Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №755/13187/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13187/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 , одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000837 від 06.08.2026 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, з середньою освітою, фізичної особи-підприємця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, шляхом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 06.08.2026, приблизно о 16 годині 45 хвилин, перебував в автомобілі «KIA» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та рухався за адресою: м. Київ, на перетині проспекту Воскресенського та вулиці Чорних Запорожців, де в цей час здійснював рух на велосипеді ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи у вказаному вище місці та в зазначений час, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт.

У цей час у ОСОБА_2 виник протиправний умисел на погрозу вбивством ОСОБА_3 . Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, з метою вчинення погрози вбивством, бажаючи викликати у потерпілого ОСОБА_3 побоювання за своє життя, взяв до рук предмет, схожий на піротехнічну гранату «ПРО-5М», яку дістав з речового ящика свого автомобіля, та, взявши її до рук і демонструючи її, запевнив ОСОБА_3 , що кине гранату в останнього та підірве його, чим здійснив погрозу вбивством.

Таким чином, з урахуванням обставин та характеру дій ОСОБА_2 , висловлена ним погроза для життя була сприйнята потерпілим ОСОБА_3 як реальна. Після чого ОСОБА_2 , отримавши бажаний результат - виникнення у потерпілого побоювання за своє життя - та розуміючи, що останній сприйняв погрозу як реальну, припинив свої протиправні дії та поїхав з місця події.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника ОСОБА_4 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, а саме у вчиненні погрози вбивством, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Добровільність беззаперечного визнання ОСОБА_2 своєї винуватості, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтверджено його захисником.

Крім того, потерпілий ОСОБА_3 у поданій письмовій заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України. Потерпілий також підтвердив, що йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин та передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України обмеження права на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 129 КК України, як погрозу вбивством, за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, є фізичною особою-підприємцем.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає те, що він свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, санкцією ч. 1 ст. 129 КК України за погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, передбачено покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 65, ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, при цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду обирати між передбаченими законом альтернативами, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявності обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутності обставин, що його обтяжують, беручи до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, беззаперечно визнав свою винуватість та щиро розкаявся у вчиненому, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 129 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік, з покладенням передбачених законом обов`язків, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

В ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не спричинено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Питання речових доказів судом не вирішувалось.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 50, 59-1, 65, 66, 67, 129 КК України, ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя: