Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №752/7824/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7824/26

Провадження № 2/752/9415/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 вересня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 250 000, 00 грн страхового відшкодування в порядку регресу.

Посилається в позові на те, що 13 червня 2025 року між ПрАТ « УПСК» та ТОВ « КІАТРАНС ЛТД» був укладений договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений Прлісом № ЕР-230033808, яким була застрахована відповідальність страхувальника та інших осіб, які використовують забезпечений транспортний засіб - DAF FT XF 105.460, р.н. НОМЕР_1 .

Страхова сума на одного потерпілого за завдану шкоду майну - 250 000, 00 грн, строк страхування - 12місяців з 21 червня 2025 року до 20 червня 2026 року.

26 серпня 2025 у м. Львові на вул.Городоцькій, 300 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу DAF FT XF 105.460, р.н. НОМЕР_1 з напівпричsпом Lamderet LVFS - 3F, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля FORD PUMA, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням власника ОСОБА_2 .

Постановою Залізничного районного суду м.Львова відповідача визнано винним за статтями 124, 122-4 КУпАП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб FORD PUMA, р.н. НОМЕР_3 за Полісом добровільного страхування транспортних засобів № К9Н0АKS-248N35D від 23 вересня 2024 року був застрахований в ПрАТ «Універсальна».

Відповідно до рахунку №1121029 від 29 вересня 2025 року філії «Віннер ФКН» ТОВ «Віннер Автомотів» вартість ремонту застрахованого транспортного засобу склала 312 558, 53 грн.

Відповідно до договору страхування ПрАТ «Універсальна» здійснила розрахунок страхового відшкодування на підставі рахунку СТО на 312 558, 53 грн, та застосувавши коефіцієнт зносу 0, 1967 сплатила потерпілій особі 276 192, 92 грн.

Після виплати страхового відшкодування ПрАТ «Універсальна» звернулася до ПрАТ « УПСК» з заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування, яка була визнана частково на суму 250 000, 00 грн.

17 листопада 2025 року був затверджений страховий акт і сума відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 250 000, 00 грн була перерахована ПрАТ «Універсальна».

З урахуванням цього, на підставі статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 26 березня 2026 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Документи, що направлялися судом на адресу відповідача, повернулися до суду без вручення в зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частиною 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 78 -82 постанови від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 зазначила, зокрема, що необхідність застосування інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права).

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норми статей 128 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Виходячи з цього, суд вважає відповідача обізнаним про наявність спору в провадженні суду та його предмет.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.

Станом на день ухвалення рішення відповідача своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом статті 1 Закону України « Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із статтею 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

Статтею 8 Закону визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом статті 9 Закону страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що 13 червня 2025 року між ПрАТ « УПСК» та ТОВ « КІАТРАНС ЛТД» був укладений договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений Прлісом № ЕР-230033808, яким була застрахована відповідальність страхувальника та інших осіб, які використовують забезпечений транспортний засіб - DAF FT XF 105.460, р.н. НОМЕР_1 .

Страхова сума на одного потерпілого за завдану шкоду майну - 250 000, 00грн, строк страхування - 12 місяців з 21 червня 2025 року до 20 червня 2026 року.

26 серпня 2025 року на вул.Городоцькій, 300 в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу DAF FT XF 105.460, р.н. НОМЕР_1 з напівпричsпом Lamderet LVFS - 3F, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, та автомобіля FORD PUMA, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Позивач при зверненні до суду зазначив, що постановою Залізничного районного суду м. Львова відповідача визнано винним за статтями 124, 122-4 КУпАП.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2024 року в справі №752/8103/13 зазначив, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що наявні Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, перевіреної судом, постановою Залізничного районного суду м.Львова від 09 жовтня 2025 року відповідач визнаний винним за статтями 124, 122-4 КУпАП та підданий адміністративному стягненню в вигляді штрафу.

За змістом постанови суду відповідач після скоєння дорожньо-транспортної пригоди залишив місце ДТП.

Встановлено також, що на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб FORD PUMA, р.н. НОМЕР_3 за Полісом добровільного страхування транспортних засобів № К9Н0АKS-248N35D від 23 вересня 2024 року був застрахований в ПрАТ «Універсальна».

Відповідно до договору страхування ПрАТ « Універсальна» сплатила потерпілій особі в ДТП 276 192, 92 грн.

17 листопада 2025 року був затверджений страховий акт і сума відшкодування в розмірі ліміту страхування в сумі 250 000, 00 грн платіжною інструкцією № 162231589 від 17 листопада 2025 року позивачем була перерахована ПрАТ «Універсальна».

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як винної особи в ДТП, в межах суми страхового відшкодування.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З огляду на це та викладене вище обгрунтування, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування страхувальнику власника пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП за умовами укладеного з ним договору добровільного страхування, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладються на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Звертаючись до суду, позивач надав Договір про надання правничої допомоги від 17 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням « ЕНТРОПІЯ ПРАВА», та платіжну інструкцію № 174514185 від 25 лютого 2026 року про оплату наданих послуг на 10 000, 00 грн.

В Акті прийому-передачі наданих послуг № 07-26 від 25 лютого 2026 року адвокатом приведено перелік виконаної роботи та час, витрачений на її виконання.

Суд вважає, що вказані послуги пов`язані з розглядом справи та потребували певного часу та вчинення певного алгоритму дій для представництва інтересів клієнта, а час, витрачений на їх вчинення, вважає обгрунтованим.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Не подавши відзив, відповідач про неспівмірність витрат на правничу допомогу не заявив.

Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при зверненні до суду.

Керуючись статтями 15, 16, 993 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 250 000, 00 грн страхового відшкодування, 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу 3 750, 00 грн судового збору.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», адреса: 04080 м.Київ вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич