Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №753/8650/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8650/26

провадження № 2/753/10368/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Котвицького В.Л., за участю секретаря судового засідання - Рабчевської К.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року позивач звернулася із позовною заявою до суду про розірвання шлюбу, зареєстрованого із ОСОБА_2 у липні 2013 року, посилаючись на те, що шлюбно-сімейні відносини з відповідачем у них припинились, спільне життя не склалось, спільного господарства сторони не ведуть, тому вважає, що шлюб зберегти неможливо. Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13.05.2026 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті із викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, наполягала на розірванні шлюбу.

Відповідач двічі викликався, в судові засідання призначені на 02.07.2026 та 20.08.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає встановленими наступні обставини.

У відповідності до ч. 1, ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 08.07.2013 виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 28.

Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що примирення сторін не можливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити як інтересам сторін, так і інтересам їх дитини, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їх дитини, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач не просила суд про відновлення їй дошлюбного прізвища.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду

Статтею 30 ч. 3 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 06.03.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Сєдовим І.В. було укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до укладених договорів адвокат беруть на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договорами, а клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги у порядку та строки обумовлені договорами. У відповідності до умов договору про надання правової допомоги від 06.03.2026 вбачається, що сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує винагороду.

Адвокатом, під час надання правової/правничої допомоги було надано клієнту наступний обсяг правової/правничої допомоги, а саме: за ознайомлення з обставинами справи та з`ясування наявних правовідносин, підготовку всіх необхідних документів: позовної заяви, клопотань тощо, представлення інтересів клієнта в судових засіданнях, усього - на 8500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 8500,00 грн. представник позивача надав: договір від 06.03.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Сєдовим І.В. про надання правничої допомоги та додаткову угоду № 1 до договір між ОСОБА_1 та адвокатом Сєдовим І.В. про надання правничої допомоги від 06.03.2026 з описом переліку робіт за виконання роботи адвокатом які були погодженні з клієнтом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що гонорар адвоката може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Також згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Таким чином, оцінивши надані представником позивача доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення витрат на правову/правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн.

У свою чергу, позивач із заявою про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не звертався.

З цього приводу суд зазначає, що згідно усталеній практиці Верховного Суду у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. За відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат (додаткові постанови ВП ВС від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, постанови КЦС ВС від 11.01.2023 у справі № 479/475/21, від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21).

Суд також підкреслює, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, враховуючи характер виконаної представником позивача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та відсутність клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає за необхідне стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8500,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 21, 24, 110-112 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 206, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 08.07.2013 виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 28, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений нею судовий збір в розмірі 1331,20 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн..

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.Л. Котвицький