кредиту від 13.02.2022 в розмірі 37 560 грн, судові витрати 2 034 грн 82 коп., а всього 39 594 грн 82 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити в частині загальної суми задоволених позовних вимог з 37 560 грн до 44 712,50 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов до хибних висновків про те, що позивач начебто нараховував проценти за користування кредитом після закінчення строку дії Кредитного договору. До позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.7. Кредитного договору термін дії договору до 31.07.2022.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, сума заборгованості відповідача за кредитним договором після 31.07.2022 припинила змінюватися, у зв`язку із закінченням строку дії кредитного договору. Оскільки розрахунок заборгованості, який був доданий позивачем до позовної заяви формується автоматично, програма автоматично «протягнула» дати після закінчення строку дії кредитного договору (після 31.07.2022) до дати створення цього розрахунку заборгованості.

ТОВ «Бізнес Позика» не продовжувало строк дії Кредитного договору в односторонньому порядку, не нараховувало проценти після закінчення строку дії Кредитного договору, та не просило суд стягнути з Відповідача жодні проценти, які начебто були нараховані після закінчення строку дії Кредитного договору.

Звертає увагу суду на те, що позивач за кредитним договором: 1)Не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів); 2)Не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми); з 3)Не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору (як вбачається розрахунку заборгованості, розмір заборгованості Позичальника після останнього дня строку дії кредитного договору не змінювався, тобто жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися. Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку дії Кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Рішення суду у частині укладення договору, отримання коштів та стягнення тіла кредиту та комісії не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2022 між ОСОБА_1 і ТОВ «Бізнес Позика» укладено кредитний договір №442210-КС-002.

Відповідно до п.2.6 Договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000 грн.

Строк кредитування визначено 24 тижні - до 21.07.2022 (п.2.3. та 2.7.) Стандартна фіксована процентна ставка складає 1,08330000 % в день (п.2.4). Комісія за надання кредиту складає 2 250 грн (п.2.5.).

Згідно позову ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало - надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті) .

Як вбачається з розрахунку заборгованості, за станом на 31.07.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 44 712,50 грн, яка складається з: 15 000 грн заборгованості за кредитом, 27 462,50 грн заборгованості за відсотками, 2 250 грн заборгованість по комісії.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач у підтвердження заявлених вимог, однак вказав на нарахування відсотків поза межами строку дії кредитування.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Положеннями ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нарахування банківською установою відсотків за кредитом можливе лише в межах строку кредитування.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем не було внесено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором. Строк дії договору складає 168 дні (24 тижні х 7 днів в тижні).

Отже, проценти слід обраховувати наступним чином:

15 000 (сума кредиту) х 1,08330000% (п.2.3. договору))х 168 днів = 27 299,16 грн

Отже, загальна сума заборгованості за процентами ОСОБА_1 становить 27 299,16 грн.

З наведених мотивів рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у розмірі 44 549 грн 19 коп., які складаються з: 15 000 грн – тіла кредиту; 27 299,16 грн – заборгованості за відсотками, 2 250 грн заборгованості за комісією.

Відповідно 141 ЦПК України, з врахуванням відсотку задоволених позовних вимог – 99,63%, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» необхідно стягнути 2413,44 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову, а також 3978,82 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 6 392,26 грн.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду міста Полтави від 01 квітня 2026 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №442210-КС-002 від 13 лютого 2022 року у сумі 44 549 грн 19 коп., які складаються з: 15 000 грн – тіла кредиту; 27 299,16 грн – заборгованості за відсотками, 2 250 грн заборгованості за комісією, а також судовий збір у розмірі 6 392,26 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 09 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

Ю.В. Дряниця