Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №753/12141/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12141/26

провадження № 2/753/12000/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Котвицького В.Л., за участю секретаря судового засідання - Рабчевської К.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом громадянина Королівства Норвегії ОСОБА_1 до громадянки України ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Громадянин Королівства Норвегії ОСОБА_1 у травні 2026 року звернувся із позовною заявою до суду про розірвання шлюбу, зареєстрованого із громадянкою України ОСОБА_2 у березні 2020 року, посилаючись на те, що шлюбно-сімейні відносини з відповідачем у них припинились, спільне життя не склалось, спільного господарства сторони не ведуть, тому вважає, що шлюб зберегти неможливо. Від шлюбу подружжя не має дітей.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16.07.2026 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті із викликом сторін.

У судове засідання сторони не з`явились, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, наполягали на розірванні їх шлюбу, відповідач визнав позов.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає встановленими наступні обставини.

У відповідності до ч. 1, ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13.03.2020 Київським міським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),актовий запис № 323.

Від шлюбу подружжя не має дітей.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно зі ст. 60 вищезазначеного Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2019 в справі № 553/703/18 (провадження № 617956св19) зроблено висновок по застосуванню статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» та вказано, що «якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України. У випадку відсутності такої ситуації правові наслідки шлюбу визначаються правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином».

Судом встановлено, що подружжя є громадянами різних держав: позивач - громадянин Королівства Норвегії, відповідач - громадянка України. Водночас, відповідно до положень Закону України «Про міжнародне приватне право», оскільки сторони спільно мешкали на території України, де і уклали шлюб, станом на день розірвання шлюбу відповідач є громадянкою України, проживає на її території, справа про розірвання вказаного шлюбу між сторонами має здійснюватися за законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що відповідач визнала позовні вимоги про розірвання шлюбу, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим поданий позов підлягає повному задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що примирення сторін не можливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити як інтересам сторін, так і інтересам їх дитини, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 21, 24, 110-112 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 206, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву громадянина Королівства Норвегії ОСОБА_1 до громадянки України ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 13.03.2020 Київським міським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),актовий запис № 323, між громадянином Королівства Норвегії ОСОБА_1 та громадянкою України ОСОБА_2 , - розірвати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.Л. Котвицький