Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №753/19763/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19763/26

провадження № 1-кп/753/2166/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020001418 від 13.05.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України

І. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

ОСОБА_6 , у невстановлений час, але не раніше 10.01.2025, здійснюючи діяльність за адресою: АДРЕСА_2 у межах земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080 (цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення), пов`язану, зокрема, зі зберіганням нафтопродуктів у резервуарах, порушуючи спеціальні правила у сфері охорони земель та навколишнього середовища, допустив забруднення частини вказаної земельної ділянки площею 29 кв. м речовинами, шкідливими для довкілля, що спричинило зміну природних властивостей земель та створило небезпеку для довкілля.

10.01.2025 між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договір суборенди нежитлових приміщень, відповідно до якого ОСОБА_6 строком на 12 місяців передано у тимчасове платне користування споруду пожежного резервуару та прилеглу територію площею 0,2 га за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення автозаправного комплексу з мийкою автомобілів та станцією технічного обслуговування.

Відповідно до умов зазначеного договору на ОСОБА_6 як суборендаря покладено обов`язок дотримуватися правил користування територією та вимог нормативних документів, що регулюють охорону навколишнього природного середовища, а також самостійно нести відповідальність за їх порушення.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що громадяни України зобов`язані зокрема берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, а також не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що забруднення земель це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, а псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Крім того статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель, запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення, забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Крім того, відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: укладення угод з порушенням земельного законодавства, самовільне зайняття земельних ділянок, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

В порушення вищевказаних вимог законодавства та умов договору суборенди від 10.01.2025 ОСОБА_6 , здійснюючи заходи щодо функціонування нафтобази на прилеглій території за адресою: АДРЕСА_2, у межах земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080, забезпечив зберігання нафтопродуктів у резервуарах, розміщених на території з ґрунтовим покриттям, при цьому не забезпечив належного захисту земель від потрапляння нафтопродуктів та запобігання їх негативному впливу на ґрунт, унаслідок чого відбулося забруднення частини зазначеної земельної ділянки.

Так, 06.04.2026 під час проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080 за адресою: АДРЕСА_2, на території якої функціонує зазначена нафтобаза, виявлено ділянки ґрунту з ознаками забруднення та за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу здійснено відбір проб ґрунту для проведення лабораторних досліджень.

За результатами проведених лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин - сульфатів та нафтопродуктів.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 2868-Е від 05.08.2026 встановлено факт забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080 площею 29 кв. м внаслідок перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин - сульфатів та нафтопродуктів.

Згідно з висновком експерта забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080 відбулося внаслідок недотримання вимог природоохоронного законодавства, а саме Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-IV та Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ.

Крім того, відповідно до зазначеного висновку експерта, виявлене за результатами лабораторних досліджень перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (сульфатів та нафтопродуктів) спричинило забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080 та зміну її природних властивостей, чим створено небезпеку для довкілля.

Унаслідок порушення ОСОБА_6 спеціальних правил у сфері охорони земель та навколишнього природного середовища відбулося забруднення частини земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:63:324:0080 площею 29 кв. м речовинами, шкідливими для довкілля, а саме сульфатами та нафтопродуктами, що спричинило зміну природних властивостей земель та створило небезпеку для довкілля.

ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України, а саме: забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

II. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

Прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , яка на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026100020001418 від 13.05.2026, з однієї сторони, та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про наступне.

Згідно з угодою, ОСОБА_6 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні, відшкодувати матеріальну шкоду, завдану територіальній громаді м. Києва внаслідок забруднення земельної ділянки в сумі 290 321 грн 61 коп. (двісті дев`яносто тисяч триста двадцять одна гривня 61 копійка) та відшкодувати процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи №2868-Е від 05.08.2026 в сумі 41 220 грн 90 коп. (сорок одна тисяча двісті двадцять гривень 90 копійок) упродовж 3 (трьох) календарних місяців з дня затвердження судом цієї угоди.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 ,відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 ,відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням обставин кримінального провадження, особи підозрюваного (раніше не судимий, наявності пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих обставин), Сторони (прокурор та підозрюваний) дійшли згоди, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, підозрюваному ОСОБА_6 погоджується покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 078 (сімнадцять тисяч сімдесят вісім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 290 326 (двісті дев`яносто тисяч триста двадцять шість) гривень, тобто у розмірі, який відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України не є меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 290 321 грн 61 коп. (двісті дев`яносто тисяч триста двадцять одна гривня 61 копійка).

При узгоджені міри покарання, врахована мета покарання, визначена ст.50 КК України, яке має ціллю не лише покарати засуджену особу, а й слугуватиме її виправленню, запобігання вчиненню злочину нею та іншими особами.

В угоді також викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.

Наявні в угоді і інші дані, котрі вказані в ч. 1 ст. 472 КПК України та вона скріплена підписами сторін.

ІІІ. Положення закону, якими керувався суд.

Статтею 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Крім того, ст. 472 КПК України встановлено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Відповідно до ст. 474 КПК України, суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

IV. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону

ОСОБА_6 зазначив, що укладання угоди про визнання винуватості є добровільним, тиску та вмовлянь на укладання угоди до нього застосовано не було. При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор у судовому засіданні просила затвердити укладену угоду про визнання винуватості. Також надала матеріали, що характеризують особу ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, підтвердив, що укладання угоди було добровільним.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтвердив, що надавалась письмова згода прокурору на укладання угоди, затвердження угоди він підтримує.

Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та закону приходить до висновку, що угода на відповідає вимогам цього Кодексу та закону.

Зокрема, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої судом не встановлено.

Безпосередньо в угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Кваліфікація дій за ч. 42 ст. 402 КК України є вірною, враховуючи з`ясований характер обвинувачення, котрий вказується у вироку.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 53, 58, 65-67, КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченої.

Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.

Крім того встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.

Зокрема, суспільний інтерес - поняття оціночне у кожному конкретному випадку. Суспільний інтерес це певна вигода як для суспільства в цілому і для конкретної людини, зокрема.

У даному конкретному провадженні є суспільний інтерес у швидкому здійсненні правосуддя, запобіганні вчинення ним та іншими кримінальних правопорушень, та призначенні особі узгодженого покарання, а також відшкодування шкоди територіальній громаді.

За таких обставин, суд доходить висновку, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.

Таким чином, встановлено, що умови угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 не накладався.

Питання про долю речового доказу суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст.314,469,472,473,474, 475 КПК України суд, -

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 серпня 2026 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026100020001418 від 13.05.2026, укладену між прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України призначити йому узгоджене покарання:

- за ч. 1 ст. 239 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 17078 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 290326 гривень (двісті дев`яносто тисяч триста двадцять шість).

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 41220 (сорок одна тисяча двісті двадцять) гривень 90 копійок.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні:

відбір зразків рідини невідомого походження із різким запахом спирту - поміщених до трьох скляних ємностей та опечатано бирками № 06381990, № 06381989, № 06381860, № 06380059, № 06380060, № 06381988, 06380057, №06380051, № 06380058, № 06380078, № 06380079, № 06380080, № 06380052, № 06380054; № 06380053, № 06380083, № 06380081, № 06380082, № 06380103, № 06380102, № 06380101, № 06380076, № 06380077, № 06380075, № 06380086, № 06380085 та однієї пластикової ємності та опечатано биркою № 06380084, № 06380073, № 06380072, № 06380071, № 06380105, № 06380104, зразки грунту поміщено до спец. пакету NPU6219100; зразки грунту поміщено до спец. пакету NPU6219097; зразки грунту поміщено до спец. пакету NPU6219099; експериментальні зразки грунту поміщено до спец. пакету NPU6219098; технічний паспорт поміщено до спец. пакету NPU6397351; журнал із записами поміщено до спец. пакету NPU6219096; видаткову накладну № СФ-0639 від 02.04.2026, видаткову накладну № РН-1316 від 04.12.2025, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № РН-1407 від 26.03.2026, копія договіру зберігання №19/04-24 від 19.04.2024 на 2 арк., копія листа, комерційна пропозиція № 69951 від 24.11.2025, видаткова накладна №69950 від 24.11.2025, товарно-транспортна накладна №202537 від 24.11.2025 на 4 арк., видаткова накладна № РН-1283 від 12.11.2025, видаткова накладна №РН-1289 від 24.11.2025, товарно-транспортна накладна №ДЗ30003680 від 19.03.2026, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №РН-1318 від 19.03.2026 із копіями на 4 арк., видаткова накладна №69950 від 24.11.2025, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №69950 від 24.11.2025, товарно-транспортна накладна №202537 від24.11.2025, акт зважування №ДЗ0003680 від 19.03.2026, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродукті (нафти) №РН-1383 від 24.03.2026 із копіями на 4 арк.,товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №РН-1354 від 22.03.2026 із копіями на 4 арк., поміщено до спец. пакету NPU 6219095 та опечатано; чернетки поміщено до спец. пакету NPU 6219094. Резервуар: «№ 1»; резервуар: «№ 2» резервуар: «№ 3»; резервуар: «№ 4»; резервуар: «№ 75.1»; резервуар: «№ 75.2»; резервуар: «Д»; резервуар: «Г»; резервуар: «В»; резервуар: «Б»; резервуар: «А»., передані на зберігання до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП в місті Києві - знищити.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення:

- засудженим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1