Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №916/2546/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2546/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/2546/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Маудау” (03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 6, код ЄДРПОУ 44021873)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Стрілецького Сергія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ,)

про стягнення 51 270,06грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Маудау” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи – підприємця Стрілецького Сергія Валерійовича про стягнення 51 270,06грн.

Ухвалою ;господарського суду Одеської області від 24.06.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2546/26. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02.07.2026р. за вх. №23242/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Також відповідачем у відзиві на позов було заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то з урахуванням положень ч.6 ст. 252 ГПК України суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

03.07.2026р. за вх.№23389/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вказує що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Як вказує позивач, 27.08.2026р. між Фізичною особою-підприємцем Стрілецьким Сергієм Валерійовичем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАУДАУ» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №МД-1339/2025 за умовами якого з метою надання можливості Замовнику здійснювати пропонування та продаж товарів на сайті, зобов`язується надати послуги перелік, порядок та умови надання яких визначені даним договором, а замовник приймає послуги, надані згідно умов договору та оплачує їх вартість.

Відповідно до п.2.2 договору послуги включають зокрема: надання доступу до Особового кабінету; розміщення та оновлення контенту на сайті; створення рекламно-інформаційних матеріалів з метою пропонування товарів Замовника для продажу на сайті; збір та обробка замовлень потенційних покупців та сайті та передача їх, в тому числі засобами Особового кабінету Замовникові для обробки та виконання; послуги з інформаційної підтримки покупцеві в тому числі тих, що лише мають на меті придбати товар Замовника, а саме надання інформації про товар та/або надання інформації про Замовника як про власника товару (контактні дані, найменування тощо). Інформування про товар на підставі інформації, що надається замовником; маркетингові послуг, що спрямовані на просування товарів Замовника та збільшення обізнаності Покупців про зазначені товари. Розміщення на сайті інформації про спеціальні пропозиції щодо придбання товарів Замовника тощо.

Згідно п. 5.1 Договору загальна вартість послуг за договором складає суму вартості наданих Виконавцем послуг, що зазначається в Актах здачі-приймання наданих послуг, які надаються Виконавцем згідно умов даного Договору.

Відповідно до п.п. 5.2 договору, вартість послуг, що надаються за цим договором, окрім послуг, що зазначені в пп. 2.2.6 цього договору, визначаються Виконавцем щомісячно за наступною формулою: вартість послуг за розміщення товару за звітний період = загальна вартість Замовленого товару за відповідною категорією за звітний період (включаючи ПДВ) х ВН%, де ВН% - це відсоток винагороди Виконавця від вартості замовленого товару, що визначається за категорією, до якої відноситься замовлений товар на сайті, та вказується у Додатку 1 до договору. Виконавець самостійно визначає категорію товару та зазначає відсоток винагороди по кожному товару оремо у звіті.

Звіти та Акти складаються Виконавцем за відповідний Звітний період впродовж 5 (п`яти) робочих днів за дати завершення звітного періоду та надаються Замовнику (п.5.5 договору).

Пунктом 5.6. договору передбачено, що Замовник зобов`язаний впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання від Виконавця Акту підписати цей Акт та надати його Виконавцю або у цей же строк надати Виконавцю мотивовані відмову від підписання Акту.

У випадку неотримання від Замовника підписаних Актів або мотивованої відмови від підписання Актів у строки, визначені п. 5.6 цього Договору, такі Послуги вважаються наданими належним чином, в обсязі та на суму, зазначену в Акті, та Акти вважаються затвердженими сторонами (п.5.7 договору).

Відповідно до п. 5.8. договору, Замовник здійснює оплату вартості послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання (затвердження) Сторонами Акта.

Пунктом 5.9 договору сторони погодили, що інформація щодо замовленого товару Замовника, яку отримує Виконавець засобами сайту/програмного забезпечення «Мерчантцентр» та зазначає в Звітах, є достовірною та використовується сторонами для визначення обсягу та вартості наданих послуг, проведення взаєморозрахунків між Сторонами тощо.

Згідно п.6.1 договору, Сторони погоджуються визнавати та використовувати під час виконання Договору документи, пов`язані з його виконанням, в тому числі і сам Договір та його невід`ємні частини (додатки, додаткові договори, угоди тощо), а також первинні документи, бухгалтерські документи (Акти, акти звірки, рахунки на оплату тощо) складені в електронній формі, за допомогою відповідної системи електронного документообігу, що доступна обом Сторонам (в тому числі, але не обмежуючись таких як «ВЧАСНО», «M.E.Doc» тощо).

Сторони не заперечують проти оформлення та підписання Сторонами документів по Договору на паперових носіях, які передаються Сторонами засобами поштового зв`язку або іншим зручним способом у випадку неможливості застосування електронного документообігу відповідно до Договору або на вимогу однієї із Сторін (п.6.2 договору).

Позивач вказує, що на виконання своїх зобов`язань за договором, відповідачу було надано послуги на загальну суму 59 635,37грн. з ПДВ, а відповідачем була фактично оплачена вартість наданих послуг у розмірі 15 744, 80грн. з ПДВ, що підтверджується звітами Позивача про обсяг наданих замовлень, актами наданих послуг, та документами про оплату послуг, а саме Звіт за вересень 2025 р. та Акт наданих послуг № 4870718 від 30.09.2025 р. на суму 2 593грн. 94 коп. з урахуванням ПДВ – оплачений відповідно до платіжної інструкції від 29.10.2025 р. № 245; Звіт за листопад 2025 р. та Акт наданих послуг № 5291416 від 30.11.2025 р. на суму 7 679 грн. 56 коп. з урахуванням ПДВ – оплачений відповідно до платіжної інструкції від 25.02.2026 р. № 283; Звіт за січень 2026 р. та Акт наданих послуг № 5423482 від 31.01.2026р. на суму 5 471 грн. 30 коп. з урахуванням ПДВ – оплачений відповідно до платіжної інструкції від 25.02.2026 р. № 284; Звіт за жовтень 2025 р. та Акт наданих послуг № 5042399 від 31.10.2025 р. на суму 21 139грн. 47 коп. з урахуванням ПДВ - вартість послуг за актом не сплачена Замовником; Звіт за грудень 2025 р. та Акт наданих послуг № 5418079 від 31.12.2025р. на суму 16 701грн. 38 коп. з урахуванням ПДВ - вартість послуг за актом не сплачена Замовником; Звіт за лютий 2026 р. та Акт наданих послуг № 5593545 від 28.02.2026р. на суму 5 752грн. 82 коп. з урахуванням ПДВ - вартість послуг за актом не сплачена Замовником; Звіт за березень 2026 р. та Акт наданих послуг № 5800520 від 31.03.2026 р. на суму 296 грн. 90 коп. з урахуванням ПДВ - вартість послуг за актом не сплачена.

За посиланнями позивача, Акт наданих послуг № 5042399 від 31.10.2025 р. та акт наданих послуг № 5418079 від 31.12.2025 р. були підписані Відповідачем, а Акти №5593545 від 28.02.2026р. та Акт №5800520 від 31.03.2026р. з урахуванням положень п.5.7 договору вважаються затвердженими сторонами , оскільки відповідачем жодних мотивованих відмов чи претензій щодо якості та обсягу наданих послуг не надавалось.

Позивач наголошує, що загальна сума наданих позивачем та неоплачених відповідачем послуг за Договором становить 43 890,57грн. з урахуванням ПДВ.

Як зазначає позивач, ним на адресу відповідача було направлено претензію (Вих. № ВИХ-МД-2026-93 від 30 квітня 2026 р. про сплату боргу у сумі 43593,67 грн. з ПДВ та претензію (Вих. № ВИХ-МД-2026-96 від 8 травня 2026 р. про сплату боргу у сумі 296,90 грн. з ПДВ. Проте відповідні претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до положень п. 10.2 договору, у випадку порушення Замовником строків виконання своїх грошових зобов`язань, визначених сторонами у цьому договорі, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно перерахованих коштів за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється до моменту виконання Замовником грошового зобов`язання.

Крім того, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості наданих послуг, позивачем було нараховано пеню в сумі 4 881,80грн., 3% річних в сумі 487,46грн. та інфляційні витрати в розмірі 2 010,23грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю “Маудау” звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як встановлено судом, між 27.08.2026р. між Фізичною особою-підприємцем Стрілецьким Сергієм Валерійовичем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАУДАУ» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №МД-1339/2025 за умовами якого з метою надання можливості Замовнику здійснювати пропонування та продаж товарів на сайті, зобов`язується надати послуги перелік, порядок та умови надання яких визначені даним договором, а замовник приймає послуги, надані згідно умов договору та оплачує їх вартість.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов`язання за договорами виконав належним чином, надав відповідачу послуги на загальну суму 59 635,37грн., що підтверджується актами надання послуг та звітами.

Згідно п. 5.1 Договору загальна вартість послуг за договором складає суму вартості наданих Виконавцем послуг, що зазначається в Актах здачі-приймання наданих послуг, які надаються Виконавцем згідно умов даного Договору.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що Замовник зобов`язаний впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання від Виконавця Акту підписати цей Акт та надати його Виконавцю або у цей же строк надати Виконавцю мотивовані відмову від підписання Акту.

У випадку неотримання від Замовника підписаних Актів або мотивованої відмови від підписання Актів у строки, визначені п. 5.6 цього Договору, такі Послуги вважаються наданими належним чином, в обсязі та на суму, зазначену в Акті, та Акти вважаються затвердженими сторонами (п.5.7 договору).

Відповідно до п. 5.8. договору, Замовник здійснює оплату вартості послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання (затвердження) Сторонами Акта.

Разом з тим, як встановлено судом відповідачем вартість наданих послуг сплатив частково в сумі 15 744,80грн., що мало наслідком виникнення у нього заборгованості в сумі 43 890,57грн. з ПДВ. При цьому відповідачем відповідні обставини належними та допустимими доказами не спростовані.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість наданих послуг в сумі 43 890,57грн. з ПДВ є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договору №МД-1339/2025 від 27.08.2025р. позивачем було нараховано до стягнення відповідачу пеню в сумі пеню в сумі 4 881,80грн., 3% річних в розмірі 487,46грн. та інфляційні витрати в сумі 2 010,23грн.

Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень п. 10.2 договору, у випадку порушення Замовником строків виконання своїх грошових зобов`язань, визначених сторонами у цьому договорі, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно перерахованих коштів за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється до моменту виконання Замовником грошового зобов`язання.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку пені в зв`язку з чим позовні Товариства з обмеженою відповідальністю “Маудау” в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4 881,80грн. підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі № 910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що відповідні розрахунки здійснені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства, з урахуванням чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Маудау” в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 487,46грн. та інфляційні витрати в сумі 2 010,23грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Так заперечуючи проти позову відповідач вказує, що позивачем при розрахунку суми боргу, що виник за договором про надання послуг № МД-1339/2025 від 27.08.2025р. не було враховано оплати здійснені відповідачем, а саме: оплату в розмірі 7 679,56 грн. (згідно з рахунком ТОВ “МАУДАУ” №5791 від 30.11.2025); оплату в розмір 5 471,30 грн. (згідно з рахунком ТОВ “МАУДАУ” №444 від 31.01.2026).

Поряд з цим суд відповідні посилання оцінює критично, оскільки як вбачається з наявних в матеріалах справи, саме: рахунку №5791 від 30.11.2025р. він був виставлений за послуги надані в листопаді 2025р. відповідно до Акту наданих послуг №5291416 від 30.11.2025р., а рахунок №444 від 31.01.2026р. був виставлений за послуги надані в січня 2026р. відповідно до Акту наданих послуг №5423482від 30.01.2026р. та відповідні оплати були враховані позивачем при визначенні загальної суми заборгованості.

При цьому суд зазначає, що з відповідних платіжних доручень на які посилається відповідач вбачається, що оплати були здійсненні відповідачем саме за рахунками №5791 від 30.11.2025р. та №444 від 31.01.2026р. виставленими на підставі актів, оплата яких позивачем не оспорюється.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Інші посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Товариства з обмеженою відповідальністю “Маудау” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Маудау” (03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 6, код ЄДРПОУ 44021873) до Фізичної особи-підприємця Стрілецького Сергія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стрілецького Сергія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маудау” (03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 6, код ЄДРПОУ 44021873) основний борг в сумі 43 890 (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто)грн. 57коп., пеню в розмірі 4 881 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна)грн. 80коп., 3% річних в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім)грн. 46коп., інфляційні витрати в розмірі 2 010 (дві тисячі десять)грн. 23коп. та судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві)грн. 40коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 09 вересня 2026 р. (у зв`язку перебуванням судді Погребної К.Ф. у відпустці з 27.07.2026р. по 28.08.2026р. включно, та з 02.09.2026р. по 04.09.2026р. на лікарняному ).

Суддя К.Ф. Погребна