Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №918/937/26 — Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/937/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок"

до відповідача - 2 ОСОБА_2

до відповідача - 3 ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення та протоколу загальних зборів товариства.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_4 (в залі суду);

Від відповідача - 1: ОСОБА_5 (в залі суду);

Від відповідача - 2: не з`явився;

Від відповідача - 3: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" (далі - відповідач - 1) до відповідача - 2 ОСОБА_2 (далі - відповідач - 2) до відповідача - 3 ОСОБА_3 (далі - відповідач - 3) про визнання недійсним рішення та протоколу загальних зборів товариства.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позов мотивований тим, що спірні рішення від 30 травня 2026 року, зокрема, про набуття ОСОБА_6 за договором дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" в розмірі 25%, так й відповідна реєстраційні дії, проведені на підставі оскаржуваних рішень є незаконними, протиправними та такими, що порушують корпоративні права позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок". На переконання позивача, питання які вирішені на загальних зборах товариства щодо визначення частки ОСОБА_6 є незаконними, оскільки як стверджує позивач, розпорядження частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_7 обмежене п. 4.2. установчого договору, статутом товариства, а саме, останній передав свою частку без надання згоди інших учасників товариства. Крім того, на переконання позивача ОСОБА_6 не мав права голосувати на спірних зборах, оскільки на останніх вирішувалося питання щодо нього самого, дозвіл учасників товариства на вступ третьої особи в товариство відсутній, тому, позивач вважає прийняте рішення незаконним.

Зважаючи на викладене на переконання позивача вказані обставини свідчать про незаконність прийнятих рішень.

Відповідач - 1 у свою чергу позовні вимоги заперечує та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" не містить будь-яких положень щодо необхідності надання учасниками товариства згоди на відчуження учасником частки (частини частки). Статут товариства не містить жодних положень щодо необхідності погодження набуття фізичною особою частки у статутному капіталі товариства. Наголошує, що Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не передбачає обов`язку учасника щодо повідомлення інших учасників та/або отримання від них згоди на розпорядження учасником (шляхом дарування) своєї частки у статутному капіталі Товариства. Відповідач - 1стверджує, що ОСОБА_7 мав право на дарування своєї частки третій особі (в даному випадку своєму сину) без необхідності погодження загальними зборами учасників такого відчуження. Переважне право учасника на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі, передбачене ст. 20 вказаного закону та п. 3.3 Статуту не поширюється на випадок, коли учасник дарує свою частку третій особі, а не продає її. Станом на момент укладення спірного договору дарування установчий договір не являвся документом, який регулює діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок", відповідач - 1 зазначає, що діяльність останнього як на момент спірних правовідносин, так і на даний час регулюється виключно та статутом.

Отже, зважаючи на вказані обставини, відповідач - 1 просить суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2, 3 у свою чергу належним чином повідомлені про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву та пояснень на позов не подали, позиція останніх з приводу наявного спору суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач 2, 3 належним чином повідомлені про розгляд даного спору, останні не скористалися своїм процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/937/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" до відповідача - 2 ОСОБА_2 до відповідача - 3 ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та протоколу загальних зборів товариства, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 25 серпня 2026 року.

10 серпня 2026 року позивачем через відділ канцелярії та документообігу Господарського суду Рівненської області подано клопотання про забезпечення позову згідно якої останній просить суд: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" приймати рішення з питань щодо розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" та його виконавчим органам здійснювати виплату дивідендів (розподіл прибутку) на користь ОСОБА_6 до набрання рішенням суду законної сили у даній справі № 918/937/26.

10 серпня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8 .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

14 серпня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 надійшов в порядку ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує позовні вимоги у повному обсязі.

24 серпня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача - 1 надійшли заперечення на клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

24 серпня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив відповідача - 1, в якій остання спростовує доводи наведені у відзиві та просить суд задоволити позову у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25 серпня 2026 року, зокрема: в задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8 відмовлено; в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 918/665/26 відмовлено; закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/937/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" до відповідача - 2 ОСОБА_2 до відповідача - 3 ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та протоколу загальних зборів товариства та призначено розгляд справи № 918/937/26 до судового розгляду по суті на 08 вересня 2026 року.

В судовому засіданні 08 вересня 2026 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача - 1 у свою чергу заперечив проти задоволення позову, решта учасників процесу у свою чергу не забезпечили явку уповноваженого представника.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до установчого договору від 1995 року створено Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Ринок", учасниками якого є ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі товариства 25%, ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі товариства 25%, ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі товариства 25%, ОСОБА_9 з часткою у статутному капіталі товариства 25%.

Протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" № 1/2021 від 12 жовтня 2021 року затверджено статут товариства у новій редакції.

Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" прийнято рішення яке оформлено протоколом № 6/2025 від 18 червня 2025 року, відповідно до п. 2 останнього надано згоду на відчуження частки в статутному капіталі в розмірі 8 00 грн., що становить 25 % статутного капіталу товариства ОСОБА_7 , шляхом укладення договору дарування, на користь ОСОБА_6 .

04 липня 2025 року між ОСОБА_7 (дарувальник) та ОСОБА_6 (обдарований) укладено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок", на підставі укладеного договору дарування частки розміром 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок".

09 липня 2025 року до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений запис № 1006041070015000235 про зміну складу засновників (учасників) товариства, а саме, у переліку засновників (учасників) юридичної особи зазначений учасником товариства ОСОБА_6 замість ОСОБА_7 .

Надалі загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" прийнято наступні рішення які оформлено протоколом № 3/2026 від 30 травня 2026 року, а саме: 1. обрати головою зборів ОСОБА_3 , обрати секретарем ОСОБА_2 ; 2. виключити зі складу учасників товариства засновника, що володіє часткою 25 % статутного капіталу в розмірі 8 000 грн. ОСОБА_7 , у зв`язку зі смертю останнього; 3. відмовити у прийнятті до складу засновників (учасників товариства правонаступника (правонаступників) ОСОБА_7 та виплату правонаступнику (правонаступникам) ОСОБА_7 зокрема, ОСОБА_6 та/або спадкоємцям померлого засновника ринкової вартості частини майна товариства пропорційно належній правонаступнику (правонаступникам) частки, що становить 25 % статутного капіталу; 4. надати доручення ОСОБА_10 директору, здійснити експертну оцінку нерухомого майна, що у власності товариства, та визначити ринкову вартість частки статутного капіталу товариства у розмірі 25 %; 5. про перерозподіл часток статутного капіталу товариства між його засновниками; 6. погодити набуття ОСОБА_6 частки в статутному капіталі товариства в розмірі 25 %, номіналом 8 000 грн.

Присутні учасники товариства: ОСОБА_3 (володіє часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 25 %), ОСОБА_6 володіє часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 25 %), ОСОБА_1 володіє часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 25 %), ОСОБА_2 володіє часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 25 %).

За прийняття спірного п. 6 вказаного вище рішення проголосувало 75 % учасників товариства.

На переконання позивача, прийняте рішення яке оформлене протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" № 3/2026 від 30 травня 2026 року не відповідає вимогам установчого договору та статуту товариства, а загальні збори товариства як такі, що відбулися із порушенням.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон), цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

За приписами статті 28 Закону, органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно із положеннями статті 29 Закону, загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні останньою й інші правоможності, передбачені законом і статутом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18).

Отже, справи, що виникають із корпоративних відносин - це справи зі спорів між юридичними особами та їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 30 Закону, до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників визначається відповідно до положень статті 32 Закону та Статуту товариства.

Згідно із положеннями частин 1-5 статті 32 Закону, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

В контексті важливості врахування положень Статуту слід зазначити, що відповідно до сталої практики Верховного Суду, статут є локальним нормативним актом юридичної особи, відтак, його положення мають бути суворо дотримані при веденні юридичною особою своєї діяльності.

Правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацією, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/ або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Такий правовий висновок вказано Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17.

Особа, яка скликає загальні збори учасників, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 травня 2018 року у справі № 906/592/17.

Предметом даного спору є оскарження учасником Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок" рішення загальних зборів учасників вказаного товариства, яке оформлено протоколом № 3/2026 від 30 травня 2026 року, а саме щодо набуття ОСОБА_6 частки в статутному капіталі товариства в розмірі 25 %, номіналом 8 000 грн.

Відповідно до матеріалів справи, установчим документом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" який регулює взаємовідносини між учасниками є статут (п. 1.2 статуту, далі - статут), який на час ухвалення рішення дійсний.

Судом встановлено, що при скликанні загальних зборів товариства які відбулися 30 травня 2026 року, встановлений Законом та статутом порядок скликання не порушено та даний факт в межах даного провадження не оспорюється.

Статутом товариства встановлено наступне, а саме:

Товариство утворене і діє на підставі даного Статуту з додержанням умов господарської діяльності, встановлених законодавством України (п. 1.2.);

Учасники товариства мають право, здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, п. 2.3.5. переважне право придбання частки (її частини), яка відступається, пропорційно їх вкладам у статутний капітал товариства. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонується для продажу третім особам, інші права, передбачені законодавством, статутом або надані їм загальними зборами учасників (п. 2.3.);

Поряд із своїми правами Учасники зобов`язані: дотримуватись вимог статуту товариства і виконувати рішення загальних зборів учасників, нести інші обов`язки, передбачені установчими документами (п. 2.4.);

Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статному капіталі лише в тій частині, в якій вона оплачена повністю (п. 3.1.);

Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі (п. 3.3.).

Відповідно до ч. 1 статті 21 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі, зокрема до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. Відчуження відбувається на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/882/21 від 29 червня 2022 року та Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 909/1294/15).

Відповідно до ч. 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Зважаючи на вище вказана суд зазначає, що статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" та Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить будь-яких положень щодо необхідності надання учасниками товариства згоди на відчуження учасником частки (частини частки). Статут товариства не містить жодних положень щодо необхідності погодження набуття фізичною особою частки у статутному капіталі товариства.

Суд зазначає, що учасник Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" ( ОСОБА_7 ) мав право на дарування своєї частки третій особі, а саме сину ОСОБА_6 без необхідності погодження загальними зборами учасників такого відчуження.

Питання переважного права учасника на придбання частки іншого учасника товариства, що продається третій особі, передбачене ст. 20 вказаного Закону та п. 3.3 статуту, судом у межах даного спору не досліджувалось, оскільки дане питання не є підставою позову та те, що саме як на підставу позову та свого порушеного права, позивач посилається на порушення умов установчого договору щодо набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства третьою особою без відповідного погодження учасниками товариства такого відчуження.

Суд оцінює критично посилання позивача на установчий договір як на правочин який регулює діяльність товариства, оскільки останній укладено засновниками (учасники) саме для створення юридичної особи, а подальша діяльність товариства регулюється Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статутом товариства який затверджено загальними зборами останнього.

Статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Такий правовий висновок встановлено в постанові Верховного суду у справі № 914/1852/24 від 25 жовтня 2025 року

Матеріалами справи стверджено на відповідачами не спростовано, що договір дарування від 27 червня 2025 року частки у розмірі 25% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" ОСОБА_7 для ОСОБА_6 є чинним.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а саме стаття 17 визначає перелік документів, які подаються державному реєстратору (або нотаріусу) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема заяви та нотаріально засвідченого акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, на підставі чого в ЄДР з`являється запис про нового учасника.

Відтак, згідно чинного законодавства та чинного статуту моментом набуття третьою особою права на частку в статутному капіталі товариства за наслідками дарування учасником товариства своєї частки даній третій особі є момент здійснення державної реєстрації зміни складу учасників (виключення дарувальника зі складу учасників і включення до складу обдаровуваного).

Тобто, в даному випадку ОСОБА_6 включений до складу учасників товариства 09 липня 2025 року за наслідком внесення державним реєстратором відповідних змін до ЄДРПОУ за наслідками подання ОСОБА_6 відповідної заяви та документів, передбачених законодавством.

Отже, саме з цього моменту ОСОБА_6 набув права учасника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок". Тобто набуття ним права власності на частку в статутному капіталі підтверджено договором дарування частки в статутному капіталі від 27 червня 2025 року, актом приймання-передачі частки (на підставі вказаного договору) та державною реєстрацією зміни складу учасників на підставі вказаного договору дарування, проведеної 09 липня 2025 року.

Зважаючи на встановлені вище обставини справи, суд зазначає, що ОСОБА_6 правомірно приймав участь та голосував на загальних зборах товариства 30 травня 2026 року, як учасник останнього. Прийняті рішення на загальних зборах товариства 30 травня 2026 року є легітимним, оскільки останні прийняті з дотриманням кворуму.

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників товариства щодо погодження набуття ОСОБА_6 частки у статутному капіталі товариства не впливає на набуття останнім частки у статутному капіталі товариства, оскільки останній набув частку з моменту державної реєстрації таких прав.

Позивач не довів належними та допустимими доказами яким чином рішення прийняті на загальних зборах товариства 30 травня 2026 року порушили корпоративні права останнього, оскільки збори скликані без порушень, рішення прийняті чинними учасниками товариства із дотримання кворуму, відтак, рішення загальних зборів учасників, яке оформлено протоколом № 3/2026 від 30 травня 2026 року не порушує права позивача ОСОБА_1 як учасника товариства.

Отже, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Зважаючи на вищевикладені та встановлені судом обставини справи, правова позиція позивача відхиляється.

Правову позицію відповідача, враховано судом при встановленні фактичних обставини справи.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розглянувши даний спір суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено порушення корпоративних прав останнього прийняттям спірного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок", яке оформлено протоколом № 3/2026 від 30 травня 2026 року.

Розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору за даним позовом складав 3 028 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, суд покладає судові витрат на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволення позову ОСОБА_1 до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" до відповідача - 2 ОСОБА_2 до відповідача - 3 ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та протоколу загальних зборів товариства - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 10 вересня 2026 року.

Суддя Вадим Торчинюк