Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №164/1334/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 164/1334/26 Провадження №33/802/759/26 Головуючий у 1 інстанції:Невар О. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря судового засідання – Таровської А.А., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Сіренка М.Ю. (в режимі відеоконференції), розглянувши подану ним апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 655 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09 червня 2026 року о 10 год 09 хв, на 71 км+750 м автодороги Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ (Р-14) керував транспортним засобом марки «KIA SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, в частині накладеного судом адміністративного стягнення, захисник Сіренко М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану. Звертає увагу апеляційного суду на розгляд даної справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Стверджує, що у порушення вимог п. п. 9, 11, 12 Інструкції, у водія не відбиралися для лабораторного дослідження у дві місткості біологічне середовище, а тому такий огляд є недійсним. У зв`язку із цим, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, за обставин не проведення лабораторних досліджень, є недостатнім для підтвердження у водія стану алкогольного сп`яніння, тому не може бути покладений в основу доведення його вини.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2026 року скасувати, а провадження по даній справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги захисника, заслухавши його пояснення, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови вжиття судом заходів для її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи, і за наявності даних про таке її сповіщення, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Установлено, що розгляд даної справи у суді першої інстанції 22 червня 2026 року відбувся у відсутності ОСОБА_1 , який, будучи своєчасно та належним чином сповіщені про час та місце її розгляду у Маневицькому районному суді, до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Тому, вважаю, що суддею місцевого суду, у зазначеному випадку, вжито належних процесуальних засобів для забезпечення права ОСОБА_1 на захист та надано достатньо часу для його реалізації.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

З огляду на викладене, ураховуючи положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, підстав стверджувати, що її розгляд, без наявності на це вагомих процесуальних підстав, проведено у відсутності ОСОБА_1 чим, безумовно, порушено його право на захист, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так сам факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 688069 від 09 червня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього, в ході проведеного огляду, ознаки такого стану: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, а також зафіксовано відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 червня 2026 року до КНП «Маневицька БЛ» Маневицької селищної ради, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 25 від 09 червня 2026 року, яким констатовано факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Як стверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, за його бажанням, проводився у КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня» Маневицької селищної ради лікарем ОСОБА_2 , результат якого відображено наявним у матеріалах справи висновком, яким констатовано факт перебування першого в стані алкогольного сп`яніння.

Попри доводи апеляційної скарги, такий висновок є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 , з огляду на те, що п. 8 розділу ІІІ Інструкції регламентує порядок обов`язкового проведення тестів (скринінгових лабораторних досліджень), з попереднім обов`язковим відібранням біологічного матеріалу, з метою установлення наркотичного засобу або психотропної речовини у організмі особи, однак не визначення вмісту алкоголю, як помилково вважає захисник ОСОБА_3 . Водночас, його твердження про обов`язкове вчинення лікарем дій по відбиранню зразків біологічного середовища, також суперечить змісту п. 2 даної Інструкції, яким визначено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Таким чином, процедура проведення огляду, у зазначеному випадку, узгоджується із вимогами Інструкції, порушень при її проведенні допущено не було.

Відтак, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.

На підставі викладеного у своїй сукупності та взаємозв’язку, доходжу висновку про законність оскарженої постанови судді Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2026 року та відсутність підстав для задоволення поданої захисником апеляційної скарги, із наведених у ній мотивів.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, надано не було, а тому подана в інтересах Привиденцем Ю.М. захисником апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Сіренка М.Ю., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: