Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №132/363/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Суд: Калинівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №132/363/26

Суддя: Павленко І. В.

Справа № 132/363/26

Провадження № 2/132/668/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" серпня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:головуючого судді Павленко І.В.

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Плотиці В.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Воронцової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звертається представник – адвокат Плотиця Владислав Володимирович, до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2026 представник позивача – адвокат Плотиця Владислав Володимирович звернувся до суду з даним позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у здійсненні права на спілкування з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: І та ІІІ субота з 09 години 00 хвилин до неділі 20 години 00 хвилин; дні народження дитини спільно з батьками з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; половина часу спільного відпочинку у державні свята; спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 1 тиждень двічі на рік без присутності матері ОСОБА_2 на території України, крім територій можливих бойових дій, активних бойових дій, окупованих територій, перелік яких затверджено відповідним наказом Міністерства розвитку громад та територій України.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Позивач), проживав з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – Відповідач) (далі разом – Сторони) однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син – ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.05.2023р. Згодом сторони припинили спільний побут та почали жити окремо, малолітній ОСОБА_3 за згодою сторін проживає разом зі своєю матір`ю. Позивач надавав свою згоду на реєстрацію місця проживання дитини з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що після того як відповідач почала проживати окремо, вона відокремила життя сина від батька, зменшила час на спілкування батька з дитиною, контролює спілкування, не дозволяє брати дитину з ночівлею, не допускає побачити дитину, не приймає гроші та продукти харчування, іграшки та інші подарунки, які Позивач намагається передати дитині. Позивач проживає у АДРЕСА_2 , до складу сім`ї якого входить мати та донька від першого шлюбу. Позивач має змогу та бажання брати участь у вихованні свого малолітнього сина, проте Відповідач чинить перешкоди такій участі батька.

Позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись з дитиною, приймати участь не тільки в її утриманні, а і у вихованні, що враховуючи заперечення відповідача без рішення суду змоги зробити не має. Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що сторони не можуть самостійно домовитися про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визначити, зокрема, порядок та графік участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Відповідно до ухвали судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. від 06.02.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання о 09 год. 30 хв. 17 березня 2026 року. Направлено учасникам справи копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропоновано відповідачу подати відзив, який має відповідати вимогам ст.. 178 ЦПК України, а третій особі пояснення щодо позову або відзиву, виклавши свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову, в строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зобов`язано Службу у справах дітей Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області подати суду письмовий висновок щодо розв`язання даного спору в частині встановлення участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.03.2026 від Служби у справах дітей Іванівської сільської ради Вінницької області на виконання ухвали суду від 06.02.2026 надійшов висновок про участь батька у вихованні дитини.

Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 27.05.2026 закрито підготовче провадження у вищевказаній цивільні справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні о 14 год. 30 хв. 24 червня 2026 року, повідомивши сторін.

У судовому засіданні вислухана позиція сторін, встановленні фактичні обставини справи, оголошено перерву у дослідженні доказів до 25.08.2026.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Плотиця В.В. позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Також зазначили, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись з дитиною, приймати участь не тільки в її утриманні, а і у вихованні, що враховуючи заперечення відповідача, без рішення суду змоги зробити не має.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник, адвокат Воронцова О.В. позовні вимоги визнають частково, заперечуючи факт спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 тривалістю один тиждень двічі на рік без присутності матері на території України, мотивуючи тим, що позивач є особою з інвалідністю 1 «Б» групи (по зору), дитина є малолітньою, а тому позивачеві буде важко самостійно зорієнтуватися на вулиці, у транспорті, що може створювати небезпеку для здоров`я дитини. Тому відповідачка вважає, що спілкування позивача з дитиною повинно відбуватися лише у її присутності.

Представник третьої особи – Служи у справах дітей Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши учасників справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Позивач), проживав з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – Відповідач) (далі разом – Сторони) однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син – ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.05.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згодом сторони припинили спільний побут та почали жити окремо, малолітній ОСОБА_3 за згодою сторін проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 .

Позивач надавав свою згоду на реєстрацію місця проживання дитини з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що після того як відповідач почала проживати окремо, вона відокремила життя сина від батька, зменшила час на спілкування батька з дитиною, контролює спілкування, не дозволяє брати дитину з ночівлею, не допускає побачити дитину, не приймає гроші та продукти харчування, іграшки та інші подарунки, які Позивач намагається передати дитині. Позивач проживає у АДРЕСА_2 , до складу сім`ї якого входить мати та донька від першого шлюбу. Позивач має змогу та бажання брати участь у вихованні свого малолітнього сина, проте Відповідач чинить перешкоди такій участі батька.

Так, з відео, яке надано суду, зняте 06 грудня 2025 року на телефон Позивача, на якому зафіксовано позивача біля закритих дверей квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , де наразі без реєстрації проживає Відповідач. Так, того дня Позивач мав намір привітати сина з ОСОБА_4 , проте не був допущений Відповідачем.

З досліджених судом копій знімків екрану з мобільного банкінгу «Приват 24» Позивача зафіксовано перекази на ім`я відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_5 о 6 год. 30 хв. з коментарем «Переказ Синочку на смаколики коштів», та зворотній переказ від Відповідача на ту ж суму з коментарем « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». ІНФОРМАЦІЯ_7 о 08 год. 35 хв. Переказ Позивача на рахунок Відповідача з коментарем: « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та зворотній переказ від Відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 13 год. 14 хв з поверненням коштів. ІНФОРМАЦІЯ_9 о 11 год. 11 хв. переказ Позивача на рахунок Відповідача з коментарем: « ІНФОРМАЦІЯ_10 » та зворотній переказ від Відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_9 о 11 год. 25 хв. з поверненням коштів ІНФОРМАЦІЯ_11 о 09 год. 48 хв. Переказ Позивача на рахунок Відповідача з коментарем: «Сину вітаю тебе з різдвом. Кошти сину на подарунок» та зворотній переказ від Відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_11 о 14 год. 12 хв. ІНФОРМАЦІЯ_12 о 09 год. 13 хв. Переказ з коментарем: « ОСОБА_5 , я тебе вітаю з наступающим новим роком! Папа тебе любе. Це тобі подарунок під ялинку» та зворотній переказ від Відповідача з коментарем: «Будь вже кінець кінцями мужиком, а не бабою. Ми твоїх коштів не потребуємо». ІНФОРМАЦІЯ_13 о 09 год. 28 хв. переказ з коментарем « ІНФОРМАЦІЯ_14 », ІНФОРМАЦІЯ_13 о 16 год. 50 хв. зворотній переказ від Відповідача з коментарем: « ОСОБА_6 . Забери собі гроші. Нам не потрібно». ІНФОРМАЦІЯ_15 о 12 год. 08 хв. переказ Позивача на рахунок Відповідача з коментарем « ІНФОРМАЦІЯ_16 », вже ІНФОРМАЦІЯ_15 о 13 год. 30 хв. зворотній переказ від Відповідача з коментарем «Нам не потрібні гроші».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.

Згідно з ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною 6 статті 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Згідно з положеннями ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Згідно висновку №13 про участь батька у вихованні дитини від 02.03.2026 року Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області рекомендовано батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до порядку спілкування, а саме: І та ІІІ субота з 09 години 00 хвилин до неділі 20 години 00 хвилин; дні народження дитини спільно з батьками з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; половина часу спільного відпочинку у державні свята; двічі на рік тривалістю 1 тиждень без присутності матері.

Також у висновку зазначено, що батьки мають право змінювати порядок та час спілкування з дитиною за взаємною згодою.

У разі хвороби дитини, або виникнення інших вагомих обставин, якщо це припидає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з матір`ю дату.

Згідно з істаттею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

У пункті 54 рішення ЕСПЛ «Хант проти України» (від 07.12.2006 року) суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)

Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18.12.2008 року, «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24.02.1995 року).

Із системного аналізу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною батьків, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.

У постанові від 11.12.2019 в справі № 753/15487/18 Верховний Суд зазначив, що «відповідно достатті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір`ю, дійшов правильного висновку про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері».

Із досліджених судом доказів можна зробити висновок про те, що дитина проживає разом із відповідачкою, яка проживає в с. Пиків Хмільницького району Вінницької області, а у позивача - батька дитини, який проживає в м. Вінниця, існують перешкоди в спілкуванні з сином, зокрема у вигляді неможливості систематичних побачень із ним, спілкуватись по телефону та за допомогою месенджерів через вік дитини, якій виповнилось 3 роки, неможливо.

До того ж судом беззаперечно встановлено, що між сторонами по справі склалися конфліктні, неприязні стосунки, відсутність компромісу щодо порядку зустрічей та участі у вихованні дитини, які самі по собі не можуть впливати, та як наслідок, усунути позивача від спілкування з сином, оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини.

При цьому, вирішуючи питання щодо спілкування позивача з сином, з урахуванням віку дитини, виходячи з пріоритету прав дитини, яка не може бути заручником особистих відносин сторін, беручи до уваги бажання позивача піклуватися про сина, ураховуючи важливість традицій і культурних цінностей для захисту і гармонійного розвитку дитини, суд дійшов висновку, що встановлені обставини свідчать про доцільність задоволення позову.

Заперечуючи факт спілкування позивача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 тривалістю один тиждень двічі на рік без присутності матері на території України, відповідачка мотивуює це тим, що позивач є особою з інвалідністю 1 «Б» групи (по зору), дитина є малолітньою, а тому позивачеві буде важко самостійно зорієнтуватися на вулиці, у транспорті, що може створювати небезпеку для здоров`я дитини. Тому відповідачка вважає, що спілкування позивача з дитиною повинно відбуватися лише у її присутності.

Однак з такими твердженнями відповідачки суд не може погодитися з огляду на те, що наявність у батька порушень зору (навіть I чи II групи) не свідчить про те, що він не здатний спілкуватися з дитиною чи становить для неї небезпеку. Фізичні обмеження особи не можуть бути причиною ізоляції від сина, якщо батько виявляє щиру прихильність, турботу та бажання брати участь у житті дитини.

За відсутності обставин, які свідчили б про небезпеку для дитини з боку батька, та наявності конфлікту між батьками побачення дитини з батьком, який проживає окремо, мають відбуватися без присутності матері.

Такий порядок відповідає найкращим інтересам дитини, сприяє формуванню емоційного зв`язку з батьком та зменшенню впливу конфлікту між батьками на дитину.

Присутність матері під час зустрічей батька з дитиною може бути передбачена лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.

Такі висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 30 липня 2025 року у справі № 753/2281/23.

Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні дитини, суд враховує, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року (статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства» та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні рідного сина і таке спілкування не перешкоджатиме нормальному розвитку дитини.

Суд також вважає необхідним роз`яснити сторонам, що побудова відносин має здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях любові і поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Сторони не повинні поглиблювати конфліктну ситуацію, захищаючи свої власні інтереси, а намагатись проявити справжню турботу, реалізувати свої права шляхом домовленості і забезпечити належні умови для розвитку дитини.

Отже, суд вважає за доцільне зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у здійсненні права на спілкування з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: І та ІІІ субота з 09 години 00 хвилин до неділі 20 години 00 хвилин; дні народження дитини спільно з батьками з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; половина часу спільного відпочинку у державні свята; спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 1 тиждень двічі на рік без присутності матері ОСОБА_2 на території України, крім територій можливих бойових дій, активних бойових дій, окупованих територій, перелік яких затверджено відповідним наказом Міністерства розвитку громад та територій України.

Відповідно ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп. Позивач є інвалідом 1 «Б» групи (по зору), що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №331254 та Посвідченням серії НОМЕР_2 .

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі спати судового збору у розмірі 2662,40 (1331,20 х 2) грн.

Керуючись Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини,Законом України «Про охорону дитинства», статтями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159 СК України, статтями 4, 12, 76-81, 133, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у здійсненні права на спілкування з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: І та ІІІ субота з 09 години 00 хвилин до неділі 20 години 00 хвилин; дні народження дитини спільно з батьками з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин; половина часу спільного відпочинку у державні свята; спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 1 тиждень двічі на рік без присутності матері ОСОБА_2 на території України, крім територій можливих бойових дій, активних бойових дій, окупованих територій, перелік яких затверджено відповідним наказом Міністерства розвитку громад та територій України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м. Калинівка/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України; рахунок отримувача: UA118999980313151206000002776; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101) судові витрати в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.09.2026.

Суддя: І.В. Павленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua