Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №296/11755/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/11755/25 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.

Номер провадження №33/4805/456/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Вернидуба Дмитра Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Вернидуба Дмитра Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 17 листопада 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 11.10.2025 о 00 год 32 хв в м.Житомирі, майдан Корольова, 3\14 водій ОСОБА_1 керував електросамокатом ECOS (номер 2651) з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest та в найближчому медичному закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді місцевого суду, адвокат Вернидуб Д.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що електросамокат марки ECOS не є механічним транспортним засобом, а в матеріалах справи відсутні докази його технічних характеристик, зокрема потужності електродвигуна. У зв`язку з цим вважає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому не був зобов`язаний виконувати вимогу працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №479895 від 11.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 11.10.2025 о 00 год 32 хв в м.Житомирі, майдан Корольова, 3\14 керував електросамокатом ECOS (номер 2651) з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest та в найближчому медичному закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2-3).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №479895 від 11.10.2025 (а.с.2-3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11.10.2025 (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.10.2025 (а.с.5); рапортом інспектора взводу №1 роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП від 11.10.2025, згідно якого в ніч з 10.10.2025 на 11.10.2025 під час несення служби у складі екіпажу Граніт 105 по забезпеченню безпеки дорожнього руху та громадського порядку в м.Житомирі, близько 00 год 32 хв по майдану Корольова, 3\14 під час комендантської години було зупинено водія електросамоката ECOS №2651, який під час руху виляв з права на ліво та навпаки, а також порушував комендантську годину. Під час спілкування та перевірки документів було встановлено, що водієм виявився ОСОБА_1 , в останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. На запитання чи вживав спиртні напої ОСОБА_1 відповів, що пив пиво. У зв`язку з вищевказаним, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest, на що останній категорично відмовився. Від проходження такого огляду в найближчому медичному закладі також відмовився, після чого був повідомлений про складання адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП, на що ОСОБА_1 відреагував невідповідно до ситуації та став тікати. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.6);диском з відеозаписом події (а.с.1).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано. Матеріалами справи об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

Зміст відеозапису підтверджує, що у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння працівниками поліції останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як із використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Однак, ОСОБА_1 своїми діями ухилився від цього, у зв`язку з чим така поведінка правильно розцінена поліцейськими, як відмова від проходження огляду, незважаючи на роз`яснення йому наслідків такої відмови. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. ПДР. ОСОБА_1 було повідомлено про складення відносно нього адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснено суть інкримінованого правопорушення, однак своєю поведінкою він самоусунувся від ознайомлення з матеріалами справи, їх підпису та надання письмових пояснень, залишивши місце події.

Відеозаписом підтверджено, що дії працівників поліції відповідали вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

Твердження захисника про те, що електросамокатне є механічним транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав належну правову оцінку, підстав не погодитися з якою апеляційний суд не вбачає.

Висновки суду першої інстанції щодо поширення на ОСОБА_1 вимог ПДР та положень ст.130 КУпАП узгоджуються з положеннями Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Згідно зі статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Враховуючи, що ОСОБА_1 керував електросамокатом та був учасником дорожнього руху, на нього поширювалися вимоги Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху України, у тому числі передбачений п.2.5 ПДР України обов`язок пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп`яніння. Тому доводи захисника про відсутність у ОСОБА_1 статусу суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними.

Наведені захисником доводине впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Вернидуба Дмитра Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 17 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич