Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №758/11632/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11632/26

3/758/3843/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №706817 від 30.06.2026, складеним відносно ОСОБА_1 , останній порушив пункти 13.3, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: керуючи 15.05.2026 о 19 год. 15 хв. у м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька, 21, мотоциклом КТМ, д.н.з. НОМЕР_1 , під час випередження не дотримався безпеки руху, безпечного інтервалу до автомобіля ліворуч Toyota д.н.з. НОМЕР_2 та скоїв зіткнення з ним, в результаті чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №706812 від 30.06.2026, складеним відносно ОСОБА_1 , останній 15.05.2026 о 19 год. 15 хв. керував мотоциклом КТЗ, д.н.з. НОМЕР_3 , по вулиці Набережно-Хрещатицька, 21 у м. Києві та, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події, чим порушив п.2.10.а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні правопорушень не визнав, захисник Таран В.А. просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, вказуючи на відсутність події та складу адміністративних правопорушень.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Як встановлено судом, відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зі змісту ст. 124 КУпАП слідує, що об`єктивною стороною цього правопорушення є порушення правил дорожнього руху, яке привело до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

Суд не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №706817 від 30.06.2026, складеному відносно ОСОБА_1 , останній порушив пункти 13.3, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: керуючи 15.05.2026 о 19 год. 15 хв. у м. Києві по вулиці Набережно-Хрещатицька, 21, мотоциклом КТМ, д.н.з. НОМЕР_4 , під час випередження недотримався безпеки руху, безпечного інтервалу до автомобіля ліворуч Toyota, д.н.з. НОМЕР_5 та скоїв зіткнення з ним, в результаті чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до п. 13.3 Правил дорожнього руху, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Під зустрічним роз`їздом розуміють - маневр, коли два транспортні засоби рухаються назустріч один одному на дорозі з двостороннім рухом. Ускладнений зустрічний роз`їзд вимагає поступки дорогою від водія, на смузі якого є перешкода або габарити його транспортного засобу заважають зустрічному руху.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Тарана В.А., дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, про неправильність кваліфікації дій водія у даному випадку, оскільки, як з`ясовано судом, у даному випадку мав місце об`їзд перешкоди, а не роз`їзд, а тому підстави для притягнення його до відповідальності за порушення п.13.3 ПДР України відсутні.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши обставини справи, при цьому врахувавши долучені до адмінпротоколу та досліджені судом письмові докази в їх сукупності, інші обставини справи, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, вказаних у складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №706817 від 30.06.2026, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на вчинення ним вказаного правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №706812 від 30.06.2026, у якому зазначено, що 15.05.2026 о 19 год. 15 хв. ОСОБА_1 керував мотоциклом КТМ, д.н.з. НОМЕР_4 , по вулиці Набережно-Хрещатицька, 21 у м. Києві та, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події, чим порушив п.2.10.а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п.1.10 ПДР України залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Відповідно до п.2.10.а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.

Як встановлено в судовому засіданні із пояснень ОСОБА_1 , він не мав на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, оскільки фактично він і не зрозумів, що сталася будь-яка ДТП.

Враховуючи викладене, а також те, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне закрити провадження у вищевказаній справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП, а тому провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 122-4, 124, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.

Суддя О. О. Ковбасюк