Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №916/2631/24 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"09" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2631/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” за вх. ГСОО № 2-1624/26 від 18.08.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2631/24

за позовом: керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області (вул. Незалежності, 39, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67707) в інтересах держави в особі 1) Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району (вул. Центральна, 63, с. Шабо, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 67770) та 2) Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” (вул. Мала Арнаутська, 88, м. Одеса, 65007)

про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/2631/24 за позовом прокурора в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про визнання недійсними додаткових угод від 12.02.2020 № 1, 2, від 16.09.2020 № 3, від 06.11.2020 № 4 до договору від 21.01.2020 № 05-185 та стягнення з відповідача на користь позивача-1 125475,40 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.12.2024, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та постановою Верховного Суду від 04.02.2026: у позові прокурора в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби відмовлено; позов прокурора в інтересах держави в особі Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району задоволено частково; визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 16.09.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2020 № 05-185, укладеного між Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району та Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія”; визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 06.11.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2020 № 05-185, укладеного між Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району та Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія”; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” на користь Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району грошові кошти в сумі 125475 грн 40 коп.

Крім цього, вищевказаним судовим рішенням судом було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір в сумі 9084 грн 00 коп, при цьому суд при розподілі судових витрат врахував, що спір у даній справі виник внаслідок укладення між сторонами та виконання спірних додаткових угод, які порушують інтереси держави, при цьому судом встановлено, що ініціатором та вигодонабувачем укладення додаткових угод є відповідач, а Шабівська сільська рада є іншою стороною цих додаткових угод і позивачем у даній справі. Також суд зауважив, що при розгляді даної справи відповідач проти позову прокурора заперечував, заяву про визнання позову до початку розгляду справи по суті, яка є підставою для розгляду судом питання щодо повернення частини судового збору з бюджету в порядку ст. 130 ГПК України, не подавав.

В цей же час, під час розгляду цієї справи прокурор звертався до суду із заявою про забезпечення позову, у задоволенні якої судом було відмовлено шляхом постановлення ухвали від 17.06.2024. Далі, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.12.2024, ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 у справі №916/2631/24 було скасовано, а заяву Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову – задоволено. При цьому, ухвалою від 12.12.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд відмовив прокурору у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених прокурором у зв`язку зі зверненням із заявою про забезпечення позову та вказав, що такі витрати підлягають розподілу судом за результатом вирішення спору по суті.

18.08.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” надійшла заява, в якій останній просить суд ухвалити у цій справі додаткове рішення, яким стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь товариства судовий збір у розмірі 968,96 грн. Вказана заява мотивована тим, що за результатом вирішення спору суд здійснив розподіл витрат прокурора пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте не вирішив питання щодо розподілу витрат відповідача, які пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 30.09.2024.

Листом суду від 18.08.2026, на підставі п. 9.6., 24.1., 24.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №916-1/2025 (зі змінами від 06.07.2026 № 916-3/2026), заявника було повідомлено, що у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відпустці з 20.07.2026 по 27.08.2026 включно, питання щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2631/24 буде вирішене після усунення вищевказаних обставин.

Ухвалою суду від 01.09.2026 судом було прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” за вх. ГСОО № 2-1624/26 від 18.08.2026 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 916/2631/24 до розгляду; постановлено розгляд заяви здійснити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; запропоновано учасникам справи подати суду письмові пояснення щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат у строк до 07.09.2026.

09.09.2026 до суду від Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області надійшли письмові пояснення, в яких остання, зокрема, просить суд: визнати поважними причинити пропуску строку для подання цих письмових пояснень; поновити строк для подання письмових пояснень; заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2631/24 залишити без задоволення. В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку прокурор посилається на те, що Білгород-Дністровська окружна прокуратура Одеської області не отримувала копії заяви відповідача.

Розглянувши клопотання прокурора про поновлення пропущеного процесуального строку, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду

При цьому, поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від сторони, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживала сторона заходів для усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання відповідних процесуальних обов`язків тощо. Відповідні докази подаються стороною і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом з даних КП «Діловодство спеціалізованого суду», заява товариства про ухвалення додаткового рішення у цій справі була доставлена до електронного кабінету Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області 18.08.2026 о 12:23, а ухвала суду від 01.09.2026 про прийняття заяви до розгляду – 02.09.2026 о 20:44. На спростування цих даних прокурор суду жодних доказів не подав.

З огляду на вищевикладені обставини, проаналізувавши доводи прокурора, суд виснує, що останнім не доведено наявності причин, які за об`єктивних, тобто не залежних від прокурора, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали подання ним письмових пояснень у встановлений судом строк. Крім того, суд зазначає, що поновлюється строк, встановлений законом, а в цьому випадку строк для подання пояснень був встановлений судом в ухвалі від 01.09.2026.

Отже, зважаючи на викладене, суд виснує, що у задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку для подання письмових пояснень, які надійшли до суду 09.09.2026 за вх. ГСОО № 30550/26, слід відмовити.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 119 ГПК України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З урахуванням вищевикладеного, письмові пояснення Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області від 09.09.2026 за вх. ГСОО № 30550/26 слід залишити без розгляду.

Далі, вирішуючи питання по суті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” за вх. ГСОО № 2-1624/26 від 18.08.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2631/24, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 чт. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як зазначалось судом, при ухвалені судового рішення у цій справі по суті позовних вимог прокурора суд, при здійснені розподілу судових витрат між учасниками справи, вирішив питання лише щодо розподілу сплаченого прокурором судового збору за подання позовної заяви. В цей же час, в межах даної справи судами вирішувалось питання щодо заяви прокурора про забезпечення позову, у зв`язку з чим прокурор та відповідач понесли відповідні витрати зі сплати судового збору. Натомість, судом розподіл понесених учасниками справи судових витрат в цій частині не здійснений при ухваленні судового рішення, а тому суд вважає обґрунтованим порушення відповідачем перед судом питання розподілу судових витрат відповідача та за ініціативою суду судових витрат прокурора.

Так, 13.06.2024 прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, за подання якої сплатив судовий збір в сумі 1514,00 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 прокурору у задоволені заяви було відмовлено повністю. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, прокурор оскаржив її до Південно-західного апеляційного господарського суду, а за подання апеляційної скарги прокурор сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн. Отже, всього прокурором були понесені витрати на сплату судового збору, у зв`язку з розглядом заяви про забезпечення позову, в сумі 4542,00 грн.

В свою чергу, відповідач не погодився з вищевказаною постановою суду апеляційної інстанції та оскаржив її до суду касаційної інстанції, сплативши судовий збір в сумі 3028,00 грн. Далі, ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 відповідачу було повернуто з державного бюджету частину сплаченого судового в розмірі 605,60 грн, враховуючи, що касаційна скарга була подана відповідачем в електронній формі. Отже, відповідачем всього понесені витрати на сплату судового збору, у зв`язку з розглядом заяви про забезпечення позову, в сумі 2422,40 грн.

Отже, приймаючи до уваги, що позов прокурора у цій справі задоволено частково, враховуючи, що ухвалою від 12.12.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд відмовив прокурору у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених прокурором у зв`язку зі зверненням із заявою про забезпечення позову та вказав, що такі витрати підлягають розподілу судом за результатом вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність здійснення розподілу витрат прокурора та відповідача, які пов`язані з розглядом заяви про забезпечення позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог по суті, шляхом ухвалення додаткового рішення за заявою відповідача та власною ініціативою суду.

Так, здійснивши розрахунок сум понесених прокурором та відповідачем судових витрат зі сплати судового збору, у зв`язку з розглядом заяви про забезпечення позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог по суті, судом встановлено, що:

- з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” слід стягнути 968,96 грн;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” на користь Одеської обласної прокуратури слід стягнути 2725,20 грн.

Згідно з ч. 11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір, сплачений у зв`язку з розглядом заяви про забезпечення позову, в сумі 1756,24 грн.

Керуючись ст. 118, 119, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області про поновлення строку для подання письмових пояснень за вх. ГСОО № 30550/26 від 09.09.2026 - відмовити.

2. Письмові пояснення Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області за вх. ГСОО № 30550/26 від 09.09.2026 - залишити без розгляду.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” за вх. ГСОО № 2-1624/26 від 18.08.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2631/24 – задовольнити.

4. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, рахунок UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” (вул. Мала Арнаутська, 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) судовий збір в сумі 968 грн 96 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” (вул. Мала Арнаутська, 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) на користь Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, рахунок UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552) судовий збір в сумі 2725 грн 20 коп.

6. Провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” (вул. Мала Арнаутська, 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) на користь Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, рахунок UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552) судовий збір в сумі 1756 грн 24 коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2026 р.

Суддя Д.О. Бездоля