Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №135/1325/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1325/26

Провадження № 3/135/407/26

ПОСТАНОВА

іменем України

08.09.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його законного представника – батька ОСОБА_1 , захисника – адвоката Морозова В.Ю., розглянувши в режимі відеоконференції адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735045, складеним 02 серпня 2026 року інспектором ВП № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Закревським О.А., 01 серпня 2026 року о 14 годині 40 хвилин у місті Ладижині Гайсинського району Вінницької області на вулиці Процишина ОСОБА_2 , керував автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака «СТОП». Дії ОСОБА_2 у протоколі кваліфіковано за частиною першою статті 122 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735040, складеним 02 серпня 2026 року інспектором ВП № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Закревським О.А., 01 серпня 2026 року о 14 годині 40 хвилин у місті Ладижині Гайсинського району Вінницької області на вулиці Процишина ОСОБА_2 , керував автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу. Дії ОСОБА_2 у протоколі кваліфіковано за частиною першою статті 122-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735035, складеним 02 серпня 2026 року інспектором ВП № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Закревським О.А., 01 серпня 2026 року о 14 годині 40 хвилин у місті Ладижині Гайсинського району Вінницької області на вулиці Процишина ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Дії ОСОБА_2 у протоколі кваліфіковано за частиною другою статті 126 КУпАП.

2. Пояснення осіб, які беруть участь у справі

Захисник ОСОБА_2 — адвокат Морозов В.Ю. подав до суду письмове клопотання, у якому просив закрити провадження у справі щодо його підзахисного на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122, частиною першою статті 122-2 та частиною другою статті 126 КУпАП.

Клопотання обґрунтовано тим, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б давали можливість установити факт керування автомобілем саме ОСОБА_2 . На думку захисника, у матеріалах справи відсутні показання очевидців, відеозапис події, інші матеріали об`єктивної фіксації та належні пояснення осіб, обізнаних з обставинами події. Захисник також зазначив, що автомобіль належить іншій особі, а тому належне підтвердження факту керування ним саме ОСОБА_2 має істотне значення для вирішення справи.

Крім того, захисник звернув увагу, що в протоколах міститься зазначення про здійснення фіксації події за допомогою нагрудної відеокамери працівника поліції, однак відповідний відеозапис до матеріалів справи не долучено. У зв`язку із цим сторона захисту не мала можливості ознайомитися з його змістом, а суд — дослідити його як доказ.

Також захисник вказав на відсутність у матеріалах справи рапорту працівника поліції, який, на його думку, міг би містити відомості про первинні обставини виявлення події, зокрема про час, місце, спосіб виявлення можливого правопорушення та підстави, з яких працівник поліції дійшов висновку про його вчинення.

Окремо захисник зазначив, що матеріали справи не містять належного підтвердження фактичного роз`яснення ОСОБА_2 його прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. На думку захисника, сама лише відмітка в протоколі не підтверджує, що особі було забезпечено реальну можливість зрозуміти суть інкримінованих діянь, користуватися правовою допомогою, надавати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання.

У судовому засіданні ОСОБА_2 , діючи в присутності свого законного представника — батька ОСОБА_1 , підтримав клопотання захисника та, посилаючись на статтю 63 Конституції України, відмовився від надання пояснень.

Захисник ОСОБА_2 — адвокат Морозов В.Ю. у судовому засіданні підтримав подане ним письмове клопотання та просив задовольнити його з наведених у ньому підстав.

3. Встановлені судом обставини, оцінка доказів і правові висновки

Дослідивши матеріали справ, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законного представника та захисника, перевіривши доводи клопотання сторони захисту, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передання матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд установив, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та на час події, зазначеної у протоколах, — 01 серпня 2026 року — досяг сімнадцятирічного віку. Відповідно до статті 12 КУпАП він є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 121–127 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

ОСОБА_2 інкриміновано вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122, частиною першою статті 122-2 та частиною другою статті 126 КУпАП, а саме те, що 01 серпня 2026 року о 14 годині 40 хвилин у місті Ладижині Гайсинського району Вінницької області на вулиці Процишина він, керуючи автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака «СТОП», не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу та керував автомобілем, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення водіями вимог дорожніх знаків.

За частиною першою статті 122-2 КУпАП відповідальність настає за невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Частина друга статті 126 КУпАП установлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом відповідної категорії, а також за передання керування такій особі.

Отже, для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_2 складів інкримінованих адміністративних правопорушень суд має встановити, що він був водієм автомобіля «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , у час та за обставин, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Зокрема, щодо правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, підлягають встановленню факт керування автомобілем ОСОБА_2 та порушення ним вимоги дорожнього знака, зазначеного у протоколі.

Для висновку про наявність складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122-2 КУпАП, необхідно встановити, що вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу було адресовано ОСОБА_2 як водієві, вона була доведена до його відома у спосіб, що давав можливість її сприйняти, та не була ним виконана.

Для висновку про наявність складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, необхідно встановити факт керування ОСОБА_2 автомобілем без права керування транспортним засобом відповідної категорії.

У постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а Верховний Суд зазначив, що керування транспортним засобом є технічною дією водія, спрямованою на приведення транспортного засобу в рух, рушання з місця та його переміщення у просторі.

Матеріали справи містять лише протоколи про адміністративні правопорушення від 02 серпня 2026 року серії ЕПР1 № 735045, № 735040 та № 735035. Відеозапис, про здійснення якого зазначено у протоколах, до справи не долучено. Інших доказів, зокрема пояснень свідків, матеріалів фото- чи відеофіксації або документів, які б давали можливість установити особу водія автомобіля «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.

Протоколи є джерелом доказів у розумінні статті 251 КУпАП, проте за відсутності доказів, які підтверджують або дозволяють перевірити викладені в них відомості, вони не є достатніми для висновку, що автомобілем у зазначений у протоколах час керував саме ОСОБА_2 .

Суд зобов`язаний всебічно, повно та об`єктивно дослідити надані матеріали, однак не вправі замінювати собою орган або посадову особу, уповноважених на складення протоколу, та усувати недоліки зібраних ними доказів шляхом самостійного формування доказової бази винуватості особи.

Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Цей підхід узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», за яким висновок має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак або неспростовних презумпцій (пункт 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року).

Отже, факт керування ОСОБА_2 автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , 01 серпня 2026 року о 14 годині 40 хвилин у місті Ладижині на вулиці Процишина не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

У зв`язку з недоведеністю факту керування автомобілем саме ОСОБА_2 суд не має підстав установити наявність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122, частиною першою статті 122-2 та частиною другою статті 126 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122, частиною першою статті 122-2 та частиною другою статті 126 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 252, 280, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 126 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2026 року.

Суддя