Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №296/7597/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/7597/25 Головуючий у 1-й інст. Дідоренко А. Е.

Номер провадження №33/4805/398/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 24 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 02.07.2025 о 02 год 44 хв, у м.Житомирі вул.Шевченка, 83, керував транспортним засобом FORD C-Max, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Олянюк В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції було допущено порушення вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735. Зокрема, вказує, що працівники поліції не з`ясували ставлення ОСОБА_1 до результату проведеного огляду та не роз`яснили йому право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, посилається на те, що перед проведенням огляду ОСОБА_1 не було проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, чим порушено вимоги пункту 5 розділу ІІ Інструкції №1452/735. На думку захисника, зазначені порушення свідчать про недійсність результатів огляду та відсутність належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.

Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №378682 від 02.07.2025, згідно якого ОСОБА_1 02.07.2025 о 02 год 44 хв, у м.Житомирі вул.Шевченка, 83, керував транспортним засобом FORD C-Max, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився із застосуванням Alcotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду становить 1,70 % проміле, тест №3102, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1-2); роздруківкою чеку приладу «Drager Alcotest 6810» від 02.07.2025, тест №3102, результат якого 1,70 проміле (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОМСЦ» ЖОР від 02.07.2025 (а.с.5); рапортом працівника поліції від 02.07.2025 (а.с.6); відеозаписом події (а.с.7).

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі із автомобільного відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», за результатами якого встановлено 1,70 проміле алкоголю, що перевищує допустимий показник 0,2 проміле, визначений пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Після оголошення результату огляду ОСОБА_1 незгоди з ним не висловлював, на проходженні огляду в закладі охорони здоров`я не наполягав, підписав чек приладу «Drager», акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, у якому зазначено про його згоду з результатом огляду, а також протокол про адміністративне правопорушення. При цьому будь-яких зауважень щодо порядку проведення огляду чи порушення його прав не заявляв.

Порушень вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, які могли б бути підставою для визнання огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 недійсним, судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було з`ясовано ставлення ОСОБА_1 до результату огляду та не роз`яснено його право на проходження повторного огляду в закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.266 КУпАП проведення огляду в закладі охорони здоров`я є обов`язковим у разі незгоди особи з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, або її відмови від проходження такого огляду.

Оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а після його проведення незгоди з результатом не висловлював та на проходженні огляду в закладі охорони здоров`я не наполягав, підстави для його направлення до закладу охорони здоров`я були відсутні.

Твердження про недотримання працівниками поліції вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції №1452/735 щодо неповідомлення водія про порядок застосування спеціального технічного засобу перед проведенням огляду також не дають підстав для висновку про недійсність результатів огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять посилань на обставини чи докази, які б ставили під сумнів законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 24 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич