Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №916/2743/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2743/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватної фірми “Віта” до Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” про стягнення заборгованості у загальній сумі 142948,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма “Віта” звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” про стягнення заборгованості за договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. у загальній сумі 142948,48 грн., у т.ч.: основного боргу – 83520,00 грн., інфляційного збільшення – 48692,16 грн., 3% річних – 10736,32 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 08 квітня 2021 року Державне підприємство “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” уклало з Приватною фірмою “Віта” договір про закупівлю комбікормів для телят ВРХ, за умовами якого позивач (постачальник) зобов`язується поставити покупцю за його заявкою: код за ДК 021:2015 15710000-8 - готові корми для сільськогосподарських та інших тварин, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар, визначений в асортименті, кількості та за ціпами, які зазначені у специфікації (відповідно до тендерної документації та тендерної пропозиції).

Позивач зазначає, що на виконання договору була складена видаткова накладна № 1279 від 20 вересня 2021 року, згідно з якою відповідачу було поставлено 1000 кг престартерного комбікорму для телят 0-2 міс. та 4000 кг престартерного комбікорму для телят 3-9 міс. на загальну суму 83520,00 грн. з урахуванням ПДВ.

При цьому позивач зазначає, що за умовами п. 4.1 договору покупець здійснює оплату замовленого товару (партії товару) протягом 180 календарних днів з дня одержання товару (партії товару) у вказаному місці призначення. Місцем призначення за цим договором є склад покупця, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Антонівка. Розрахунки за поставлений товар здійснюється за фактом постачання з відстрочкою платежу.

Між тим позивач вказує, що товар був одержаний 20.09.2021 р., тому останнім днем сплати було 19.03.2022 р., проте Державним підприємством “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” оплата не здійснена.

Так, позивач зазначає, що у зв`язку з нездійсненням відповідачем оплати за поставлений товар за договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 83520,00 грн., а також нараховано відповідачу 3% річних у сумі 10736,32 грн. та інфляційні втрати у розмірі 48692,16 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2026 р. прийнято позовну заяву Приватної фірми “Віта” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2743/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, при цьому судове засідання призначено на 23.07.2026 р. о 16:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2026 р. відкладено розгляд справи на 09 вересня 2026 р. о 10:30 год.

09.09.2026 р. від Приватної фірми “Віта” до господарського суду через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 30474/26), відповідно до якого позивач просить суд долучити до матеріалів справи копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 8/154 від 15.06.2020 р. та розглянути справу за відсутності сторони позивача.

Відповідач - Державне підприємство “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у засідання суду не з`явився.

Так, Державне підприємство “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 2969829 від 02.07.2026) знаходиться за адресою: 75705, Херсонська область, Скадовський район, село Антонівка, вул. Студентська, буд. 11.

Наразі господарський суд зауважує, що Скадовський район Херсонської області включений до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є 24.02.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України? № 1207-VII від 15.04.2014 р. якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання вимог Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України? Державне підприємство “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі № 916/2743/26 та відкладення розгляду справи № 916/2743/26.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 08 квітня 2021 року між Приватною фірмою “Віта” (постачальник) та Державним підприємством “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” (покупець, замовник) укладено договір про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю за його заявкою: код за ДК 021:2015 – 15710000-8 - готові корми для сільськогосподарських та інших тварин, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (відповідно до тендерної документації та тендерної пропозиції). Кількість товарів та вимоги щодо їх якості визначаються відповідно до тендерної документації та тендерної пропозиції.

За умовами п. 1.2 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. найменування товару, кількість та ціна зазначена у специфікації (додаток 1), що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого має відповідати стандартам код за ДК 021:2015 - 15710000-8 - готові корми для сільськогосподарських та інших тварин та на кожну партію товару видати покупцю сертифікат якості.

У п. 2.1.2 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. визначено, що постачальник повинен засвідчити якість товарів, які поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який посилає разом з товаром.

Пунктом 2.2 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. встановлено, що покупець в момент отримання товару зобов`язаний перевірити кількість товару, його комплектність, цілісність тари, а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику.

Приписами п. 2.4 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. сторонами погоджено, що товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем: за кількістю – згідно з кількістю вказаної в товаросупроводжувальній накладній; за якістю – згідно з якістю, зазначеної в сертифікаті якості на дану партію товару. Постачальник гарантує якість товару з партією поставки замовленого товару.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. загальна сума договору становить 219300,00 грн. з ПДВ, у т.ч. 20% ПДВ - 36550,00 грн. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України.

У відповідності до п. 3.4 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. найменування, кількість та ціна за одиницю товару зазначені у специфікації (додаток 1) до договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

Положеннями п. 3.5 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. визначено, що загальна сума договору встановлена з урахуванням вартості усіх витрат на транспортування, пакування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату податків та інших обов`язкових платежів і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

За умовами п. 4.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. покупець здійснює оплату замовленого товару (партії товару) протягом 180 календарних днів з дня одержання товару (партії товару) у вказаному місці призначення. Місцем призначення за цим договором є склад покупця, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, село Антонівка. Розрахунки за поставлений товар здійснюється за фактом постачання з відстрочкою платежу. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі рахунку-фактури, наданого останнім для оплати. У призначенні платежу на оплату товару за цим договором покупцю слід вказувати: “згідно рахунку № ___ від ____ за партію товару за цим відповідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 68 від 08.04.2021 р.”. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.2 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. постачальник зобов`язаний в обов`язковому порядку надати на товар документи: податкову накладну; рахунок-фактуру; сертифікат якості та акт приймання-передачі товару (накладну).

Пунктом 5.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями згідно з письмовими заявками покупця у відповідності до його потреби. Товар має бути поставлений па підставі письмових заявок (листом, факсом, електронною поштою, тощо) покупця впродовж двох календарних днів з моменту їх отримання постачальником у строк до 31.12.2021. Заявка вважається отриманою постачальником у день її направлення в разі якщо вона надіслана на один з наступних засобів зв`язку: факс___; електронна адреса pf_vita@ukr.net.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (склад покупця), на умовах ІНКОТЕРМС 2010. Доставка товару має здійснюватися з дотриманням термінів його реалізації спеціально обладнаним транспортом постачальника для перевезення вище зазначених товарів (п. 5.2 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р.).

У відповідності до п. 5.3 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. датою поставки кожної партії товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару або видаткової накладної на партію товару.

Положеннями п. 6.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. передбачені зобов`язання покупця, зокрема: своєчасно та в повному обсязі (при наявності фінансування) сплатити за поставлений товар (п. 6.1.1); прийняти товар згідно з актом приймання-передачі (п. 6.1.2).

Відповідно до п. 6.2.5 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати у разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2 розділу IV цього договору (відсутність печатки, підписів тощо).

Пунктом 6.3 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. встановлено наступні зобов`язання постачальника: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1); забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом II цього договору (п.6.3.2); надати сертифікат якості на кожну партію товару, що поставляється (п. 6.3.3); при постачанні неякісного товару, провести заміну продукції на якісну за власний рахунок у термін, що не перевищує 3 діб, та сплатити штраф у розмірі 20% від суми поставленої продукції неналежної якості (п. 6.3.4).

У п. 6.4 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. встановлено право постачальника своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Приписами п. 7.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

За умовами п. 10.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. останній набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків до повного виконання.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за договором та не звільняє від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 11.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р.).

Відповідно до п. 12.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. невід`ємною частиною цього договору є специфікація.

Так, вказаний договір про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. підписаний уповноваженими представниками сторін та містить відтиски їх печаток.

Крім того, сторонами складено та підписано специфікацію ДК 021:2015 – 15710000-8 – готові корми для сільськогосподарських та інших тварин, яка є додатком № 1 до договору № 68 від 08.04.2021 р., якою також погоджено поставку товару на загальну вартість 219300,00 грн., з якого: престартерний комбікорм для телят 0-2 місяці у кількості 2000 кг, вартістю 38400,00 грн., а також престартерний комбікорм для телят 3-9 місяців у кількості 11250 кг, вартістю 180900,00 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. позивачем – Приватною фірмою “Віта” було здійснено поставку престартерного комбікорму для телят 0-2 міс. у кількості 1000 кг та престартерного комбікорму для телят 3-9 міс. у кількості 4000 кг на адресу відповідача - Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” на загальну суму 83520,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1279 від 20 вересня 2021 р.

При цьому, як вбачається з видаткової накладної, зі сторони покупця товар отримано за довіреністю № 128 від 20.09.2021 р., яка міститься у матеріалах справи (а.с. 9) представником Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” провідним агрономом з насінництва Яремчук Світланою Володимирівною.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, як встановлено судом та зазначається позивачем, договір про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. виконано повністю зі сторони позивача, тобто товар був переданий та доставлений відповідачу, жодних претензій та зауважень зі сторони покупця постачальнику щодо якості, вартості та комплектності товару при їх прийнятті заявлено не було.

Згідно з п. 4.1 договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. покупець здійснює оплату замовленого товару (партії товару) протягом 180 календарних днів з дня одержання товару (партії товару) у вказаному місці призначення. Місцем призначення за цим договором є склад покупця, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Антонівка. Розрахунки за поставлений товар здійснюється за фактом постачання з відстрочкою платежу.

Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі рахунку-фактури, наданого останнім для оплати. У призначенні платежу на оплату товару за цим договором покупцю слід вказувати: “згідно рахунку № ___ від ____ за партію товару за цим відповідно договору про закупівлю товарів за державні кошти № 68 від 08.04.2021 р.”. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, прийняття відповідачем поставленого позивачем товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вартість товару в повному обсязі відповідно до виставленого рахунку на оплату.

Між тим несплатою позивачу вартості товару в межах спірного договору про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання за цим договором, що є недопустимим згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України.

Вказане стало підставою для звернення Приватної фірми “Віта” до господарського суду із позовом по даній справі про стягнення з Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” заборгованості за договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р.

Як встановлено судом, відповідачем не були виконані зобов`язання за договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. щодо здійснення повної оплати вартості поставленого товару.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар за спірним договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р., яку відповідачем не спростовано та доказів сплати якої до суду не надано. Таким чином, сума заборгованості за договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р., що підлягає стягненню з відповідача, складає 83520,00 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар за договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р., суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату за поставлений товар у розмірі 10736,32 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, при цьому такий розрахунок відповідачем не оспорено, контррозрахунку не наведено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату за поставлений товар за договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. у сумі 10736,32 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за період з квітня 2022 р. по червень 2026 р. та встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних нарахувань є невірним, оскільки позивачем при розрахунку суми сукупного індексу інфляції за заявлений період з квітня 2022 року по червень 2026 року вказано 158,3%, натомість, як встановлено судом за допомогою платформи LigaЗакон, сукупний індекс інфляції за вказаний період складав 158,257570%, з огляду на що загальний розмір інфляційних збитків у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за договором про закупівлю комбікормів для телят ВРХ № 68 від 08.04.2021 р. складає 48656,72 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватної фірми “Віта” частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося частково на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, понесені позивачем при подачі позову з урахуванням коефіцієнту 0,8, у зв`язку з подачею позову через Електронний суд, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 2661,74 грн. (142913,04 грн. х 2662,40 грн. / 142948,48 грн.).

Щодо заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У ч.ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Наразі на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 8/154 від 15.06.2020 р., угоди № 24 про гонорар адвоката до договору № 8/154 від 07.05.2026 р., акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 з детальним описом від 11.05.2026 р., видаткового касового ордеру від 11.05.2026 р., ордеру серії АІ № 1437089 та свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності № 4530/10 від 26.05.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2020 р. між Приватною фірмою “Віта” (клієнт) та Шубеноком Олегом Миколайовичем (адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов п.п. 1.1 якого адвокат надає клієнту послуги з правничої допомоги щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту в обсязі визначеному адвокатом разом з клієнтом.

Відповідно до п. 1.2 договору від 15.06.2020 р. передбачено, що порядок та спосіб надання правничої допомоги, вказаної в цьому договорі встановлюється адвокатом самостійно. Права та повноваження адвоката визначені цим договором не створюють обов`язку адвоката надавати послуги понад прийнятий ним обсяг надання правничої допомоги.

Згідно з п. 1.3 договору від 15.06.2020 р. за цим договором, адвокат має право здійснювати представництво, захист клієнта, надавати іншу правову допомогу за прийнятим адвокатом замовленням у всіх категоріях справ:

1) в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві, у всіх провадженнях, в тому числі під час перегляду судових рішень, виконання судових рішень, у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, у справах з розгляду питань про визнання та виконання рішення іноземного суду, про відновлення втраченого судового провадження, у справах за участю іноземних осіб та під час вирішення судом інших питань; у конституційному провадженні; в третейському розгляді справ та в арбітражному провадженні, в тому числі міжнародного комерційного арбітражу; в провадженнях, що здійснюються іноземними чи міжнародними судовими або арбітражними органами; у виконавчому провадженні; в досудовому та на будь-якому іншому етапі врегулюванні спорів;

2) у кримінальному провадженні у всіх стадіях та провадженнях, включаючи питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, питання, що виникають під час виконання вироку; у питаннях, що виникають після виконання вироку; у питаннях, що виникають під час виконання та відбування кримінальних покарань; при звільненні особи від відбування покарання;

3) в справах про адміністративні правопорушення; під час виконання постанови про накладення адміністративного стягнення; при звільненні особи від адміністративного стягнення;

4) в інших провадженнях, процедурах, заходах щодо здійснення контролю за діяльністю, застосування відносно клієнта адміністративно-господарських, фінансових та інших санкцій або реалізації клієнтом своїх прав;

5) в органах державної влади (включаючи всі без виключення органи законодавчої, виконавчої та судової влади (у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, в т.ч. у Верховному Суді та Конституційному Суді України), в тому числі органи прокуратури, правоохоронні (в т.ч. спеціального призначення) та органи, що здійснюють досудове розслідування, контролюючі органи, військові формування) та в інших державних органах, в тому числі колегіальних; в органах місцевого самоврядування; перед юридичними особами та їх об`єднаннями; в громадських об`єднаннях; в колегіальних органах професійного самоврядування; в міжнародних та іноземних установах; перед керівниками, посадовими і службовими особами, членами та представниками органів, підприємств, установ, організацій та об`єднань; перед фізичними особами, в тому числі підприємцями та особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність) та їх представниками тощо.

Положеннями підп. 2.1.7, 2.1.8 п. 2.1 договору від 15.06.2020 р. встановлено обов`язки клієнта відшкодувати адвокату фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору, за умови попереднього погодження або документального підтвердження та своєчасно та в повному обсязі виплатити адвокату гонорар за виконання договору або окремого етапу надання послуг за цим договором, крім випадків, коли послуги надаються адвокатом безоплатно.

За умовами п. 3.1 договору від 15.06.2020 р. гонорар адвоката, в тому числі порядок обчислення гонорару за окремі послуги та етапи їх виконання, визначається окремою угодою та сплачується клієнтом адвокату в порядку, строки та в формі визначеними такою угодою.

Приписами п. 3.2 договору від 15.06.2020 р. передбачено, що до суми гонорару не включаються кошти, що вносяться клієнтом (іншою особою, яка діє в його інтересах) на покриття фактичних витрат (видатків), пов`язаних з виконанням договору, включаючи, але не виключно, суми податків, державного мита, судового збору, суми адміністративних, реєстраційних та інших платежів, суми оплати послуг нотаріуса, аудитора, експерта, спеціаліста, поштових витрат та витрат пов`язаних з копіюванням чи роздрукуванням матеріалів, витрат на придбання паперу та картриджів для друку, транспортних витрат, витрат на електрозв`язок та мобільний зв`язок, витрат на оплату доступу до мережі Інтернет, витрат на оплату програмного забезпечення, необхідного для роботи з документами, базою нормативно-правових актів тощо, витрат на відрядження, а також суми інших поточних витрат, в тому числі організаційних, пов`язаних з виконанням цього договору.

У відповідності до п. 3.3 договору від 15.06.2020 р. клієнт оплачує адвокату суми зазначені у пункті 3.2. цієї статті, за вибором адвоката: на підставі наданих клієнту обґрунтованих вимог про необхідність їх сплати, у строк визначений адвокатом, а у разі отримання письмової вимоги адвоката, не пізніше наступного дня від дня її отримання (підп. 3.3.1); на підставі наданого клієнту документального підтвердження про їх оплату адвокатом (в тому числі, шляхом надання копій та роздрукування цифрових знімків), у строк протягом трьох робочих днів з дати їх отримання (підп. 3.3.2.).

