Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №295/12235/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/12235/25 Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В.

Номер провадження №33/4805/463/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 листопада 2025 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 20 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 26.07.2025 о 23 год 52 хв по проспекту Незалежності, 29, в м Житомирі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus LX 570, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції порушено порядок оформлення матеріалів справи, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено без залучення свідків, а його копію під розписку не вручено. Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки акту медичного огляду та результатам лабораторних досліджень, проведених у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» за його самостійним зверненням, відповідно до яких ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. Зазначає, що не мав можливості невідкладно звернутися до медичного закладу, оскільки адміністративні матеріали складалися під час дії комендантської години. Також посилається на наявні у справі письмові пояснення, в яких повідомляв, що почервоніння обличчя було зумовлене станом здоров`я (гіпертонічною хворобою) та постійним прийманням лікарських препаратів. На його думку, зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються переважно на протоколі про адміністративне правопорушення, який сам по собі не є беззаперечним доказом вини особи та не підтверджує її доведеність поза розумним сумнівом, у зв`язку з чим вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним.

Попередньо розгляд справи було призначено на 11 червня 2026 року, однак 10 червня 2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у період з 10 по 15 червня 2026 року. Зазначене клопотання було задоволено, а розгляд справи відкладено на 09 вересня 2026 року.

09 вересня 2026 року ОСОБА_1 до суду повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

З огляду на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення її розгляду не заявляв, відповідно до вимог ст.268 КУпАП його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403728 від 27.07.2025 вбачається, що 26.07.2025 о 23 год 52 хв по проспекту Незалежності, 29, в м Житомирі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus LX 570, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2) .

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403728 від 27.07.2025 (а.с.2); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених с.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5); висновком від 27.07.2025 № 335 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого вбачається, що о 00 год 30 хв 27.07.2025 лікарем КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради ОСОБА_2 засвідчено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установі охорони здоров`я (а.с.6); поясненнями ОСОБА_1 від 27.07.2025, згідно яких останній пояснив, що погоджується з постановою про порушення ним ПДР, штраф оплатив на місці. Вживання алкогольних/наркотичних речовин під час керування транспортним засобом не здійснював. З ознаками сп`яніння не погоджується, оскільки фізичне самопочуття, наявна поведінка не були порушені. Можливо почервоніння обличчя спричинені медичним діагнозом гіпертонія ІІІ ступеня та вживанням препаратів для підтримання серцевого тиску. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, просив забезпечити огляд у закладі охорони здоров`я. Просить врахувати, що огляд на місці за допомогою приладу Драгер не є обов`язковим, окрім того в порушення вимог постанови КМУ №1103 огляд не проводився в присутності двох свідків. Також зазначає, що працівниками поліції не надано направлення на огляд та не запропонували присутність адвоката, чим порушили його процесуальні прав (а.с.7); рапортом інспектора СРПП ВП №1 ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Бричковського Д. про долучення висновку №335 (а.с.8); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення від керування транспортним засобом (а.с.9); копією постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5323739 від 27.07.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.10); відеозаписом події (а.с.15, 35).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Додані до протоколу докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

З наявних у матеріалах справи відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора службового автомобіля вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» ОСОБА_1 відмовився, висловивши бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Разом із тим, після доставлення до КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, про що лікарем зроблено відповідну відмітку у висновку щодо результатів медичного огляду. Також відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснили суть інкримінованого правопорушення та запропонували ознайомитися зі складеними матеріалами і поставити підпис, однак від ознайомлення та підписання документів він відмовився.

Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. З відеозапису вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на повідомлення останнього про виявлені у нього ознаки, які відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та у протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, вимога поліцейського про проходження ОСОБА_1 відповідного огляду була законною, а доводи апеляційної скарги у цій частині безпідставними.

Посилання ОСОБА_1 на те, що виявлені працівниками поліції ознаки були зумовлені станом його здоров`я та прийманням лікарських препаратів, не спростовують законності вимоги пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та не звільняють водія від обов`язку виконати таку вимогу.

Враховуючи, що під час проведення огляду працівниками поліції застосовувалися технічні засоби відеозапису відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, присутність свідків у даному випадку не була обов`язковою.

Відеозаписом підтверджується, що працівниками поліції та лікарем закладу охорони здоров`я не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а також вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, які могли б бути підставою для визнання складених процесуальних документів недопустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою та з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП і положень Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

Доводи апеляційної скарги про недотримання працівниками поліції порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими та спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього адміністративних матеріалів, ознайомлений із правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, надав пояснення та мав можливість ознайомитися зі складеними документами, однак від підписання та ознайомлення з ними відмовився. Посилання апелянта на невручення другого примірника протоколу не свідчить про недопустимість доказів у справі та не є підставою для скасування постанови, оскільки не вплинуло на можливість реалізації ним права на захист і не перешкодило оскарженню прийнятого рішення.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я, де було встановлено його тверезий стан, не мають правового значення для вирішення справи. Зазначений огляд проведено за особистою ініціативою апелянта поза процедурою, визначеною ст. 266 КУпАП, після його відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, до якого його було доставлено працівниками поліції. За таких обставин результати зазначеного огляду не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, оскільки така відмова утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення апелянтом встановлених у справі обставин та переоцінки досліджених судом доказів, висновків суду першої інстанції не спростовують і підстав для скасування постанови не містять.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич