Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №755/12102/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12102/26

Провадження №: 3/755/4729/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді виконавчого директора ТОВ «Дарниця плюс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 845087 від 22 липня 2026 року, 21 липня 2026 року близько 23 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що виразилося у висловлюванні нецензурною лайкою, словесних образах, штовханні та спричиненні тілесних ушкоджень, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав у повному обсязі та надав суду детальні пояснення.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначив, що 21 липня 2026 року між ним та його дружиною ОСОБА_2 виник побутовий словесний конфлікт на ґрунті сімейних непорозумінь. Під час виникнення суперечки дружина перебувала у стані підвищеного емоційного збудження, вчиняла роздратовані й провокативні дії та першою застосувала до нього фізичний вплив, у зв`язку з чим він був змушений виключно захищати себе, намагаючись заспокоїти дружину та утримати її від подальших дій. Будь-якого умислу на вчинення домашнього насильства, приниження гідності дружини чи завдання їй психологічних чи фізичних страждань він не мав.

Крім того, ОСОБА_1 підкреслив, що даний випадок є поодиноким, виник суто раптово через тимчасове побутове непорозуміння, ніколи раніше в їхній сім`ї подібних інцидентів не виникало, сімейні стосунки є тривалими, стабільними та базуються на взаємоповазі, а тому вказана подія є звичайним побутовим сімейним конфліктом, а не умисним чи систематичним домашнім насильством.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши та всебічно оцінивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Правова диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За змістом ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям. При цьому слід чітко розмежовувати поняття «домашнє насильство» та «сімейний (побутовий) конфлікт». Сімейний конфлікт являє собою зіткнення протилежно спрямованих мотивів, поглядів, інтересів чи потреб учасників сімейних відносин, який виникає епізодично і не супроводжується систематичним протиправним тиском, умисним пригніченням волі чи метою заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу. Тобто особа має усвідомити протиправний характер своїх дій, передбачити їх шкідливі наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого та бажати або свідомо припускати їх настання.

Натомість, ситуативні суперечки, в яких дії особи спрямовані на самозахист чи стримування конфліктної поведінки іншої сторони без умислу завдати шкоди, не утворюють складу даного правопорушення.

Крім того, обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів того, що дії ОСОБА_1 були умисно спрямовані на вчинення домашнього насильства. Складений працівниками поліції терміновий заборонний припис та форма оцінки ризиків є процесуальними документами реагування поліції, однак самі по собі, за відсутності підтверджених у судовому засіданні фактичних обставин умисного вчинення насильства, не є беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Кобець проти України», «Барбера, Мессеге і Жабре проти Іспанії»), обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» застосовується і у справах про адміністративні правопорушення. Аналізуючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався поодинокий сімейно-побутовий конфлікт, викликаний обопільним емоційним збудженням, у діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на вчинення саме домашнього насильства, а протиправний характер його дій чи завдання шкоди здоров`ю потерпілої належними та допустимими доказами не доведено.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю. Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 173-2, 245, 247 ч. 1 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: