Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №752/14848/26
Суддя: Данілова Т. М.
Справа № 752/14848/26
Провадження № 2/752/12225/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.09.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
позивач ТОВ "Укр кредит фінанс" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 12 серпня 2025 року між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1587-7901, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 6 300,00 грн строком на 365 днів з визначеним базовим періодом 23 дні та застосуванням процентних ставок (знижена ставка 1,00% в день, промо-ставка 0,80% в день протягом перших 23 календарних днів першого базового періоду, стандартна ставка 1,00% в день, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту). Додатковою угодою № 1 від 29.08.2025 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 700,00 грн.
Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р.), видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № 1587-7901 становить 25 181,80 грн та складається з:
7 000,00 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);
13 631,80 грн - заборгованість за нарахованими процентами;
3 500,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України;
1 050,00 грн - заборгованість по комісії.
За таких підстав позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 25 181,80 грн та 2 662,40 грн судового збору.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2026 року в даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала, доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надала.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2025 року між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1587-7901, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 6 300,00 грн строком на 365 днів, а Додатковою угодою № 1 від 29.08.2025 року надано додатково 700,00 грн. На останньому аркуші договору зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А4164, зі сторони ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договір засвідчений кваліфікованою електронною печаткою із позначенням часу.
Позивач виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на картковий рахунок Відповідача через ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується відповідною довідкою та квитанцією про перерахування коштів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано: Кредитний договір № 1587-7901 від 12.08.2025 року, Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, Додаткову угоду № 1 від 29.08.2025 року, розрахунок заборгованості, довідку про перерахування суми кредиту, квитанції про перерахування коштів та копію вимоги про усунення порушень умов кредитного договору з доказами її надсилання відповідачу.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 02.03.2026 року в частині тіла кредиту та нарахованих процентів відповідач не спростувала, власного розрахунку суду не надала. Нараховані суми заборгованості за тілом кредиту (7 000,00 грн) та нарахованими процентами за користування кредитом (13 631,80 грн) відповідають умовам укладеного між сторонами Договору та нормам чинного цивільного законодавства.
Електронний договір у цій справі укладено в письмовій формі шляхом використання одноразового ідентифікатора А4164, який прирівнюється до власноручного підпису відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 639 ЦК України та ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування». Позичальник самостійно заповнила заявку на сайті creditkasa.com.ua, ознайомилася з офертою, Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту, отримала одноразовий ідентифікатор та підтвердила акцепт, після чого договір був засвідчений кваліфікованою електронною печаткою позивача з позначкою часу, а кредитні кошти перераховані на вказану нею картку через систему переказу коштів партнера позивача, що відповідає ст. 528 ЦК України.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підтверджував, що підписання договору одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом чи паролем) прирівнює його до письмової форми (ст. 639 ЦК України, ст. 12 Закону «Про електронну комерцію»), а послідовність дій позичальника (заявка, ознайомлення з офертою, введення ідентифікатора) свідчить про справжню волю укласти договір, зокрема у постанові КЦС ВС від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20).
Щодо стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1 050,00 грн та заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 3 500,00 грн, то суд зазначає наступне.
За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Водночас відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків щодо погашення заборгованості та іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом.
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, за змістом якого нараховувана позичальнику щомісячна плата за послуги кредитодавця, які за законом мають надаватися безоплатно, є нікчемною, незалежно від того, яким саме терміном (комісія за обслуговування, за видачу, за управління кредитом тощо) вона позначена в тексті договору, якщо за своєю економічною суттю вона є платою за дії, що охоплюються безоплатним інформуванням споживача, передбаченим ст. 11 цього Закону.
Наведені позивачем в Позовній заяві доводи щодо правомірності встановлення комісії за видачу кредиту з посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 суд відхиляє, оскільки в цій же постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про нікчемність умов кредитного договору про сплату аналогічних платежів (комісій), встановлених на користь кредитодавця понад проценти за користування кредитом, за відсутності доказів того, що такі платежі є оплатою за окрему, реально надану та не тотожну з безоплатним інформуванням послугу. Оскільки позивачем не надано доказів наявності самостійної, відмінної від передбаченого ст. 11 Закону інформування послуги, за яку стягується комісія за видачу кредиту в розмірі 1 050,00 грн, суд вважає відповідну умову Кредитного договору № 1587-7901 нікчемною на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а вимогу про стягнення цієї суми - такою, що задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про стягнення 3 500,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Доводи позивача, викладені у Позовній заяві з посиланням на п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній з 24.12.2023 року) та на те, що звільнення споживача від відповідальності за цією нормою поширюється лише на прострочення, допущені до 23.01.2024 року, суд відхиляє, оскільки вказана норма є спеціальною підставою звільнення від відповідальності саме за Законом України «Про споживче кредитування» і не скасовує та не підміняє собою окрему, самостійну загальну норму пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яка не пов`язана з датою укладення договору і застосовується до будь-якого прострочення грошового зобов`язання, допущеного в період дії воєнного стану в Україні. Кредитний договір № 1587-7901 укладено 12.08.2025 року, а заборгованість за ним, з якої нараховано спірні проценти, виникла та обліковується станом на 02.03.2026 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 та продовженого в установленому порядку. За таких обставин позивач не має права на нарахування та стягнення з відповідача процентів на підставі ст. 625 ЦК України за вказаний період, а тому вимога про стягнення 3 500,00 грн заборгованості за такими процентами задоволенню не підлягає.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 050,00 грн заборгованості по комісії та 3 500,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» підлягає частковому задоволенню - у розмірі 20 631,80 грн (заборгованість за кредитом 7 000,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами 13 631,80 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на суму 20 631,80 грн з заявлених 25 181,80 грн, що становить 81,93 % ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору пропорційно задоволеній частині вимог, що складає 2 181,34 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 204, 215, 216, 525, 526, 528, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 267, 273, 274-279 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) за Кредитним договором № 1587-7901 від 12.08.2025 року заборгованість за кредитом у розмірі 7 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 13 631,80 грн та судовий збір у розмірі 2 181,34 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua