Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №638/2607/22 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 638/2607/22

провадження № 61-2478св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глущенко Ірина Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей ТІ Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Болотіним Андрієм Євгеновичем, на постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Сетам», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко І. Ю, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А., треті особи: ТОВ «Аналітик Фінанс», ТОВ «Ей ТІ Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал С. В., про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна.

Позов мотивований тим, що він є спадкоємцем за законом боржника ОСОБА_3 . До спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним 28 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11183917000 від 16 липня 2007 року.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_1 знаходяться виконавчі листи № 638/7159/15-ц, видані 17 березня 2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова на підставі рішення від 27 серпня 2015 року про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №11183917000 від 16 липня 2007 року за кредитом та процентам у розмірі 11 303,54 дол. США та за пенею у розмірі 3 103,16 грн, з яких 10 665,81 дол США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1 666,43 дол США за строк з 16 грудня 2014 року по 23 квітня 2015 року, 637,73 дол США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 500,23 дол. США за строк з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2015 року, 2 253,31 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 17 січня 2015 року по 23 квітня 2015 року, 849,85 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 17 січня 2015 року по 23 квітня 2015 року; та виконавчі листи № 2-1342/11, видані 27 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова на підставі рішення від 10 жовтня 2013 року про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_3 заборгованості за договором EIVXP1148468 карткового рахунку фізичної особи від 02 березня 2007 в сумі 195 577,16 євро, що по курсу НБУ станом на 06 березня 2013 року складає 2 037 537,72 грн, стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судового збору в сумі 3 441,00 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн, стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за договором EIVXP1102422 карткового рахунку фізичної особи від 02 березня 2007 року в сумі 37 245,48 євро, що по курсу НБУ станом на 06 березня 2013 року складає 388 026,24 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 липня 2020 року у справі № 2-1342/11 замінено стягувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Ей Ті Фінанс».

Постановою приватного виконавця Бабенка Д. А. від 26 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_3, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2020 року у справі № 638/7159/15-ц померлого боржника ОСОБА_3 замінено на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця Бабенка Д. А. від 09 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 - 3-х кімнатну квартиру загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Постановою від 29 грудня 2021 року для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 638/7159/15-ц від 17 березня 2016 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5 . Цією ж постановою доручено надати письмові звіти про початкову ціну продажу описаного та арештованого майна для проведення електронних торгів. За результатом проведеної оцінки суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 складено звіт, згідно зі змісту якого ринкова (оціночна) вартість об`єкту оцінки станом на 05 січня 2021 року складає 1 747 000,00 грн (без ПДВ).

11 лютого 2022 року через СЕТАМ проведено електронні торги, внаслідок яких належна позивачу квартира була реалізована. Згідно з протоколом № 568528 проведення електронного аукціону (торгів) від 11 лютого 2022 року (лот 507048) переможцем торгів стала ОСОБА_2 , яка запропонувала ціну 1 764 470,00 грн.

На підставі акта приватного виконавця про проведені електронні торги від 17 лютого 2022 року ОСОБА_2 отримала у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко І. Ю. свідоцтво № 360 про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), зареєструвавши на його підставі право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 .

Про наявність документів про результати торгів (аукціону) і контактних даних переможця позивачу стало відомо 21 лютого 2022 року - після ознайомлення представника з матеріалами виконавчого провадження в офісі приватного виконавця Бабенка Д. А.

Електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства, оскільки кредитори покійного боржника мали звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на квартиру, що була предметом договору іпотеки, укладеним на забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту. Проте, приватний виконавець Бабенко Д. А. в порядку звернення стягнення на майно спадкоємця боржника наклав арешт, провів опис та передав для реалізації з електронних торгів належне позивачу на праві власності нерухоме майно, яке не входить до складу спадщини.

Оцінка зазначеної квартири не відповідає вимогам законодавства щодо порядку та способу її проведення. Зокрема, оцінювач не відвідував об`єкт та не визначав його стан. З клопотанням про проникнення до житла приватний виконавець до суду не звертався, а пропозицій надати для огляду квартиру до позивача не надходило.

Поряд із цим, згідно з висновком експертного дослідження № ЕД-19/121-22/2695 від 09 лютого 2022 року, який складено спеціалістом Харківського НДЕКЦ МВС України, ринкова вартість нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 станом на 09 лютого 2022 року складає 2 336 567,00 грн (без ПДВ). Реальна ринкова вартість нерухомого майна на 589 567,00 грн більша від тої, за якої її виставлено для проведення електронних торгів і за якою її придбав переможець.

Приватним виконавцем не повідомлено його своєчасно про проведену оцінку і взагалі про намір продати квартиру, не дотриманий строк оскарження звіту, що позбавило позивача можливості захищати свої інтереси як правонаступника боржника.

Зазначені обставини свідчать про те, що мало місце як порушення процедури проведених торгів, зокрема заниження вартості майна, так і порушено його права як власника нерухомого майна, що призвело до незаконної втрати ним права власності на квартиру.

ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними результати електронних торгів від 11 лютого 2022 року (лот № 501048) з реалізації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , які оформлені протоколом № 568528 проведення електронного аукціону (торгів) від 11 лютого 2022 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 червня 2024 року Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна задоволено.

Визнано недійсними результати електронних торгів від 11 лютого 2022 року (лот № 501048), які проведені ДП «СЕТАМ», з реалізації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , оформлені протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 568528 від 11 лютого 2022 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глущенко І. Ю. залишено без задоволення.

Стягнуто з ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 488,60 грн, по 496,20 грн з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно зі звітом з незалежної оцінки майна - двокімнатної квартири загальною площею 60,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , проведеного на замовлення ТОВ «Ей Ті Фінанс», оціночна вартість об`єкту оцінки без урахування ПДВ станом на 05 листопада 2021 року становить 1 770 000,00 грн. Саме такий розмір відповідальності позивача перед кредиторами спадкодавця.

Відповідно до наданого позивачем висновку експертного дослідження №ЕД-19/121-22/2695-ОБ від 09 лютого 2022 року, проведеного судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 станом на 09 лютого 2022 року без урахування ПДВ становить 2 336 567,00 грн. Водночас оцінка вартості вказаної кварти згідно з висновком, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , була проведена 05 січня 2022 року, за результатом якої складено звіт, та ринкова (оціночна) вартість об`єкту оцінки станом на 05 січня 2022 року складає 1 747 000,00 грн (без ПДВ).

Приватний виконавець 12 січня 2022 року повідомив учасників провадження про результати оцінки майна, надіславши відповідний лист 13 січня 2022 року. В подальшому складено проект заявки на реалізацію арештованого майна з визначенням вартості майна 1 747 000 грн без зазначення дати її формування. Заявою від 10 лютого 2022 року боржник повідомив приватного виконавця про незгоду з оцінкою майна, при цьому надавши копію вказаного висновку експертного дослідження від 09 лютого 2022 року.

Натомість вказана квартира була реалізована 11 лютого 2022 року з електронних торгів за ціною 1 764 470 грн, а отже за ціною, значно меншою від ринковій вартості об`єкту нерухомості станом на дату реалізації з торгів.

Під час проведення електронних торгів 11 лютого 2022 року реалізовано майно, яке не входило до складу спадщини, що відкрилась після померлого, та було успадковане позивачем. Спірна квартира не була предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним на виконання кредитного зобов`язання, в рамках примусового виконання якого вона була реалізована на електронних торгах. Крім того, вартість реалізованого майна перевищувала вартість майна, одержаного ОСОБА_1 у спадок. Отже, під час продажу спірного майна на електронних торгах порушено право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, як відповідачі мають залучатися усі сторони правочину. З огляду на викладене, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глущенко І. Ю. є неналежними відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову за вимоги, пред`явленими до нього.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 червня 2024 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що разом з визначенням особливостей процедури виконавчого провадження Закон України «Про виконавче провадження» має бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативних актів при здійсненні виконавчого провадження. Законодавцем надано право виконавцю звертати стягнення за виконавчими документами як на кошти й інші цінності боржника (рухоме майно), так і на належне боржнику майно, у тому числі нерухоме майно, у разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача. Оскільки на примусовому виконанні перебували виконавчі листи, видані на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2015 року у цивільній справі № 638/7159/15-ц та на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2013 року у цивільній справі № 2-1342/11, а право власності на квартиру, яку відповідач набув у спадщину і є предметом іпотеки, ОСОБА_1 не оформив і ухвалою суду від 19 березня 2021 року у задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на зазначене нерухоме майно відмовлено, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість виконавцем звернути стягнення на інше майно, що є у власності спадкоємця.

Приватним виконавцем надано матеріали виконавчого провадження № 6239065, що стосуються підготовки до проведення торгів, аналіз яких вказує на виконання виконавцем вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Тому позивач безпідставно стверджує про те, що приватний виконавець порушив вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав тощо, оскільки оцінку здійснював суб`єкт оціночної діяльності.

Результати визначення вартості (оцінки) арештованого майна у судовому порядку ОСОБА_1 як боржником у виконавчому провадженні не оскаржено. Доводи ОСОБА_1 щодо вартості майна не мають правового значення, так як визначення вартості майна не входить до предмету доказування за вимогами про визнання електронних торгів недійсним. Дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсним. Як наслідок, доводи щодо незгоди із оцінкою, іншими здійсненими виконавцем підготовчими для торгів діями та прийнятими рішеннями тощо не є підставою для визнання у позовному провадженні недійсними торгів.

Всупереч вимог статей 11, 81 ЦПК України позивач не надав суду доказів на підтвердження порушення Порядку реалізації арештованого майна в ході проведення ДП «Сетам» електронних торгів, отже відсутні й підстави для визнання порушеними законних інтересів ОСОБА_1 при проведення торгів та встановленні результатів торгів.

Позовні вимоги фактично ґрунтуються на незгоді з діями приватного виконавця, визначеними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не на порушенні норм Порядку з реалізації арештованого майна, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушенні законних прав та інтересів ОСОБА_1 у результаті проведення торгів.

Висновки суду про те, що приватним виконавцем звернуто стягнення на майно, вартість якого перевищує вартість майна набутого у спадщину, спростовується даними звіту про оцінку від 05 січня 2022 року та оцінки висновку про ринкову вартість квартири ТОВ «Консалтинг-експерт І», за змістом яких вартість трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , станом на 05 січня 2022 року складає 1 747 000,00 грн (без ПДВ). Зазначена квартира була реалізована за 1 764 470,00 грн. Відповідно до висновку про ринкову вартість квартири, складеного ТОВ «Консалтинг-експерт І», вартість квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яку позивач набув у спадщину, становить 1 770 000,00 грн. Інших доказів вартості спадкового майна позивач суду не надав.

Аргументи учасників справи

26 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив оскаржену постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин положення частини другої статті 1282 ЦК України, а також не навів причини, за яких зазначена норма не підлягає застосуванню. Одним з ключових порушень є реалізація його особистого майна за заниженою ціною, всупереч спеціальному порядку, який встановлений частиною другою статті 1282 ЦК України для задоволення вимог кредиторів спадкодавця. Порушення цього порядку істотно вплинуло на права та законні інтереси позивача, який залишився без свого особистого нерухомого майна (житла), що набуто ним не в рамках процедури спадкування.

В заперечення твердженню апеляційного суду про те, що позивач мав оскаржувати дії та рішення приватного виконавця Бабенка Д. А. в порядку статей 447-449 ЦПК України, але не робив цього, слід зазначити, що матеріали виконавчого провадження містять відомості про те, що його представник - адвокат Соляник О. О. неодноразово заявляв заперечення приватному виконавцю Бабенку Д. А. щодо його дій, клопотання про утримання від їх вчинення, прохання врахувати позицію боржника щодо неправильної оцінки майна (за заниженою ціною, без огляду квартири та визначення її фактичного стану).

Cуд мав встановити наявність не тільки порушень Порядку реалізації арештованого майна, але й наявність порушень інших вимог законодавства при проведенні процедури електронних торгів, а також наявність порушень прав та інтересів позивача.

01 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив мотивовано тим, що 12 січня 2022 року приватним виконавцем отриманий звіт про оцінку майна від 05 січня 2022 року, відповідно до якого вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 складає 1 747 000, 00 грн. Також 12 січня 2022 року позивачу було направлено повідомлення про результати оцінки майна. Тобто приватний виконавець дотримався строків повідомлення боржника про результати оцінки майна.

Позивач повідомив приватного виконавця про незгоду із оцінкою тільки 10 лютого 2022 року, посилаючись на висновки експертного дослідження. При цьому на момент надання цього повідомлення позивачем не було надано приватному виконавцю ухвалу суду про визнання неправомірними результатів оцінки майна, відкриття провадження за такою скаргою, ухвали про зупинення вчинення виконавчих дій.

Приватний виконавець Бабенко Д.А. постановою від 16 лютого 2022 року залучив до участі у виконавчому провадженні експерта для рецензування звіту про незалежну оцінку нерухомого майна від 05 січня 2022 року ОСОБА_6 . Відповідно до рецензій зазначена оцінка нерухомого майна відповідає вимогам нормативно-правових актів та її можливо використовувати з метою, зазначеною у звіті.

Позивач звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова зі скаргою на дії приватного виконавця Бабенка Д. А. Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2023 року у справі № 638/7159/15-ц ( ОСОБА_1 просив суд поновити пропущений строк для подання скарги; визнати неправомірними дії приватного виконавця Бабенка Д. А. щодо арешту, опису, оцінки, передачі на зберігання трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також щодо розміщення запису про боржника ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Бабенка Д. А. про арешт майна боржника від 09 листопада 2021 року; скасувати рішення приватного виконавця Бабенка Д. А. про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 61469351 від 09 листопада 2021 року щодо спірної квартири; припинити арешт спірної квартири; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Бабенка Д. А. про опис та арешт майна боржника від 13 грудня 2021 року; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Бабенка Д. А. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29 грудня 2021 року; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Бабенка Д. А. про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 12 січня 2022 року; зобов`язати приватного виконавця Бабенка Д. А. поновити порушене право заявника - видалити із Єдиного реєстру боржників запис щодо боржника ОСОБА_1 ) в обґрунтування пропуску строку скаржник посилався на те, що він лише 26 січня 2022 року дізнався про накладення арешту на належну йому квартиру в межах зведеного ВП НОМЕР_3, коли отримав інформаційну довідку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 296533462 від 26 січня 2022 року, тому зі скаргою звернувся 31 січня 2022 року. При цьому, жодних доказів, які б підтверджували в дійсності той факт, що ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права саме 26 січня 2022 року, представником скаржника не надано суду та в скарзі не зазначено. Таким чином, скаржником не доведено належними доказами подання скарги до суду з дотриманням процесуальних строків, а твердження представника скаржника про те, що саме 26 січня 2022 року скаржник дізнався про винесення приватним виконавцем оскаржуваних постанов спростовуються встановленими вище судом обставинами в своїй сукупності.

Тобто в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України, дії приватного виконавця Бабенка Д. А. в зведеному виконавчому проваджені № НОМЕР_1 не визнавались неправомірними, зокрема й щодо оцінки майна, не скасовувались, в тому числі постанова приватного виконавця Бабенко Д. А. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29 грудня 2021 року.

Боржник за виконавчим провадженням зобов`язаний виконати рішення суду, особливості при залученні спадкоємця як боржника у виконавче провадження полягають в обмеженні суми стягнення вартістю успадкованого майна. В цій справі стягнення могло бути проведено в межах 1 770 000, 00 грн. Продаж квартири за адресою: АДРЕСА_2 був здійснений за 1 764 470, 00 грн, що не перевищує оціночну вартість спадщини позивача.

Посилання заявника на порушення судами вимог статей 1281 та 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на висновки суду не впливають. Приписи зазначених норм закону на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник по боргам спадкодавця.

З урахуванням того, що отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, то відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Квартира АДРЕСА_4 продана на відкритих електронних торгах, тобто за ринковою ціною з можливістю потенційних покупців підвищувати свої цінові пропозиції, за 1 764 470, 00 грн, тобто за суму, що є меншою ніж 1 700 000, 00 грн. Отже, інтереси позивача жодним чином не були порушені.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 14 січня 2025 року. Відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2016 року у справі

№ 3-242гc16, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц).