У п. 4.1 договору від 15.06.2020 р. вказано, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом часу ведення справ клієнта адвокатом.

При цьому із наявної в матеріалах справи угоди № 24 від 07.05.2026 р. про гонорар адвоката до договору № 8/154 про надання правової (правничої) допомоги від 15.06.2020 р., яка за умовами п. 1 є невід`ємною частиною договору, вбачається, що розмір гонорару складає суму визначену сторонами в акті(-ах) виконаних робіт (наданих послуг) за послуги надані адвокатом в справі за позовом ПФ “Віта” до ДП “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” (код ЄДРПОУ 32368222) про стягнення боргу, інфляційних втрат, процентів за користування коштами та пені. В обсяг послуг включаються консультації з правових питань; ознайомлення з документами, що відносяться до предмету спору, вивчення та аналіз матеріалів справи; аналіз судової практики та чинного законодавства, розроблення правової позиції, вивчення правової позиції іншої сторони; складення та обґрунтування розрахунків, в тому числі із застосуванням електронних систем для розрахунків; складення адвокатських запитів, складення, підготовка до подачі заяв по суті справи, додаткових пояснень, апеляційної і касаційної скарги, відзивів на них та процесуальних документів (пояснення, заяви, клопотання та інші) з доданими до них матеріалами їх подання/направлення через Електронний кабінет ЄСІТС, засобами поштового зв`язку, в тому числі із застосуванням електронних сервісів; участь в судових засіданнях безпосередньо та/або із застосуванням відеоконференцзв`язку, підготовка до судових засідань, виїзд на судові засідання, час очікування судових засідань, виїзд до клієнта, інших фізичних та юридичних осіб, організацій без статусу юридичної особи, на місце події, в інші місця, представництво клієнта, інші дії вчинені під час надання послуг у справ.

Відповідно до п. 3 угоди № 24 від 07.05.2026 р. гонорар сплачується на підставі акту(-ів) виконаних робіт (наданих послуг) в момент його (їх) підписання. Підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) засвідчує належне виконання робіт (надання послуг) адвокатом, оплату клієнтом наданих послуг та її отримання адвокатом.

Згідно з п. 4 угоди № 24 від 07.05.2026 р. якщо розмір гонорару визначений у фіксованій сумі, він може бути змінений шляхом укладення угоди про внесення змін до цієї угоди або укладенням нової угоди. Такі зміни мають бути підписані клієнтом протягом трьох днів з дня отримання відповідної пропозиції від адвоката. У випадку не підписання таких змін вважається, що клієнт відмовляється від послуг адвоката і адвокат припиняє надання правової (правничої) допомоги в справі зазначеній у цій угоді (при цьому отримані адвокатом кошти за виконані роботи (надані послуги) клієнтові не повертаються).

Приписами п. 5 угоди № 24 від 07.05.2026 р. визначено, що при визначенні розміру гонорару враховано складність справи та робіт (послуг), час на виконання відповідних робіт (надання послуг), швидкість виконання робіт (надання послуг), обсяг робіт (послуг) для досягнення бажаного результату та виконання окремих доручень клієнта, ціну позову та значення справи для клієнта, важливість впливу вирішення справи на репутацію клієнта, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, строки на результати вирішення спірних правовідносин та інші важливі обставини.

У відповідності до ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У подальшому - 11 травня 2026 р. між адвокатом Шубеноком Олегом Миколайовичем та Приватною фірмою “Віта” складено та підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 з детальним описом, згідно з яким адвокат надав, а клієнт прийняв наступний перелік виконаних робіт (наданих послуг), вартість яких визначається із розрахунку 1 год витраченого часу – 2000,00 грн., а саме:

- вивчення і аналіз позиції клієнта та документів наданих клієнтом (07.05.2026 р.) – 0,5 год (30 хв), вартість послуги – 1000,00 грн.;

- аналіз судової практики та чинного законодавства (07.05.2026 р.) – 0,5 год (30 хв), вартість послуги – 1000,00 грн.;

- правова консультація (07.05.2026 р.) – 0,5 год (30 хв), вартість послуги – 1000,00 грн.;

- підготовка доказів та додаткових документів для позовної заяви (08.05.2026 р.) – 0,25 год (15 хв), вартість послуги – 500,00 грн.;

- здійснення розрахунку для позовної заяви, складення позовної заяви та підготовка її до подання з доданими матеріалами, супутнє консультування (08.05.2026 р.) – 2,5 год, вартість послуги – 5000,00 грн.;

- подання позовної заяви з доданими матеріалами до суду та учасникам – 0,25 год (15 хв), вартість послуги – 500,00 грн.

Так, на підтвердження здійснення Приватною фірмою “Віта” оплати за актом надання послуг № 1 від 11.05.2026 р. у матеріалах справи наявний видатковий касовий ордер від 11 травня 2026 року на суму 9000,00 грн.

Разом з тим слід зазначити, що наявні у матеріалах справи копії договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 8/154 від 15.06.2020 р., угоди № 24 про гонорар адвоката до договору № 8/154 від 07.05.2026 р., акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 з детальним описом від 11.05.2026 р., видаткового касового ордеру від 11.05.2026 р., ордеру серії АІ № 1437089 та свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності № 4530/10 від 26.05.2011 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Між тим у ч. 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

За ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21 тощо, випливає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (аналогічний правовий висновок викладений в додатковій постанові ПЗАГС від 18.03.2025 р. по справі № 916/4066/23).

Відтак, господарський суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/1340/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, щодо наведених у акті виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом № 1 від 11.05.2026 р. послуг з подання позовної заяви з доданими матеріалами до суду та учасникам справи господарський суд зазначає наступне.

У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” установлено:

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 закону № 5076-VI).

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачають, що видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, послуги з подання позовної заяви з доданими матеріалами до суду та учасникам справи вартістю 500,00 грн., не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені у ст.ст. 1, 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Водночас стосовної такої послуги, як підготовка доказів та додаткових документів для позовної заяви вартістю 500,00 грн., суд зазначає, що вказані послуги є складовою складення позовної заяви та підготовки її до подання з доданими матеріалами, а відтак, не мають самостійного значення та не є окремими послугами, з огляду на що не підлягають відшкодуванню.

Відповідний висновок щодо видів правничої допомоги наведено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.11.2019 р. у справі № 9901/264/19.

При цьому щодо наведених у акті виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом № 1 від 11.05.2026 р. інших послуг, а саме: вивчення і аналіз позиції клієнта та документів наданих клієнтом, аналіз судової практики та чинного законодавства, правова консультація, здійснення розрахунку для позовної заяви, складення позовної заяви та підготовка її до подання з доданими матеріалами, супутнє консультування загальною вартістю 8000,00 грн., суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката за такі послуги є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, з огляду на що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення вимоги ПФ “Віта” та стягнення з Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” на його користь 8500,00 грн. витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи у суді першої інстанції.

При цьому з урахуванням того, що рішення суду за позовом відбулося частково на користь позивача, відповідно вимоги про стягнення витрат на правову допомогу підлягають задоволенню у розмірі 7998,02 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог (142913,04 грн. задоволено * 8000,00 грн. / 142948,48 грн. заявлено) згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватної фірми “Віта” до Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” про стягнення заборгованості у загальній сумі 142948,48 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” (75705, Херсонська область, Скадовський район, с. Антонівка, вул. Студентська, буд. 11; код ЄДРПОУ 32368222) на користь Приватної фірми “Віта” (08729, Київська область, Обухівський район, с. Степок, вул. Корольова, буд. 7; код ЄДРПОУ 20575062) основний борг у розмірі 83520/вісімдесят три тисячі п`ятсот двадцять/грн. 00 коп., 3% річних у сумі 10736/десять тисяч сімсот тридцять шість/грн. 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 48656/сорок вісім тисяч шістсот п`ятдесят шість/грн. 72 коп., судовий збір у сумі 2661/дві тисячі шістсот шістдесят одна/грн. 74 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7998/сім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім/грн. 02 коп.

3. У задоволені решти частини вимог Приватної фірми “Віта” до Державного підприємства “Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України” відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 10 вересня 2026 р.

Суддя В.С. Петров