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року продовжено ОСОБА_2 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Сетам», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна.В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_1 знаходилися виконавчі листи №638/7159/15-ц, видані 17 березня 2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова на підставі рішення від 27 серпня 2015 року про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 11183917000 від 16 липня 2007 року за кредитом та процентам у розмірі 11 303,54 дол. США та за пенею у розмірі 3 103,16 грн; та виконавчі листи № 2-1342/11, видані 27 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова на підставі рішення від 10 березня 2013 року про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_3 заборгованості за договором EIVXP1148468 карткового рахунку фізичної особи від 02 березня 2007 року в сумі 195 577,16 євро, що по курсу НБУ станом на 06 березня 2013 року складає 2 037 537,72 грн, стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судового збору в сумі 3 441,00 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн, стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за договором EIVXP1102422 карткового рахунку фізичної особи від 02 березня 2007 року в сумі 37 245,48 євро, що по курсу НБУ станом на 06 березня 2013 року складає 388 026,24 грн.

09 липня 2020 року приватним виконавцем Бабенком Д. А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 638/7159/15-ц, виданого 17 березня2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11183917000.

10 липня 2020 року приватним виконавцем Бабенком Д. А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 638/7159/15-ц, виданого 17 березня 2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором №11223226000.

10 липня 2020 року приватним виконавцем Бабенком Д. А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 638/7159/15-ц, виданого 17 березня 2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення судових витрат.

10 липня 2020 року вказані виконавчі провадження були об`єднані у зведене ВП НОМЕР_3.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 липня 2020 року у справі №2-1342/11 замінено стягувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Ей Ті Фінанс».

18 вересня 2020 року приватним виконавцем Бабенком Д. А. відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №2-1342/11, виданого 27 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення судових витрат, а також виконавче провадження № НОМЕР_7 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1342/11, виданого 27 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості за договором ЕІ VWP1102422, а також відкрито виконавче провадження № НОМЕР_8 з примусового виконання листа №2-1342/11, виданого 27 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості за договором ЕІVХP 1148468.

24 вересня 2020 року виконавчі провадження №63082372, №63085726 приєднані до зведеного ВП НОМЕР_3.(т. 3 а. с. 136, 145)

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2020 року в справі № 638/7159/15-ц заяву приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. про заміну сторони виконавчого провадження (в порядку ст. 442 ЦПК України) правонаступником у цивільній справі за позовною заявою АТ «Укрсиббанк» (правонаступник ТОВ «Ей ТІ Фінанс») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволено. Замінено сторону у зведеному виконавчому провадженні № 62539064 з примусового виконання виконавчих листів листи № 638/7159/15, виданих 17 березня 2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова, та виконавчих листів № 2-1342/11, виданих 27 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова , боржника ОСОБА_3 на правонаступника - ОСОБА_1 .

На підставі вказаної ухвали суду постановою приватного виконавця Бабенка Д. А. від 26 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, на підставі померлого боржника ОСОБА_3 замінено на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 .

Згідно з наданих копій матеріалів спадкової справи № 41/2019 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 17 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини відкрита спадкова справа та зареєстрована у спадковому реєстрі 17 вересня 2019 року, реєстраційний номер 64751652.

До складу спадщини входить квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним 28 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

28 листопада 2019 року АТ «УкрСиббанк» пред`явив вимогу до спадкоємців ОСОБА_3 № 21-1-01/1142 про виконання зобов`язання щодо повернення кредиту у розмірі 16 397,05 дол. США, що станом на 28 листопада 2019 року еквівалентно 393 273,00 грн; заборгованість за кредитом та процентами 44 942,18 грн (т. 5 а. с. 139).

28 листопада 2019 року АТ «УкрСиббанк» пред`явив вимогу до спадкоємців ОСОБА_3 № 21-1-01/1116 про виконання зобов`язання щодо повернення кредиту у розмірі 22 061,47 дол. США, що станом на 22 листопада 2019 року за курсом НБУ 24,193689 грн за 1 дол. США еквівалентно 533 748,00 грн; заборгованість по кредиту та процентах 61 559,64 грн.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за померлим ОСОБА_3 , запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 відсутній (т. 3 а. с. 140-144).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2021 року у справі № 638/7159/15-ц у задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 ) відмовлено.

Постановою приватного виконавця Бабенко Д.А. від 09 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 - 3-х кімнатну квартиру загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715241463101.

Постановою приватного виконавця Бабенка Д. А. від 13 грудня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 -квартира АДРЕСА_4 .

Постановою приватного виконавця від 29 грудня 2021 року для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 638/7159/15-ц від 17 березня 2016 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 . Цією ж постановою доручено надати письмовий звіт про початкову ціну продажу описаного та арештованого майна для проведення електронних торгів.

За результатом проведеної 05 січня 2022 року оцінки суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 складено звіт, згідно з яким ринкова (оціночна) вартість об`єкту оцінки - трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , станом на 05 січня 2021 року складає 1 747 000,00 грн (без ПДВ).

Відповідно до висновку про ринкову вартість квартири ТОВ «Консалтинг-експерт І» вбачається, що оціночна вартість двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_3 дорівнює 1 770 000,00 грн.

Відповідно до висновку експертного дослідження №ЕД-19/121-22/2695-ОБ від 09 лютого 2022 року ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 дорівнює 2 336 567,00 грн.

Заявою від 10 лютого 2022 року представник боржника - ОСОБА_1 повідомив приватного виконавця про незгоду з оцінкою майна.

Відповідно до рецензії на звіт про оцінку майна трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 зазначений звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, що дає змогу зробити висновок про можливість використання його з метою визначеному у звіті.

11 лютого 2022 року проведено електронні торги на сайті ДП «СЕТАМ» по лоту № 507048 щодо реалізації трикімнатної квартири загальною площею 77,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , початкова ціна продажу майна - 1 747 000,00 грн.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 568928 вказана квартира продана переможцю електронних торгів за найвищою ціновою пропозицією - учаснику №4 ( ОСОБА_2 ) за 1 764 470,00 грн.

На підставі вказаного протоколу 17 лютого 2022 року приватним виконавцем Бабенком Д. А. складено акт про проведені електронні торги.

17 лютого 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І. Ю. видано свідоцтво за реєстровим №330 про право власності ОСОБА_2 на квартиру, що придбана на прилюдних торгах по реалізації нерухомого майна.

17 лютого 2022 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, реєстраційний номер запису 715241463101, підстава - рішення приватного нотаріуса ХМНО Глущенко І.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 63522085 від 17 лютого 2022 року

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2023 року у справі № 638/7159/15-ц ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку для подачі скарги на дії приватного виконавця Бабенка Д. А. щодо оцінки майна.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження

№ 61-20968 сво 21)).

Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину» (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі № 754/5554/16).

Оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, то підставами для визнання торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення. При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог щодо порядку проведення електронних торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. При цьому наявність підстав для визнання торгів недійсними має встановлюватися судом на момент їх проведення. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та

№ 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17; у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно зі статтею 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (частина перша стаття 1282 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У частинах третій, п`ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Положеннями статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Однією з основних конституційних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, на яку посилається заявник, зазначено, що «виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85). Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними».

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), від 15 лютого 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529 цс 19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) вказано, що «державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення, - статті 58, 62 Закону № 606-ХІV, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції № 74/5). Дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону). Отже, незаконність дій державного виконавця під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV щодо проведення оцінки майна, визначення його вартості чи оцінки (уцінки) до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2025 року у справі № 643/23269/21 зазначено, що «при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог норм законодавства при проведенні електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Доводи позивача щодо незаконності проведеного приватним виконавцем опису та арешту майна боржника, оцінки майна мають самостійний спосіб оскарження та повинні розглядатись судом у порядку, встановленому розділом VII ЦПК України».

Отже, дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення торгів, мають самостійний спосіб оскарження, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22) вказано, що «задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)). Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 109))».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19 викладено висновок, що «спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов`язок погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у погашенні заборгованості у разі смерті позичальника за рахунок спадкового майна, яке приймають у спадщину спадкоємці боржника. Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов`язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв`язку з виконанням зобов`язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали».

У постанові Верховного Суду ускладі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року у справі № 201/8989/14-ц вказано, що «спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим стосовно законних інтересів та правомірних очікувань кредитора. Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості. Отже, спадкоємці померлого боржника є його правонаступниками, проте в частині виконання обов`язків такого позичальника їх відповідальність обмежується вартістю майна, одержаного у спадщину. У іншій частині вимог вимоги кредитора до спадкоємців померлого боржника пред`явлені бути не можуть, оскільки вони в цій частині вимог не відповідають перед банком як позикодавцем. Відповідно виконання судового рішення може відбуватися не лише за рахунок спадкового майна, а й за рахунок особистого майна та доходів спадкоємця боржника, який є правонаступником спадкодавця - боржника у виконавчому провадженні. Визначальним є не визначеність певного майна (спадщини), за рахунок якого здійснюється виконання судового рішення, а межі відповідальності спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця, які обмежені вартістю спадкового майна.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

У справі, що переглядається:

звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 посилався на те, що вказана квартира не є спадковим майном, а тому на вказане нерухоме майно приватний виконавець не міг накладати арешт та передавати для реалізації на електронних торгах. У процедурі здійснення оцінки його квартири мало місце порушення вимог щодо порядку та способу їх проведення, зокрема і в частині визначення вартості його квартири;

суди встановили, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_1, за яким на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2020 року у справі № 638/7159/15-ц замінено боржника ОСОБА_3 ) на його правонаступника - ОСОБА_1 ; до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , яку прийняв його спадкоємець ОСОБА_1 , входить квартира АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 в установленому законом порядку право власності на спадкове майно не оформив;

апеляційний суд врахував, що приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів. Доводи позивача щодо незаконності проведеного приватним виконавцем опису та арешту майна боржника, оцінки майна мають самостійний спосіб оскарження та повинні розглядатись судом у порядку, встановленому розділом VII ЦПК України; Виконання судового рішення може відбуватися не лише за рахунок спадкового майна, а й за рахунок особистого майна та доходів спадкоємця боржника, який є правонаступником спадкодавця - боржника у виконавчому провадженні. Визначальним є не визначеність певного майна (спадщини), за рахунок якого здійснюється виконання судового рішення, а межі відповідальності спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця, які обмежені вартістю спадкового майна;

аналіз змісту Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що: ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2021 року у справі № 638/7159/15-ц у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , яку відповідач набув у спадщину і є предметом іпотеки, відмовлено; ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку для подачі скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. щодо арешту, опису, оцінки, передачі на зберігання трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. залишено без розгляду;

касаційний суд зауважує, що задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Апеляційний суд встановив, що згідно з висновком про ринкову вартість квартири АДРЕСА_5 , яку відчужено на електронних торгах в межах процедури виконавчого провадження, станом на 05 січня 2021 року така вартість складає 1 747 000,00 грн, 12 січня 2022 року позивачу було направлено повідомлення про результати оцінки майна, реалізовано квартиру за 1 764 470,00 грн, а відповідно до висновку про ринкову вартість квартири ТОВ «Консалтинг-експерт І» вартість квартири, яку позивач прийняв у спадщину, становить 1 770 000,00 грн. Таким чином, відсутні підстави вважати, що приватним виконавцем звернуто стягнення на майно, вартість якого перевищує вартість набутого у спадщину майна, чим порушено межі відповідальності ОСОБА_1 як спадкоємця боржника, передбачених статтею 1282 ЦК України.

За наведених обставин апеляційний суд обґрунтовано вважав, що позивач не довів порушень в діях приватного виконавця, які вплинули на результат електронних торгів, порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення оспорюваних електронних торгів, а отже відсутні й підстави для визнання порушеними прав та законних інтересів ОСОБА_1 при їх проведенні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального права чи процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду ? без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко